Рішення

від 06.03.2023 по справі 904/669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023м. ДніпроСправа № 904/669/23Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А, ідентифікаційний код 39835428)

до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, Павлоградський район, смт. Юрївка, вул. Центральна, буд. 67/1, ідентифікаційний код 04338472)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" (51300, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, смт. Юр`ївка, вул. Запорожченка, буд. 1, ідентифікаційний код 03067499)

про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельну ділянку

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

В засіданні бере участь: Шустова В.А., службове посвідчення, прокурор відділу

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №24-100вих-23 від 02.02.2023 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

1) визнання незаконним та скасування рішення двадцять шостої сесії Юр`ївської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2019 №569-26/VII "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акту приймання-передачі від 21.12.2018 в частині прийняття у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га (пункт 75 додатку до акту приймання-передачі);

2) скасування державної реєстрації права комунальної власності Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка розташована на територіях Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта 1463746412259), запис про право власності номер 31147539, внесений державним реєстратором Виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області та припинення права комунальної власності на неї.

Також заступник керівника обласної прокуратури просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 5 368,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка сільського господарського призначення, площею 401 га, надано у користування Юр`ївському середньому професійно-технічному училищу №81 для цілей науково-технічної діяльності, згідно з державним актом, виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №7/15-1042 від 17.05.1988, на підставі розпорядження від 12.04.1988 №180-р. Відповідно до даних Державного земельного кадастру станом на 06.12.2017 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, перебувала у державній власності та закріплена за ДНЗ "Професійно-технічне училищу №81" на праві постійного користування для дослідних і навчальних цілей. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.01.2018 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991 в особі Юр`ївської районної державної адміністрації.

Водночас, 08.04.2019 право державної власності Юр`ївської районної державної адміністрацією на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 припинено та зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Юр`ївською селищною радою, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 припинено у зв`язку з її передачею з державної у комунальну власність на підставі наступних документів. Наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг передано Юр`ївській селищній об`єднаній територіальній громаді (Юр`ївській селищній раді) Юр`ївського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 6172,0203 га, на території Юр`ївської селищної об`єднаної територіальної громади Юр`ївського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акту приймання-передачі. У додатку до акту приймання-передачі від 21.12.2018 серед земельних ділянок, що передаються із державної у комунальну власність під порядковим номером 75 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991, площею 400,3870, з цільовим призначенням 01.09-для дослідних та навчальних цілей, з зазначенням щодо наявності державного акту на постійне користування земельною ділянкою у ПТУ №81.

Рішенням Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 № 569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" вирішено прийняти 474 земельні ділянки державної власності загальною площею 6172, 0203 га у комунальну власність Юр`ївської селищної ради, які розташовані на територіях Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, згідно актом приймання-передачі, у тому числі земельну ділянку з кадастром номером 1225981000:01:001:0991.

На підставі рішенням Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 №569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, підписаний представником ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, 08.04.2019 державним реєстратором внесений запис номер 31147539 про право комунальної власності Юр`ївської селищної ради на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3870 га , з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення для проведення науково-дослідних робіт.

В подальшому 21.02.2022 державним реєстратором внесені зміни в інформацію щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме видалено данні стосовно цільового призначення об`єкта-для проведення науково-дослідних робіт.

Таким чином, Заступник керівника Дніпропетровської обласної стверджує, що наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг щодо передання Юр`ївській селищній об`єднаній територіальній громаді земельній ділянок, рішення Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 №569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акт приймання - передачі від 21.12.2018 є такими, що суперечать інтересам держави та не відповідають вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту".

Також Заступник керівника Дніпропетровської обласної зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також власного статуту, Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" є установою державної форми власності з моменту його реєстрації 02.07.1997 та до теперішнього часу, а отже закріплена за закладом земельна ділянка не могла бути передана у комунальну власність. Відповідно до пункту 1.1. Статуту Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81" затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 613 від 21.06.2018 державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" є підпорядкованим МОН державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня. Згідно з пунктом 6.9. Статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів училище має відповідну навчально-матеріальну базу та земельні ділянки (в тому числі 401 га сільськогосподарського призначення) відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо. З вищенаведеного вбачається, що включення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання - передачі із державної власності у власність Юр`ївської селищної ради, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг, земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, що на праві постійного користування закріплена за державним навчальним закладом, є таким, що явно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровською обласною прокуратурою з метою з`ясування підстав включення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання - передачі земель, що передаються із державної у комунальну власність, земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України не може вибувати із державної у комунальну власність, направлено запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 25.07.2022 № 24/1-619 вих.22. Листом від 17.08.2022 за № 10-4-0.332-3476/2-22 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило Дніпропетровську обласну прокуратуру, що земельна ділянка кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка перебуває у користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", була помилково передана із державної у комунальну власність та включена до акту приймання - передачі із державної власності у комунальну, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг.

Таким чином, Заступник керівника Дніпропетровської обласної зазначає, що у даному випадку порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягає передачі у комунальну власність, внаслідок порушення відповідачем норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї, а також розпорядження нею шляхом передачі її у постійне користування комунальному підприємству.

Спірна земельна ділянка площею 400,3837 га з кадастровим номером кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, є об`єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, знаходиться у постійному користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", відноситься до матеріально-технічної бази державного закладу освіти і використовується державним професійно-технічним навчальним закладом у навчальному процесі.

Крім того, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає, що у даному випадку порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягала передачі у комунальну власність, внаслідок порушення відповідачами норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї.

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81".

Суд дослідив позовні матеріли та дійшов висновку про доцільність залучення Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача з огляду на те, що заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури стверджує, що Державному навчальному закладу "Професійно-технічне училище №81" земельна ділянка площею 400,3837 га з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991 належить на праві постійного користування, на підставі Державного акту на право користування землею серія Б № 097282, відноситься до матеріально-технічної бази закладу і використовується ним для навчальних цілей та сільськогосподарського виробництва.

А відтак, враховуючи вищевикладене, рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", тому суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/669/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" та призначено підготовче засідання на 06.03.2023 о 10:30год.

На електрону пошту суду 02.03.2023 надійшла заява голови Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області Буряк Івана про визнання позовних вимог в якій останній зазначає, що не заперечує проти задоволення позову.

Також відповідач просить суд стягнути з нього лише 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, повернувши позивачу з державного бюджету 50% судового збору на підставі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року № 2915-IХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши прокурора відділу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів (далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Частиною 2 статті 324 Земельного кодексу України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 50 вищезазначеного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з п. 1, п.п. 17 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Підпунктом 29 п. 4 вищезазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, в тому числі за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 400,3837 га з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991 відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та право державної власності на неї повинно реалізуватися державою через органи Держгеокадастру і відповідно захист інтересів держави у цій сфері має здійснюватися цими органами. Органом, що здійснює розпорядження зазначеною земельною ділянкою державної форми власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Щодо бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області суд зазначає таке.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вжито жодних заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави та повернення спірної державну власність та скасування державної реєстрації права комунальної власності на цю земельну ділянку.

Дніпропетровською обласною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направлявся запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність захисту інтересів держави від 25.07.2022 за №24/1-619 вих.22., в якому повідомлялося про встановлений факт незаконної передачі у комунальну власність Юр`ївської селищної ради земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га. Пропонувалось у разі встановлення порушення вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю вжити відповідні заходи, направлені на усунення порушень та поновлення права власності держави на землю.

На вищезазначений запит Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відповідь від 17.08.2022 за №10-4-0.332-3476/2-22 в якій повідомлено Дніпропетровську обласну прокуратуру, що земельна ділянка кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка перебуває у користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", була помилково передана із державної у комунальну власність та включена до акту приймання-передачі із державної власності у комунальну, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг.

Водночас, про вжиті Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходи щодо усунення порушень вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також поновлення права власності держави на землю або про наміри їх застосування, не повідомлено.

У зв`язку з невжиттям Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області протягом шести місяців жодних заходів направлених на захист інтересів держави Дніпропетровською обласною прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", направлено повідомлення від 28.12.2022 №24-123вих.22 про застосування заходів представницького характеру на захисті інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом звернення до Господарського суду Дніпропетровської області.

Аналіз положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі №908/2153/20.

Звернення заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури стверджує, що порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягає передачі у комунальну власність, внаслідок порушення відповідачем норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї, а також розпорядження нею шляхом передачі її у постійне користування комунальному підприємству.

Земельна ділянка площею 400,3837 га з кадастровим номером кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, є об`єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, знаходиться у постійному користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", відноситься до матеріально-технічної бази державного закладу освіти і використовується державним професійно-технічним навчальним закладом у навчальному процесі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Земельні ділянки, як і інші об`єкти матеріально-технічної бази закладів освіти (будівлі, споруди, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності) призначені для забезпечення виконання закладом вимог і стандартів освіти та ліцензійних умов.

Тому у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави у сфері земельних відносин, а також у сфері охорони права громадян на освіту шляхом недопущення вибуття із державної власності земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка сільського господарського призначення, площею 401 га, надано у користування Юр`ївському середньому професійно-технічному училищу №81 для цілей науково-технічної діяльності, згідно з Державним актом, виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №7/15-1042 від 17.05.1988, на підставі розпорядження від 12.04.1988 №180-р.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру станом на 06.12.2017 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, перебувала у державній власності та закріплена за ДНЗ "Професійно-технічне училище №81" на праві постійного користування для дослідних і навчальних цілей.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.01.2018 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991 в особі Юр`ївської районної державної адміністрації.

08 квітня 2019 року право державної власності Юр`ївської районної державної адміністрації на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 припинено та зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Юр`ївською селищною радою, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 припинено у зв`язку з її передачею з державної у комунальну власність на підставі наступних документів.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг передано Юр`ївській селищній об`єднаній територіальній громаді (Юр`ївській селищній раді) Юр`ївського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 6 172,0203 га, на території Юр`ївської селищної об`єднаної територіальної громади Юр`ївського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акту приймання-передачі.

У додатку до акту приймання-передачі від 21.12.2018 серед земельних ділянок, що передаються із державної у комунальну власність під порядковим номером 75 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991, площею 400,3870 га, з цільовим призначенням 01.09 - для дослідних та навчальних цілей, з зазначенням щодо наявності державного акту на постійне користування земельною ділянкою у ПТУ №81.

Рішенням Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 №569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" вирішено прийняти 474 земельні ділянки державної власності загальною площею 6172, 0203 га у комунальну власність Юр`ївської селищної ради, які розташовані на територіях Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, згідно актом приймання-передачі, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 1225981000:01:001:0991.

На підставі вищезазначеного рішення Юр`ївської селищної ради сьомого скликання №569-26/VII від 31.01.2019 "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, підписаний представником ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, 08.04.2019 державним реєстратором внесений запис номер 31147539 про право комунальної власності Юр`ївської селищної ради на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3870 га, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення для проведення науково-дослідних робіт.

В подальшому 21.02.2022 державним реєстратором внесені зміни в інформацію щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме видалено данні стосовно цільового призначення об`єкта - для проведення науково-дослідних робіт.

Згідно з п.п. "б", "в" ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є зокрема:

- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 1 статті 374 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.4 ст.374 Цивільного кодексу України права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст. 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать зокрема земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Пунктом 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Закон № 5245-У1 від 06.09.2012 із змінами) передбачено, що з дня набрання чинності цим законом (з 01.01.2013) у державній власності залишаються, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно з п. ж, п. з ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також власного статуту, Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" (код ЄДРПОУ 03067499) є установою державної форми власності з моменту його реєстрації 02.07.1997 та до теперішнього часу, а отже закріплена за закладом земельна ділянка не могла бути передана у комунальну власність.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище № 81" затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 613 від 21.06.2018 (далі - Статут) державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище № 81" є підпорядкованим МОН державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня.

Згідно з пунктом 6.9. Статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів училище має відповідну навчально-матеріальну базу та земельні ділянки (в тому числі 401 га сільськогосподарського призначення) відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо.

Дніпропетровською обласною прокуратурою з метою з`ясування підстав включення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання - передачі земель, що передаються із державної у комунальну власність, земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України не може вибувати із державної у комунальну власність, направлено запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 25.07.2022 № 24/1-619 вих.22.

Листом від 17.08.2022 за №10-4-0.332-3476/2-22 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило Дніпропетровську обласну прокуратуру, що земельна ділянка кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка перебуває у користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", була помилково передана із державної у комунальну власність та включена до акту приймання-передачі із державної власності у комунальну, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг.

Крім того, листом від 01.08.2022 за №18-4-0.332-3226/2-22 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лист на адресу Юр`ївської селищної ради в якому повідомило останню, що земельна ділянка кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка перебуває у користуванні Державного навчального закладу "Професійно-технічне училище №81", була помилково передана із державної у комунальну власність.

Отже, включення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання - передачі із державної власності у власність Юр`ївської селищної ради, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг, земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, що на праві постійного користування закріплена за державним навчальним закладом, є таким, що явно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Як визначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, зокрема у пунктах 7.6. - 7.9.: "У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області) (пункт 7.6.).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору (пункту 7.7.).

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі №826/3115/17 (пункт 7.8.).

Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18) (пункт 7.9.)".

Наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5229/15-18-сг щодо передання Юр`ївській селищній об`єднаній територіальній громаді земельній ділянок, рішення Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 № 569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акт приймання - передачі від 21.12.2018 є такими, що суперечать інтересам держави та не відповідають вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту".

Отже, рішення Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 № 569-26/VII (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, є таким, що явно суперечить положенням ст. 117 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а також положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.п. 4, 10 ч.2 ст. 16 Цивільного кексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням вищенаведених положень Цивільного та Земельного кодексу України, а також Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 № 569-26/VІІ (сьоме скликання двадцять шоста сесія) "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у відповідній частині.

Перебування земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991 у комунальній власності прямо заборонено положеннями ст. 117 Земельного кодексу України. Водночас, право комунальної власності на зазначену земельну ділянку у Юр`ївської селищної ради виникло, саме на підставі рішення Юр`ївської селищної ради від 31.01.2019 № 569-26/VІІ "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акту приймання-передачі до нього від 21.12.2018, а отже поновлення права державної власності на зазначену земельну ділянку має здійснюватися шляхом скасування вказаного рішення в частині прийняття земельної ділянки в комунальну власність.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, на підставі викладеного, у даних спірних правовідносинах, також ефективним логічним та послідовним способом захисту прав власника земельної ділянки - держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є скасування державної реєстрації права комунальної власності з одночасним припинення речових прав, відповідно до цього Закону.

За викладеного, суд вбачає підстави задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, положення ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічне викладено у частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

У зв`язку із прийняттям визнання відповідачем позову, 50% сплаченого Дніпропетровською обласною прокуратурою судового збору підлягає поверненню йому з Державного бюджету України за ухвалою суду.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний навчальний заклад "Професійно-технічне училище №81" про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельну ділянку задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення двадцять шостої сесії Юр`ївської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2019 №569-26/VII "Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Юр`ївської селищної ради" та акту приймання-передачі від 21.12.2018 в частині прийняття у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га (пункт 75 додатку до акту приймання-передачі).

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, Павлоградський район, смт. Юрївка, вул. Центральна, буд. 67/1, ідентифікаційний код 04338472) на земельну ділянку кадастровий номер 1225981000:01:001:0991, площею 400,3837 га, яка розташована на територіях Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта 1463746412259), запис про право власності номер 31147539, внесений державним реєстратором Виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області та припинення права комунальної власності на неї.

Стягнути з Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, Павлоградський район, смт. Юрївка, вул. Центральна, буд. 67/1, ідентифікаційний код 04338472) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) з Державного бюджету України 2 684,00 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №55 від 20.01.2023, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/669/23.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 16.03.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв