Постанова

від 14.03.2023 по справі 909/503/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа № 909/503/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМарка Р.І.

Матущака О.І.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Персей Агро б/н і дати (вх. № 01-05/43/23 від 03.01.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 (повний текст рішення складено 12.12.2022, м. Івано-Франківськ, суддя Л.М. Неверовська)

у справі № 909/503/22

за позовом: Приватного підприємства КБ Ентерпрайз Юкрейн, с. Кізлів Золочівського району Львівської області

до відповідача: Фермерського господарства Персей Агро, с. Угринів Івано-Франківської області

про стягнення 1 473 829,67 грн., з яких 6 725,02 грн. 3 % річних, 15 344,65 грн. інфляційних втрат, 1 451 760,00 грн. неустойки за період з 01.07.2019 по 31.12.2019,

за участю представників:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

04.07.2022 Приватне підприємство КБ Ентерпрайз Юкрейн звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фермерського господарства Персей Агро про стягнення 1 473 829,67 грн., з яких 6 725,02 грн. 3 % річних, 15 344,65 грн. інфляційних втрат, 1 451 760,00 грн. неустойки за період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору №02/04-18 оренди механізмів від 02.04.2018 в частині своєчасності внесення орендної плати, та неповернення орендованої техніки, внаслідок чого, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних, інфляційні втрати та неустойку за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 за несвоєчасність повернення орендованої техніки.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 у справі №909/503/22 (суддя Л.М. Неверовська) позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Персей Агро" на користь Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" 6 425,20 грн. 3 % річних, 12 345,02 грн. інфляційних втрат, 1 451 760,00 грн. неустойки, 22 057,96 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що 02.04.2018 між Приватним підприємством «КБ Ентерпрайз Юкрейн» (Орендодавець) та Фермерським господарством «Персей Агро» (Орендар) укладено договір №02/04-18 оренди механізмів. Однак, відповідач не виконав належним чином договірні зобов`язання, сплатив орендну плату з порушенням строку передбаченого договором. Враховуючи допущені відповідачем прострочення строків сплати орендної плати, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. Судом здійснено перерахунок 3% річних, оскільки позивачем при їх обрахунку допущено арифметичну помилку в кількості днів прострочення платежу за період з 01.07.2019 по 03.01.2020. Згідно розрахунку здійсненого судом, 3% річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендного платежу становить 6 425,20 грн. Також, судом здійснено перевірку та перерахунок інфляційних втрат, згідно розрахунку здійсненого судом, розмір інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендного платежу становить 12 345,02 грн. Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правильність нарахування позивачем неустойки в сумі 1 451 760,00 грн. за неповернення об`єкта оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

ФГ «Персей Агро» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 року у справі №909/503/22, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, при прийнятті рішення судом не встановлювалися обставини, які мають значення для справи, а саме чи відбулася між сторонами звірка та чи складався акт звірки розрахунків, з яких причин відповідач не повернув кошти, не надав оцінки розрахунку сумі, яку позивач нарахував як інфляційну. Також, скаржник наголошує, що не було досліджено його майновий стан.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Стверджує, що скаржник не заперечив отримання ним в оренду сільськогосподарської техніки, водночас, не спростував та не надав доказів того, що така сільськогосподарська техніка була повернута після закінчення терміну оренди або намагався повернути цю техніку позивачу. Зазначає, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат було перевірено судом першої інстанції та здійснено перерахунок за наслідками виявлених помилок. З рішенням суду щодо розміру 3% річних та інфляційних втрат позивач погоджується повністю і вважає їх обрахованими вірно. Водночас, скаржник не навів обґрунтованих доказів з посиланням на норми матеріального чи процесуального права, що здійснений судом першої інстанції обрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено з порушенням. Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 у справі № 909/503/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, просив розгляд апеляційної скарги проводити без участі представника позивача.

Відповідач (скаржник) в судове засідання не з`явився. Поряд з тим на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи від 14.03.2023 (вх. № 01-04/1751/23 від 14.03.2023), в якій представник відповідача просив відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

Суд встановив, що вказаний електронний документ не містить кваліфікованого цифрового підпису, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року.

Враховуючи вищевикладене, суд не надає правової оцінки заяві представника відповідача про відкладення розгляду справи з тих підстав, що вона надійшло з порушенням порядку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників сторін.

Обставини справи

02.04.2018 між Приватним підприємством «КБ Ентерпрайз Юкрейн» (Орендодавець) та Фермерським господарством «Персей Агро» (Орендар) укладено договір №02/04-18 оренди механізмів. Згідно із п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування механізми (далі - техніка), а Орендар зобов`язується прийняти техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.

Відповідно до п. 1.2 договору в оренду передається сільськогосподарська техніка: - сівалка Quivogne Prosem-К/8 FUA, 600/8, серійний номер 53231, 2013 року випуску, - сівалка пневматична PLANTER, серійний номер 2011001, 2011 року випуску.

Передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками Орендаря та Орендодавця (за наявності у Орендодавця печатки). Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акта прийманні-передачі (п.п. 3.2, 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що строк оренди: з 02.04.2018 до « 11» травня 2018 року. На письмову вимогу Орендаря строк оренди може бути скорочений, в такому випадку термін дії договору та строк оренди за ним припиняються з моменту отримання Орендодавцем відповідної вимоги Орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі - із вказаного у вимозі моменту), а техніка повинна бути повернутою Орендарем Орендодавцеві протягом 2 діб з моменту припинення терміну дії оренди.

Згідно п. 5.1 договору, орендна плата за договором становить 157 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 300,00 грн., із розрахунку 3 945,00 грн. з ПДВ - в день.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за наслідками оренди сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг оренди, що підписується сторонами протягом 5 робочих днів після закінчення строку оренди, або в інший термін за погодженням сторін.

Виплата орендної плати проводиться у термін до 31 серпня 2018 року (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків.

Після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 2 діб повернути техніку Орендодавцю за актом приймання-передачі. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендодавця на умовах "FCA-склад Орендодавця або інше місце в межах України, додатково вказане Орендодавцем" згідно "Інкотермс-2010" (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору техніка повинна бути передана Орендодавцю після здійснення технічного обслуговування, у справному робочому стані, із заміною всіх зношених деталей та комплектуючих, в т.ч. підшипників і т.п.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу в строкове платне користування сільськогосподарську техніку - сівалку Quivognne-К/8 FUA, 600/8, серійний номер 53231, 2013 року випуску, сівалку пневматичну PLANTER, серійний номер 2011001, 2011 року випуску, відповідно до акта приймання-передачі від 02.04.2018.

Між сторонами складено та підписано: акт приймання-передачі наданих послуг з оренди до договору №02/04-18 від 02.04.2018 оренди механізмів від 30.04.2018 за 29 діб квітня 2018 року на суму 114 405,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг з оренди до договору №02/04-18 від 02.04.2018 оренди механізмів від 11.05.2018 за період з 01.05.2018 по 11.05.2018 на суму 43 395,00 грн. Загальна вартість оренди за період з 02.04.2018 по 11.05.2018 склала 157 800,00 грн.

Відповідач здійснив наступні оплати: платіжним дорученням від 22.05.2018 - на суму 7 800,00 грн.; платіжним дорученням від 07.06.2018 - на суму 20 000,00 грн.; платіжним дорученням від 22.08.2018 - на суму 1 000,00 грн.; платіжним дорученням від 05.09.2018 - на суму 3 000,00 грн.; платіжним дорученням від 02.11.2018 - на суму 5 000,00 грн.; платіжним дорученням від 06.11.2018 - на суму 10 000,00 грн.; платіжним дорученням від 30.11.2018 - на суму 10 000,00 грн.; платіжним дорученням від 25.04.2019 - на суму 5000,00 грн.; платіжним дорученням від 03.01.2020 - на суму 3 000,00 грн.; платіжним дорученням від 28.02.2020 - на суму 3 000,00 грн.; платіжним дорученням від 06.11.2020 - на суму 3 000,00 грн.; платіжним дорученням від 21.01.2021 - на суму 2 500,00 грн.; платіжним дорученням від 27.05.2021 - на суму 5 000,00 грн.; платіжним дорученням від 27.09.2021 - на суму 5 000,00 грн.; платіжним дорученням від 25.11.2021 - на суму 14 500,00 грн.; платіжним дорученням від 09.12.2021 - на суму 30 000,00 грн.; платіжним дорученням від 17.12.2021 - на суму 30 000,00 грн. Відповідачем здійснено сплату орендних платежів на загальну суму 157 800,00 грн., однак з порушенням строку визначеного п. 5.3 договору.

Позивач звернувся до відповідача з повідомленням №01 від 22.01.2021, в якому зазначив, що в порушення п. 7.1 договору переданий в оренду механізм не повернуто за місцем знаходження Орендодавця та пропонував відповідачу визначитись з спеціалізованою компанією, яка має провести перевірку стану сівалки та провести дефектовку її частин і механізмів. Однак, відповіді на дану вимогу відповідач не надав, об`єкт оренди не повернув.

Внаслідок допущеного відповідачем прострочення терміну сплати орендних платежів, позивачем нараховано відповідачу 6 725,02 грн. 3 % річних, 15 344,65 грн. інфляційних втрат, а також 1 451 760,00 грн. неустойки за неповернення об`єкту оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

В ході розгляду апеляційної скарги суд встановив, що 02.04.2018 між Приватним підприємством «КБ Ентерпрайз Юкрейн» (Орендодавець) та Фермерським господарством «Персей Агро» (Орендар) укладено договір №02/04-18 оренди механізмів. Відповідно до умов договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку: - сівалку Quivogne Prosem-К/8 FUA, 600/8, серійний номер 53231, 2013 року випуску, - сівалку пневматична PLANTER, серійний номер 2011001, 2011 року випуску, а Орендар зобов`язується прийняти техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1,2,5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу в строкове платне користування сільськогосподарську техніку - сівалку Quivognne-К/8 FUA, 600/8, серійний номер 53231, 2013 року випуску, сівалку пневматичну PLANTER, серійний номер 2011001, 2011 року випуску, відповідно до акта приймання-передачі від 02.04.2018.

Водночас, відповідач не виконав належним чином договірні зобов`язання, сплатив орендну плату з порушенням строку передбаченого договором.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення строків сплати орендної плати позивачем нараховано відповідачу 6 725,02 грн. 3% річних та 15 344,65 грн. інфляційних втрат.

Місцевий господарський суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування річних, дійшов висновку, що позивачем при їх обрахунку допущено арифметичну помилку в кількості днів прострочення платежу за період з 01.07.2019 по 03.01.2020. Суд зазначив, що кількість днів прострочення в даному періоді становить 187 днів, а не 224 дні, як зазначено в розрахунку позивача.

Згідно розрахунку здійсненого судом першої інстанції, 3 % річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендного платежу становить 6 425,20 грн.

Оскільки, позивачем допущено арифметичну помилку, а саме за період липня 2019 по грудень 2019 різниця суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 96 377,28 грн. з сумою заборгованості 96 000,00 грн. становить 377,28 грн., а не 3 377,28 грн., як зазначено в розрахунку позивача, судом першої інстанції здійснено перерахунок інфляційних втрат.

Згідно розрахунку здійсненого судом, розмір інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендного платежу становить 12 345,02 грн.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, вважає його арифметично вірним.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як зазначалось вище, пунктами 7.1, 7.2 договору №02/04-18 оренди механізмів від 02.04.2018 сторони погодили, що після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 2 діб повернути техніку Орендодавцю за актом приймання-передачі. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендодавця на умовах "FCA-склад Орендодавця або інше місце в межах України, додатково вказане Орендодавцем" згідно "Інкотермс-2010". Техніка повинна бути передана Орендодавцю після здійснення технічного обслуговування, у справному робочому стані, із заміною всіх зношених деталей та комплектуючих, в т.ч. підшипників і т.п. техніка повинна бути передана Орендодавцю після здійснення технічного обслуговування, у справному робочому стані, із заміною всіх зношених деталей та комплектуючих, в т.ч. підшипників і т.п.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо стягнення орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі його розірвання тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 справа №910/11131/19.

В розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена статтею 785 ЦК України є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов`язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном).

Відтак, зазначена санкція (неустойка), як така, що визначена спеціальною нормою права має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та статті 549 ЦК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з правовими висновками щодо застосування частини другої статті 785 ЦК України, як особливої міри відповідальності, що визначена законодавцем за правовою природою як неустойка та має певну специфіку у застосуванні щодо непоширення на неї скороченого строку позовної давності (оскільки частиною другою передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору), а зокрема, щодо незастосування до неї положень статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України (правова позиція викладена у постанові ВСУ від 20.11.2020 справа № 916/1319/19).

Разом з тим, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не повернув техніку Орендодавцю за актом приймання-передачі, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції здійснив перевірку нарахування позивачем неустойки в сумі 1 451 760,00 грн. за неповернення об`єкта оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 дійшов висновку, що така нарахована правильно.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку, вважає його арифметично вірним.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 6 425,20 грн. 3 % річних, 12 345,02 грн. інфляційних втрат, 1 451 760,00 грн. неустойки.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 у справі №909/503/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства Персей Агро б/н і дати залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2022 у справі № 909/503/22 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяО.С. Скрипчук

Суддя Р.І. Марко

СуддяО.І. Матущак