Рішення

від 14.03.2023 по справі 705/674/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/674/20

2/705/257/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Юрченко А.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області, Уманська районна державна нотаріальна контора ГТУЮ у Черкаській області про визнання заповіту нікчемним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області, Уманська районна державна нотаріальна контора ГТУЮ у Черкаській області про визнання нікчемним заповіту, посвідченого секретарем Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 21.04.2016 за №14 від імені ОСОБА_5 .

Позивач в позовній заяві зазначає, що у липні 2010 року його батько ОСОБА_5 , переніс важку травму, отриману в результаті ДТП, після чого його права рука перестала фактично виконувати свої функції. У 2013 році, після перенесеного інсульту був частково паралізований, у нього фактично перестала працювати ліва сторона. 2014 року у ОСОБА_5 знову стався інсульт, після якого у 2016 році він перестав ходити самостійно та пересувався на інвалідній колясці. Вказані обставини підтверджуються медичною карткою амбулаторного хворого від 22.10.2014, де міститься висновок комп`ютерної томографії голови від 31.12.2013 у відповідності до якого встановлено в правій півкулі мозку гемологічний інсульт із проривом в желудочкову систему. У відповідності до екіпризу 56113 ОСОБА_5 з 22.10.14 по 29.10.14 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Уманської ЦРЛ із діагнозом, що підтверджує наявність перенесеного інсульту та його наслідок, блокаду лівої гомілки та інші наслідки перенесеної хвороби, що відображені у медичній карті амбулаторного хворого 3989. Фактично, із 2013 року після перенесеної ДТП, в результаті чого у нього фактично не працювала права рука та перенесених неодноразових інсультів, в результаті чого було паралізовано ліку сторону його тіла, він не писав, оскільки фізично не міг це робити в силу прогресуючої хвороби, що й в подальшому стала причиною його смерті.

Тому, коли він дізнався, що в квітні 2016 року, батьком було здійснене розпорядження та посвідчено у Родниківській сільській раді заповіт від його імені на ім`я відповідача, він звернув увагу на той факт, що батько не міг такого написати, оскільки його ліва сторона тіла була паралізована, права рука також була паралізована в результаті ДТП, а з 2016 року він був прикутий до ліжка і не міг підписувати.

Крім того, вбачається також при складанні заповіту порушення законодавства при його складанні, що може бути підставою його нікчемності.

Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України нікчемним є заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Вважає, що заповіт посвідчений секретарем Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області 21.04.2016 за №14, має ряд порушень чинного законодавства. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Аналізуючи зміст заповіту, вимогу про нікчемність якого поставлено, встановлено, що незважаючи на фактичні фізичні вади особи заповідача ОСОБА_5 , що фізично позбавляла можливість його підписати та здійснити відповідний запис, за наявності відповідного посилання на норми статей 1248, 1253 ЦК України, що визначають обов`язкову участь двох свідків при посвідченні заповіту, такого застереження заповіт від 21.04.2016 не містить, свідки в ньому не зазначені.

Крім того, як встановлено із змісту заповіту, заповіт посвідчено секретарем Родниківської сільської ради, а не секретарем виконавчого комітету Родниківської сільської ради, у зв`язку з чим посвідчено посадовою особою, не уповноваженою на вчинення відповідних нотаріальних дій, а тому вказаний правочин є нікчемним відповідно до ст..215 ЦК України.

Зазначає, що у заповіті від 21.04.2016 міститься напис, який здійснено не власноручно ОСОБА_5 , не зазначено власноручно ані прізвища, ім`я, по - батькові, ані фрази, що повинна писатися власноручно « текст даного заповіту прочитаний вголос та власноручно підписаний ». Натомість текст, який має бути написаний власноручно заповідачем, виконаний іншою особою, що не потребує додатковому доведенню.

З урахуванням уточнених позовних вимог від 30.06.2020 позивач просить визнати нікчемним заповіт, посвідчений секретарем Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 21.04.2016 за №14 від імені ОСОБА_5 .

Від третьої особи Родниківської сільської ради 09.04.2020 надійшло пояснення по справі, в якому зазначено, що Родниківська сільська рада вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані. Після обрання секретарем Родниківської сільської ради ОСОБА_6 на неї покладені функції секретаря виконавчого комітету Родниківської сільської ради, відповідно до рішення Родниківської сільської ради від 11.11.2015 №1-2/VII та відповідно до розпорядження сільського голови від 12.11.2015 №1357 « Про повноваження та функціональні обов`язки секретаря сільської ради ОСОБА_6 » передбачено вчинення нотаріальних дій, реєстрація актів громадського стану та інше. Секретар сільської ради та виконавчого комітету це одна і таж особа.

Вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування передбачено підпунктом 5 пункту « б» частити першої статті 38 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні » від 21.05.1997 №280/97-ВР, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання. Відповідно до ст..37 ЗУ « Про нотаріат » від 02.09.1993 №3425-ХІІ у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії.

Зазначають, що посвідчувальний напис виконаний власноруч заповідачем особисто в приміщенні сільської ради в кабінеті секретаря на другому поверсі, куди заповідач піднявся особисто, частина посвідчувального напису, а саме заповідачем ОСОБА_5 о 15 год. 25 хв. виконано технічним способом, що дозволяє інструкція, а інша частина напису виконана власноруч заповідачем. Секретарем сільської ради ОСОБА_6 було посвідчено більше ніж 154 заповіти, жодного разу зауважень по оформленні спадщини по засвідчених заповітах не було. Просить в задоволенні позову відмовити.

30.04.2020 від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив, у якому вона позов не визнає та зазначає, що 05 серпня 2003 року вона та покійний ОСОБА_5 уклали шлюб. У 2005 році, перебуваючи в шлюбі, ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 , де вони проживали разом з дня придбання даного нерухомого майна і до дня смерті чоловіка. На сьогоднішній день вона одна проживає в даній квартирі. Позивач зазначає неправдиву інформацію з приводу травми покійного через ДТП, оскільки в результаті ДТП її покійний чоловік мав лише забій грудної клітки і жодних проблем із здоров`ям, а тим паче з правою рукою він не мав. ОСОБА_5 дійсно переніс інсульти лівої сторони в 2013, 2014 та в 2017 роках, але стан його погіршився та він вже не міг без сторонньої допомоги після третього інсульту в 2017 році, а не так як зазначає позивач, що покійний склав заповіт в той час коли мав інсульт у 2016 році. Складення заповіту покійним 21.04.2016 в Родниківській сільській раді було свідоме волевиявлення ОСОБА_5 , який одноособово прийняв таке рішення, оскільки бачив, що все його лікування та догляд фактично лягли на плечі відповідача. ОСОБА_5 на час складання заповіту не потребував сторонньої допомоги, самостійно дістався до приміщення сільської ради, озвучив свою останню волю та прочитавши зміст заповіту, підписав його. Просить в задоволенні позову відмовити.

26.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що з урахуванням відзиву він може припустити, що при посвідченні заповіту було порушено нотаріальну таємницю. Також зазначає, що свідки зазначені відповідачем не мають медичну освіту, щоб підтвердити слідуючі обставини: фізичний стан, розуміння значення своїх дій та здоровий глузд заповідача ОСОБА_5 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задоволити з підстав викладених у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просити відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Треті особи в судове засідання не з`явилися ,причини неявкисуду невідомі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні та належним чином не обґрунтовані законом, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Родниківка, Уманського району Черкаської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.09.2019, виданого виконавчим комітетом Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , його батьком зазначено ОСОБА_5 .

За життя, 13.05.2010 року, ОСОБА_5 склав заповіт посвідчений приватним нотаріусом Крижанівською І.В., яким належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_7 . Даним заповітом заповідач зобов`язав ОСОБА_7 надати право довічного користування вказаною квартирою ОСОБА_3 .

21 квітня 2016 року ОСОБА_5 склав заповіт посвідчений секретарем Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області Майстренко О.М., зареєстрований за № 14, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповів у власність своїй дружині ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 є дружиною спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02 серпня 2019 року.

Згідно довідки виконкому Родниківської сільської ради від 31.07.2015 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Проживав постійно з дружиною ОСОБА_3 . Похорони за власний рахунок провела дружина ОСОБА_3 .

Згідно рішення Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області № 1-2/VII від 11.11.2015 вирішено вибрати на строк повноважень Родниківської сільської ради секретарем Родниківської сільської ради депутата Майстренко О.М.

Розпорядженням Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області № 137 від 12.11.2015 затверджено повноваження та функціональні обов`язки секретаря сільської ради Майстренко О.М. згідно додатку. Згідно даного додатку секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно виконувати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради; вчиняти нотаріальні дії, реєструвати акти громадянського стану відповідно до законодавства.

Згідно рішення виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області №67 від 16.11.2015 було вирішено обов`язки із вчиненням нотаріальних дій на території Родниківської сільської ради покласти на секретаря виконкому Родниківської сільської ради Майстренко О.М.

Тому, суд вважає, секретар Родниківської сільської ради Майстренко О.М. виконала свій обов`язок в повній мірі та вчинила правомірні дії щодо посвідчення заповіту: виконала волевиявлення заповідача, виразивши його в заповіті; встановила особу ОСОБА_5 та ознайомила його з текстом заповіту, який він підписав.

Будь-яких інших доказів, які б доводили суду протилежне стороною позивача не надано та суду не доказано, тому їх посилання на зазначені вище обставини в позовній заяві є необґрунтованими та безпідставними.

Посилання позивача на той факт, що навпроти підпису заповідача не зазначено його ініціали, та відсутність фрази, що повинна писатися власноручно « текст даного заповіту прочитаний вголос та власноручно підписаний », як на підставу нікчемності заповіту, не суперечить закону та є обґрунтованими з огляду на встановлення особи заповідача та зазначення його повних прізвища, імені та по-батькові.

Вимоги ч.2 ст.1248 та ст.1253 ЦК України, щодо посвідчення заповіту при свідках, не мала застосовуватися до даних правовідносин з огляду на той факт, що суду не доведено наявність фізичних вад заповідача, через які він не міг сам прочитати заповіт, а також його бажання посвідчити заповіт при свідках.

У відповідності до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а згідно ч.1 ст.1235 ЦК України: заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1251 ЦК України визначено: якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

В ст.1257 ЦК України, законодавцем визначено підстави недійсності заповіту. Так, відповідно до ч.1 - заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Відповідно до ч.2 - за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Підстави недійсності правочину встановлені в ст.215 ЦК України, ч.1: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Ч.2: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Ч.3: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсний (оспорюваний правочин).

Таким чином, заповіт є правочином, як це передбачено ст.202 ЦК України та повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст.203 ЦК України) та може бути визнаний недійсним в разі недотримання вимог ч.1-3 та ч.5-6 ст.203 ЦК України.

Враховуючи встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до висновку про безпідставність позову, оскільки судом встановлено, що заповіт складений ОСОБА_5 від 21.04.2016 року:

1) не суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, в тому числі Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про місцеве самоврядування» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України 22/5 від 25 серпня 1994 року (в редакції на момент вчинення нотаріальної дії далі Інструкції…), а також моральним засадам суспільства, так як посвідчений уповноваженою на те особою в установленому законом порядку, встановлено особу заповідача, роз`яснено йому права, передбачені ЦК України та особисто підписаний ОСОБА_5 ;

2) укладений особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) укладений з волевиявлення ОСОБА_5 і це відповідало його внутрішній волі;

4) спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені заповітом, тобто після смерті спадкодавця його майно визначене у заповіті успадковує особа, яка є спадкоємцем, в даному випадку відповідач у справі ОСОБА_3 .

Таким чином, всі вимоги Закону були виконані в повній відповідності, секретар Родниківської сільської ради Уманського району в цілому виконала всі вимоги Закону, які необхідні для дійсності заповіту. При цьому, окремі незначні недоліки заповіту, як документу, не можуть визнавати заповіт нікчемним та таким чином скасовувати внутрішнє волевиявлення заповідача, щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті.

На підставі викладеного, ст.ст. 202, 203, 215, 1233, 1235, 1248, 1251, 1253, 1257 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 18, 19, 258-259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області, Уманська районна державна нотаріальна контора ГТУЮ у Черкаській області про визнання заповіту нікчемним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2023 року.

Головуючий В.Л. Гудзенко