Ухвала

від 17.05.2023 по справі 713/1890/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 713/1890/21

провадження № 61-6765ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року, додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу та акту недійсними, визнання свідоцтва недійсним та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К. О., приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О. О., Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу та акту недійсними, визнання свідоцтва недійсним та припинення права власності.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості правонаступника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 рокузмінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови.

Додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року залишено без змін.

У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року, додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 02 травня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року він отримав 02 квітня 2023 року, на підтвердження чого надає заяву від 19 березня 2023 року до Вижницького районного суду Чернівецької області про видачу оскаржуваних судових рішень; копію транспортної накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» № 59000949042037.

Проте, особою, яка подала касаційну скаргу не подано до суду касаційної інстанції належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заявником не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення (надіслання) копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, зважаючи на те, що апеляційна скарга у справі подавалася саме ОСОБА_1

Верховний Суд наголошує, що додана до касаційної скарги заява про видачу оскаржуваних судових рішень не є належним доказом дати вручення судового рішення ОСОБА_1 , а отже, поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки вони свідчать лише про звернення заявника щодо отримання копій судових рішень у суді першої інстанції. Крім того, вказані заяви не містять відмітки (розписки) про отримання запитуваних документів.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що інформація про поштове відправлення, адресоване ОСОБА_1 від приватної особи ОСОБА_5 (номер відправлення 59000949042037) не є належним доказом на підтвердження дати отримання заявником постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити, що у поштовому відправленні з номером 59000949042037 заявнику було направлено саме копію оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту разом із супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарги містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 000 грн.

В окремо доданій до касаційної скарги заяві ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкий майновий стан у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його доходу за попередній календарний рік, просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 2 000 грн. При вирішення питання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги просить врахувати те, що він є безробітним та доглядав за батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження наведених обставин надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної податкової служби України про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 02 травня 2023 року № 2406-23-00853 за 2022 рік, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 № НОМЕР_1 .

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.

Наведені у заяві доводи не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що надані ним відомості про відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про його доходи за період часу з 01 кварталу 2022 року до 04 кварталу 2022 року свідчать саме про відсутність такої інформації у Державній фіскальній службі України, а не про відсутність доходів у ОСОБА_1 за вказаний період часу.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_1 є безробітним, непрацездатною особою, має незадовільний стан здоров`я або інших доказів про наявність у заявника пільг, що підтверджують підстави зменшення розміру судового збору відповідно до закону.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник свідчать про існування чотирьох вимог немайнового характеру (щодо визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу та акту недійсними, визнання свідоцтва недійсним) та однієї вимоги майнового характеру (щодо припинення права власності на спірне нерухоме майно).

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду за вимоги немайнового характеру складала 3 632 грн (2 270 грн * 0,4) * 4 = 3 632 грн).

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, вартість спірного нерухомого майна становить 76 900 грн.

При поданні позову за вимогу майнового характеру судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 908 грн, оскільки 1% ціни позову (76 900 грн) менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 9 080 грн (3 632 грн + 908 грн) * 200% = 9 080 грн).

Оскільки ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 000 грн, то йому необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 7 080 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року, додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець