Рішення

від 16.02.2023 по справі 910/2452/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2023Справа № 910/2452/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/2452/22

за позовом Корпорація "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт"

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Большаков Д.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Галабудський І.І.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як учасника товариства, щодо отримання інформації про фінансово-господарську діяльність ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" протягом 2019-2020 років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2452/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт". Підготовче засідання у справі призначено на 17.03.2022.

Водночас, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин, призначене на 17.03.2022 о 10:45 год. підготовче засідання з розгляду справи № 910/2452/22 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежали від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 відкладено підготовче засідання без визначення дати наступного судового засідання.

Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

З метою виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на обставини, які свідчать про появу можливості більш безпечного здійснення правосуддя у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою його місцезнаходження, 16.05.2022 суд постановив ухвалу про призначення судового засідання у справі № 910/2452/22 на 09.06.2022. При цьому, суд зобов`язав сторони виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.02.2022.

06.06.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання та проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.06.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження/поновлення строків для подання відзиву та інших документів по суті справи.

Представники учасників справи у підготовче засідання 09.06.2022 не з`явилися.

Враховуючи наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 910/2452/22 на 30.06.2022 о 14 год. 45 хв. Дозволено представнику позивача брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" строк на подання відзиву на позов та інших документів по суті спору.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися.

28.06.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження/поновлення строків для подання відзиву та інших документів по суті справи. Дане клопотання обґрунтовано тим, що наданий судом строк для подання відзиву на позов є недостатнім, оскільки ухвалу суду від 09.06.2022 відповідач отримав тільки 16.06.2022. Також відповідач зазначає про відсутність в нього копії позовної заяви з додатками, що також унеможливлює подання відзиву на позовну заяву.

При цьому, відповідач просив суд направити скан-копію позову з додатками на електронну адресу відповідача, оскільки звернутися до суду для ознайомлення з матеріалами справи не має можливості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 910/2452/22 на 04.08.2022, у зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" строк на подання відзиву на позов та інших документів по суті спору. Зобов`язано відповідача у строк до 01.08.2022 подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

01.08.2022 на електронну пошту суду від відповідача втретє надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження/поновлення строків для подання відзиву та інших документів по суті справи аналогічного змісту, що й попередні два клопотання.

Присутній у підготовчому засіданні 04.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з`явилися.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання та продовження/поновлення строків для подання відзиву та інших документів по суті справи, відмовив у його задоволенні.

Втім, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у позивача додаткових пояснень та документів по суті спору, у зв`язку з чим відклав підготовче засідання у справі на 15.09.2022.

13.09.2022 на електронну пошту суду від відповідача черговий раз надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження/поновлення строків для подання відзиву та інших документів по суті справи аналогічного змісту, що й попередні клопотання.

14.09.2022 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору.

Підготовче засідання 15.09.2022 у справі № 910/2452/22 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 підготовче засідання у справі призначено на 13.10.2022.

В підготовче засідання 13.10.2022 повноважні представники учасників справи не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 13.10.2022 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2022.

21.10.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, якою витребувано матеріали справи №910/2452/22, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 910/2452/22 в частині відмови у продовженні строку на подання відповідачеві відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 зупинено провадження у справі №910/2452/22 до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №910/2452/22 в частині відмови у продовженні строку на подання відповідачеві відзиву на позовну заяву та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №910/2452/22 в частині відмови у продовженні строку на подання відзиву на позов залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №910/2452/22 в частині відмови у продовженні строку на подання відзиву на позов - без змін.

20.12.2022 матеріали справи № 910/2452/22 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 поновлено провадження у справі № 910/2452/22. Судове засідання по розгляду справи № 910/2452/22 призначено на 02.02.2023.

23.01.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника Корпорація "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.02.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 02.02.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №910/220/23.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 02.02.2023 не з`явилися.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відклав судове засідання на 16.02.2023, у зв`язку з наявністю клопотання представника позивача.

10.02.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 задоволено заяву представника Корпорації "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" про розгляд справи, яке відбудеться 16.02.23 о 15:30 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Присутній у судовому засіданні 16.02.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та заперечив щодо зупинення провадження у справі.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі та надати час для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання черговий раз не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 16.02.2023 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, без виходу до нарадчої кімнати ухвалив відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

У заяві про зупинення провадження відповідачем жодним чином не доведено дійсної об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/220/23, а також не зазначено які саме обставини не можуть бути самостійно досліджені та встановлені господарським судом під час розгляду даної справи, виходячи з предмету та підстав заявленого позову.

З огляду на викладене, суд не вбачає, визначених статтею 227 Господарського процесуального кодексу України, підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/2452/22.

Крім того, судом також враховано, що клопотання про зупинення провадження у справі подано на стадії судового розгляду справи по суті без наведення причин, що перешкоджали відповідачу подати відповідне клопотання на стадії підготовчого провадження у справі.

Також, суд відмовив у задоволенні усного клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи та надання останньому можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки на стадії судового розгляду справи суд не збирає докази та не приймає до розгляду клопотання, які не були подані під час підготовчого провадження у справі. Окрім того, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином був повідомлений про наявність в провадженні суду даної справи, проте своїм правом на подання відзиву по суті заявлених вимог у строк, встановлений судом, не скористався. Матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті та прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.02.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (ЄДРПОУ 24721187) є юридичною особою приватного права, яке створено та зареєстровано 20.02.1997.

Відповідно до Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 37 від 07.03.2019, та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, власниками та учасниками Товариства є:

- громадянин України ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі 75 %, що становить 14 062,5 грн.;

- Корпорація «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК» (Реєстраційний номер: Р18000084194) (надалі - Позивач), з часткою у статутному капіталі 25 %, що становить 4 687,5 грн.

У відповідності до п. 4.2. Статуту та ч. 1, 4, 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі - Закон), учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, зокрема одержувати відповідні документи.

З метою отримання інформації про господарську діяльність Товариства, його майновий стан, а також отримання копій документів для проведення аудиту, позивач, як учасник відповідача, 12.01.2022 та 19.01.2022 звернувся до відповідача з відповідними вимогами, докази чого додано до матеріалів справи.

Крім того, задля проведення аудиту повноти, достовірності та відповідності фінансової звітності ТОВ «НВП «Техвестсервіс», 20.12.2021 позивачем укладено Договір про надання аудиторських послуг № 20/12 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Енергопромексперт» (ЄДРПОУ: 30265055) (надалі - Третя особа), копія якого також була надіслана на адресу відповідача.

Також, 25.01.2022 ТОВ «Аудиторська фірма «Енергопромексперт» спрямувало відповідачу Запит про надання інформації та документів стосовно діяльності Товариства у відповідності до Договору № 20/12 від 20.12.2021 поштовими відправленням № 0311519836942 (за фактичною адресою) та № 0311519836950 (за юридичною адресою). Проте, листи повернуто відправникові, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Проте, відповідачем запитувану інформацію та документи на вимогу позивача та третьої особи надано не було.

Отже, вказане свідчить про порушення права позивача на одержання інформації стосовно діяльності товариства, стану його майна, фінансового положення, прибутків та збитків, передбаченого ст. 41, 43 Закону та п. 4.2. Статуту, що є підставою для спонукання відповідача у судовому порядку до виконання таких дій - надання інформації, документів та забезпечення проведення аудит фінансової звітності Товариства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Відповідно до ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Судом встановлено, що Корпорація "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 25%, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Статутом.

Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, усно, письмово, або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію", всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Статтею 200 Цивільного кодекс України унормовано, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що учасник товариства має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі №906/157/19, постанові від 24.12.2020 у справі № 911/73/20

12.01.2022 та 19.01.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогами про надання документів фінансової звітності Товариства за 2019 та 2020 роки з метою проведення аудиту.

Отже, виходячи з приписів ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства, порушено права позивача на інформацію як учасника товариства та його корпоративні права, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" виник обов`язок з виконання вимог учасника - Корпорації "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" щодо надання позивачу витребуваних документів щодо господарської діяльності за період за 2019 та 2020 роки.

Крім того, згідно ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.

Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 908/522/20 наведено правовий висновок, що у вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою відповідальністю про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства належить враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Право учасника товариства звернутись з вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону».

20.12.2021 позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Енергопромексперт» Договір про надання аудиторських послуг № 20/12.

25.01.2022 ТОВ «Аудиторська фірма «Енергопромексперт» спрямувало відповідачу Запит про надання інформації та документів стосовно діяльності Товариства у відповідності до Договору № 20/12 від 20.12.2021.

Отже, в силу приписів ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у відповідача також виник обов`язок забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг

Проте, відповідач вказаний запит аудитора залишив без відповіді та задоволення, чим також порушив корпоративні права позивача на участь в управлінні Товариством.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов`язку - надання відповідної інформації.

Згідно з положеннями статті 200 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про інформацію", інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

Положення чинного законодавства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником Товариства інформації щодо діяльності Товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації, на думку суду, не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 червня 2018 року по справі № 904/3679/17.

За приписами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, з огляду на приписи ч. 1, 2 ст.5 ГПК України суд вважає за необхідне визначити у рішенні такий спосіб захисту прав позивача, який є найбільш ефективним та може бути реально виконаний у примусовому порядку.

Водночас, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" надати такий же самий пакет документів представнику позивача адвокату Большакову Д.В., як і аудитору, є надмірним тягарем для відповідача з огляду на обсяг запитуваних документів, оскільки проведення аудиту замовлено позивачем відповідно і доступ до інформації та документів, отриманих аудитором також буде доступний і для позивача, що не вимагає повторного витребування у відповідача копій тих самих документів.

Також, судом відмовлено у витребуванні копій паспортів засновників (кінцевих бенефіціарних власників) та директора, оскільки такі дані, пов`язані з персональними даними фізичних осіб, які можуть бути розголошені тільки за згодою суб`єкта персональних даних. В матеріалах справи така згода відсутня. При цьому, позивачем не наведено обставин, за яких ці персональні дані будуть збережені з урахуванням положень Закону України «Про захист персональних даних».

Серед іншого, судом також відмовлено у витребуванні у відповідача витягу або виписки з державного реєстру, оскільки з обставин справи неможливо встановити найменування державного реєстру, з якого позивача цікавлять відповідні витяги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, за результатом оцінки зібраних у справі доказів та враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 5; код ЄДРПОУ 24721187) забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31-Б, офіс 26; код ЄДРПОУ 30265055) можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності Товариства за 2019-2020 звітні роки на замовлення її учасника Корпорації "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" (18090, Колінс авеню, Т-7, м. Санні Аілс, штат Флорида, 33160, США, реєстраційний номер Р18000084194) та протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили надати аудитору доступ до інформації, оформленої у письмовому вигляді, та завірених належним чином уповноваженою особою Товариства копій документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності Товариства за 2019-2020 звітні роки, а саме:

- Статуту;

- ліцензій та дозволів для здійснення господарської діяльності;

- протоколів загальних зборів учасників за 2019-2020 роки;

- штатної чисельності працівників на 31.12.2019 та 31.12.2020; даних про підрозділи, які здійснюють ведення бухгалтерського обліку (кількість, найменування, чисельність працівників). Наявності підрозділу (служби) внутрішнього контролю, його структури, чисельності працівників;

- організаційної структури підприємства, наявності структурних підрозділів, філій, тощо з зазначенням їх фактичних адрес за 2019-2020 роки;

- щодо органу державної податкової служби, в якому підприємство зареєстровано як платник податків;

- переліку проведених та поточних перевірок контролюючих органів (Державної податкової служби та інших) та їх результати;

- наказу про облікову політику Товариства, що діяв станом на 31.12.2019 та 31.12.2020;

- щодо наявності одержаних кредитів із зазначенням виду (довготермінові, короткотермінові) та валюти одержання (національна, іноземна) за 2019-2020 роки;

- документів щодо формування статутного фонду (платіжних документів, виписки банку);

- щодо даних про аудитора за попередній період, аудиторських висновків за 2018, 2019 та 2020 роки;

- щодо наявності судових позовів та обмеження на відчуження майна;

- Акта інвентаризації, проведеної за 2019 та 2020 роки, у тому числі акти звірок з контрагентами по дебіторській та кредиторській заборгованостями, акти звірок по рахунках в банках (або довідки з банків) станом на 31.12.2019 та 31.12.2020;

- розрахунків амортизації, резерву сумнівних боргів, забезпечень персоналу;

- щодо пов`язаних з Товариством осіб;

- розшифровки по довгостроковим, поточним фінансовим інвестиціям, векселям (найменування підприємства, ідентифікаційний код);

- звіту про управління, який відповідно до законодавства, розміщують в обов`язковому порядку разом із фінансовою звітністю;

- планів господарської діяльності на 2019 та 2020 роки;

- фінансової звітності за 2019 та 2020 роки;

- податкових декларацій з податку на прибуток Товариства за 2019 та 2020 роки;

- бюджету та довідок про його виконання за 2019 та 2020 роки;

- фінансового плану та довідок про його виконання за 2019 та 2020 роки;

- оборотно-сальдових відомостей бухгалтерського обліку за 2019 та 2020 роки, а саме: загальну ОСВ за 2019 та 2020 роки (в розрізі валют); ОСВ 8 класу (групування: статті витрат, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ 9 класу (групування: статті витрат, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ 70 класу (групування: статті доходів, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ 71-74 класу (групування: статті інших доходів, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ 791 класу (групування: статті фінансові результати, окремо за 2019 та 2020 роки); обороти рахунків 10-11, з субрахунками (групування: об`єкт ОЗ, окремо за 2019 та 2020 роки); обороти рахунку 12, з субрахунками (групування: об`єкт НМА, окремо за 2019 та 2020 роки); обороти рахунку 13, з субрахунками (групування: об`єкт ОЗ, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 14-18, з субрахунками (групування: контрагент, об`єкт, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 20-28 класу, з субрахунками (групування: номенклатура, кількість, ціна, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 30, з субрахунками (групування: валюта, каса, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 31-33, з субрахунками (групування: валюта, розрахунковий рахунок, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 35, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 36, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 37, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 38, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 39, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 40-49, з субрахунками (групування: аналітика, валюта, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 50-55, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 60-63, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунків 64-65, з субрахунками (групування: аналітика, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 66, з субрахунками (групування: підрозділ, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 67, з субрахунками (групування: учасник, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 68, з субрахунками (групування: валюта, контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 38, з субрахунками (групування: контрагент, договір, окремо за 2019 та 2020 роки); ОСВ рахунку 69, з субрахунками (групування: за видами доходів, окремо за 2019 та 2020 роки);

- всіх операцій бухгалтерського обліку (картки рахунків для 1С-7, журнал операцій для 1С-8 на електронному носії) окремо за 2019 та 2020 роки.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 5; код ЄДРПОУ 24721187) на користь Корпорації "ІНТЕРНЕШНЛ ЕВІЕЙШН ТЕХНОЛДЖІС, ІНК" (18090, Колінс авеню, Т-7, м. Санні Аілс, штат Флорида, 33160, США, реєстраційний номер Р18000084194) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.03.2023.

Суддя А.І. Привалов