Постанова

від 14.03.2023 по справі 713/1890/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м. Чернівці

Cправа № 713/1890/21

Провадження №22-ц/822/202/23

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.,

секретар Скрипка С.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державне підприємство «Сетам»,

треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року та додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року, головуючий у І-й інстанції Кибич І.А.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ДП «Сетам», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О., приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О.О., ТОВ «Кредитні ініціативи», про визнання недійсними електронних торгів, протоколу та акту, визнання свідоцтва недійсним та припинення права власності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13 вересня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в якому вони перебували з 02 вересня 1977 року. Під час шлюбу вони придбали за спільні сімейні кошти об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 93,2 кв.м у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, що розташована в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташована в АДРЕСА_1 .

Вказував на те, що право власності на вказане нерухоме майно було оформлено на ОСОБА_4 за письмовою згодою ОСОБА_1 , про що зазначено в п.9 договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2006 року, на підставі ст.60,65 СК Країни.

Дане майно не є іпотечним майном і під іпотечним арештом не перебувало.

Зазначав, що 16 серпня 2021 року він довідався з Інформаційних довідок від 16 серпня 2021 року про те, що спільне майно продано з прилюдних торгів і, зайшовши на сайт ДП «Сетам», знайшов Протокол та Акт про проведені електронні торги. З даних документів довідався, що спільне з колишньою дружиною майно було описано приватним виконавцем Кондрюком К.О., арештоване та реалізоване 01 червня 2021 року на прилюдних електронних торгах, організатором яких було ДП «СЕТАМ» і що 10 червня 2021 року приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О.О. видав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НРВ 939317/р. №650, виданий 10.06.2021 року власнику ОСОБА_3 .

Про проведення електронних торгів він не був повідомлений та не надавав своєї згоди на відчуження даного майна, що є порушенням Порядку проведення електронних торгів. ДП «Сетам» порушив п.2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України №2831/5 від 29.09.2016 року щодо неповідомлення ОСОБА_1 , як співвласника майна, яке було об`єктом електронних торгів, та про початкову ціну продажу майна, що призвело до порушення права власності ОСОБА_1 на це майно.

Згідно з Протоколом №540978 проведення електронних торгів переможцем торгів став учасник №5 ОСОБА_3

09 червня 2021 року приватний виконавець Кондрюк К.О. затвердив Акт про проведені електронні торги. З даного Акту стало відомо, що майно було реалізоване при примусовому виконанні виконавчого листа №2-20/2011, виданого 14.02.2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором №1031 від 03.05.2006 року із змінами №1607 від 24 09.2008 року у розмірі 54 846,55 доларів США, що еквівалентно 434 340,80 грн та 23 665,78 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та по комісійній угоді за кредитним договором, а всього стягнуто 458 006,58 грн. Також стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1 820 грн. Стягувачем є ТОВ «Кредитні ініціативи».

Отже, майно ОСОБА_4 було арештоване, описане та передане на реалізацію на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження №62385992. Згідно з виконавчим провадженням виконавець мав стягнути всього 458 006,58 грн та 1 820 грн судового збору. Приватний виконавець в ході виконавчого провадження вже стягнув з ОСОБА_4 747 175,10 грн, що майже в два рази більше суми для стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 є співвласником 1/2 майна, відчуження належної йому частки в майні на публічних торгах без його згоди порушує його право як співвласника цього майна на вільне користування і розпорядження ним, що є неприпустимим.

Із врахуванням того, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, як таке, що придбана у період шлюбу, відчуження належної йому частки у вищезазначеному майні на електронних торгах без його згоди є порушенням його прав як співвласника вказаного майна.

В заявці на реалізацію арештованого майна немає відомостей про іпотеку, а є п`ять арештів даного майна та заборон на відчуження даного майна згідно з постановами державної виконавчої служби по іншим провадженням. Однак це не завадило приватному виконавцю Кондрюку К.О. та ДП «Сетам» провести торги без попередження ОСОБА_1 , як співвласника даного майна, про електронні торги та про оцінку вартість даного майна, яка майже в п`ять разів нижча ринкової ціни.

В порушення статті 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та обтяжень» нотаріус не відмовив в реєстрації, а вчинив реєстрацію даного майна з п`ятьма арештами. Приватний виконавець перевірив арешти, але незаконно передав дане майно на електронні торги з арештами і внаслідок чого відбулися незаконні електронні торги, які повинні бути визнані недійсними. Приватний виконавець, в порушення ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», тільки пересвідчився, що спірне майно зареєстроване на ОСОБА_4 і не з`ясував її сімейний стан та не встановив чи придбане спірне майно в період шлюбу. Відчуження належної частки ОСОБА_1 на електронних торгах без його згоди є порушенням його прав як співвласника вказаного майна.

ОСОБА_1 не був боржником у вказаному виконавчому провадженні. Його частка в спільному майні не була виділена. В заявці вказано інший виконавчий лист за №2-90, виданий 14.02.2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, а в акті про проведені електронні торги №2-20/11. Такий акт є недійсним та таким, що не відповідає вимогам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року. В акті не зазначено номер лоту.

Просив визнати недійсними прилюдні електронні торги від 01 червня 2021 року, проведені ДП «CETAM» з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні ВП №62385992, за лотом №479074, а саме: об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 93,2 кв.м у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 16292057); земельна ділянка площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, що розташована в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташована в АДРЕСА_1 , про що свідчить копія договору купівлі - продажу від 10.10.2006 року, два державних акти на право власності на земельну ділянку від 04.04.2008 року за ЧВ №042437 та ЧВ №042436. Визнати недійсними протокол №540978 проведення електронних торгів від 01 червня 2021 року з реалізації арештованого майна за Лотом №479074; акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 09 червня 2021 року, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: HPB 939317/р. №650, виданий 10 червня 2021 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області на підставі акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 09 червня 2021 року, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. про належність ОСОБА_3 на праві власності майна, а саме: на об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 93,2 кв.м у АДРЕСА_1 (ресєтраційний номер - 2382475673205); на земельну ділянку площею 0,0329 га кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 2382 492373205); на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер -2382485273205), та припинити право власності за ОСОБА_3 на дане майно, та відновити реєстраційний номер нерухомого майна 16292057.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2021 року було зупинене провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 , який вибув з процесу у зв`язку зі смертю.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року залучено правонаступника померлого позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 , які було встановлено ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2021 року.

Додатковим рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року заяву представника відповідача ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

На рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року правонаступник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що спірне майно не є іпотечним майном і під іпотечним арештом не перебувало. Право власності на вказане нерухоме майно було оформлено на ОСОБА_4 за письмовою згодою ОСОБА_1 , про що зазначено в п.9 договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2006 року, на підставі ст. 60, 65 СК України. Спору між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо походження майна не за спільні грошові кошти не було. Відповідач ОСОБА_4 під час розгляду справи в суді визнала той факт, що майно було придбане за спільні грошові кошти.

Приватний виконавець, у порушення вимог статті 50 ЗУ «Про виконавче провадження», не з`ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбано майно у період шлюбу.

Спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, як таке, що придбано ними у період шлюбу, відчуження належної позивачу частки у майні на електронних торгах без його згоди є порушенням прав позивача як співвласника вказаного майна.

Крім того, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення понесених судових витрат за безпідставністю.

Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження кому саме належать рахунки, на які нібито перераховані грошові кошти відповідачкою ОСОБА_3 , і що саме ці рахунки належать адвокату Гончаруку В.В. чи ОСОБА_3 .

До клопотання не надано жодного підтверджуючого документа про те, що ОСОБА_3 було сплачено грошові кошти адвокату Гончаруку В.В., немає квитанції до прибуткового касового ордеру або платіжного доручення з відміткою банку про сплату саме ОСОБА_3 грошових коштів за надання правової допомоги, як це передбачено чинним законодавством.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яку просить залишити без задоволення.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та вмотивованим, прийнятим з урахуванням норм матеріального та процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимог про визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя позивачем не заявлено, доказів, що спірне майно визнано спільною сумісною власністю подружжя та що дане майно було придбано за спільні кошти і позивач відповідно до ст. 60 СК України набув право власності на спірне майно, яке було зареєстровано за ОСОБА_4 , суду не надано.

Позивачем вимог до ТЗоВ «Кредитні ініціативи», які є стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого здійснено продаж спірного майна, не заявлено.

На момент здійснення приватним виконавцем Кондрюком К.О. свого обов`язку щодо реалізації нерухомого майна в межах виконавчого провадження ВП №62385992, неправомірних та незаконних дій судом не встановлено, а тому підстави для твердження про наявність з боку приватного виконавця порушень процедури проведення електронних торгів відсутні.

З огляду на те, що ОСОБА_3 набула права власності на спірне майно, відповідно до вимог чинного законодавства, остання набула прав власника майна та відповідні гарантії від держави для їх захисту від свавільного втручання чи зазіхання третіх осіб, в тому числі попереднього власника.

Ухвалюючи додаткове рішення суду та розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції, враховуючи детальний перелік послуг згідно з актом виконаних робіт, час, витрачений представником відповідача у судовому засіданні, складені заяви та клопотання з приводу процесуальних питань щодо розгляду справи, характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справі, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Однак з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року не відповідає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 10 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Штефюк Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №7353, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва в АДРЕСА_1 , відсоток готовності якого складає 38%.

З Державних актів Серія ЧВ №042437 від 04.04.2008 року та Серія ЧВ №042436 від 04.04.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 набула право власності на земельні ділянки площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, та площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 10.10.2006 року, реєстр. №7357, ВЕС №114618, реєстр. №7355, ВЕС №114619.

11 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О., відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 (зі змінами), скерував до ДП «Сетам» документи щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №2-90, виданого 14.02.2012 року. Вартість майна, що передається на реалізацію згідно зі звітом становить 76 900,00 грн без врахування ПДВ.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 13 вересня 2018 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, актовий запис №28.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №255924824 від 11.05.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 станом на 11.05.2021 року є власником об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 93,2 кв.м у АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0329 га кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що 01 червня 2021 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з продажу об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 93,20 кв.м, земельна ділянка площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, земельна ділянка, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташовані в АДРЕСА_1 .

З протоколу проведення електронних торгів №540978 від 01 червня 2021 року вбачається, що реєстраційний номер лота: 479074; стартова ціна: 76 900,00 грн; ціна продажу: 76 900,00 грн; сума сплаченого гарантійного внеску: 3 845,00 грн; цінові пропозиції учасників: учасник 5, час 01.06.2021 року, 09:04:49, цінова пропозиція: 76 900,00 грн. Переможець торгів: учасник 5: ОСОБА_3 . Підстава визначення переможця: Найвища цінова пропозиція.

З Акту про проведені електронні торги від 09 червня 2021 року вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа №2-20/2011, виданого 14 лютого 2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ ПромінвестБанк в м. Чернівці, заборгованість за кредитним договором №1031 від 03 травня 2006 року із змінами №1607 від 24 вересня 2008 року у розмірі 54 846,55 доларів США, що еквівалентно 434 340,80 грн та 23 665,78 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та по комісійній угоді за кредитним договором, а всього стягнуто 458 006,58 грн. Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці, понесені судові витрати зі сплату судового збору 1 700 грн та сплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 120 грн, а всього судових витрат у сумі 1 820 грн. Боржник - ОСОБА_4 , стягувач - ТзОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» передано на реалізацію: об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 93,20 кв.м, земельна ділянка площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, земельна ділянка кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташовані в АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 01.06.2021 року №540978 ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 93,20 кв.м, (реєстраційний номер майна: 16292057), земельна ділянка площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, земельна ділянка кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташовані в АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 01.06.2021 року №540978 ДП «Сетам» переможцем торгів визнано: ОСОБА_3 . Стартова ціна: 76 900,00 грн, ціна продажу: 76 900,00 грн. Одержувачу приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області Кондрюку К.О. від покупця надійшли кошти в розмірі 73 055 грн, одержувачу ДП «Сетам» від покупця надійшли кошти сплаченого гарантійного внеску в розмірі 3 845 грн. Дане майно належить боржнику ОСОБА_4 . Копію акту надіслати стягувачу, боржнику, ДП «Сетам», переможцю електронних торгів. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

З інформаційної довідки з Державного реєстру нерухомості №151548198 від 16.08.2021 року та інформаційної довідки з Державного реєстру нерухомості №151551527 від 16.08.2021 року вбачається, що власником об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 93,2 кв.м, який розташований в АДРЕСА_1 (колишній реєстраційний номер майна: 16292057; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна станом на 10.06.2021 року - 2382475673205), земельної ділянки площею 0,0329 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0106, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 2382492373205); земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7320510100:01:001:0105, що розташована за вказаною адресою (реєстраційний номер - 2382485273205)., є ОСОБА_3 . Право власності за ОСОБА_3 зареєстровано приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюком О.О. Підстава для державної реєстрації: Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: НРВ 939317/р №650, виданий: 10.06.2021 року, видавник: Штефюк О.О., приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу.

Копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 14 грудня 2021 року Кіцманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1 .

З матеріалів спадкової справи №777/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті батька звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , визначив спосіб для відновлення порушеного права шляхом визнання недійсними прилюдних електронних торгів від 01 червня 2021 року, проведених ДП «CETAM» із реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні ВП №62385992, за лотом №479074, Акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 09 червня 2021 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О., свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: HPB 939317/р. №650, виданого 10 червня 2021 року, видавник: Штефюк О.О., приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області, та припинення права власності за ОСОБА_3 на дане майно, відновлення реєстраційного номеру нерухомого майна 16292057, мотивуючи свою позицію тим, що з ОСОБА_4 з 02 вересня 1977 року по 13 вересня 2018 року перебував у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було придбано спірне майно. Про те, що їхнє спільне майно було продано 01 червня 2021 року на прилюдних електронних торгах дізнався 16 серпня 2021 року, про електронні торги його, як співвласника 1/2 частки спірного майна, ДП «Сетам» та приватний виконавець Кондрюк К.О. не повідомляли, внаслідок чого його право власності порушено.

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (близький за змістом підхід застосував Верховний Суд України у висновку, викладеному у постановах від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174цс12, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19)).

Зазначене підтверджується приписами частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України. Так, у статті 650 ЦК України закріплено такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсильна норма до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і зміст припису частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з яким до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складення за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 697/2282/18 (провадження № 61-908св20) викладено правовий висновок про те, що, у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, 09 лютого 2022 року у справі № 752/14498/16..

У наведених постановах суд касаційної інстанції вказав на те, що відчуження майна на електронних торгах як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і позов про його оскарження слід пред`являти до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачем у справі, окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зроблено правовий висновок про те, що застосування у ситуації позивача двосторонньої реституції за наслідками визнання недійсними прилюдних торгів є неможливим з огляду на те, що у випадку примусового продажу майна боржник (власник майна) не є стороною договору купівлі-продажу (частина перша статті 658 ЦК України): продавцями майна є державна виконавча служба й організатор прилюдних торгів, а покупцем - переможець прилюдних торгів. Вказане виключає можливість застосування боржником (власником майна) правових наслідків недійсності правочину, передбачених абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин та визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню.

У цій справі предметом спору є визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та акту, визнання недійсним свідоцтва та припинення права власності.

Однак позивач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , визначив відповідачами у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ДП «Сетам», проте не зазначив співвідповідачем приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О., вказавши його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотань про залучення до участі у справі приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О., як співвідповідача, позивач не заявляв.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув і цій обставині правової оцінки не надав.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. у цій справі є третьою особою та відсутні визначені процесуальним законом підстави для самостійного залучення судом апеляційної інстанції до участі у справі іншого співвідповідача.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 16 червня 2021 року у справі № 264/4263/18 (провадження № 61-12632св20) зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Суд першої інстанції, в порушення вимог цивільного процесуального закону, не з`ясував коло належних відповідачів та не вирішив питання про залучення усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог, як відповідачів.

Отже, з огляду на неналежний суб`єктний склад, в якому приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. залучено як третю особу, а не відповідачем, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову відмовити саме з цих підстав, без перевірки обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Стосовно оскарження додаткового рішення Вижницького районного суду Чернівецької області, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача ОСОБА_6 від 25 жовтня 2021 року, вказано про орієнтований розрахунок витрат, які поніс та планує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи у розмірі 20000 грн.

30 листопада 2022 року судом першої інстанції ухвалено рішення суду щодо позовних вимог.

02 грудня 2022 року представником відповідача до суду першої інстанції поштовими засобами зв`язку АТ «Укрпошта» направлено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 27 000 грн. До клопотання долучено Договір про надання правової допомоги №27/09-2 від 27 вересня 2021 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 22 листопада 2022 року, акт виконаних робіт від 02 грудня 2022 року, відповідно до якого адвокатом виконано та надано наступні послуги: підготовка, складання та подання до суду першої інстанції відзиву 15 000 грн; представництво і участь в судових засіданнях 10 листопада 2021 року, 09 грудня 2021 року, 03 листопада 2022 року, 30 листопада 2022 року, що складає 8 000 грн; підготовка і подання клопотання про поновлення розгляду справи 1 000 грн; юридичні консультації клієнта по справі 3 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правову (правничу) допомогу долучено виписку з рахунку, з якого вбачається, що на рахунок в банку АТ «А-Банк», відкритого на ОСОБА_6 , ОСОБА_3 було сплачено за надання правової допомоги на рахунок ОСОБА_6 двома рівними платежами від 17 листопада 2021 року та 25 листопада 2021 року по 13500 грн кожний, а всього 27 000 грн.

27 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_8 подано заяву про зменшення судових витрат.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Врахувавши надані докази, подані представником відповідача, суд першої інстанції на підставі статті 141 ЦПК прийшов до правильного висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, лише в розмірі 7 000 грн, виходячи та враховуючи детальний перелік послуг згідно з актом виконаних робіт, час, витрачений представником позивача у судовому засіданні, складені заяви та клопотання з приводу процесуальних питань щодо розгляду справи, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20 (провадження № 61-2042св22), від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження № 61-9163св22), від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21 (провадження № 61-19990ск21).

З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанцій про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги у суді, а також співмірності розміру судових витрат із складністю справи.

Інші доводи апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції є безпідставними та зводяться до незгоди заявника із оскаржуваним судовим рішенням.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу в частині оскарження додаткового рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року - без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 15 березня 2023 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: І.Н. Лисак

І.Б. Перепелюк