Рішення

від 01.03.2023 по справі 760/14371/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/14371/18

2/760/1713/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

за участі:

представника позивача Сорокаліта А.В.

представника позивача Вініченка М.В.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арт Хаус» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, ОСОБА_4 про визнання договору недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСББ «Арт Хаус» звернулось в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року роз`єднано вимоги позовної заяви в самостійні провадження.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСББ «Арт Хаус» створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 3 від 18 березня 2016 року було прийняте рішення щодо доручення голові правління ОСББ «Арт Хаус» Сороколіту А.В. прийняти на баланс об`єднання паркомісця для вирішення питання їх подальшого використання.

Фактично із загальної площі паркінгу було виділено 6 повноцінних паркомісць із передбачуваних забудовником 9, оскільки через необхідність добудови нежитлових приміщень загального користування 3 машиномісця фізично не могли бути виділені в натурі.

22 серпня 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А. було здійснено державну реєстрацію прав власності на 6 машиномісць за ОСББ «Арт Хаус».

Рішення про реєстрацію було прийнято на підставі відповідних протоколів Загальних зборів ОСББ «Арт Хаус», а саме: протокол № 1 від 14 травня 2014 року, протокол № 2 від 20 грудня 2014 року, протокол № 3 від 18 березня 2016 року.

За ОСББ «Арт Хаус» право власності на об`єкти нерухомості було зареєстровано на підставі таких документів: Акту приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01 березня 2013 року, довідки від 11 квітня 2013 року про присвоєння адреси та технічних паспортів на машиномісця.

27 грудня 2017 року ОСББ «Арт Хаус» з інформаційних довідок дізналося про те, що державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСББ «Арт Хаус», за фізичною особою, а саме за ОСОБА_4 .

Зокрема, за ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на парковочне місце НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1131119080000, дата державної реєстрації 24 грудня 2016 року, загальна площа 11,1 кв.м.

Фактично це є те ж саме машиномісце (гараж), право власності на яке було зареєстровано 22 серпня 2016 року за ОСББ «Арт Хаус». Тобто 24 грудня 2016 року відбулась подвійна реєстрація прав власності на одне й те ж саме майно.

Таким чином, було здійснено повторну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості, що були зареєстровані за ОСББ «Арт Хаус».

Підставою проведення державної реєстрації прав за ОСОБА_4 був договір купівлі-продажу № 6303 від 24 грудня 2016 року, що був посвідчений державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В.

12 лютого 2018 року за результатами проведення перевірки Міністерство юстиції прийшло до висновку про те, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О.В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав. Зазначений висновок підтверджується довідкою від 12 лютого 2018 року та наказом Міністерства юстиції про відсторонення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. строком на 3 місяці.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 6303 від 24 грудня 2016 року;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, про державну реєстрацію права власності на парковочне місце НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу парковочного місця від 24 грудня 2016 року.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року роз`єднано вимоги позовної заяви в самостійні провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 повернуто заявнику.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року в справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, підтримала викладене у відзиві на позов (т. 2, а.с. 15-17). Зазначила, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та лише п.п. 21-23 вимог стосуються й ОСОБА_4 . Зазначає, що нотаріус не є належним відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією, та підлягає заміні на належного відповідача. Крім того, оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності рішень та дій державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності, тому спір є публічно-правовим та справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Також, оскільки до ОСОБА_4 не пред`явлено жодних вимог, тому вона не є відповідачем у цій справі та вважати, що остання має компенсувати будь-які витрати позивача немає жодних підстав.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСББ «Арт Хаус» створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Протоколом Загальних зборів № 2 від 20 грудня 2014 року було прийняте рішення щодо прийняття будинку в оперативне управління та обслуговування ОСББ «Арт Хаус» (т. 1, а.с. 84-85).

Відповідно до протоколу № 3 від 18 березня 2016 року було прийняте рішення щодо доручення голові правління ОСББ «Арт Хаус» Сороколіту А.В. прийняти на баланс об`єднання паркомісця для вирішення питання їх подальшого використання (т. 1, а.с. 86-89).

22 серпня 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А. було здійснено державну реєстрацію прав власності на 6 машиномісць за ОСББ «Арт Хаус» (т. 1, а.с. 37-83).

Рішення про реєстрацію було прийнято на підставі відповідних протоколів Загальних зборів ОСББ «Арт Хаус», а саме: протокол № 1 від 14 травня 2014 року, протокол № 2 від 20 грудня 2014 року, протокол № 3 від 18 березня 2016 року.

За ОСББ «Арт Хаус» право власності на об`єкти нерухомості було зареєстровано на підставі таких документів: Акту приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01 березня 2013 року, довідки від 11 квітня 2013 року про присвоєння адреси та технічних паспортів на машиномісця (т. 1, а.с. 28-36).

27 грудня 2017 року ОСББ «Арт Хаус» з інформаційних довідок дізналося про те, що державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСББ «Арт Хаус», за фізичною особою, а саме за ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 118).

Зокрема, за ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на парковочне місце НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1131119080000, дата державної реєстрації 24 грудня 2016 року, загальна площа 11,1 кв.м.

Підставою проведення державної реєстрації прав за ОСОБА_4 був договір купівлі-продажу № 6303 від 24 грудня 2016 року, що був посвідчений державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В (т. 2, а.с. 86-87).

12 лютого 2018 року за результатами проведення перевірки Міністерство юстиції прийшло до висновку про те, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О.В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав. Зазначений висновок підтверджується довідкою від 12 лютого 2018 року та наказом Міністерства юстиції від 19 лютого 2018 року № 420/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (т. 1, а.с. 131-140).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Сторона відповідача ОСОБА_4 , заперечуючи проти позову, посилається на те, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення державного реєстратора саме до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. Таким чином, оскільки до ОСОБА_4 не пред`явлено жодних вимог, вона не є відповідачем у цій справі та вважати, що остання має компенсувати будь-які витрати позивача немає жодних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення державного реєстратора та стягнення коштів.

ОСОБА_4 є стороною спірного договору купівлі-продажу, який позивач просить визнати недійсним. Таким чином, вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються всіх відповідачів у справі. Зазначене вбачається і зі змісту позовної заяви.

З позову вбачається та зазначалось стороною позивача у судовому засіданні про те, що право власності на спірне машиномісце за ОСББ «Арт Хаус» було зареєстровано 22 серпня 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А., що підтверджується наданими стороною позивача інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 вересня 2016 року.

З інформаційної довідки від 27 грудня 2017 року вбачається, що державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСББ «Арт Хаус», за фізичною особою, а саме за ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 118).

Таким чином, державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В. було здійснено повторну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, що був зареєстрований за ОСББ «Арт Хаус».

Представники позивача зазначили, що приміщення, які мають належати співвласникам, оформлені на фізичну особу на праві приватної власності, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки вони є по своїй суті приміщеннями загального користування та призначені для обслуговування більше одного житлового та нежитлового приміщення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

З метою встановлення чи є спірне приміщення допоміжним приміщенням загального користування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за клопотанням позивача ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року в справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року № 5200/20-42 парковочне місце НОМЕР_4 є машино-місцем у вбудованому в житловий будинок АДРЕСА_1 гаражі. Парковочне місце НОМЕР_4 накладається на машино-місце НОМЕР_5, зареєстроване 22 серпня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за ОСББ «Арт Хаус» на підставі акту приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року (т. 3, а.с. 176-196).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частинах 1-3, 5 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Позивач також просить суд ухвалити рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - машиномісця за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

12 лютого 2018 року за результатами проведення перевірки Міністерство юстиції прийшло до висновку про те, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О.В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав. Зазначений висновок підтверджується довідкою від 12 лютого 2018 року та наказом Міністерства юстиції від 19 лютого 2018 року № 420/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (т. 1, а.с. 131-140).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року № 367/2022/15-ц та постанові Великої палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року № 802/1340/18-а міститься правова позиція, яка полягає у наступному.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року, що набрав чинності 16 січня 2020 року, внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин, суд вважає, що рішення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - машиномісце за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу було протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 17620 гривень судового збору, по 8810 гривень з кожного.

Позивач також просить стягнути з відповідачів витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 15690 гривень 24 копійки.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року № 5200/20-42 (т. 3, а.с. 176-196).

Крім того, позивачем на підтвердження понесення вказаних витрат надано суду копії платіжних доручень: № 351 від 14 липня 2020 року про оплату за експертизу в сумі 6690 гривень 24 копійки, № 352 від 14 липня 2020 року про оплату за експертизу в сумі 9000 гривень (т. 3, а.с. 156).

За таких обставин, вимога про стягнення витрат за оплату проведення експертизи в розмірі 15690 гривень 24 копійки (по 7845 гривень 12 копійок з кожного відповідача) підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 15, 16, 203, 204, 215, 316, 317, 319, 328, 330, 388, 655 ЦК України, статтями 1, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арт Хаус» (м. Київ, вул. Лисичанська, 29, код ЄДРПОУ 39215018) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання договору недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу парковочного місця, укладений між ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 24 грудня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 6303, про придбання парковочного місця НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, про державну реєстрацію права власності на парковочне місце НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договір купівлі-продажу парковочного місця від 24 грудня 2016 року.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арт Хаус» (м. Київ, вул. Лисичанська, 29, код ЄДРПОУ 39215018) 7845 гривень 12 копійок вартості проведення експертизи та 8810 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арт Хаус» (м. Київ, вул. Лисичанська, 29, код ЄДРПОУ 39215018) 7845 гривень 12 копійок вартості проведення експертизи та 8810 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 13 березня 2023 року.

Суддя: