Ухвала

від 14.03.2023 по справі 758/2033/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Єдиний унікальний номер справи 758/2033/19 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/7022/2023Головуючий у суді першої інстанції С. С. ЗахарчукСуддя -доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 14 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., вирішив питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Позашкільного навчального закладу Будинок дитячої творчості Подільського району м. Києва, третя особа - Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року

установив:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення повторної судової психологічної експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Проте апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Так, право апеляційного оскарження передбачено статтею 352 ЦПК України.

Частиною першою статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, визначені у вказаній нормі.

Згідно частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Як вбачається, перелік, зазначений у частині першій статті 353 ЦПК України, не містить ухвали про відмову у призначенні експертизи.

Відповідно до пункту четвертого частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Так, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

За правовою позицією Конституційного Суду України положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, необхідно розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абзац сьомий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 08 липня 2010 року № 18-рп/2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.

Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи (пункт 12 частини першої статті 353 ЦПК України). Разом із тим, ухвала про відмову в призначенні експертизи в цьому переліку відсутня, отже такі ухвали суду першої інстанції не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 520/14132/18

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні повторної судової психологічної експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду щодо суті спору.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ураховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні повторної судової психологічної експертизи відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року необхідно повернути скаржнику.

При цьому суд уважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що заперечення на ухвалу про відмову у призначенні повторної судової психологічної експертизи, постановлену Подільським районним судом м. Києва 02.02.2023 у цій справі, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами її розгляду.

Керуючись ст. 353, 357, 390 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що заперечення на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у цій справі, ухвалене за результатами її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна