Постанова

від 22.05.2024 по справі 760/14371/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 760/14371/18

провадження № 61-14130св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРТ ХАУС»;

відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРТ ХАУС» на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРТ ХАУС» (далі - ОСББ «АРТ ХАУС») звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В.), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовна заява ОСББ «АРТ ХАУС» до приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В., ОСОБА_1 , мотивована тим, що об`єднання створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 3 від 18 березня 2016 року було прийняте рішення щодо доручення голові правління ОСББ «Арт Хаус» ОСОБА_4 прийняти на баланс об`єднання парковочні місця для вирішення питання їх подальшого використання.

Фактично із загальної площі паркінгу було виділено 6 повноцінних парковочних місця із передбачуваних забудовником 9, оскільки через необхідність добудови нежитлових приміщень загального користування 3 парковочні місця фізично не могли бути виділені в натурі.

22 серпня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А. було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСББ «АРТ ХАУС» на 6 парковочних місць. Це рішення прийнято на підставі відповідних документів, а саме: акта приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01 березня 2013 року; довідки від 11 квітня 2013 року про присвоєння адреси та технічних паспортів на парковочні місця; протоколів загальних зборів ОСББ «АРТ ХАУС» № 1 від 14 травня 2014 року, № 2 від 20 грудня 2014 року, № 3 від 18 березня 2016 року.

Однак 27 грудня 2017 року з інформаційних довідок ОСББ «АРТ ХАУС» дізналося про те, що 24 грудня 2016 року державний реєстратор - приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на парковочне місце АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1131119080000.

Фактично це є те ж саме парковочне місце (гараж), право власності на яке було зареєстровано 22 серпня 2016 року за ОСББ «АРТ ХАУС». Тобто 24 грудня 2016 року відбулася подвійна реєстрація прав власності на одне й те ж саме майно.

Підставою проведення державної реєстрації прав за ОСОБА_1 був договір купівлі-продажу № 6303 від 24 грудня 2016 року, посвідчений державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В.

За результатами проведення перевірки 12 лютого 2018 року Міністерством юстиції України складено довідку, якою підтверджено, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав.

Наказом Міністерства юстиції України від 19 лютого 2018 року № 420/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Враховуючи викладене, ОСББ «АРТ ХАУС» просило:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 24 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 6303, про придбання парковочного місця АДРЕСА_3 .

- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, про державну реєстрацію права власності на парковочне місце АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договір купівлі-продажу парковочного місця від 24 грудня 2016 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року вимоги позовної заяви роз`єднано в самостійні провадження. Справу за позовом ОСББ «АРТ ХАУС» до приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В., ОСОБА_2 , а також справу за позовом ОСББ «АРТ ХАУС» до приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В., ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивач просить визнати недійсними десять різних договорів купівлі-продажу та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Покупцями парковочних місць та нежитлових приміщень за вказаними договорами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не пов`язані між собою будь-якими правовідносинами, договори укладені з кожним відповідачем окремо. Тобто позивач об`єднав у одне провадження вимоги, що випливають з різних договорів, які укладені з різними відповідачами. Вимоги про скасування рішень державного реєстратора стосовно кожного окремого договору є похідними і також між собою не пов`язані. Оскільки предметом спору є різні договори, укладені з різними фізичними особами, в різний час та з приводу різних об`єктів, а підстави для вирішення спору кожного з них можуть бути різними, що ускладнить вирішення справи, то суд дійшов висновку про роз`єднання вимог позовної заяви у самостійні провадження.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01 березня 2023 року позов ОСББ «АРТ ХАУС» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 24 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 6303, про придбання парковочного місця АДРЕСА_3 . Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, про державну реєстрацію права власності на парковочне місце АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу парковочного місця від 24 грудня 2016 року. Стягнуто з ОСОБА_1 та приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. на користь ОСББ «АРТ ХАУС» по 7 845,12 грн вартості проведення експертизи та по 8 810 грн судового збору з кожного.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року № 5200/20-42 підтверджено, що парковочне місце АДРЕСА_3 та накладається на машино-місце № 6, зареєстроване 22 серпня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за ОСББ «АРТ ХАУС» на підставі акта приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року. Крім того, за результатами проведення перевірки 12 лютого 2018 року Міністерством юстиції України складено довідку, якою підтверджено, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, оскільки підставою проведення реєстрації був договір купівлі-продажу від 24 грудня 2016 року і нотаріус здійснила повторну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, який був зареєстрований за ОСББ «АРТ ХАУС».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Григораш К. М. задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ «АРТ ХАУС» відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спір щодо права власності на парковочне місце АДРЕСА_3 виник саме між ОСББ «АРТ ХАУС» та особами, які є сторонами договору купівлі-продажу вказаного майна.

ОСОБА_1 набула право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24 грудня 2016 року між нею та ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_5 не було залучено до участі у справі в якості відповідача, як особу, яка на думку позивача здійснила відчуження належного позивачу майна.

Тому, враховуючи правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його пред`явленням не до всіх належних відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСББ «АРТ ХАУС» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 березня 2023 року.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, а також - не дослідив зібрані у справі докази.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали цього суду від 08 січня 2024 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Солом`янського районного суду міста Києва.

25 січня 2024 року справа № 760/14371/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСББ «АРТ ХАУС» мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що при зверненні до суду з позовом ним були дотримані вимоги щодо залучення до участі у справі в якості відповідачів обох сторін оспорюваного договору купівлі-продажу, а саме продавця ОСОБА_3 та покупця ОСОБА_2 , однак ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року вимоги позовної заяви були роз`єднані в самостійні провадження і позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 , виділене в справу № 760/14371/18.

За таких обставин ОСОБА_3 був обізнаний про наявність не тільки справи №760/15852/18, але й справ №760/14371/18 та №760/15829/18, які були виділені з позовної заяви ОСББ «АРТ ХАУС», та міг реалізувати своє право на участь у справі № 760/14371/18 в якості відповідача.

Крім того, незалучення ОСОБА_3 як відповідача у справі не мало негативних наслідків ні для нього, ні для учасників справи, а також не могло бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, заявлених до державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Григораш К. М. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСББ «АРТ ХАУС» створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Протоколом загальних зборів № 2 від 20 грудня 2014 року було прийняте рішення щодо прийняття будинку в оперативне управління та обслуговування ОСББ «АРТ ХАУС» (т.1 а.с.84-85).

Відповідно до протоколу № 3 від 18 березня 2016 року було прийняте рішення щодо доручення голові правління ОСББ «Арт Хаус» ОСОБА_4 прийняти на баланс об`єднання парковочні місця для вирішення питання їх подальшого використання (т.1 а.с.86-89).

22 серпня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А. на підставі акта приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 01 березня 2013 року, довідки від 11 квітня 2013 року про присвоєння адреси та технічних паспортів на парковочні місця, протоколів загальних зборів ОСББ «АРТ ХАУС» № 1 від 14 травня 2014 року, № 2 від 20 грудня 2014 року, № 3 від 18 березня 2016 року було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСББ «АРТ ХАУС» на 6 парковочних місць (т.1 а.с.28-83).

24 грудня 2016 року державний реєстратор - приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на парковочне місце АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1131119080000 (т.1 а.с.118).

Підставою проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 був договір купівлі-продажу № 6303 від 24 грудня 2016 року, посвідчений державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О. В. (т.2 а.с.86-87).

За результатами проведення перевірки 12 лютого 2018 року Міністерством юстиції України складено довідку, якою підтверджено, що приватний нотаріус КМНО Стрельченко О. В. порушила вимоги законодавства стосовно державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, не здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав (т.1 а.с.131-138).

Наказом Міністерства юстиції України від 19 лютого 2018 року № 420/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (т.1 а.с.140)

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу парковочних місць в будинку АДРЕСА_1 , покупцями яких були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вказані договори порушують його права, оскільки вказані парковочні місця є власністю ОСББ «АРТ ХАУС».

З метою встановлення чи є спірне приміщення допоміжним приміщенням загального користування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за клопотанням позивача ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року в справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року № 5200/20-42 парковочне місце № 10п є машино-місцем у вбудованому в житловий будинок АДРЕСА_1 місце № 10п накладається на машино-місце № 6, зареєстроване 22 серпня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за ОСББ «АРТ ХАУС» на підставі акту приймання-передачі будинку в оперативне управління від 22 грудня 2014 року (т.2 а.с.176-196).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСББ «АРТ ХАУС» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин та визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Аналіз положень статті 51 ЦПК України дає підстави для висновку, що заміна первинного відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

У разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та має вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 670/23/18 (провадження № 61-1621св19) зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

У справі, яка переглядається, предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 24 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також скасування прийнятого на підставі цього договору рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В. від 24 грудня 2016 року, індексний номер: 33150063, про державну реєстрацію права власності на парковочне місце АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

При цьому зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у ОСББ «АРТ ХАУС» виник саме внаслідок укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 24 грудня 2016 року, на підставі якого в цей же день за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Тому нотаріус є неналежним відповідачем в цій справі, натомість ОСОБА_3 як сторона оспорюваного правочину та належний співвідповідач не був залучений позивачем до участі в цій справі.

За таких обставин апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад учасників справи, а саме у зв`язку із незалученням до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_5 , який здійснив відчуження належного позивачу майна.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 зазначено, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

В постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про те, що незалучення ОСОБА_3 як відповідача у справі не мало негативних наслідків ні для нього, ні для учасників справи, а також не могло бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, заявлених до державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О. В., не заслуговують на увагу.

При цьому аргументи касаційної скарги ОСББ «АРТ ХАУС» про те, що при зверненні до суду з позовом ним були дотримані вимоги щодо залучення до участі у справі в якості відповідачів обох сторін оспорюваного договору купівлі-продажу, а саме продавця ОСОБА_3 та покупця ОСОБА_2 , однак ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року вимоги позовної заяви були роз`єднані в самостійні провадження, є неспроможними, оскільки ОСОБА_2 взагалі не був стороною оспорюваного в цій справі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2016 року, і після роз`єднання позовних вимог ухвалою місцевого суду позивач не був позбавлений можливості уточнити позовні вимоги, або заявити клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 .

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені апеляційним судом обставини справи, посилання заявника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, є безпідставним, оскільки висновки суду апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній постанові, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки Верховний Суд встановив необґрунтованість заявлених в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то доводи касаційної скарги про недослідження апеляційним судом наявних в матеріалах справи доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), не заслуговують на увагу та не підлягають перевірці.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРТ ХАУС» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович