Рішення

від 07.03.2023 по справі 400/5717/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 р. № 400/5717/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Куц О.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД», вул. Київська, буд. 26-А, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001, Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010,

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

За участю:

від позивача: ОСОБА_1

від Головного управління ДПС у Миколаївській області: Васильченко Оксани Віталіївни

від Головного управління ДПС у Волинській області: Ковальчук Юлії Миколаївни

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області і Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 08.11.2022 № 0048990902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40000,00 грн;

від 08.11.2022 № 0049110902 про застосування штрафних санкцій у сумі 20000,00 грн;

від 08.11.2022 № 0049210902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60000,00 грн;

від 08.11.2022 № 0049280902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60000,00 грн;

від 21.11.2022 № 0057540705 про застосування штрафних санкцій у сумі 3615512,76 грн;

від 21.11.2022 № 0057610705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15757878,37 грн;

від 21.11.2022 № 0057670705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15555560,62 гривень.

05.01.2023 через канцелярію суду надійшла заява позивача від 29.12.2022 № 29/12 (а.с. 186-188, том 1) про змінену предмета позову шляхом додання нової позовної вимоги, а саме: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2022 № 0072500902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що усі оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС у Волинській області складені за результатами перевірок автозаправних станцій (далі АЗС) позивача щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, зберігання та транспортування пального за період з 2019 року по 11.02.2022, проведених відповідачем 1 з 03 по 14 лютого 2022 року.

Встановлені у відповідних актах перевірки Головного управління ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 порушення, на підставі яких складено оскаржувані ППР, обумовлені тим, що:

1) на АЗС позивача місця відпуску пального наливом з акцизного складу були необладнані витратомірами-лічильниками (ППР від 08.11.2022 №№ 0049280902, 0049110902, 0048990902, 0049210902, від 16.12.2022 № 0072500902);

2) позивач на належних йому АЗС здійснював реалізацію пального, яке не обліковане у встановленому законодавством порядку (ППР від 21.11.2022 №№ 0057540705, 0057610705, 0057670705).

На переконання позивача такі висновки відповідача не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки відповідно:

1) по-перше, витратоміри-лічильники на АЗС були належним чином опломбовані; по-друге, повірці не підлягають паливороздатні колонки, строк експлуатації яких менше одного року, бо вони відкалібровані заводом-виробником і їх обов`язкова повірка проводиться через рік після початку введення в експлуатацію; по-третє, позивач своєчасно (до закінчення строку попередньої повірки) розпочинав процедуру повірки та у порядку, встановленому законодавством, під час проведення повірки визначав дані про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального за допомогою рулетки і метроштоку;

2) у ППР не зазначено обставини вчинення правопорушення, які відображені в акті перевірки, письмові пояснення позивача, період фінансово-господарської діяльності платника податку, коли вчинено ці порушення, а також інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів; Головне управління ДПС у Волинській області двічі застосувало за одне і теж порушення до позивача подвійну штрафну санкцію; занесення даних щодо кількісних показників руху газу скрапленого до змінного звіту за формою № 17-НП, що відповідає змісту (формі) змінного звіту за формою № 14-ГС, не спростовує факту ведення обліку товару в порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не може розцінюватися як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Миколаївській області (а.с. 1-13, том 2) просило відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що:

1) у зв`язку з веденням з 24.02.2022 на території Миколаївської області, у тому числі міста Миколаєва, воєнних дій у період з 28.03.2022 по 27.12.2022 повноваження Головного управління ДПС у Миколаївській області були закріплені за Головним управлінням ДПС у Волинській області;

2) під час проведення в лютому 2022 року перевірки позивача:

встановлено факти відпуску ним пального з акцизних складів, які не були обладнанні витратомірами-лічильниками;

він не надав посадовим особам Головного управління ДПС у Миколаївській області змінні звіти за формою № 14-ГС;

встановлено ведення з порушенням позивачем обліку товарних запасів, що на момент перевірки знаходились у місцях продажу (господарських об`єктах).

Головне управління ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 05.01.2023 (а.с. 222-226, том 1) також заперечило проти позову і просив суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що:

1) актами перевірки встановлено факт необладнання на АЗС позивача місця відпуску пального наливом з акцизного складу витратомірами-лічильниками у відповідні періоди;

позивач надав до перевірки виключно свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, але не були надані платіжні доручення про сплату за послуги з повірки, наявністю яких позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині;

2) в усіх оскаржуваних ППР зазначено стислий зміст щодо виявленого перевірками порушень, відповідні період діяльності позивача, в які ним вчинені ці порушення, а також вказано, що заперечення не подавалися;

відповідачем жодних подвійних нарахувань здійснено не було;

наявні в матеріалах справи розрахунки сум штрафних (фінансових) санкцій зроблено до відповідних актів перевірок, а не окремих ППР;

як вбачається із актів фактичних перевірок та не заперечується позивачем, реалізація скрапленого газу на АЗС здійснювалась без обліку руху скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Поряд з цим, 06.02.2023 представник позивача подав до суду письмові пояснення (а.с. 1-5, том 3), в якій просив суд врахувати правову позицію Верховного Суду щодо строків повірки витратомірів-лічильників акцизних складів, викладену в постанові від 19.01.2023 № 580/9246/21.

Відповідачі додаткових письмових пояснень до суду не надали.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 (а.с. 163-166, том 1) відкрито провадження в адміністративній справі № 400/5717/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.01.2023.

Усі учасники справи подали до суду заяви про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 211-214, 231-234, том 1; ас.с. 60, 76-80, том 2), про задоволення яких Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвали від 25.01.2023 (а.с. 63-65, том 2) і від 30.01.2023 (а.с. 69-71, том 2).

Розгляд справи відбувся у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 31.01.2023 (протокол судового засідання в режимі відеоконференції № 1212793 (а.с. 81-87, том 2), Миколаївський окружний адміністративний суд постановив протокольні ухвали:

про прийняття до розгляду заяви позивача від 29.12.2022 № 29/12 (а.с. 186-188, том 1), якою змінено предмет позову;

про відсутність необхідності витребовування у позивача усіх змінних звітів АЗС позивача за формою № 17-НП та Z-звітів за всі періоди, за які проводились перевірки;

про задоволення клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.01.2023 (а.с. 171-172, том 1) про надання додаткового строку для подання відзиву та про прийняття до розгляду відзиву Головного управління ДПС у Миколаївській області (а.с. 1-13, том 2).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 (а.с. 88-92, том 2) витребувано у сторін докази, які у встановлений судом строк ними були подані до суду.

07.02.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 21.02.2023 за участі сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (протокол судового засідання в режимі відеоконференції від 1233019 (а.с. 12, том 3).

21.02.2023 у судовому засіданні суд постановив ухвалу про витребування в Головного управління ДПС у Миколаївській області наказу Державної податкової служби України, відповідно до якого повноваження щодо винесення податкових повідомлень-рішень з питань контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального повернуто Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, а також про відкладення судового засідання до 07.03.2023 (протокол судового засідання в режимі відеоконференції від 21.02.2023 № 1275563 (а.с. 14-24, том 3).

У встановлений судом строк Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду копію наказу Державної податкової служби України від 27.12.2022 № 957 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173», відповідно до якого Головному управлінню ДПС у Миколаївській області з 28.12.2022 повернуто здійснення повноважень, зокрема визначених підпунктом 25 щодо здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15, том 1) основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (47.30).

В період з 03 по 14 лютого 2022 року Головне управління ДПС у Миколаївській області провело фактичні перевірки чотирьох АЗС позивача, що розташовані у місті Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області.

До перевірки позивач надав посадовим особам Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо колонок паливороздавальних (газороздавальних):

1) розташованих на акцизному складі, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 24.06.2019 за уніфікованим номером № 1004212 (а.с. 31-32, том 1):

а) Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 2168) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.10.2019 № 64/926 (а.с. 167, том 2), від 21.10.2020 № 64/945 (а.с. 168, том 2) і від 29.10.2021 № 64/473 (а.с. 18, том 1);

б) Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 2167) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 29.10.2021 № 64/474 (а.с. 18, том 1);

2) розташованих на акцизному складі, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 24.06.2019 за уніфікованим номером № 1004213 (а.с. 42-43, том 1):

а) NOVA 212 LPG (заводський № 1914) формуляр колонки (а.с. 187-188, том 2) і свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 29.10.2021 № 64/478 (а.с. 20, том 1);

б) Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 6871) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.10.2019 № 64/929 (а.с. 169, том 2), від 22.10.2020 № 64/948 (а.с. 170, том 2) і від 29.10.2021 № 64/472 (а.с. 19, том 1);

в) Шельф-200 2КЕД-50-0,25-2-4 (заводський № 6872) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.10.2019 № 64/928 (а.с. 171, том 2), від 22.10.2020 № 64/947 (а.с. 172, том 2) і від 29.10.2021 № 64/471 (а.с. 19, том 1);

3) розташованих на акцизному складі, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 24.06.2019 за уніфікованим номером № 1004211 (а.с. 87, том 1):

а) Славутич NOVA 212 LPG (заводський № 0880) формуляр колонки (а.с. 189-192, том 2) та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.10.2020 № 64/959 (а.с. 173, том 2), від 26.11.2020 № 64/1038 (а.с. 174, том 2) і від 28.10.2021 № 64/475 (а.с. 17, том 1);

б) Шельф-200 2КЕД-50-0,25-1-4 (заводський № 1467) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.10.2019 № 64/925 (а.с. 175, том 2), від 21.10.2020 № 64/944 (а.с. 176, том 2) і від 28.10.2021 № 64/466 (а.с. 16, том 1);

в) Шельф-200 2КЕД-50-0,25-1-4 (заводський № 1469) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.10.2019 № 64/924 (а.с. 177, том 2), від 21.10.2020 № 64/943 (а.с. 178, том 2) і від 28.10.2021 № 64/465 (а.с. 16, том 1);

3) розташованих на акцизному складі, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 24.06.2019 за уніфікованим номером № 10042151 (а.с. 125, том 1):

а) Славутич NOVA 212 LPG (заводський № 1115 (ГРК-1) формуляр колонки (а.с. 193-195, том 2) та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.10.2020 № 64/961 (а.с. 180, том 2), від 26.11.2020 № 64/1040 (а.с. 179, том 2) і від 28.10.2021 № 64/476 (а.с. 21, том 1);

б) Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 1468) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.08.2018 № 64/930 (а.с. 181, том 2), від 22.10.2020 № 64/951 (а.с. 182, том 2) і від 28.10.2021 № 64/467 (а.с. 22, том 1);

в) Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 445) свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.08.2018 № 64/931 (а.с. 183, том 2), від 09.10.2019 № 64/932 (а.с. 184, том 2), від 22.10.2020 № 64/952 (а.с. 185, том 2) і від 28.10.2021 № 64/468 (а.с. 22, том 1).

За результатами цих перевірок Головне управління ДПС у Миколаївській області 14.02.2022 склало відповідні акти фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального:

1) за період з 18.10.2019 по 11.02.2022 № 976/14/29/07/20908084 (а.с. 29-36, том 1), яким встановлено порушення абзацу один пункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: у період з 10.10.2020 по 20.10.2020, з 22.10.2021 по 28.10.2021 з паливороздавальної колонки Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 2168) і в період з 01.04.2020 по 28.10.2021 з паливороздавальної колонки Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 2167), які не були обладнанні витратомірами-лічильниками, позивач здійснював через два місця відпуск нафтопродуктів наливом з акцизного складу за адресою: вул. Київська, 148-А, м. Вознесенськ, Миколаївська область;

На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Волинській області винесло ППР від 08.11.2022 № 0048990902 (форма «ПС») (а.с. 37, том 1), відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40000,00 грн;

2) за період з 01.04.2019 по 11.02.2022 № 977/14/29/07/20908084 (а.с. 40-48, том 1), яким встановлено порушення:

а) абзацу один пункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: у період з 15.08.2021 по 28.10.2021 з колонки газороздавальної NOVA 212 LPG (заводський № 1914), в період з 10.10.2020 по 21.10.2020 і з 23.10.2021 по 28.10.2021 з паливороздавальних колонок Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 6871) та Шельф-200 2КЕД-50-0,25-2-4 (заводський № 6872), які не були обладнанні витратомірами-лічильниками, позивач здійснював через три місця відпуск нафтопродуктів наливом з акцизного складу за адресою: вул. Київська, 248-Б, м. Вознесенськ, Миколаївська область;

б) пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР), а саме: протягом періоду з 30.12.2020 по 10.02.2022 позивач здійснював реалізацію скрапленого газу на АЗС № 3 за адресою: вул. Київська, 348-Б, м. Вознесенськ, Миколаївська область, в кількості 215482,67 літрів на загальну суму 3612148,59 грн по цінам реалізації без обліку руху скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС, а також на момент проведення перевірки на цій АЗС встановлено наявність необлікових надлишків палива.

На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Волинській області винесло ППР:

а) від 08.11.2022 № 0049210902 (форма «ПС») (а.с. 49, том 1), відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 60000,00 грн;

б) від 21.11.2022 № 0057540705 (форма «С») (а.с. 51, том 1) про застосування штрафних санкцій у сумі 3615512,76 грн;

3) за період з 18.10.2019 по 11.02.2022 № 978/14/29/07/20908084 (а.с. 81-91, том 1), яким встановлено порушення:

а) абзацу один пункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: у період з 01.04.2020 по 21.10.2021 з паливороздавальної колонки типу Славутич NOVA 212 LPG (заводський № 0880), в період з 10.10.2020 по 20.10.2020 і з 22.10.2021 по 27.10.2021 з двох паливорозодвальних колонок Шельф-200 2КЕД-50-0,25-1-4 (заводські №№ 1467 і 1469), які не були обладнанні витратомірами-лічильниками, позивач здійснював через три місця відпуск нафтопродуктів наливом з акцизного складу за адресою: вул. Київська, 26-Д, м. Вознесенськ, Миколаївська область;

б) пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: протягом періоду з 25.10.2019 по 10.02.2022 позивач здійснював реалізацію скрапленого газу на АЗС № 1 за адресою: вул. Київська, 26-Д, м. Вознесенськ, Миколаївська область, в кількості 1083967,64 літрів на загальну суму 15554956,77 грн по цінам реалізації без обліку руху скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС, а також на момент проведення перевірки на цій АЗС встановлено наявність необлікових надлишків палива.

На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Волинській області винесло ППР:

а) від 08.11.2022 № 0049110902 (форма «ПС») (а.с. 92, том 1), відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20000,00 грн;

б) від 16.12.2022 № 0072500902 (форма «ПС») (а.с. 189, том 1), відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40000,00 грн;

в) від 21.11.2022 № 0057670705 (форма «С») (а.с. 94, том 1) про застосування штрафних санкцій у сумі 15555560,62 грн;

4) за період з 25.10.2019 по 11.02.2022 № 979/14/29/07/20908084 (а.с. 122-130, том 1), яким встановлено порушення:

а) абзацу один пункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: у період з 23.10.2021 по 27.10.2021 з колонки газороздавальної NOVA 212 LPG (заводський № 1115), з паливороздавальних колонок Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 1468) та Шельф-200 2КЕД-50-0,25 (заводський № 445), які не були обладнанні витратомірами-лічильниками, позивач здійснював через три місця відпуск нафтопродуктів наливом з акцизного складу за адресою: вул. Одеська, 80, м. Вознесенськ, Миколаївська область;

б) пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: протягом періоду з 29.01.2020 по 10.02.2022 позивач здійснював реалізацію скрапленого газу на АЗС № 5 за адресою: вул. Одеська, 80, м. Вознесенськ, Миколаївська область, в кількості 1118689,86 літрів на загальну суму 15757031,42 грн по цінам реалізації без обліку руху скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС, а також на момент проведення перевірки на цій АЗС встановлено наявність необлікових надлишків палива.

На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Волинській області винесло ППР:

а) від 08.11.2022 № 0049280902 (форма «ПС») (а.с. 131, том 1), відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 60000,00 грн;

б) від 21.11.2022 № 0057610705 (форма «С») (а.с. 133, том 1) про застосування штрафних санкцій у сумі 15757878,37 гривні.

Вважаючи зазначені ППР протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Волинській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі Положення про ГУ ДПС у Волинській області) (а.с. 202-209, том 2), Головне управління ДПС у Волинській області є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Волинської області.

Абзацом першим і другим пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі Положення про ГУ ДПС у Миколаївській області) (а.с. 259-273, том 2), встановлено, що Головне управління ДПС у Миколаївській області є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Миколаївської області.

Наказом Державної податкової служби України від 26.03.2022 № 172 «Про внесення змін до наказу ДПС від 12.11.2020 № 643» (а.с. 254, том 2), внесено зміни до Положення про ГУ ДПС у Волинській області, та Положення про ГУ ДПС у Миколаївській області а саме доповнено їх новим пунктом 11 такого змісту:

« 11. У період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення або скасування окремі повноваження територіальних органів ДПС можуть здійснювати інші територіальні органи ДПС за окремим наказом ДПС.»

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб та з 21.11.2022 строком на 90 діб.

Статтею 1 Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Відтак воєнний стан в Україні був продовжений до 20.05.2023.

Згідно з підпунктом 2.5 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщується Головне управління ДПС у Миколаївській області, з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилась до територій активних бойових дій.

Підпунктом 1.1 пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (а.с. 249-253, том 2) встановлено, що повноваження Головного управління ДПС у Миколаївській області закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 09.06.2022 № 311 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» (а.с. 21-23, том 2) внесено зміни, зокрема, до пункту 1 наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» і до додатку 1 до цього наказу.

Згідно з цими змінами виконання повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області, зокрема із здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контролю за їх цільовим використанням та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері, закріплено за Головним управлінням ДПС у Волинській області.

Пунктом 3 наказу Державної податкової служби України від 09.06.2022 № 311 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» (а.с. 21-23, том 2) встановлено, що цей наказ набирає чинності з 10.06.2022.

Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.11.2022 № 29-о «Про припинення простою в роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області» (а.с. 20, том 2) припинено простій у роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області, зазначених у додатку до цього наказу (а.с. 233-248, том 2), з 21.11.2022.

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 27.12.2022 № 957 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» (а.с. 26-27, том 3) Головному управлінню ДПС у Миколаївській області з 28.12.2022 повернуто здійснення повноважень, зокрема визначених підпунктом 25 щодо здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері.

Таким чином, у період з 10.06.2022 по 27.12.2022 до повноважень Головного управління ДПС у Волинській області належало складання податкових повідомлено-рішень за результатами перевірок щодо дотримання законодавства з питань виробництвом, обігом та реалізацією пального, проведених на території Миколаївської області. А отже, оскаржуванні ППР винесені Головним управлінням ДПС у Волинській області в межах його повноважень.

Що стосується безпосередньо ППР від 08 листопада та 16 грудня 2022 року, відповідно до яких до позивача застосовано штрафні санкції за здійснення відпуск палива з паливороздавальних колонок, які не були обладнанні витратомірами-лічильниками, суд виходив з наступного.

Акцизний склад акцизний склад це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (абзац третій підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Розпорядник акцизного складу суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з абзацом першим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абзаци четвертий-десятий підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Згідно з абзацами першим і четвертим підпункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже, розпорядники акцизних складів зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до абзаців першого і четвертого пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми пункту 1281.1 статті 1281 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів з 1 квітня 2020 року.

Отож вищенаведеними пунктами підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов`язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.

При цьому слід зазначити, що відповідальності за недотримання вказаного строку (не пізніше 1 січня 2020 року), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі нормами ПК України не передбачено.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 1281.1 статті 1281 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Тобто об`єктивною стороною складу правопорушення, встановленого пунктом 1281.1 статті 1281 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення ПК України, як вже було зазначено вище, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів.

Отже, притягнення до юридичної відповідальності відповідно до пункту 1281.1 статті 1281 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми.

Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21.

Суд встановив, що під час проведення перевірки позивача Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було встановлено наявність на акцизних складах позивача, зареєстрованих 24.06.2019 за уніфікованими номерами № 1004211, № 1004212, № 1004213 і № 1004215, витратомірів-лічильників рівня палива, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі на час проведення перевірок, що підтверджено сторонами справи у судовому засіданні 21.02.2023, а також зафіксовано в актах перевірок від 14.02.2022 № 976/14/29/07/20908084 (а.с. 31-32, том 1), від 14.02.2022 № 977/14/29/07/20908084 (а.с. 42-43, том 1), від 14.02.2022 № 978/14/29/07/20908084 (а.с. 87, том 1) та від 14.02.2022 № 979/14/29/07/20908084 (а.с. 125, том1).

Таким чином, твердження відповідачів про те, що позивача правомірно притягнуто до юридичної відповідальності на підставі пункту 1281.1 статті 1281 ПК України за те, що у минулих періодах були відсутні позитивні результати повірки деяких паливороздавальних колонок, і що у нього відсутні платіжні доручення про сплату за послуги з їх повірки, є необґрунтованими, оскільки на момент фактичної перевірки витратоміри-лічильники рівня палива були встановлені та зареєстровані належним чином.

Відтак ППР від 08.11.2022 № 0048990902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40000,00 грн, від 08.11.2022 № 0049110902 про застосування штрафних санкцій у сумі 20000,00 грн, від 08.11.2022 № 0049210902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60000 грн і від 08.11.2022 № 0049280902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60000,00 грн є протиправними.

Що стосується правомірності ППР від 21 листопада 2022 року, суд встановив, що відповідно до них до позивача застосовано штрафні санкції за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, а саме за вчинення двох порушень:

здійснення реалізації скрапленого газу без обліку за змінними звітами за формою № 14-ГС;

знаходження на момент проведення перевірок у місцях продажу необлікових надлишків палива.

Так, відповідно до ППР від 21.11.2022 № 0057540705 (форма «С») (а.с. 51, том 1) до позивача застосовано штрафні санкції на суму 3615512,76 грн, з яких згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 52, том 1):

3612148,59 грн за здійснення реалізації палива (скрапленого газу) без обліку за змінними звітами за формою № 14-ГС;

3364,17 грн за знаходження на момент проведення перевірки на АЗС № 3 за адресою: вул. Київська, 348-Б, м. Вознесенськ, Миколаївська область, необлікових надлишків палива.

Відповідно до ППР від 21.11.2022 № 0057670705 (форма «С») (а.с. 94, том 1) до позивача застосовано штрафні санкції на суму 15555560,62 грн, з яких згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 95, том 1):

15554956,77 грн за здійснення реалізації палива (скрапленого газу) без обліку за змінними звітами за формою № 14-ГС;

603,85 грн за знаходження на момент проведення перевірки на АЗС № 1 за адресою: вул. Київська, 26-Д, м. Вознесенськ, Миколаївська область, необлікових надлишків палива.

Відповідно до ППР від 21.11.2022 № 0057610705 (форма «С») (а.с. 133, том 1) до позивача застосовано штрафні санкції на суму 15757878,37 грн, з яких згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 134, том 1):

15757031,42 грн за здійснення реалізації палива (скрапленого газу) без обліку за змінними звітами за формою № 14-ГС;

846,95 грн за знаходження на момент проведення перевірки на АЗС № 5 за адресою: вул. Одеська, 80, м. Вознесенськ, Миколаївська область, необлікових надлишків палива.

Позивач у позовній заяві (а.с. 6-10, том 1) і його представник у судовому засіданні 21.02.2023 (протокол судового засідання від 21.02.2023 № 1275563 (а.с. 14-24, том 3)) підтвердив факт реалізації скрапленого газу за відповідні періоди на АЗС № 1, № 3 і № 5 без його обліку за змінними звітами за формою № 14-ГС.

Згідно з відповіддю головного бухгалтера позивача на запит Головного управління ДПС у Миколаївській області від 03.02.2022 № 1 в період з 25.10.2019 по 10.02.2022 змінні звіти за формою № 14-ГС не надані контролюючому органу, так як за цей період облік руху скрапленого газу вівся за формою № 17-НП (а.с. 274, том 2).

Введення позивачем обліку скрапленого газу за формою № 17-НП підтверджується актами перевірок від 14.02.2022 № 977/14/29/07/20908084 (а.с. 45, том 1), № 978/14/29/07/20908084 (а.с. 84-85, том 1) і № 979/14/29/07/20908084 (а.с. 127-128, том 1), а також змінними звітами АЗС (форма № 17-НП), що велися на позивачем на відповідних АЗС (а.с. 61-68, 110-117, 149-156, том 1).

Дані щодо руху скрапленого газу, що наведені у змінних звітах форми № 17-НП, які наявні у матеріалах справи (а.с. 61-68, 110-117, 149-156, том 1), підтверджуються іншими первинними документами за відповідні періоди, а саме: видатковими накладними (а.с. 54, 57, 96, 99, 135, 138, том 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 55, 58, 97, 100, 136, 139, том 1), паспортами якості (а.с. 56, 59, 98, 101, 137, 140, 141, том 1), Z-звітами (а.с. 69-76, 102-109, 142-148, том 1), оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 77-79, 118-120, 157-159, том 1).

В актах перевірок від 14.02.2022 № 977/14/29/07/20908084 (а.с. 45, том 1), № 978/14/29/07/20908084 (а.с. 84-85, том 1) і № 979/14/29/07/20908084 (а.с. 127-128, том 1) не зафіксовано розбіжності між змінними звітами за формою № 17-НП і даними РРО, договорів поставки газу, товарно-транспортними накладними та/або видатковими накладними.

Відсутність таких розбіжностей підтвердили також представниці відповідачів у судовому засіданні 21.02.2023 (протокол судового засідання від 21.02.2023 № 1275563 (а.с. 14-24, том 3)).

Таким чином, як наголосили сторони у судовому засіданні 21.02.2023, суть спору полягає в тому, чи є порушенням положень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» невведення позивачем обліку скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС при здійсненні такого обліку за іншими формами, а саме: змінними звітами за формою № 17-НП.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) (у редакції, чинній станом на 14.02.2022 день складання актів фактичної перевірки) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чино, об`єктивною стороною складу правопорушення, встановленого статтею 20 Закону № 265/95-ВР, за яке передбачена фінансова санкція, є, у тому числі, неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів.

В цьому випадку відповідні штрафні санкції застосовуються саме за порушення правил обліку, а не за відсутність первинних документів, тобто документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (абзац дванадцятий статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, що використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, яка затверджена наказом Міністерство палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за № 331/7652 (далі Інструкція № 332).

За змістом пунктів 5.2.2, 5.2.4 Інструкції № 332 приймання скрапленого вуглеводного газу (СВГ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (далі ТТН) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов`язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою № 3-ГС. Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства. Інформація про кількість СВГ, що надійшов на підприємство в автоцистернах, зазначається у журналі оперативного обліку СВГ за формою № 2-ГС і після здавання звіту матеріально відповідальною особою в бухгалтерію оприбутковується за бухгалтерським обліком.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 Інструкції № 332 на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою № 14-ГС. Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з яких один з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий залишається на АГЗС (АГЗП).

Відтак облік скрапленого газ повинен вестися за змінними звітами за формою № 14-ГС, а неведення обліку скрапленого газу за цією формою є порушенням встановленого порядку обліку його запасів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у діяннях позивача щодо неведння обліку скрапленого газу за змінними звітами за формою № 14-ГС наявна об`єктивна сторона складу правопорушення, встановленого пунктом 12 статті 3, статтею 20 Закону № 265/95-ВР, за яке передбачена фінансова санкція, а саме: за неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів.

Натомість суд відхилив аргументи позивача про відсутність у його діях складу вищенаведеного правопорушення у зв`язку з веденням ним обліку газу за змінними звітами за формою № 17-НП, оскільки:

1) враховуючи підпункт 10.2.10 підпункту 10.2 пункту 10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відгуку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (далі Інструкція № 281/171/578/155, до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП заносяться дані про оприбутковані нафтопродукти, а не скрапленого вуглеводного газу;

2) скраплений вуглеводний газ не відносить до нафтопродуктів, нафта і газ це різні корисні копалини (нафтопродукт це продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії (абзац двадцятий пункту 3 Інструкції № 281/171/578/155); нафта корисна копалина, що являє собою суміш вуглеводнів та розчинних в них компонентів, які перебувають у рідкому стані за стандартних умов (тиск 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. С), і товарною продукцією, а газ це корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. С) і є товарною продукцією (абзаци п`ятий і шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про нафту і газ»); нафтопродукти та скраплений газ при стандартних умовах мають різні агрегатні стани і, як наслідок, їх облік здійснюється за різними правилами;

3) хоча зміні звіти за формою № 14-ГС (додаток 14 Інструкції № 332) і № 17-НП (додаток 14 Інструкції № 281/171/578/155) і є подібними, проте між ними є ключова різниця щодо обліку товару: облік природного газу за змінним звітом за формою № 14-ГС здійснюється за рівнем наповнення ним резервуарів (у відсотках і літрах), а нафтопродуктів за змінними звітом за формою № 17-НП за рівнем нафтопродуктів і підтоварної води в резервуарі (висота наливання у мм).

Отже, ведення обліку скрапленого вуглеводного газу за змінним звітом за формою № 17-НП є неналежним його обліком, оскільки, зокрема та невиключно, форма № 17-НП не передбачає інші критерії обліку товару в резервуарах (висота наливання у мм), ніж це необхідно для обліку саме скрапленого вуглеводного газу (у відсотках і літрах).

При цьому суд також відхилив посилання сторін при обґрунтуванні своїх позицій у частині правомірності (неправомірності) ведення обліку скрапленого газу за змінним звітом за формою № 17-НП на ряд постанов Верховного Суду (постанови від 30.01.2018 у справі № 810/1148/17, від 07.08.2018 у справі № 825/10/17, від 04.09.2020 у справі № 2а-12445/11/2670, від 22.10.2020 у справі № 540/1486/19, від 18.02.2021 у справі № 806/1684/16, від 18.05.2021 у справі № 806/2094/17) у зв`язку з тим, що у відповідних справах Верховний Суд не розглядав питання про правомірність здійснення обліку скрапленого вуглеводного газу за змінними звітами за формою № 17-НП замість змінних звітів за формою № 14-ГС.

Що стосується застосування до позивача оскаржуваними ППР штрафних (фінансових) санкцій за знаходження на момент проведення перевірки на АЗС необлікових надлишків палива, то зазначені факти зафіксовані в актах перевірок від 14.02.2022 № 977/14/29/07/20908084 (а.с. 46-47, том 1), № 978/14/29/07/20908084 (а.с. 86, том 1) і № 979/14/29/07/20908084 (а.с. 128-129, том 1) та підтверджені представником позивача у судовому засіданні 21.02.2023 (протокол судового засідання від 21.02.2023 № 1275563 (а.с. 14-24, том 3)).

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Головне управління ДПС у Волинській області в ППР від 21.11.2022 № 0057540705 (форма «С») (а.с. 51, том 1), від 21.11.2022 № 0057670705 (форма «С») (а.с. 94, том 1) і від 21.11.2022 № 0057610705 (форма «С») (а.с. 133, том 1) обґрунтовано прийшло до висновку про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР у зв`язку із здійсненням ним реалізації скрапленого газу без обліку руху його за змінними звітами за формою № 14-ГС та наявністю необлікових надлишків палива на момент проведення перевірок.

Поряд з цим, у позовній заяві позивач стверджує, що при винесенні ППР від 21.11.2022 Головним управлінням ДПС у Волинській області допустило порушення положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, а саме в частині наявності усієї необхідної інформації в цих ППР.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (підпункт 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України).

Згідно з підпунктом 1 підпункту 58.1.2 пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;

нормативної підстави посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків.

Вищенаведені вимоги до змісту ППР також закріплені у пунктах 3 і 4 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 12/28254 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846).

Суд встановив, що до ППР від 21.11.2022 № 0057540705 про застосування штрафних санкцій у сумі 3615512,76 грн (а.с. 51, том 1), від 21.11.2022 № 0057610705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15757878,37 грн (а.с. 94, том 1) та від 21.11.2022 № 0057670705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15555560,62 грн (а.с. 133, том 1) додано детальні розрахунки сум штрафних (фінансових) санкцій у формі таблиці (а.с. 52, 95, 134, том 1).

Суми штрафних санкцій, розрахунки яких зазначені в рядку 1 таблиць розрахунків сум штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 52, 95, 134, том 1), є такими ж як і у відповідних ППР від 21.11.2022, а саме:

у ППР № 0057540705 3615512,76 грн (а.с. 51, том 1);

у ППР № 0057610705 15757878,37 грн (а.с. 94, том 1);

у ППР № 0057670705 15555560,62 грн (а.с. 133, том 1).

Відтак матеріалами справи спростовується твердження позивача про те, що сума грошового зобов`язання, яку повинен сплатити платник податків, визначена у ППР, відрізняється від суми, зазначеної у розрахунку штрафних санкцій, а також про те, що Головним управління ДПС у Волинській області застосовано за одне й те саме порушення до позивача подвійну штрафну санкцію.

Натомість у всіх вищезазначених ППР від 21.11.2022 відсутня інформація:

1) про обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також про встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження;

2) про періоди (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

3) про надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Отже, ППР від 21.11.2022 № 0057540705 (а.с. 51, том 1), від 21.11.2022 № 0057610705 (а.с. 94, том 1) та від 21.11.2022 № 0057670705 (а.с. 133, том 1) винесені з порушенням підпункту 58.1.2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, а тому є протиправними і підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Платіжними дорученням від 08.12.2022 № 835 (а.с. 1, том 1) і від 29.12.2022 № 874 підтверджується понесення позивачем судових витрат на сплату судового збору за подачу адміністративного позову в розмірах відповідно 24810,00 грн і 2481,00 гривня.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позовна заява надійшла до суду 19.12.2022, загальна ціна позову становить 35148952,14 гривні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481,00 гривня.

З огляду на те, що 1,5 відсотка від ціни позову становить 527234,28 грн, що перевищує 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022, судовий збір за подання такого позову становить 24810,00 грн (2481,00 грн Х 10 = 24810,00 гривень).

Таким чином, позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 2481,00 гривню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак переплачена позивачем сума судового збору за подання цієї позовної заяви може бути повернута йому за ухвалою суду в разі подання ним до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідного клопотання.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окільки оскаржувані ППР були винесені Головним управлінням ДПС у Волинській області, тому судовий збір у розмірі 24810,00 грн підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління ДПС у Волинській області.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД» (вул. Київська, буд. 26-А, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 20908084) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) і Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010; код ЄДРПОУ: 44106679) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2022 № 0048990902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40 000,00 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2022 № 0049110902 про застосування штрафних санкцій у сумі 20 000,00 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2022 № 0049210902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60 000 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2022 № 0049280902 про застосування штрафних санкцій у сумі 60 000,00 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 0057540705 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 615 512,76 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 0057610705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15 757 878,37 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 0057670705 про застосування штрафних санкцій у сумі 15 555 560,62 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16.12.2022 № 0072500902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40 000,00 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010; код ЄДРПОУ: 44106679) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАД» (вул. Київська, буд. 26-А, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 20908084) судовий збір у розмірі 24 810 (Двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 березня 2023 року