Постанова

від 20.06.2023 по справі 910/2452/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа№ 910/2452/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Большаков Д.В.;

відповідача - не з`явилися;

третя особа - не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023

у справі №910/2452/22 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Корпорація "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" про зобов`язання вчинити дії, а саме забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства за 2019-2020 звітні роки на замовлення позивача та протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили надати аудитору доступ до інформації, оформленої у письмовому вигляді, та завірених належним чином уповноваженою особою товариства копій документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2019-2020 звітні роки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як учасника товариства, щодо отримання інформації про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" протягом 2019-2020 років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 відкрито провадження у справі №910/2452/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 (повне рішення складено 16.03.2023) у справі №910/2452/22 позов Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" задоволено частково.

Місцевий господарський суд встановив, що вимога Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" про проведення аудиторської перевірки відповідача заявлена в межах захисту корпоративних прав позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та здійснена з метою контролю діяльності останнього. З огляду на це, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача забезпечити проведення аудиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", на вимогу позивача, шляхом надання аудитору документів, необхідних для проведення аудиту.

Водночас суд зазначив, що позовна вимога про зобов`язання відповідача надати такий же самий пакет документів представнику позивача, як і аудитору, є надмірним тягарем для відповідача з огляду на обсяг запитуваних документів. Також суд відмовив у витребуванні копій паспортів засновників та директора, оскільки такі дані пов`язані з персональними даними фізичних осіб, які можуть бути розголошені тільки за згодою суб`єкта персональних даних. Серед іншого судом також відмовлено у витребуванні у відповідача витягу або виписки з державного реєстру, оскільки з обставин справи неможливо встановити найменування державного реєстру, з якого позивача цікавлять відповідні витяги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

За твердженнями відповідача, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено право на справедливий суд та принцип змагальності, оскільки з об`єктивних причин (оголошення воєнного стану, відсутність представника, відсутність світла, повітряні тривоги) представник скаржника не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи, станом на 22.03.2023 відповідачу не були відомі підстави позову та докази, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Крім того скаржник відмічає, що вимагаючи зобов`язати забезпечити аудит позивач витребовує інформацію, яка не має відношення до фінансового аудиту, тоді як положення ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають можливість проведення аудиту саме фінансової звітності, а не господарської діяльності товариства. Відтак позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права. При цьому скаржник вказує, що не отримував від позивача оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності.

Також в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" викладено клопотання про зупинення провадження у справі №910/2452/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/220/23. На переконання скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/220/23, чим порушив право скаржника на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу у справі №910/2452/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/2452/22 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

26.04.2023 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/2452/22 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/2452/22, зупинено дію оскаржуваного рішення, справу призначено до розгляду на 06.06.2023 та встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

05.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також 06.06.2023 клопотання про відкладення розгляду справи надійшло і від Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 задоволено клопотання позивача та відповідача та відкладено розгляд справи №910/2452/22 до 20.06.2023.

На електронну адресу суду 12.06.2023 від представника Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" надійшло клопотання про участь адвоката Большакова Д.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 задоволено клопотання представника Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" про участь у судовому засіданні 20.06.2023 у справі №910/2452/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого відповідач зазначив про неможливість його представника з`явитися в судове засідання 20.06.2023 через зайнятість у іншому судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду по справі №910/15380/21.

20.06.2023 на електронну адресу суду від Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судове засідання 20.06.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явився представник позивача, натомість представник відповідача не з`явився подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у випадку неможливості його явки у судове засідання є наявність обґрунтованих причин такої неявки.

З клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" про відкладення розгляду справи слідує, що підставою для відкладення розгляду справи є участь представника відповідача в розгляді справи №910/15380/21 в Північному апеляційному господарському суді.

Поряд з цим колегія суддів відмічає, що згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" не позбавлене права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або здійснювати самопредставництво.

При цьому відповідачем не доведено неможливості здійснення такої заміни представника або здійснення самопредставництва особи, яку він представляє, а також факту неможливості розгляду справи без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", тому суд апеляційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини неявки в судове засідання 20.06.2023 у цій справі уповноваженого представника скаржника, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Також, ухвалою від 06.06.2023 явка учасників справи в судове засідання 20.06.2023 не визнавалася обов`язковою.

Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/2452/22 за відсутності представника скаржника. Відсутність представника скаржника в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги (враховуючи, що відповідач виклав свої заперечення щодо оскаржуваного рішення в апеляційній скарзі) та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Суд також врахував у розгляді клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" про відкладення розгляду справи поведінку товариства щодо участі у судових засіданнях при розгляді даної справи в суді першої інстанції, з огляду на обов`язок сторони добросовісного користування процесуальними правами.

В судовому засіданні представник позивача просив визнати поважною причину пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, поновити строк та прийняти відзив. В обґрунтування неможливості подання відзиву на апеляційну скаргу в передбачений ухвалою суду від 27.04.2023 строк, представник позивача послався на те, що Корпорація "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" не отримувала ухвалу суду про призначення справи до розгляду та апеляційну скаргу, з їх змістом адвокат Погосян П.А. ознайомився 09.06.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається, зокрема, строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч. 1 ст. 263 ГПК України).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.04.2023 відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасникам справи надано строк на подання відзиву 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 27.04.2023, що направлена на зазначену стороною поштову адресу, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тобто, необхідно вважати, що позивач був повідомлений про відкриття апеляційного провадження, оскільки отримання листів адресатом перебуває поза межами суду.

Таким чином, враховуючи положення ч. 4 ст. 262 та ч. 1 ст. 263 ГПК України, вимоги ухвали суду від 27.04.2023 щодо строку подання відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи на те, що представник позивача 06.06.2023 звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, що свідчить про його обізнаність щодо руху справи, а також те, що відзив подано 20.06.2023 (майже через 2 місяці після відкриття провадження у справі) після закінчення строку, встановленого судом в ухвалі від 27.04.2023 на подання відзиву, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відхиляється, а відзив на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України залишається без розгляду.

Головуючий суддя поставив на обговорення клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №910/2452/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/220/23, яке заявлялось також і в суді першої інстанції.

Представник позивача заперечував проти зупинення розгляду справи з підстав того, що під час розгляду даної справи відповідачем не ставиться під сумнів правомірність набуття позивачем корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", при цьому суд має можливість самостійно дослідити та встановити обставини необхідні для розгляду даної справи.

Колегія суддів заслухавши думку представника позивача, розглянувши клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статей 238 та 282 цього Кодексу у мотивувальній частині судового рішення повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при ухваленні такого судового рішення (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №904/4233/18).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Як вже зазначалося, предметом позову у цій справі №910/2452/22 є вимога Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" про зобов`язання вчинити дії, а саме забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства за 2019-2020 звітні роки на замовлення позивача. Натомість у справі №910/220/23 предметом позову є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, відновлення розміру статутного капіталу та розміру часток у статутному капіталі.

Таким чином, предметом доказування у справі №910/220/23 є наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Тоді як предметом доказування у справі №910/2452/22 є обставини щодо порушення корпоративних прав позивача як учасника товариства з метою контролю діяльності останнього.

Вбачається, що на підтвердження своїх корпоративних прав як учасника товариства, Корпорація "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" надало копію статуту відповідача та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, як зазначено судом першої інстанції, відповідачем в клопотанні про зупинення провадження у справі не наведено обґрунтування про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази про обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення сторін, є достатніми для ухвалення судового рішення, позаяк саме з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства особа стає носієм корпоративних прав, тоді як з матеріалів справи слідує, що Корпорація "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" є учасником товариства відповідача з березня 2019 року.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що під час розгляду даної справи відповідачем не ставиться під сумнів правомірність набуття позивачем корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", а відтак враховуючи презумпцію правомірності правочину передбачену ст. 204 Цивільного кодексу України, станом на час розгляду даного спору позивач є учасником відповідача та відповідно, наділений передбаченими законодавством корпоративними правами.

До того ж, слід звернути увагу, що в клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач не зазначає підстав звернення до суду з позовом до Корпорації "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі. Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" звернулось до суду з відповідним позовом у справі №910/220/23 лише в січні 2023 року, тоді як Корпорація "Інтернешнл Евіейшн Технолоджіс, ІНК" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" з березня 2019 року, а провадження у даній справі №910/2452/22 відкрито судом у лютому 2022 року.

Як було відмічено, за змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №910/2452/22 на підставі положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Представники позивача надав пояснення по суті спору. Заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" є юридичною особою приватного права, яке створено та зареєстровано 20.02.1997.

Корпорація «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" із часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 25% вартістю 4687,5 грн, що підтверджується статутом товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників №37 від 07.03.2019, та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з розділом 4 статуту, учасник товариства має право, зокрема, брати участь в управління товариством, отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, одержувати інформацію про господарську діяльність товариства, стану його майна, фінансового положення, прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів учасників.

20.12.2021 між позивачем (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" (як виконавцем) було укладено договір №20/12 про надання аудиторських послуг, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", який володіє 25% статутного капіталу та діє на підставі ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», надати йому послуги з аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" за 2019-2020 звітні роки. Послуга з аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" має відповідати вимогам Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародним стандартам фінансової звітності.

У п. 2.1.1 договору про надання аудиторських послуг вказано, що метою проведення аудиту є надання виконавцеві можливості висловити думку щодо повноти, достовірності та відповідності фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" за 2019-2020 звітні роки. Аудиторські послуги будуть надаватися за місцем розташування виконавця у період з 21.12.2021 по 10.02.2022.

Згідно з п. п. 3.1 та 4.2 договору про надання аудиторських послуг виконавець має право запитувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", зокрема: - документи та інформацію, необхідні для проведення аудиту, а також письмові підтвердження, які стосуються пояснень, наданих у зв`язку з проведенням аудиту; - доступ виконавця до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, з метою проведення аудиторської перевірки. Замовник зобов`язаний сприяти отриманню інформації від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"та інших третіх осіб.

Виконавець зобов`язаний надати замовнику результати аудиту не пізніше 10.02.2022. Якщо на дату початку надання послуг замовником не будуть надані виконавцю всі вихідні дані, необхідні для надання послуг у строк 3 (три) робочі днів, відповідно до п. 4.2 договору, строк передбачений п. 9.3 договору, продовжується на період прострочення замовника (п. п. 9.3, 9.5 договору про надання аудиторських послуг).

З метою отримання інформації про господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", його майновий стан, а також отримання копій документів для проведення аудиту, Корпорація «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК» 12.01.2022 та 19.01.2022 зверталася до відповідача з відповідними вимогами, в яких зазначалося про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" договору про надання аудиторських послуг та керуючись ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містилася вимога про забезпечення аудиторам цієї аудиторської фірми можливості проведення аудиту та надання завірених копії усіх необхідних для проведення аудиту документів. До цієї вимоги позивачем було додано оригінал примірника договору про надання аудиторських послуг. Вказані вимоги були повернуті відправнику, у зв`язку з письмовою відмовою адресата на їх отримання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Також, 25.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Енергопромексперт» спрямувало відповідачу запит про надання інформації та документів стосовно діяльності товариства у відповідності до договору №20/12 від 20.12.2021 поштовими відправленням №0311519836942 (за фактичною адресою) та №0311519836950 (за юридичною адресою). Проте, листи повернуто відправникові, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

З огляду на зазначене, позивач, вважаючи свої корпоративні права порушеними, звернувся до суду із даним позовом.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття відповідачем заходів щодо забезпечення проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" і надання аудитору документів для проведення аудиторської перевірки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, крім іншого, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом (п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно до ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.

Витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства.

Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Згідно із ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язано зберігати такі документи (ч. 1): 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності (ч. 2). Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті (ч. 4). Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (ч. 5).

Позовні вимоги у цій справі вмотивовані положеннями ст. ст. 41, 43 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та обґрунтовані безпідставним ухиленням відповідача від надання документів, які позивач як його учасник з часткою 25 % вимагав для проведення аудиторської перевірки.

Тобто, у справі, яка переглядається, вимоги заявлені в межах захисту корпоративних прав позивача як учасника товариства та з метою контролю діяльності останнього. Тож Корпорація «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК», як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", реалізуючи своє право на управління товариством, мала право вимагати від відповідача як проведення аудиторської перевірки його діяльності, так і надання товариством відповідних документів.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що у вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою відповідальністю про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства належить враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Право учасника товариства звернутись з вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №908/522/20, від 30.07.2020 у справі №924/1237/19, від 29.04.2020 у справі №922/1859/19, від 29.05.2018 у справі №921/505/17-г/18, від 14.02.2018 у справі №910/783/17.

Порядок пред`явлення учасниками вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається статутом товариства та ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Зокрема, відповідно до положень ч. 4 цієї статті виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що виконавчий орган товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати саме аудитору завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг за умови наявності таких обставин: 1) запиту учасника товариства про аудит; 2) примірника оригіналу договору з аудитором.

У цій справі судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач та третя особа надсилали відповідачу запити (вимоги) про аудит (неодноразово) та примірник оригіналу та копії договору з аудитором. При цьому є неспроможними твердження скаржника про неотримання від позивача оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності та відповідно, не виконання позивачем вимог п. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази щодо відправлення вимоги/звернення на юридичну та фактичну адресу відповідача, як-то, опис вкладення в цінний лист, накладна та службовий чек Укрпошти. Разом з цим колегія суддів зазначає, що направлення позивачем та третьою особою листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" залежить від суб`єктивної волі та поведінки останнього, та перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, позивач виконав умови, які відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" породжують у відповідача обов`язок забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати копії необхідних документів.

З огляду на викладене, враховуючи, що приписи ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є імперативними для відповідача у випадку відповідної вимоги учасника (позивача), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (позивачу належить 25%), не отримання відповідачем направлених вимог/запитів та не надання необхідних для проведення аудиторської перевірки документів, свідчить про невиконання відповідачем свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства, чим в свою чергу порушено права позивача (як учасника товариства) на інформацію та його корпоративні права.

Таким чином, оскільки позивач є учасником товариства (його частка становить 25% статутного капіталу товариства), який реалізував своє корпоративне право шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності товариства та витребування відповідних документів, а відповідач не забезпечив проведення такого аудиту та не надав витребуваних документів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог (за виключенням витребування документів, які позивач не конкретизував, даних щодо бенефіціарних власників товариства та надання витребуваних документів в тому числі і представнику позивача).

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки позивач вимагаючи зобов`язати забезпечити аудит витребовує інформацію, яка не має відношення до фінансового аудиту, тоді як положення ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають можливість проведення аудиту саме фінансової звітності, а не господарської діяльності товариства, суд відмічає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №905/1661/18.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Колегія суддів вважає, що корпоративне право Корпорації «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК» вимагати проведення аудиторської перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" було порушене відповідачем, внаслідок чого позивач мав належні правові підстави для звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до п. п. 1, 6, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Аудиторські послуги - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Частиною 2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що у договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту.

Договором про надання аудиторських послуг №20/12 від 20.12.2020 передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енергопромексперт" за замовленням Корпорації «Інтернешнл евіейшн технолоджіс, ІНК» зобов`язується надати послуги з аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" за 2019-2020 роки, за результатами якої скласти аудиторський звіт.

Із запиту аудиторської компанії адресованого відповідачу (аналогічні документи просив надати відповідачем і позивач) вбачається, що аудитор просив відповідача надати документи необхідні для проведення аудиту саме фінансової звітності (статут, ліцензії, протоколи загальних зборів учасників за 2019-2020 роки, акти інвентаризації, відомості бухгалтерського обліку тощо), а не як помилково вважає відповідач - господарської діяльності.

Окрім того, в преамбулі договору про надання аудиторських послуг від №20/12 від 20.12.2020 зазначено, що він укладений між аудитором та позивачем, який є учасником товариства та діє на підставі ст. 41 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Посилання на ст. 41 Закону у преамбулі договору свідчить, що запланована аудиторська перевірка стосувалась саме фінансової звітності, позаяк зазначена стаття інших видів перевірки не передбачає.

Відтак суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушених корпоративних прав, який полягає у зверненні до господарського суду з вимогою зобов`язати відповідача забезпечити проведення аудиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" шляхом надання необхідних документів. Такий спосіб захисту відповідає ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та є ефективним у тих правовідносинах, що склалися між сторонами. А тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про зобов`язання відповідача надати аудиторській фірмі копій документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства за 2019-2020 роки.

При цьому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо витребування копій паспортів засновників (кінцевих бенефіціарних власників) та директора, оскільки такі дані, пов`язані з персональними даними фізичних осіб, які можуть бути розголошені тільки за згодою суб`єкта персональних даних, яка в матеріалах справи відсутня.

Оскільки відповідно до ст. 7 Закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" документи надаються не замовнику аудита, а аудитору, місцевий господарський суд підставно відмовив позивачу надати такий же самий пакет документів як і аудитору, представнику позивача адвокату Большакову Д.В.

Стосовно тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції права на справедливий суд та принцип змагальності, оскільки з об`єктивних причин (оголошення воєнного стану, відсутність представника, відсутність світла, повітряні тривоги) представник скаржника не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи, станом на 22.03.2023 відповідачу не були відомі підстави позову та докази, якими обґрунтовано позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, провадження у справі №910/2452/22 відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 та призначено підготовче засідання на 17.03.2022.

Однак, у зв`язку з введенням на території України з 24.02.2022 військового стану, призначене на 17.03.2022 підготовче засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 підготовче засідання у даній справі призначено на 09.06.2022 (копія даної ухвали була отримана відповідачем 31.05.2022 про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого відправлення).

У подальшому, у зв`язку з неявкою в судові засідання представника відповідача та подання ним клопотань про відкладення розгляду справи до закінчення військового стану, розгляд справи №9102452/22 неодноразово відкладався.

Станом на дату прийняття рішення у даній справі (16.02.2023) відповідач відзиву на позовну заяву не надав, як і не скористався правом на участь у судових засіданнях.

За твердженнями відповідача, до 22.03.2023 (дата ознайомлення з матеріалами справи) йому не були відомі підстави позову та докази, якими обґрунтовано позовні вимоги. Проте суд апеляційної інстанції сприймає вказані твердження критично, оскільки з матеріалів справи вбачається та зазначено скаржником в апеляційній скарзі, що 14.10.2022 відповідач уклав із представником (адвокатом Галабудським І.І.) договір про надання правової допомоги. Тобто, з моменту укладення договору про надання правової допомоги (14.10.2022) до прийняття рішення у даній справі (16.02.2023) пройшло більше чотирьох місяців, а відтак у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Однак відповідач не скористався наданим п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України правом на ознайомлення з матеріалами справи.

До того ж слід наголосити, що юридична особа не позбавлена права і можливості за необхідності залучити до участі у розгляді справи іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника (неможливість ознайомитися з матеріалами справи) підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України), тоді як на підтвердження таких обставин (неможливість ознайомлення з матеріалами справи) не долучено жодних доказів.

Також Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не є перешкодою для ознайомлення сторін з матеріалами справи, тоді як скаржником не зазначено конкретних обставин, які вплинули на неможливість протягом чотирьох місяців ознайомитися з матеріалами даної справи.

Щодо посилань відповідача, в якості підстав неможливості ознайомитися з матеріалами справи, на відсутність світла та повітряні тривоги, суд зауважує, що вказані обставини не носили постійного, безперервного характеру. Тоді як відповідачем не надано доказів відсутності електроенергії такої тривалості, щоб це завадило йому ознайомитися з матеріалами справи.

Отже, наведені скаржником обставини, в підтвердження доводів про порушення права останнього на справедливий суд, не можна визнати такими, що пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали ознайомитися з матеріалами справи, тоді як вказана можливість безпосередньо залежала від суб`єктивної волі та поведінки скаржника.

Враховуючи, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та зважаючи на те, що розгляд справи в суді першої інстанції тривав майже рік, а відтак у відповідача було достатньо часу та можливості для ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень щодо позову, Господарським судом міста Києва не було порушено прав відповідача на справедливий суд та принципу змагальності.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/2452/22 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/2452/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/2452/22.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.06.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов