Постанова

від 27.02.2023 по справі 755/18867/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/18867/18Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/114/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Романська К.М.

сторін:

апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта ОСОБА_2 ,

позивача-відповідача ОСОБА_3 ,

представника позивача-відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №755/18867/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року (ухвалене суддею Вийванком О.М., повний текст якого складено 24 жовтня 2022 року) та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року (ухвалене суддею ВийванкомО.М., повний текст якого складено 10 листопада 2022 року) в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ (т.1 а.с.2-12).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що 17.03.2005 року між сторонами по справі зареєстровано шлюб, який на час звернення із даним позовом не розірвано. Однак, вона звернулася до Дніпровського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_8 .

Перебуваючи у шлюбі сторони мали спільний бюджет, спільні витрати, купували майно для спільного користування, спільно утримували житло та інше. Джерелом отримання грошей був спільний бюджет подружжя, який фактично ОСОБА_3 наповнювала самостійно, оскільки ОСОБА_1 не був працевлаштований та не мав власних доходів. Шлюбний договір або будь-які інші договори щодо особистого чи спільного майна сторони не укладали.

Крім того, ОСОБА_3 вказала, що в період офіційно зареєстрованого шлюбу за рахунок спільних коштів сторонами по справі було набуто певне майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме:

- двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частки трикімнатної квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (інша 1/2 частка вказаної квартири набута ОСОБА_1 у порядку спадкування на підставі Свідоцтва про право на спадщину);

- транспортний засіб «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- грошові заощадження, які зберігаються на банківських вкладах/рахунках у банківських установах України.

Також, ОСОБА_3 зауважила, що у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок спільного сімейного бюджету та спільної праці був проведений капітальний ремонт, та починаючи з 2013 року, з їхнього сімейного бюджету сплачувались всі платежі, пов`язані з утриманням зазначеної квартири. Крім того, ОСОБА_1 здає в оренду вказану квартиру та отримує від цього доходи, які привласнює собі та приховує їх розмір.

Зазначила, що ОСОБА_1 18.09.2018 року під відеозапис передав спільні сімейні заощадження готівкові грошові кошти в іноземних валютах на зберігання третій особі ОСОБА_9 , разом із банківськими картками та закордонним паспортом. Відтак, всі грошові заощадження в іноземній валюті були зняті з банківських рахунків особисто ОСОБА_1 , та не розподілялись і залишились у розпорядженні останнього.

Відтак, позивачка ОСОБА_3 вважає, що вище перелічене майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

09.07.2021 року на адресу місцевого суду від ОСОБА_3 надійшла заява про збільшення позовних вимог, мотивуючи тим, що в зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору та оскільки майно набуте сторонами в період проживання в зареєстрованому шлюбі, позивачка просила визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно:

- грошові кошти в сумі 3794529.21 грн;

- транспортний засіб «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 ;

- трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 (т.7 а.с.2-17).

У зв`язку з наведеним та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 просила суд здійснити поділ спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на 2/3 частини спільного майна загальною вартістю 2529686.14 грн, яке складається з:

- квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіля марки «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- грошові кошти в сумі 26967.15 доларів США;

- грошові кошти в сумі 13305.25 Євро,

а за ОСОБА_1 , в свою чергу, просила визнати право власності на 1/3 частину спільного майна загальною вартістю 1264843.07 грн, яке складається з:

- квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім цього, просила стягнути з відповідача в свою користь грошові кошти в сумі 152906.93 грн, що є різницею між вартістю 1/3 частки відповідача у спільному майні подружжя та вартістю майна сторін, що переходить у власність відповідача при розподілі спільного сумісного майна сторін, зокрема, вартості квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_10 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ (т.2 а.с.48-60).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що всі грошові кошти, які знаходилися у нього на банківських рахунках, вони разом із ОСОБА_3 розділили навпіл у 2018 році. Кошти у розмірі 674480.00 грн., які зберігалися у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка обманним шляхом вивезла, а також приховала спільно-сімейні заощадження у розмірі 108085.00 грн., які знаходилися у сейфі третьої особи ОСОБА_10 .

Також, під час шлюбу сторонами було придбано рухоме майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, на загальну суму 219548.58 грн. Зазначене майно знаходиться по місцю проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , і підлягає поділу.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору з підстав, викладених у позові, ОСОБА_1 просив його зустрічний позов задовольнити та в порядку поділу спільно набутого майна подружжя виділити ОСОБА_3 майно, а саме:

- порохотяг «Samsung»;

- зарядний пристрій «Оріко» на п`ять портів;

- електронну книга «Amazon Kindle Paperwhite»;

- лампу лайт-мі;

- фотоапарат «Canon eos 350 D»;

- холодильник «Samsung» RL-50 RECIH;

- мікрохвильову піч «Samsung» MW-71ER;

- газова плита «Гореніє»;

- кухонні меблі;

- тостер «Скарлет. Сілвер лайн»;

- стабілізатор напруги «Люксеон» ЛДС-1500 VA;

- очищувач повітря «BONECO 2055DR»;

- кондиціонер «Міцубіші Інвертер»;

- тумбу під телевізор;

- шафу-купе дводверну;

- стіл робочий з тумбочками;

- ліжко двоспальне 180/200 з матрацом;

- диван шкіряний, розкладний;

- пральну машину «Samsung» WF 0400N1NI;

- лазерний принтер «Kyocera» FS-1020MFP (1102M43RU2);

- пристрій БПЖ «Рowercom WOW 700U Offline»;

- пристрій БПЖ «PCМ», 400 Ватт;

- роутер «ASUS RT-N10U»;

- ноутбук «Lenovo IdeaPad S210T»;

- радіоняню «Motorola MBP 11»;

- електрочайник «Gorenje K 17 G»;

- обігрівач «Delonghi V 550920»;

- радіотелефон «DECT Panasonic KX-TG8151UAB Black»;

- пристрій БПЖ APC «Back-UPS ES 400VA 230V Russia» (BE400-RS) 8 шт.;

- монітори LED 23" «Philips 234E5QHSB/01 Black» 3 шт.;

- електронну книгу «Amazon Kindle 4 Wi-Fi grey»;

- десктоп «PrimePC Business i34HD.01.22» 6 шт.;

- монітор LED 23" «ASUS VS239NV Black» 5 шт.;

- десктоп «PrimePC Business i34HD.01.22» 2 шт.;

- монітор «Samsung 20" TFT»;

- монітор «Samsung 19" PVA»,

на загальну суму 140585.06 грн., компенсувавши ОСОБА_1 різницю у вартості майна в сумі 30811.27 грн.

Виділити ОСОБА_1 наступне майно:

- монітор 24" Dell UltraSharp U2412M Black;

- монітор для комп`ютера «LG Flatron IPS 231P»;

- корпус Zalman MS800 Plus Без БП Black;

- блок живлення «Zalman», 650 ватт;

- охолоджувач процесора рідинний CoolerMaster Nepton 280L (RL-N28L-20PK-R1);

- процесор Socket 1155 Core i5 3570K 3.4 GHz (BX80637I53570K);

- системну плату Socket 1155 ASRock Fatal1ty Z77 Professional-M;

- відеокарту nVidia GTX 770 GigaByte 2048 Mb;

- ігрову оперативну пам`ять DDR III 8192 Mb x 2шт 2133 Mhz PC-17000 G.Skill;

- ігрову оперативну пам`ять 16 Гб G.Skill DDR3-1600 16384MB PC3-12800 (Kit of 2x8192) Aegis LV (F3-1600C11D-16GISL);

- накопичувач SSD Kingston HyperX Savage 240GB 2.5" SATAIII MLC (SHSS37A/240G);

- накопичувач HDD WD Green 2 Тб;

- пристрій БПЖ APC, 400 Ватт;

- телевізор LCD «Samsung» 40" UE40F8000ATXUA;

- сушарку для білизни Meliconi 33 м;

- крісло комп`ютерне «Кулік Систем»;

- контейнери пластикові, різних розмірів, 39 шт.;

- гідрокостюм для дайвігу;

- ласти;

- накопичувач «Western Digital Blue» 750GB 5400rpm 8MB WD7500BPVT 2.5 SATAII;

- накопичувач SSD 2.5" SATA III 128Gb OCZ Vertex 4 (VTX4-25SAT3-128);

- навушники «Razer Megalodon»;

- роутер «Asus» RT-AC53;

- комп`ютер з системною платою ASUS, процессором Core Duo модель E6400, відеокарта nVidia 8800 GT;

- оперативна пам`ять «Kingston» DDR2-1066 4096MB PC2-8500 (Kit of 2x2048) HyperX T1;

- накопичувач «Western Digital Caviar Green» 1TB 5400rpm 64MB WD10EARS 3.5 SATA II;

- комп`ютер з системною платою «ASUS», процессором Core Duo модель E8400, 8 GB ОЗУ, відеокарта nVidia GTX470, HDD WD Green 1TB;

- накопичувач «Toshiba» 500GB 7200rpm 32MB DT01ACA050 3.5 SATA III;

- пристрій БПЖ APC, 550 Ватт;

- портативний стіл «Time Eco» Турист;

- кулер Noctua NF-S12A PWM;

- кулер Noctua NF-S12A PWM 3 шт.;

- автокрісло дитяче;

- накопичувач 2.5" SATA III 500Gb 7200rpm 32mb Hitachi Z7K500 (HTE725050A7E630);

- мишка провідна ігрова Razer Taipan USB black;

- охолоджувач процесора рідинний Zalman (Reserator 3 MAX) LED Blue;

- зволожувач ERGO HU 6001;

- накопичувач 3.5" SATA II 1000 Гб 7200 rpm 64 Мб WD Caviar Green (WD10EARS),

загальною вартістю 78962.52 грн.

Також просив кошти, які знаходилися у квартирі на момент їхнього розлучення на загальну суму 674480.00 грн. та кошти у сейфі ОСОБА_10 на загальну суму 108085.60 грн., що разом становить 782565.60 грн., розділити в рівних частинах - по частини кожному, тобто, по 391282.80 грн., та зобов`язати ОСОБА_3 повернути йому його особисте майно, отримане ним у спадок після смерті батьків, а саме: мамині коштовності (золоті каблучки, сережки, ланцюжки, кулон з янтарем), срібну «гусятницю», сервізи, набори стаканів і чашок, колекцію поштових марок, книги (велика радянська енциклопедія), тощо, яке знаходиться на зберіганні у третьої особи ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнано за ОСОБА_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_6 .

Припинено право власності за ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_6 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Припинено право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_7 .

Припинено право власності за ОСОБА_3 на частину квартири АДРЕСА_7 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майна в розмірі 26684.05 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 33943.67 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав на них апеляційну скаргу, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року мотивована тим, що ОСОБА_1 надав докази у справі та неодноразово заявляв клопотання про витребування інформації з Фонду гарантування вкладів щодо наявності валютних коштів на його рахунках, які використовувались сумісно і підтверджували наявність власних коштів ОСОБА_1 .

Також судом не прийнято до уваги та не розподілено комп`ютерну техніку, яку ОСОБА_3 використовує у власній фірмі.

На думку апелянта, суд першої інстанції вибірково підійшов до аналізу доказів, поданих усіма учасниками справи, надавиш оцінку лише доказам, які були подані ОСОБА_3 , що свідчить про необ`єктивність та упередженість суду по відношенню до ОСОБА_1 .

Вважає, що суд першої інстанції не вірно зробив тлумачення рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28 січня 2019 року (справа №755/14408/18) вказавши, що з 22 вересня 2018 року сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, що не заперечувалося сторонами.

Звертає увагу на те, що при поданні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 надав докази щодо наявності у ОСОБА_3 значної кількості готівкових грошових коштів (40000 гривень, 14000 доларів США, 10000 Євро, 1780 Євро та 2300 доларів США), які знаходяться на зберіганні в сейфі батька ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_8 .), які вона по усній домовленості забрала собі, а ОСОБА_1 дістались кошти на його рахунках. Підтвердженням наявності готівкових коштів у ОСОБА_3 є грошові перекази на її ім`я, надіслані до банківських установ України за період з 2017 по 2019 роки.

За клопотанням ОСОБА_1 в ході розгляду даної справи зроблені запити до банківських установ для встановлення руху коштів ОСОБА_3 , однак банки надали тільки довідки про залишкові кошти останніх років шлюбу, а інформацію про рух коштів за попередні роки та грошові перекази, на думку апелянта, безпідставно не надали. При цьому, суд належно повторно на клопотання ОСОБА_1 не відреагував.

Також, 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 було передано в оренду комп`ютерну техніку ПП «Перекладацьке агентство «Янус». Дане майно належить на праві спільної-сумісної власності разом з ОСОБА_3 та вартість його становить 66556.00 грн., однак, питання розподілу такого спільного майна у суді не відбулося.

Також, суд першої інстанції не врахував під час вирішення даної справи інформацію з листа АТ «Правекс Банк» від 23.04.2021 року 1628/06-1 БТ, в якому йдеться, що ОСОБА_3 17.05.2017 році отримала в Новодарницькому відділенні переказ коштів за системою Western Union, 1700.00 доларів США.

Крім того, апеляційна скарга на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року мотивована тим, що доказами судових витрат можуть бути: договір про надання правової допомоги з наявними умовами оплати по повній сумі гонорару чи почасова оплата, однак, в договорі про надання професійної правничої допомоги ОСОБА_3 такі умови відсутні. Звертає увагу, що на підтвердження понесених судових витрат ОСОБА_3 у даній справі відсутній акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, окрім квитанцій про часткову сплату за проведену експертизу.

У зв`язку з викладеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі.

23 грудня 2022 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу щодо оскарження додаткового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року.

Відзив мотивований тим, що апелянт без будь-якого правового аналізу оскаржуваного ним додаткового рішення наводить цитати з цього рішення, не зазначивши, в чому полягає порушення з боку суду першої інстанції. Зазначає, що апелянтом не наведено іншого розрахунку понесених сторонами судових витрат. Вважає, що додаткове рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

18 січня 2023 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу щодо оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року.

Відзив мотивований тим, що протягом розгляду даної справи ОСОБА_1 звертався до суду з різними заявами та клопотання, кожне з яких судом було розглянуто та вирішено по суті у формі письмової або протокольної ухвали. При цьому, ОСОБА_1 в суді першої інстанції не звертався із клопотанням про витребування інформації з Фонду гарантування вкладів.

Звертає увагу на те, що судом надано оцінку усім наявним у матеріалах справи належним та допустимим доказам, показам свідків. При цьому, жодних фактів про необ`єктивне та упереджене ставлення суду по відношенню до ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено.

Зазначає, що суд першої інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 про витребування інформації у тій редакції, яка була зазначена безпосередньо у клопотанні, у тому числі і період часу, за який банківські установи мали надати запитувану інформацію. При цьому, переважна більшість банків повідомили, що ОСОБА_3 не була клієнтом. Також, отриманий ОСОБА_3 у АТ «Правекс-Банк» гошовий переказ в розмірі 1700.00 доларів США, остання витратила на утримання сім`ї, оскільки ОСОБА_1 власного доходу не мав, а сімейний бюджет він витрачав на придбання рухомого майна, яке зазначено ним в зустрічній позовній заяві.

Вказує, що в основу апеляційної скарги, ОСОБА_1 майже повністю виклав текст оскаржуваного судового рішення.

Що стосується вимог у зустрічному позові, то ОСОБА_3 не визнає факту матеріального існування частини вказаного у зустрічному позові рухомого майна, оскільки про придбання під час шлюбу такого майна за рахунок бюджету подружжя їй не відомо. Також, заперечила щодо поділу між сторонами дитячих речей, оскільки, вони необхідні для обслуговування потреб дитини та мають залишатись у користуванні того з батьків, з ким проживає дитина. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у продовж декількох років з вересня 2018 року самоправно здійснив розподіл такого рухомого майна.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник адвокат ПроцанЮ.Г. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені у ній. Просили рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі, при цьому у задоволенні первісного позову просили відмовити.

Позивач-відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат МошенськаІ.А. проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду та додаткове рішення залишити без змін.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

17.03.2005 року сторони по справі зареєстрували шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області складено актовий запис за №353. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.03.2005 року (т.1 а.с.17).

В даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася вся син ОСОБА_8 , народження, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 970, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.04.2015 року (т.1 а.с.18).

На підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28.01.2019 року (справа № 755/14408/18), шлюб між сторонами по справі було розірвано (т.2 а.с.118-120).

Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.11.2018 року (справа №607/22974/18) вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с.20).

Станом на 31.08.2022 року заборгованість за ОСОБА_1 по сплаті аліментів становила 40354.11 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах №60402 від 06.09.2022 року, складеним відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (т.7 а.с.151-152).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2019 року (справа № 755/19103/18), визначено місце проживання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.126-128).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 44188591 від 23.10.2019 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.10.2019 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.166).

Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи №10845734 від 22.10.2019 року, ОСОБА_3 з 05.08.2014 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.166 звор.).

Відповідно до довідки № 1/10 від 25.10.2019 року, ОСОБА_3 працює в ПП «Перекладацьке агентство «Янус» на посаді директора з 17.12.2008 року по теперішній час (т.2 а.с.167).

При визначенні обсягу спільно нажитого майна ключове значення має період, протягом якого сторони спільно проживали та вели спільне господарство.

Зокрема, з рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28.01.2019року (справа №755/14408/18 про розірвання шлюбу) вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 22.09.2018року не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин.

Тобто, до спільної сумісної власності подружжя належить майно, яке набуте ними в період з 17.03.2005 року (реєстрація шлюбу) до 22.09.2018 року (припинення ведення спільного господарства).

Згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2945, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_11 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 43.70 кв.м., житлова 30.00 кв.м., за суму в розмірі 438405.00 грн. Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що квартира куплялась за згодою дружини ОСОБА_3 . Також дана інформація знайшла своє відображення у Витягу з Державного реєстру правочинів № 10202584 від 01 серпня 2011 року та витягу про державну реєстрацію прав № 31022722 від 18.08.2011 року (т.1 а.с.36-39).

Також, ОСОБА_1 успадкував 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30.07.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4-1815 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Тернопільської області (т.2 а.с.93).

Крім цього, ОСОБА_1 успадкував 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6-3296 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Тернопільської області (т.2 а.с.94).

Згідно з договором купівлі продажу 1/2 частки квартири від 22.08.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №2644 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В., ОСОБА_1 продав ОСОБА_12 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , за 468520.00 грн. (т.2 а.с.95-96).

Відповідно до договору купівлі продажу 1/2 частки квартири від 22.08.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №2647, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В., ОСОБА_12 продав ОСОБА_1 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за кошти, які належать йому на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_3 за ціною 619060.00 грн.

У підпункті 5.7 пункту 5 даного договору вказано, що грошові кошти, які витрачаються на придбання 1/2 частки квартири, належать покупцю на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_3 , яка надала заяву про згоду на купівлі 1/2 частки квартири. Вказана інформація підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 135313526 від 22.08.2018 року (т. 2 а.с.97-98).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , що видане ВРЕР-1 УДАІ в м.Києві вбачається, що транспортний засіб «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 , дата реєстрації - 03.04.2013 року (т.1 а.с.21).

Вказаний транспортний засіб застрахований в «АТ «СК «Аха Страхування». Страхова сума 275000.00 грн., що еквівалентно 8408.70 євро за курсом НБУ на дату, яка передує даті укладення Договору, що підтверджується Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 30.03.2018 року, код договору № 876 (т.1 а.с.22-29).

Відповідно до відповіді з Управління державної реєстрації відділу реєстрації проживання особи Тернопільської міської ради № 50/28-03 від 10.01.2019 року, інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в картотеці відділу відсутня.

Згідно із Звітом про оцінку двокімнатної квартири на 5 поверсі, загальною площею 43.7 кв.м., розташованої у 5 поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеним 05.02.2019 року ФОП ОСОБА_13 , ринкова вартість вказаної квартири складає 1007419.00 грн. Термін дії звіту 6 місяців (т.1 а.с.124-135).

Відповідно до Рецензії звіту про оцінку майна двокімнатної квартири на 5 поверсі загальною площею 43.7 кв.м., розташованої у 5 поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 11.04.2019 року, складеною оцінювачем ОСОБА_14 , звіт не відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійним та не може бути використаним (т.1 а.с.158-162).

Згідно з наказом Фонду державного майна України №140 від 12.02.2019 року ОСОБА_15 позбавлено кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 111-1, виданого 24.10.2015 року (т.1 а.с.116).

Відповідно до звіту № 24/04 про оцінку майна квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 11.04.2019, ринкова вартість квартири загальною площею 43.70 кв.м., складає: 739364.00 грн. або 27624.00 доларів США, без ПДВ (т.1 а.с.167-186).

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги звіти про оцінку квартир, оскільки по вищевказаному майну проведено судову оціночно-будівельну експертизу.

Щодо грошових коштів, які зберігалися на рахунках ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з листом № 12286/4/07-2-5-БТ від 25.07.2019 року, який надійшов з АТ «Сбербанк», на ім`я ОСОБА_1 відкриті рахунки:

№ НОМЕР_5 , який 30.10.2018 року закрито;

№ НОМЕР_6 , який 30.10.2018 закрито;

№ НОМЕР_7 , який 13.12.2018 року закрито;

№ НОМЕР_8 , який 31.03.2014 закрито;

№ НОМЕР_9 , який 06.12.2018 закрито .

Як вбачається з інформації щодо руху коштів по рахунку з 01.12.2017 року по 22.07.2019 року, ОСОБА_1 було знято кошти з рахунку 18.09.2018 року 800 доларів США, 24.10.2018 року 251.75 доларів США (т.2 а.с.1-4).

Відповідно до листа № 81-15-9/9121-БТ від 30.07.2019 року, який надійшов з АТ «Райфайзен Банк Аваль», на ім`я ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_10 , який відкрито 30.07.2012 року та закрито 26.09.2013 року (т.2 а.с.6).

Згідно з листом № 10964-А/БТ від 29.07.2019 року, який надійшов з АТ «УніверсалБанк», на ім`я ОСОБА_1 відкриті рахунки:

№ НОМЕР_11 , який 19.10.2018 року закритий;

№ НОМЕР_12 , який 18.04.2018 року закритий;

№ НОМЕР_13 , який 19.10.2018 року закритий;

№ НОМЕР_14 , який 19.10.2018 року закритий.

Як вбачається з виписки з вищевказаних особових рахунків, з 17.04.2018 року по 19.10.2018 року, ОСОБА_1 було знято кошти з рахунку 18.09.2018 року 1000 доларів США, 18.10.2018 року 6.12 доларів США, 18.09.2018 року 1000 євро, 18.10.2018 року 2.95 євро (т.2 а.с.8-10).

Відповідно до листа № 46-07/6792/143216Т від 06.08.2019 року, який надійшов з АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_1 26.04.2019 відкритий рахунок № НОМЕР_15 (980), залишок на якому станом на 26.07.2019 року становить 1.80 грн. (т.2 а.с.12) Встановлено, що кошти на вказаному рахунку не є спірним майном.

Згідно з листом №5-51/156/2019 від 14.08.2019 року та № БТ-6574 від 28.08.2019 року, який надійшов з ПАТ АБ «Укргазбанк», на ім`я ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_16 . Рух коштів за період 01.12.2017 року по 15.07.2019 року відсутній. Інших рахунків на ім`я ОСОБА_1 за період 01.12.2017 року по 15.07.2019 року не відкривалося (т.2 а.с.18).

Відповідно до листа № 20.1.0.0.0/07-20190726/429 від 30.07.2019 року, який надійшов з АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_17 . Станом на 27.07.2019 року залишок становить 23.00 грн. (т.2 а.с.33-35). Встановлено, що кошти на вказаному рахунку не є спірним майном.

Відповідно до листа № 81-15-9/10084-БТ від 21.08.2019 року, який надійшов з АТ «Райфайзен Банк Аваль», на ім`я ОСОБА_1 30.07.2012 відкритий рахунок № НОМЕР_10 , який закрито 26.09.2013 року, на якому залишок відсутній та рух коштів за період з 01.12.2017 року по 19.08.2019 року не відбувався (т.2 а.с.37).

Згідно з листом № 46-07/7888/15054БТ від 28.08.2019 року, який надійшов з АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_15 (980), залишок на якому станом на 22.08.2019 року становить 0.00грн. (т.2 а.с.39-41).

Згідно з листом № 59-3-02/150 від 28.08.2019 року, який надійшов з ПАТ АТ «Укргазбанк», на ім`я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_18 . Рух коштів по рахунку за період з 01.12.2017 року по 15.07.2019 року відсутній (т.2 а.с.43-44).

Згідно з листом № 59-3-02/150 від 28.08.2019 року, який надійшов з АТ «Укрсиббанк», на ім`я ОСОБА_1 не має відкритих та закритих рахунків в АТ «Укрсиббанк» (т.2 а.с.101).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.05.2021 року №66398/Ш/26-15-58-04-09, ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2015 року по 1 квартал 2019 року отримував доходи з таких джерел: АТ «АльфаБанк»; ПП «Перекладацьке агентство «Янус»; СПД (т.2 а.с.61-62).

Згідно з заявами про виплату переказу з міжнародної системи грошових переказів «Welsend», від 10.04.2017 року, 19.05.2017 року, 09.08.2017 року, 18.09.2017 року, 10.11.2017 року, 13.12.2017 року, 26.12.2017 року, 16.02.2018 року, 23.04.2018 року, 21.05.2018 року, 18.06.2018 року, ОСОБА_16 отримував грошові перекази з Росії від ОСОБА_17 на загальну суму 16200 доларів США та 4260 євро. Вказані операції не пов`язані з підприємницькою діяльністю та інвестиційною діяльністю (т.2 а.с.67-78).

Відповідно до довідок з «ПравексБанк» № 127/1853, №127/1854 від 02.04.2019 року, ОСОБА_1 за міжнародною системою грошових переказів для фізичних осіб «Intelexpress» отримував грошові кошти з Російської Федерації, зокрема:

06.04.2017 1700 доларів США;

22.03.2017 1650 доларів США;

15.05.2017 1200 доларів США;

16.06.2017 1500 доларів США;

10.07.2017 2500,00 доларів США (т.2 а.с.79-80).

Згідно з довідкою з ПрАТ «Граве Україна Страхування життя» від 05.08.2019 року, ОСОБА_1 перерахована та виплачена 25.02.2013 року страхова виплата за випадком смерті матері, у розмірі 3023.91 доларів США, що за курсом НБУ становило 24170.12 грн. Ця інформація відображена також в страховому акті №749-2 від 23.01.2013 року (т.2 а.с.91-92).

Як слідує із інформації, наданої АТ «Альфа-Банк» листом від № 12855/БТ-32-б/б від 02.06.2021 року, та виписок по рахунку, ОСОБА_1 є клієнтом Банку та йому відкрито наступні карткові рахунки:

- № НОМЕР_19 (валюта Українська гривня), відкрито рахунок 19.07.2018 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_20 ( НОМЕР_21 ), залишок коштів на рахунку відсутній;

- № НОМЕР_22 (валюта Українська гривня), МФО 300346, відкрито рахунок 19.09.2014 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_23 (відкрито 26.11.2018 року), залишок коштів на рахунку відсутній;

- НОМЕР_24 (валюта Українська гривня), рахунок закритий 02.03.2020 року, залишок коштів на рахунку відсутній, рух коштів по рахунку за період з 26.11.2018 року по 02.03.2020 року відсутній;

- № НОМЕР_25 (валюта Українська гривня), МФО 300346, відкрито рахунок 07.05.2014 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній;

- НОМЕР_27 (валюта Українська гривня), НОМЕР_28 (валюта Українська гривня), залишок коштів на рахунках відсутній;

- карткові рахунки клієнта ОСОБА_1 (№ НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 в АТ «Альфа-Банк» не відкривалися, з цієї причини АТ «Альфа-Банк» не має можливості надати інформацію.

ОСОБА_9 є клієнтом Банку. Рахунок НОМЕР_31 не відкривався в АТ «Альфа-Банк».

Також, ОСОБА_1 має відкритті рахунки у валюті Євро в АТ «Альфа-Банк»:

- рахунок НОМЕР_32 , відкрито рахунок 07.05.2014 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_20 , відкрито 26.11.2018 року та закритий 14.01.2019, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_24 , рахунок відкритий 14.05.2019 року закритий 12.08.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_23 , рахунок закритий 03.04.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_27 відкрито 16.04.2014 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_23 (відкрито 26.11.2018 року), залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_33 , рахунок закритий 06.11.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок № НОМЕР_34 , відкрито рахунок 09.07.2018, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній.

При цьому, ОСОБА_1 має відкритті рахунки у валюті доларах США в АТ «Альфа-Банк»:

- рахунок НОМЕР_27 , відкрито рахунок 11.05.2010 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_20 , відкрито 26.11.2018 року та закритий 14.01.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_23 , рахунок закритий 06.11.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_35 відкрито 22.12.2015 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_23 (відкрито 26.11.2018 року), залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_26 , закрито 27.06.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок № НОМЕР_36 , відкрито рахунок 22.12.2015 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 , (відкрито 26.11.2018 року) залишок та рух коштів на рахунку відсутній;

- рахунок НОМЕР_33 , рахунок закритий 14.01.2019 року, залишок коштів на рахунку відсутній;

- рахунок № НОМЕР_25 , відкрито рахунок 11.05.2010 року, закрито рахунок 26.11.2018 року, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_33 , (відкрито 26.11.2018 року) залишок та рух коштів на рахунку відсутній (т.6 а.с.1).

Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_34 , з 09.07.2018 року по 26.11.2018 року, в ОСОБА_1 станом на 17.09.2018 року залишок грошових коштів становив 323.00 євро (т.6 а.с.34).

Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_36 , з 01.12.2017 року по 26.11.2018 року, в ОСОБА_1 було знято кошти з рахунку 19.09.2018 року 3500.00 доларів США, станом на 19.09.2018 року залишок грошових коштів становив 2.56 доларів США (т.6 а.с.37).

Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_35 , з 01.12.2017 року по 26.11.2018 року, в ОСОБА_1 було знято кошти з рахунку 19.09.2018 року 3200.00 доларів США, станом на 19.09.2018 року залишок грошових коштів становив 1135.90 доларів США (т.6 а.с.59).

Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_27 , з 01.12.2017 року по 26.11.2018 року, в ОСОБА_1 станом на 13.08.2018 року залишок грошових коштів становив 3000.95 євро (т.6 а.с.64).

Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_32 , з 01.12.2017 року по 26.11.2018 року, в ОСОБА_1 станом на 31.08.2018 року залишок грошових коштів становив 2315.03 євро (т.6 а.с.70).

Враховуючи вищенаведене, сума грошових коштів, які зберігалися на рахунках ОСОБА_1 за період ведення спільного господарства з ОСОБА_3 (з 17.03.2005 року до 22.09.2018 року) становила 18188.46 доларів США та 6638.98 євро.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_1 передано на зберігання ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 5000.00 доларів США та 1000.00 євро, які він зняв із своїх банківських рахунків у 18.09.2018 року, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи від 18.09.2018 року, та відеозаписом.

Щодо грошових коштів, які зберігалися на рахунках ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до листа № 19570/4/07-2-5-БТ від 17.12.2019 року, який надійшов від АТ «Сбербанк» вбачається, що станом на 16.12.2019 року ОСОБА_3 не є клієнтом банку. Також, за період з 01.04.2013 року по 28.03.2019 року ОСОБА_18 не отримувала перекази в банку, в тому числі з Російської Федерації (т.3 а.с.139).

Згідно листа АТ «Креді Агріколь Банк» № 12829/2/406 від 18.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 за період з 01.04.2013 року по 28.03.2019 року не була клієнтом банку (т.3 а.с.141).

Відповідно до листа № 10411/12-01-2-БТ від 20.12.2019, який надійшов з АТ «ПравексБанк», станом на 16.12.2019 року ОСОБА_3 немає відкритих рахунків (т.3 а.с.143).

Згідно листа АТ «Акцент-Банк» № 20.1.0.0.0/7-20191216/382 від 17.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 відкритих поточних рахунків в банку немає (т.3 а.с.145).

Відповідно до листа АТ «Райфайзен Банк Аваль» від 20.12.2019 року за № 81-15-9/14864 вбачається, що за даними на ім`я ОСОБА_3 рахунків та переказів (в т.ч. з Російської Федерації) не знайдено (т.3 а.с.147).

Із листа АТ «Піреус Банк МКБ» № 7842/12-ІІІ від 19.12.2019 року вбачається, що станом на 19.12.2019 всі відкриті/закриті поточні рахунки на ім`я ОСОБА_3 та рух коштів по рахунках немає, оскільки остання не являється клієнтом банку (т.3 а.с.149).

Згідно листа АТ «Банк Форвард» від 20.12.2019 року №20/1-02-3956 вбачається, що ОСОБА_3 не є клієнтом банку (т.3 а.с.151).

Із листа ПАТ АБ «Укргазбанк» від 20.12.2019 року № 148/39728/2019 вбачається, що ОСОБА_3 не є клієнтом банку (т.3 а.с.153).

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 24.12.2019 року №46-07/12088/19423БТ вбачається, що рахунок № НОМЕР_37 , відкритого на ім`я ОСОБА_3 у філії Головному управлінні по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», 29.10.2018 року, залишок заборгованості 1532.11 грн.

Також за період за 01.04.2013 року по 28.03.2019 року останньою отримано перекази з Російської федерації, а саме:

28.12.2017 року в сумі 1500 дол. США;

09.02.2018 року в сумі 1600 дол. США;

14.03.2018 року в сумі 1200 дол. США;

27.04.2018 року в сумі 1000 Євро;

22.05.2018 року в сумі 1000 Євро;

06.06.2018 року в сумі 1000 Євро;

02.10.2018 року в сумі 500 дол. США (т.3 а.с.155).

Із листа АТ «Універсал Банк» № 11212/БТ від 17.12.2019 року вбачається що станом на 16.12.2019 року наявні наступні банківські рахунки, які відкриті на ім`я ОСОБА_3 , а саме:

- рахунок № НОМЕР_38 , відкритий 05.09.2019 року, на якому станом на 16.12.2019 року залишок 22.12 дол. США;

- рахунок № НОМЕР_39 , відкритий 05.09.2019 року, на якому станом на 16.12.2019 року залишок 0.00 грн;

- рахунок № НОМЕР_40 , відкритий 05.09.2019 року, на якому станом на 16.12.2019 року залишок 3089.91 грн;

- рахунок № НОМЕР_41 , відкритий 05.09.2019 року, на якому станом на 16.12.2019 року залишок 0.00 грн. (т.3 а.с.164).

Згідно листа АТ «Кредобанк» від 27.12.2019 року № 52-58440/19 вбачається, що ОСОБА_3 не є клієнтом банку (т.3 а.с.176).

Із листа Ат «Укрсиббанк» № 15-1-4 від 03.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 рахунки в банку не відкривала (т.3 а.с.178).

Згідно листа АТ «Альфа-банк» № 123448-26-б/б від 27.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 не є клієнтом банку (т.3 а.с.180).

Листом АТ «Ідея Банк» від 17.12.2019 № 14-4/19994/БТ вбачається, що ОСОБА_3 немає відкритих поточних рахунків в банку (т.3 а.с.182).

Відповідно до листа «ПАТ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-20191220/4129 від 13.02.2020 року слідує, що ОСОБА_3 отримала грошові кошти:

20.04.2018 - 800 доларів США,

14.01.2019 5462.52 грн.

Також ОСОБА_3 відкрила 14.03.2019 року депозитний рахунок № НОМЕР_42 , залишок на якому складає 90.56 грн. (т.4 а.с.4-15).

Відповідно до листа з «ПравексБанк» № 1628/06-1 БТ від 23.04.2021 року, ОСОБА_3 не має відкритих валютних рахунків за період з 01.04.2013 року по 28.03.2019 року. У зазначений період ОСОБА_3 отримувала переказ коштів за системою Western Union, зокрема, з Російської Федерації 17.05.2017 року в сумі 1700 доларів США (т.5 а.с.122).

Враховуючи вищенаведене, сума грошових коштів, яка зберігалися на рахунках ОСОБА_3 за період ведення спільного господарства з ОСОБА_1 (з 17.03.2005 року до 22.09.2018 року) становила 6800.00 доларів США та 3000.00 євро.

Усі інші грошові кошти, які перебували на вищевказаних рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не належать до спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуті після 22.09.2018 року.

Таким чином, спільними сумісними коштами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є 24988.46 доларів США та 9638.98євро.

Станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції курс гривні до євро становив 35.5337 грн., до долара США 36.5686 грн., що підтверджується даними із офіційного веб-сайту Національного банку України.

Отже, спільними сумісними коштами (збережені на банківських рахунках) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є 1256051.04 грн., станом на 22.09.2018року, тобто, до припинення шлюбних відносин між сторонами, які ними володіли, користувалися та розпоряджалися.

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7048/20-54 від 28.05.2020 року ринкова вартість автомобіля марки «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення експертизи 08.04.2021 року, складала 240454.43 грн. з ПДВ (т.4 а.с.276-280).

Висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 346/20-22 від 25.08.2020 року, за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи, дійсна вартість частки трикімнатної квартири АДРЕСА_10 , станом на день проведення обстеження, визначена порівняльним підходом, та становить (з заокругленням) 708875.00 грн. (т.4 а.с.300-305).

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 142662/20-42 від 18.11.2020 року, за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , станом на дату оцінки 16.11.2020 року, становить 965131.00 грн. (т.4 а.с.318-330).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні норми містить частина друга статті 372 ЦК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого із подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

З матеріалів справи вбачається, що під час перебування у шлюбі сторонами було придбано і зареєстровано за ОСОБА_1 :

- квартиру АДРЕСА_6 ;

- транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- частину квартири АДРЕСА_7 .

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи та вирішуючи питання в частині належності майна до спільної сумісної власності, колегія суддів виходить з того, що квартира АДРЕСА_6 ; транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; частину квартири АДРЕСА_7 , а також кошти в сумі 1256051.04 грн., які знаходяться в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є спільною власністю подружжя і підлягають поділу.

Апеляційний суд враховує те, що квартирою АДРЕСА_6 , та грошовими коштами в сумі 355198.00 грн. (6800.00 доларів США+3000.00 євро), володіє та користується ОСОБА_3 .

В той же час транспортним засобом, марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та частиною квартири АДРЕСА_7 , та грошовими коштами в сумі 900853.04 грн. (18188.46 доларів США+6638.98 євро), володіє та користується ОСОБА_1 .

Щодо вимог зустрічної позовної заяви, то колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б достовірно встановити, яке саме спірне рухоме майно перебуває у користуванні сторін та посилання на докази, які містяться в матеріалах справи, які б підтверджували вказані обставини.

Також сторони не надали належних та допустимих доказів вартості вказаного спірного майна за зустрічним позовом. При цьому зазначена ОСОБА_1 вартість спірного майна за зустрічним позовом не підтверджується належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, досліджуючи грошові кошти, які зберігалися на рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період їх спільного проживання та ведення спільного господарства (з 17.03.2005 року до 22.09.2018 року) та, відповідно, є спільною сумісною власністю подружжя, помилково не врахував кошти, які зберігалися на рахунках ОСОБА_3 та не в повному обсязі встановив обсяг грошових коштів на рахунках ОСОБА_1 .

Зокрема, судом першої інстанції не враховано наступні кошти, які зберігалися на рахунках ОСОБА_1 :

Відповідно до довідок з «ПравексБанк» № 127/1853, №127/1854 від 02.04.2019 року, ОСОБА_1 за міжнародною системою грошових переказів для фізичних осіб «Intelexpress» отримував грошові кошти з Російської Федерації, зокрема:

06.04.2017 1700 доларів США;

22.03.2017 1650 доларів США;

15.05.2017 1200 доларів США;

16.06.2017 1500 доларів США;

10.07.2017 2500.00 доларів США (т.2 а.с.79-80).

Як вбачається з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_36 , відкритого в АТ «Альфа-Банк», 19.09.2018 року ним було знято кошти в розмірі 3500.00 доларів США (т.6 а.с.37).

Також судом першої інстанції не враховано наступні кошти, які зберігалися на рахунках ОСОБА_3 :

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 24.12.2019 року №46-07/12088/19423БТ вбачається, що за період за 01.04.2013 року по 28.03.2019 року ОСОБА_3 отримано перекази з Російської федерації, а саме:

28.12.2017 року в сумі 1500 дол. США;

09.02.2018 року в сумі 1600 дол. США;

14.03.2018 року в сумі 1200 дол. США;

27.04.2018 року в сумі 1000 Євро;

22.05.2018 року в сумі 1000 Євро;

06.06.2018 року в сумі 1000 Євро;

(т.3 а.с.155).

Відповідно до листа «ПАТ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-20191220/4129 від 13.02.2020 року слідує, що ОСОБА_3 отримала грошові кошти:

20.04.2018 - 800 доларів США,

Відповідно до листа з «ПравексБанк» № 1628/06-1 БТ від 23.04.2021 року, ОСОБА_3 за період з 01.04.2013 року по 28.03.2019 року. отримувала переказ коштів за системою Western Union, зокрема, з Російської Федерації 17.05.2017 року в сумі 1700 доларів США (т.5 а.с.122).

Таким чином, суд помилково не врахував вказані кошти (12050 доларів США на рахунках ОСОБА_1 та 6800 доларів США і 3000 Євро на рахунках ОСОБА_3 ) при визначенні обсягу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу.

Однак, вказана обставина жодним чином не призвела до порушення прав апелянта ОСОБА_1 . Навпаки, в даному випадку може мати місце порушення прав ОСОБА_3 , яке пов`язане із можливим зменшенням судом її частки в спільній сумісній власності.

Однак, оскільки ОСОБА_3 апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року не подавала, а тому суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 (ч.1 ст.367 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року, слід залишити без змін.

Доводи апелянта про те, що судом не здійснено поділ комп`ютерної техніки, яку ОСОБА_3 використовує у власній фірмі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказана обставина не підтверджена належними та допустимими доказами. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). Також, судом не беруться до уваги копії актів прийому-передач майна та договір оренди від 31.12.2015 року, де зазначено ОСОБА_1 орендодавцем, а ПП «Перекладацьке агентство «Янус» орендарем, оскільки такі документи не підписані сторонами (т.3 а.с.188-192).

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не вірно встановив, що з 22.09.2018 року сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказана обставина підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 28.01.2019року (справа №755/14408/18), яке набрало законної сили.

Посилання апелянта на те, що у ОСОБА_3 залишилася значна кількість готівкових грошових коштів (40000 гривень, 14000 доларів США, 10000 Євро, 1780 Євро та 2300 доларів США), які знаходяться на зберіганні в сейфі батька ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , апеляційний суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вказаних тверджень. При цьому, апеляційний суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 що йому відомо про те, що дані кошти перебувають за вказаною адресою. Також, колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 категорично заперечують проти вказаних обставин.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що судом не в повному обсязі отримано інформацію з банківських установ, оскільки це спростовується матеріалами справи. Судом в повному обсязі задоволено клопотання ОСОБА_1 з даного приводу та витребувано інформацію з банків.

Щодо вимог апеляційної скарги на додаткове рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат із 136763.20 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000.00 грн., оскільки таке відповідатиме принципу розумності та справедливості.

Таким чином, підлягають розподілу витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 в сумі 45000.00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема: 45 000 х 62.84/100 = 28278 грн.

Разом з тим, визначений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді за первісним позовом в сумі 6000.00 грн., є обґрунтованим.

Таким чином, з урахуванням принципу пропорційності розподілу судових витрат та розміру позовних вимог за первісним позовом, в задоволенні яких відмовлено, підлягає розподілу витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000.00 грн., що становить 6000 х 37.16/100 = 2229.60 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 різницю суми судових витрат, яка становить 33943.67 грн. (38915.12 4971.45).

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення, додаткового рішення та відсутність підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 09 березня 2023 року.

Головуючий

Судді