Рішення

від 28.02.2023 по справі 925/1024/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1024/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес"

про стягнення 190561,04 грн

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

позивач Гурба М.В., адвокат;

відповідач не з`явився.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

12.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" (ідентифікаційний код 30067834, адреса місцезнаходження: 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. О. Кошового, 3Г) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес" (ідентифікаційний код 39069819, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Велика Фонтанна, 25, кв. 1)

Змістом позову позивача є вимоги про стягнення 190561,04 грн, зокрема 142876,98 грн заборгованості за товар відповідно до договору купівлі - продажу №04/11 від 25.11.2021, 14608,64 грн пені, 6357,47 грн 5% річних та 26717,95 грн інфляційних втрат. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2858,43 грн та 8000 грн витрат на правову допомогу.

17.10.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №925/1024/22, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня одержання відзиву і для подання заперечення - протягом п`ять днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 17.10.2022 про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом та електронною поштою, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження та електронною поштою, який 27.10.2022 вручено відповідачу, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення (відстеження із сайту АТ "Укрпошта") (а. с. 164) та 18.10.2022 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 168).

21.10.2022 представник відповідача адвокат Кулик Ада Миколаївна подала до суду заяву (а. с. 29), у якій просила суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи №925/1024/22 за допомогою засобів електронного зв`язку, шляхом направлення їх копій в електронному вигляді на її електронну пошту. Цього ж дня - 21.10.2022 суд задовольнив заяву представника відповідача адвоката Кулик А.М. та надіслав на її електронну пошту копії позовної заяви з додатками до неї.

01.11.2022 позивач подав до суду клопотання (а. с. 33) про стягнення з відповідача 8000 грн судових витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги адвоката та просив приєднати до матеріалів докази на підтвердження розміру судових витрат (а. с. 34-40).

02.11.2022 відповідач подав до суду заяви про: 1) продовження строку для подання відзиву (а. с. 43-44); 2) заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 47-49).

03.11.2022 суд ухвалив задовольнити заяву відповідача про розгляд справи №925/1024/22 за правилами загального позовного провадження, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.11.2022 о 09 год. 30 хв.

Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня одержання відзиву і для подання заперечення - протягом п`ять днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 03.11.2022 про призначення підготовчого засідання у справі надіслана учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом та електронною поштою, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження та електронною поштою, який 10.11.2022 вручено відповідачу, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення (відстеження із сайту АТ "Укрпошта") (а. с. 165) та 03.11.2022 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 169).

21.11.2022 відповідач подав до суду заяву про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (а. с. 61-62).

22.11.2022 відповідач подав до суду клопотання (а. с. 65-66) про витребування доказів та витребував у ТОВ "Украгроторг" оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.

22.11.2022 у підготовчому судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Гурба М.В. у режимі відеоконференції. Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Гурба М.В. заперечив проти задоволення клопотання відповідача про витребування оригіналів документів та продовження строку для подання відзиву.

22.11.2022 суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву на 10 днів. Задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів та витребував у ТОВ "Украгроторг" оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.

Ухвала суду від 22.11.2022 про продовження строку для подання відзиву, витребування доказів та про перерву в судовому засіданні у справі надіслана учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення та електронною поштою, відповідачу - рекомендованим листом за адресою місцезнаходження та електронною поштою, який 01.12.2022 вручено відповідачу, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення (відстеження із сайту АТ "Укрпошта") (а. с. 166) та 25.11.2022 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 167).

01.12.2022 позивач подав до суду письмові пояснення з письмовими доказами копіями податкових накладних (а. с. 81-82) та клопотання про поновлення строку для подання доказів (а. с. 96-97).

У встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач відзиву до суду не подав. Із клопотанням про продовження строку, встановленого судом, до закінчення цього строку, відповідач до суду не звертався.

02.12.2022 о 20 год. 55 хв. (день тижня - п`ятниця) відповідач подав до суду засобами електронної пошти заяву про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, яку зареєстровано канцелярією суду 05.12.2022 (день тижня - понеділок). В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач позбавлений можливості підготувати та подати до суду обґрунтований відзив на позовну заяви, оскільки позивач не виконав ухвалу суду від 22.11.2022 та не подав оригіналів витребуваних документів, з якими відповідач повинен ознайомитися та викласти свою правову позицію у даному спорі у відзиві на позовну заяву, а також подати контррозрахунок як основної суми боргу, так і штрафних санкцій.

Станом на день розгляду заяви про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву - 06.12.2022 відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У підготовчому судовому засіданні 06.12.2022 взяв участь представник позивача адвокат Гурба М.В. у режимі відеоконференції. Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився.

06.12.2022 суд ухвалив повторно витребувати оригінали документів у позивача.

06.12.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Агро-Велес" про продовження строку підготовчого провадження; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Агро-Велес" про продовження строку для подання відзиву у справі; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Украгроторг" про поновлення строку для подання доказів; залишив без задоволення клопотання ТОВ "Украгроторг" про витребування доказів.

Ухвала суду від 06.12.2022 про відмову у задоволенні клопотань позивача та відповідача у справі надіслана учасникам справи 13.12.2022 позивачу та відповідачу електронною поштою та 14.12.2022 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 170).

06.12.2022 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 14.12.2022 до 15 год. 00 хв.

Ухвала суду від 06.12.2022 про перерву у підготовчому засіданні у справі надіслана учасникам справи: позивачу та відповідачу - рекомендованими листами та електронною поштою, які 13.12.2022 вручено відповідачу, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення з відстеження із сайту АТ "Укрпошта" (а. с. 171) та 06.12.2022 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 172).

12.12.2022 позивач подав до суду на виконання ухвали суду від 22.11.2022 оригінали наступних документів: договір купівлі - продажу №04/11 від 25.11.2021; видаткову накладну №26 від 25.11.2021; видаткову накладну №27 від 25.11.2021; видаткову накладну №28 від 28.11.2021; видаткову накладну №29 від 29.11.2021.

14.12.2022 о 15 год. 00 хв. підготовче судове засідання не відбулося через відключення електроенергії у суді в цей час. Ухвалою суд повідомив учасників справи про призначення розгляду справи у судовому засіданні на 11.01.2023 на 12 год. 00 хв.

Підготовче провадження у справі має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлений законом строк підготовчого провадження спливає 03.01.2023.

02.01.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №925/1024/22 на 30 днів. Тобто встановлений законом строк підготовчого провадження сплив 03.02.2023.

Ухвалу суду від 06.12.2022 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для подання відзиву у справі ТОВ "Агро-Велес" оскаржило до Північного апеляційного господарського суду.

03.01.2023 Господарський суд Черкаської області на виконання пункту 1 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 про витребування матеріалів оскаржуваної ухвали від 06.12.2022 направив матеріали оскарження у справі №925/1024/22 до Північного апеляційного господарського суду.

Судове засідання, призначене на 12 год. 00 хв. 11.01.2023, не відбулося через відключення електроенергії у Господарському суді в цей час. Суд призначив розгляду справи у судовому засіданні на 26.01.2023 на 09 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 09 год. 00 хв. 26.01.2023, не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги. Суд призначив розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 08.02.2023 на 10 год. 00 хв.

08.02.2023 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У підготовче судове засідання 08.02.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

08.02.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023 на 11 год. 30 хв.

Ухвала суду від 08.02.2023 про призначення справи до судового розгляду по суті надіслана учасникам справи: позивачу та відповідачу - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення та електронною поштою, яке 15.02.2023 вручене відповідачу (а. с. 183) та 08.02.2023 та 10.02.2023 доставлено до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а. с. 163А, 182А).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що станом 13.10.2023 місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес" (ідентифікаційний код 39069819) є: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Велика Фонтанна, 25, кв. 1 (а. с. 22).

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи норми пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення відповідачу ухвал суду від 17.10.2022, 03.11.2022, 22.11.2022, 06.12.2022, 14.12.2022, 11.01.2023, 26.01.2023 та 08.02.2023 є дні вручення судового рішення під розписку 27.10.2022, 10.11.2022, 01.12.2022, 13.12.2022, 30.12.2022, 24.01.2023, 15.02.2023 (а. с. 137, 146, 152, 158, 164-166, 171, 183).

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

17.10.2022, 03.11.2022, 26.01.2023, 08.02.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес" бути поінформованим про розгляд справи №925/1024/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 26, 55, 149, 163).

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні 28.02.2023 взяв участь представник позивача адвокат Гурба Михайло Васильович. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач не повідомив суду причини нез`явлення.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Суд ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник позивача адвокат Гурба Михайло Васильович у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю.

28.02.2023 суд завершив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 28.02.2023 керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення до справи №925/1024/22.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 142876,98 грн заборгованості за товар відповідно до договору купівлі - продажу №04/11 від 25.11.2021, 14608,64 грн пені, 6357,47 грн 5% річних та 26717,95 грн інфляційних втрат.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору купівлі - продажу, виконання позивачем свого обов`язку з передання у власність товару відповідачу, неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за придбаний товар, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 142876,98 грн. З урахуванням нарахованої пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої ціна позову становить 190561,04 грн.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання; виконання позивачем зобов`язання з передання товару; невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за придбаний товар; розмір заборгованості з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; порушення суб`єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

25.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес" (покупець) уклали договір купівлі - продажу №04/11 (а. с. 11), за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити па умовах даного договору наступний товар: аміак водний технічний у кількості 81,600 т на суму 799688,16 грн.

Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема погодилися про таке:

п. 1.2 сума договору складає 799688,16 грн, в т.ч. ПДВ 133281,36 грн;

п. 2.1 перехід права власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару й оформлення документів на товар, вказаний у п. 1.1 даного договору;

п.2.2 - здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і продавця;

п. 3.1 оплата товару здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати коштів на розрахунковий рахунок продавця;

п. 3.2 - за угодою сторін оплата вартості товару може здійснюватись і іншим способом;

п. 5.2 за порушення строків оплати товару покупець сплачує штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, зазначеного в п.1.2 договору за кожний день прострочення оплати;

п. 5.3 - за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки, у тому числі недоотриманий прибуток, у порядку передбаченому чинним законодавством;

п. 5.4 - покупець, у разі прострочення оплати товару, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також 5% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати;

п. 6.1 цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

п. 8.1 - даний договір укладено в двох примірниках по одному для кожної із сторін.

На виконання договору позивач надіслав відповідачу рахунок №199 від 25.11.2021 (а. с. 12) на оплату товару у кількості 81,600 т на суму 799688,16 грн.

У період з 25.11.2021 по 29.11.2021 позивач передав у власність відповідачу аміак водний технічний у кількості 75,803 тони на суму 742876,98 грн за видатковими накладними: №26 від 25.11.2021 (а. с. 13), №27 від 25.11.2021 (а. с. 14), №28 від 28.11.2021 (а. с. 15), №29 від 29.11.2021 (а. с. 16).

Відповідач виконав свої зобов`язання частково та 02.12.2021 сплатив позивачу 600000,00 грн за отриманий товар, що підтверджується випискою АБ "Укргазбанк" по особовому рахунку (а. с. 18) та актом звіряння взаємних розрахунків за період 2021 року між ТОВ "Украгроторг" та ТОВ "Агро-Велес" (а. с. 17).

Борг відповідача перед позивачем за придбаний товар складає 142876,98 грн (742876,98 грн 600000,00 грн).

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.

На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:

- виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору купівлі - продажу №04/11 від 25.11.2021;

- виконання позивачем умов договору та надання відповідачу у власність товару;

- у період з 25.11.2021 по 29.11.2021 позивач передав у власність відповідачу аміак водний технічний у кількості 75,803 тони на суму 742876,98 грн;

- відповідач виконав грошове зобов`язання частково та сплатив позивачу за товар 600000,00 грн;

- розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 142876,98 грн.

Відповідач не спростував доводів позивача та не подав суду доказів виконання договору, зокрема виконання грошового зобов`язання зі сплати за придбаний товар.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками процесуальних прав та виконанні обов`язку щодо доказів у суду не виникло.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки, неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача не подав. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання грошового зобов`язання з оплати покупцем поставленого товару.

За період з 25.11.2021 по 29.11.2021 позивач передав у власність відповідачу аміак водний технічний у кількості 75,803 тони на суму 742876,98 грн.

Відповідач виконав свої зобов`язання частково та 02.12.2021 сплатив позивачу 600000,00 грн за отриманий товар.

Борг відповідача перед позивачем за придбаний товар складає 142876,98 грн (742876,98 грн 600000,00 грн).

Відповідач грошового зобов`язання зі сплати 142876,98 грн за поставлений товар не виконав. Стягнення 142876,98 грн за поставлений товар є змістом позову позивача.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачами свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні з оплати поставленого товару.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок невиконання обов`язку з оплати за поставлений товар.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання й несвоєчасної оплати за поставлений товар у строк, передбачений договором. Невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та отримання коштів за поставлений товар.

Вимогу позивача про стягнення 142876,98 грн за поставлений товар, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору поставки за порушення строків оплати товару покупець сплачує штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, зазначеного в п.1.2 договору за кожний день прострочення оплати;

Покупець, у разі прострочення оплати товару, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також 5% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати (пункт 5.4. договору поставки).

За прострочення виконання зобов`язання зі сплати за придбаний товар позивач просив стягнути з відповідача на підставі пункту 5.2 договору 14608,64 пені, на підставі пункту 5.4 договору 6357,47 грн 5% річних та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 26717,95 грн інфляційних втрат.

За розрахунком позивача (а. с. 8) розмір пені складає 14608,64 грн, зокрема: 362,22 грн за період з 26.11.2021 по 28.11.2021 (259242,05 грн сума боргу x 2 x 8,50% : 365 x 3 дні прострочення : 100) + 198,38 грн за 29.11.2021 (425941,75 грн сума боргу x 2 x 8,50 : 365 x 1 день прострочення : 100) + 691,99 грн за період з 30.11.2021 по 01.12.2021 (742876,98 грн сума боргу x 2 x 8,50 : 365 x 2 дні прострочення : 100) + 532,36 грн за період з 02.12.2021 по 09.12.2021 (142876,98 грн сума боргу x 2 x 8,50 : 365 x 8 днів прострочення : 100) + 2959,31 грн за період з 10.12.2021 по 20.01.2022 (142876,98 грн сума боргу x 2 x 9,0 : 365 x 42 дні прострочення : 100) + 9864,38 грн за період з 21.01.2022 по 26.05.2022 (142876,98 грн сума боргу x 2 x 10,0 : 365 x 126 днів прострочення : 100).

За розрахунком позивача (а. с. 9) розмір 5% річних складає 6357,47 грн, зокрема: 106,53 грн за період з 26.11.2021 по 28.11.2021 (259242,05 грн сума боргу x 5 % річних x 3 дні прострочення : 365 : 100) + 58,34 грн за 29.11.2021 (425941,75 грн сума боргу x 5 % річних x 1 день прострочення : 365 : 100) + 203,52 грн за період з 30.11.2021 по 01.12.2021 (742876,98 грн сума боргу x 5 % річних x 2 дні прострочення : 365 : 100) + 5989,08 грн за період з 02.12.2021 по 04.10.2022 (142876,98 грн сума боргу x 5 % річних x 306 днів прострочення : 365 : 100).

За розрахунком позивача (а. с. 10) розмір інфляційних втрат складає 26717,95 грн (857,26 грн за грудень 2021 року + 1857,40 грн за січень 2022 року +2286,03 грн за лютий 2022 року +6429,46 грн за березень 2022 року + 4429,18 грн за квітень 2022 року + 3857,67 грн за травень 2022 року + 4429,18 грн за червень 2022 року +1000,13 грн за липень 2022 року +1571,64 грн за серпень 2022 року.

Відлік строку початку прострочення виконання грошового зобов`язання позивач обрахував з 26.11.2021 з наступного дня за днем виставлення рахунку № 199 від 25.11.2021 на здійснення попередньої оплати.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставки оплата товару здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, на застосуванні якої наполягає позивач, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Строк здійснення попередньої оплати сторони в договорі не визначили. Рахунок на оплату 799688,16 грн № 199 від 25.11.2021 строку його дійсності чи строку здійснення попередньої оплати не встановлює. Доказів вручення відповідачу цього рахунку позивач суду не подав.

Із виписки по особовому рахунку позивача (а.с. 18) суд установив, що сплату 600000,00 грн відповідач здійснив на підставі рахунку № 196 від 19.11.2021, а не рахунку № 199 від 25.11.2021, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Доказів звернення з вимогою до відповідача про виконання грошового зобов`язання зі здійснення попередньої оплати у розмірі 799688,16 грн чи 142876,98 грн боргу позивач суду не подав.

Доказів виконання зобов`язання з поставки решти товару на суму 199688,16 грн. позивач суду не подав.

Доказів досягнення сторонами згоди про зміну умов договору поставки, й зокрема кількості товару, що підлягає поставці, позивач суду не подав.

У зобов`язанні, що виникли між сторонами позивач є боржником за зобов`язання з передання товару, та кредитором у грошовому зобов`язанні з оплати поставленого товару та вправі вимагати у боржника у грошовому зобов`язанні (відповідача) виконання його обов`язку. Боржник у грошовому зобов`язанні повинен виконати свій обов`язок у строк встановлений договором або у семиденний строк з від дня пред`явлення вимоги кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк виконання грошового зобов`язання зі здійснення попередньої оплати та початку його прострочення сторони не визначили.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги позивач про стягнення з відповідача з відповідача на підставі пункту 5.2 договору 14608,64 пені, на підставі пункту 5.4 договору 6357,47 грн 5% річних та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 26717,95 грн інфляційних втрат, суд визнає необґрунтованими та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

7. Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2858,43 грн, на підставі платіжного доручення № 462 від 04.10.2022 (а. с. 5).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2143,86 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позові позивач вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

До клопотання про розподіл судових витрат (а. с. 33) позивач подав докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу: договір від 03.10.2022 про надання професійної правничої допомоги (а. с. 34), розрахунок від 24.10.2022 витрат на професійну правничу допомогу, надану ТОВ "Украгроторг" згідно договору на надання професійної правничої допомоги від 03.10.2022 (а. с. 35), акт прийому передачі наданої професійної правничої допомоги від 24.10.2022 (а. с. 36), свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю Гурби Михайла Васильовича від 13.12.2004 (а. с.37), опис вкладення від 25.10.2022 (а. с.38-39) та квитанція від 25.10.2022 (а. с. 40) про надіслання відповідачу даного клопотання з додатками до нього.

Дослідивши додані до клопотання письмові докази суд установив обставини укладення та виконання сторонами договору про надання правової допомоги від 03.10.2022.

Відповідно до умов договору адвокат Гурба Михайло Васильович надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" професійну правничу допомогу, а саме послуги з написання позову ТОВ "Украгроторг" до ТОВ "Агро-Велес" про стягнення заборгованості, пені, інфляційних та відсотків річних за договором купівлі продажу №04/11 від 25 листопада 2021 року та представництва в судах всіх інстанцій інтересів ТОВ "Украгроторг" у справі за вказаним договором.

На підставі поданих позивачем письмових доказів суд установив виникнення між позивачем та адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем зобов`язальних правовідносин на підставі договору про надання правової допомоги. Виконання зобов`язання адвокатом Гурбою М.В. підтверджено актом прийому передачі наданої професійної правничої допомоги, підписаного обома сторонами. Розмір наданих послуг адвокатом, погоджений сторонами, становить 8000 грн.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 8000 грн та під час розгляду справи надав докази понесення витрат у вказаному розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав договір про надання професійної правничої допомоги, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, акт прийому передачі наданої професійної правничої допомоги, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю Гурби Михайла Васильовича.

Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 8000 грн.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з актом прийому передачі наданої професійної правничої допомоги від 24.10.2022 (а.с. 36) вартість наданої допомоги) адвокатом Гурбою М.В. складається з наступного:

- вивчення матеріалів (договору, бухгалтерських документів, листування) та надання консультацій щодо способу та порядку захисту - 2 години - 2000 грн;

- написання позовної заяви, складання розрахунку заборгованості, штрафних санкцій та інфляційних, формування додатків до позовної заяви 6 годин 6000 грн.

Всього витрачено 08 год. 00 хв. та вартість наданої допомоги складає 8000 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інститут розподілу судових витрат покликаний компенсувати сторонам господарського процесу понесені судові витрати й зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката. За наслідками розподілу судових витрат суд присуджує стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, понесенні судової витрати. За наслідками розподілу судових витрат суд не присуджує такі витрати адвокату. Відносини між адвокатом та клієнтом є зобов`язальними, підставою їх виникнення є договір надання правової допомоги. Відповідно до змісту принципу свободи договору ціна послуг адвоката (професійної правничої дороги) формується адвокатом із врахуванням витрат адвоката на надання правової допомоги, обов`язкових податків та зборів та встановлюється у договорі між адвокатом та клієнтом.

При визначенні співмірності витрат на правову допомогу суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015); Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; (East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014); Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Лавентс проти Латвії від 28.11.2002).

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Заяви про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач не подав.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на його користь з відповідача становлять 6000 грн пропорційно (75%) розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково.

Керуючись статтям 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Велес" (ідентифікаційний код 39069819, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Велика Фонтанна, 25, кв. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" (ідентифікаційний код 30067834, адреса місцезнаходження: 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. О. Кошового, 3Г) 142876,98 грн (сто сорок дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 98 копійок) заборгованості, 2143,86 грн (дві тисячі сто сорок три гривні 86 копійок) витрат на сплату судового збору та 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу професійну допомогу.

3. У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 15.03.2023.

СуддяА.І. Гладун