Ухвала

від 14.03.2023 по справі 183/1442/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1442/23

№ 1-кс/183/1087/23

У Х В А Л А

14 березня 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Барвінківськоговідділу Ізюмськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№22022220000003466від 29.11.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України про арешт майна,

в с т а н о в и в :

13 березня 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника Барвінківськоговідділу Ізюмськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№22022220000003466від 29.11.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України про арешт майна.

На обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , який перебував на території Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської область, на початку серпня 2022 року виник злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії незаконним органами влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації володимир путін, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, та в подальшому продовжено згідно Указів Президента України № 133/2022 від 14 квітня 2022, № 259-2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022.

ОСОБА_4 незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора, її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі з окупаційною адміністрацією держави-агресора, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , переслідуючи мету отримання прибутку та провадження господарської діяльностіу взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора, на початку серпня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, під час окупації Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, добровільно надав згоду голові тимчасово окупаційної адміністрації «главе временной гражданской администрации г. Балаклея Изюмскогорайона ОСОБА_5 » на зайняття посади виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33582325), що розташоване за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Вторчерметівська, 1. Після чого, з метою отримання прибутку, забезпечення економічних програм та завдань окупаційної адміністрації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, обіймаючи посаду керівника ТОВ «Балаклійське ХПП», у період з початку серпня 2022 року добровільно проваджувавгосподарську діяльність вказаного підприємства, що виражалося в наступному:

- кожного буднього дня тижня, вранці, на території ТОВ «Балаклійське ХПП», ОСОБА_4 проводив наради з працівниками підприємства, на яких надавав вказівки щодо провадження господарської діяльності підприємства, розподіляв роботу між працівниками, заслуховував звіти про виконану роботу, а також здійснював інші організаційно-розпорядчі функції як керівник з метою організації роботи підприємства;

- приймав участь в нарадах окупаційної адміністрації м. Балаклія, яка знаходилась за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, на яких отримував вказівки щодо подальшого провадження господарчої діяльності підприємства;

- подавав заявки на ім`я начальника тимчасової окупаційної адміністрації м.Балаклія Ізюмського району з метою отримання гуманітарної допомоги в якості заробітноїплати працівникам підприємства за червень-липень 2022 року;

- 01.08.2022 уклав договір № 1 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_6 , и поклажедавца ОСОБА_7 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно;

- 03.08.2022 уклав договір № 3 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_6 и поклажедавца ОСОБА_8 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно;

- 10.08.2022 уклав договір №2 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_6 и поклажедавца ФОП « ОСОБА_9 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно;

У зв`язку з чим, у період з початку серпня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 проваджував господарську діяльність ТОВ «Балаклійське ХПП» у взаємодії з представниками тимчасової окупаційної адміністрації міста Балаклія Ізюмського району Харківської області.

В ході проведення обшуку 10.03.2023 в період часу з 07 год. 04 хв.по 08 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 було виявлено, оглянуто та вилучено наступні документи:

1) «Договор №1518» від 05.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

2) «Договор №1918» від 31.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

3) «Договор №542» від 18.05.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

4) Додаткова угода №2 до договору № N92.01.000139 «Про відкриття рахунку в «Мегабанку»» текст якого зазначений друкованим текстом на українській мові на одному аркуші.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається треті особи, та юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

На вилучені в ході огляду місця події документи необхідно накласти арешт у зв`язку з тим, що вони зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема в ході подальшого досудового розслідування у разі накладенні арешту буде вирішено питання щодо призначення відповідної судової технічної експертизи, а також проведення інших слідчих дій, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об`єктивної істини по справі.

Слід звернути увагу на те, що незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи взагалі знищене.

Відповідно до положення ст. 98 КПК України, вказана документація має ознаки речового доказу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказана документація є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

З метою збереження вищевказаного речового доказу, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у арешті вилученої документації, оскльки зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються підчас кримінального провадження, зокрема в ході подальшого досудового розслідування у разі накладенні арешту буде вирішено питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, а також проведення інших слідчих дій, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об`єктивної істини по справі.

Відповідно до п. 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено, відчужено.

Відповідно до розпорядження ВСУ №11/0/9-22 від 18.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суду Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Враховуючи наведене, у клопотання прокурор, посилаючись на вимоги ст.ст. ст.ст. 36, 64-2, 131, 132, 159, 167, 170-173 КПК України, просив суд, накласти арешт на документацію:

1) «Договор №1518» від 05.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

2) «Договор №1918» від 31.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

3) «Договор №542» від 18.05.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

4) Додаткова угода №2 до договору № N92.01.000139 «Про відкриття рахунку в «Мегабанку»» текст якого зазначений друкованим текстом на українській мові на одному аркуші.2. Дозволити вирішити питання щодо зберігання вищевказаної документації слідчому СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_12 .

В судове засідання слідчий та власник майна не з`явилися, начальник Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про проведення розгляду клопотання за його відсутності.

У відповідності до ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, приходжу до нижченаведеного.

Встановлено, що в провадження Слідчого відділу СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22022220000003466 від 29.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у період з 24.02.2022 по 10.09.2022, перебуваючи на окупованій російською федерацією території Ізюмського району, Харківської області, посадові особи СТОВ «Агро Бал» (код 32863637), ТОВ «Агросет» (код 34329080), ПП «Азіз» (код 33071534), ВАТ «Балаклійське ХПП» (код 00956460), СТОВ «АФ «Борщівське» (код 33394714), ВАТ «АФ «Вербівське» (код 00488941), СТОВ «Гусарівське» (код 00708288), СТОВ «Данилевського 1» (код 31269265), ТОВ «АПК «Донець» (код 34329028), ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (код 32934058), ТОВ «Курганський бройлер» (код 30773272), ТОВ «РічлендІнвест» (код 35039466), ДП «Племзавод Курганський» (код 33020778), ПП «Фельдграу» (код 33891534), СТОВ «Протопопівське» (код 00708822), ЗАТ АФ «Росія» (код 00708265), ДП Світанок МОУ (код 08183514), ТОВ «АФ «Україна Нова» (код 00707231), СТОВ «Степове» (код 14063903), ПСП «Схід-Авіа-Агро» (код 30639787), ДП ДГ «Аграрне» (код 05460456), ПП «Явірське» (код 33201387), ПСП «Слобідське» (код 30639792), ТОВ «СКК Агро» (код 34831460), ТОВ «БПП» (код 05405799), ДП «Агрогеофізика» (код 30039257), СТОВ «Добробут плюс» (код 32468910), ФГ «Моноліт» (код 30772983), ПП АФ «Світанок» (код 00850968), ТОВ «Новий шлях» (код 00708331), ТОВ АФ «Шийківське» (код 00708377), СВК «Солоненське» (код 00708437), ТОВ АФ «Ізюмське» (код 00850951), АФ «Злагода» (код 30141865), ФГ «Слобода» (код 30772957), ФГ «Янтар» (код 22660458), ФГ «Кириченко М.» (код 35604785), ФГ «ЮГ» (код 35604811), ТОВ ЦОВТ "Акваторія (код 34136508), АФ «Джерело» (код 3268968), ФГ «Колос» (код 14281058), ПП «Золота Нива» (код 33897138), ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» (код 33168649), ТОВ «АПК Хлібопродукт» (код 34136340), ТОВ «Чарівний ЛАН» (код 34793771), ПП «Дружба» (код 00707900) та ТОВ «СК Восток» (код 30501395), ФГ "НИВА-2006" (код 34279014), ФОП " ОСОБА_13 "( код НОМЕР_1 ) здійснили умисні дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів державі-агресору, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, у тому числі власної техніки, з метою забудови та укріплення фортифікаційних споруд.

В ході проведення обшуку 10.03.2023 в період часу з 07 год. 04 хв.по 08 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 було виявлено, оглянуто та вилучено наступні документи:

1) «Договор №1518» від 05.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

2) «Договор №1918» від 31.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

3) «Договор №542» від 18.05.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

4) Додаткова угода №2 до договору № N92.01.000139 «Про відкриття рахунку в «Мегабанку»» текст якого зазначений друкованим текстом на українській мові на одному аркуші.

Зазначену документацію може бути визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 167 КПК України,

1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

3. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов`язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.

Згідно вимог ст. 168 КПК України,

1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208,298-2цього Кодексу.Кожна особа,яка здійснилазаконне затримання,зобов`язана одночасноіз доставленнямзатриманої особидо слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

4. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна впорядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 169 КПК України,

1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту;

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

2. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.

3. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Такми чином, майно (документи), вилучені під час огляду місця події від 03.02.2023, є тимчасово вилученим майном.

Згідно приписів ст. 170 КПК України,

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбаченихпунктами 2,3,4частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання" істатті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Статтею 171 КПК України визначено, що,

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, нормами ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна.

Згідно ч.1 ст. 116 КПК України, 1. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Як зазначалося вище, огляд місця події, під час якого вилучене майно, проведений слідчим 10.03.2023 року, клопотання про арешт здано на пошту 13.03.2023 р., тобто, з дотриманням строку звернення з зазначеним клопотанням.

Враховуючи те, що вилучені документи є речовими доказами у кримінальному провадженні, можуть бути визнані засобами, знаряддям чи предметом кримінального правопорушення, для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речових доказів, вважаю, що наявні правові підстави для накладення арешту на зазначене майно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що останнє є доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягає збереженню.

Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна обгрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 170, 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання начальника Барвінківськоговідділу Ізюмськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№22022220000003466від 29.11.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 10.03.2023 майно, а саме на документацію:

1) «Договор №1518» від 05.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

2) «Договор №1918» від 31.08.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

3) «Договор №542» від 18.05.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , текст якого зазначений друкованим текстом на російській мові зі зразком підпису ОСОБА_4 на двох аркушах.

4) Додаткова угода №2 до договору № N92.01.000139 «Про відкриття рахунку в «Мегабанку»» текст якого зазначений друкованим текстом на українській мові на одному аркуші.2. Дозволити вирішити питання щодо зберігання вищевказаної документації слідчому СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_12 .

Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу проголошено о 10-00 годині 14 березня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1