Постанова

від 08.03.2023 по справі 906/29/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/29/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Волковицької Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

офісу ГП - Штін Д.С.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

позивача-3 - не з`явився,

відповідача-1 - Касянчук С.В. (адвокат), Касянчук В.П. (адвокат),

відповідача-2 - не з`явився,

третіх осіб - Алексеєв С.М. (адвокат, представник ОСОБА_2)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Савченко Г.І., Коломис В.В.)

за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій",

2. Державного університету "Житомирська політехніка",

3. Міністерства освіти і науки України

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Майфорс",

2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзя Євгена Івановича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2

про скасування державної реєстрації та витребування державного майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" (далі - ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", Позивач-1), Державного університету "Житомирська політехніка" (далі - ДУ "Житомирська політехніка", Позивач-2), Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти, Позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майфорс" (далі - ТОВ "Майфорс", Відповідач-1), Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзя Євгена Івановича (далі - Реєстратор, Відповідач-2), у якому просив:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 30308090) на об`єкт нерухомого майна загальною площею 1185,6 кв.м (будівля літера "А"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 690136318101;

- витребувати у ТОВ "Майфорс" об`єкт нерухомого майна (номер запису про право власності: 37036353) загальною площею 1185,6 кв.м (будівля літера "А"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 690136318101, на користь держави в особі ДУ "Житомирська політехніка".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано обставинами незаконного вибуття об`єкта нерухомого майна, що є державною власністю, з володіння держави, що відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України є підставою для його витребування у відповідача.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2021 у справі № 906/29/21 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Корольовський ВДВС).

2.2. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.06.2021 у справі № 906/29/21 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

2.3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2021 у справі № 906/29/21 позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна загальною площею 1185,6 кв.м (будівля літера "А"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 690136318101 та витребувано у ТОВ "Майфорс" зазначений об`єкт нерухомого майна на користь держави в особі ДУ "Житомирська політехніка". Вирішено питання розподілу судових витрат.

2.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі № 906/29/21:

- рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2021 скасовано в частині задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" та ДУ "Житомирська політехніка". Позов Прокурора в інтересах держави в особі ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" та ДУ "Житомирська політехніка" залишено без розгляду;

- рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2021 скасовано в частині задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти про скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна та в цій частині ухвалено нове рішення, відповідно до якого закрито провадження у справі;

- рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2021 в частині задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти про витребування у ТОВ "Майфорс" на користь держави в особі ДУ "Житомирська політехніка" зазначеного об`єкта нерухомого майна скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.5. Постановою Верховного Суду від 31.08.2022 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі № 906/29/21 в частині закриття провадження у даній справі у частині позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти про скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 , у частині відмови в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти до ТОВ "Майфорс" про витребування державного майна з чужого незаконного володіння та в частині розподілу витрат зі сплати судового збору.

Справу №906/29/21 у зазначених частинах передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі №906/29/21 залишено без змін.

2.6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2021 у справі № 906/29/21 в частині задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти про скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 та в частині задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Міносвіти про витребування у ТОВ "Майфорс" об`єкта нерухомого майна на користь держави в особі Державного університету "Житомирська політехніка" та в частині розподілу витрат зі сплати судового збору, ухвалено в цих частинах нове рішення, яким у позові відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними у т.ч. акт про проведення електронних торгів, оскільки відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Також апеляційна інстанція вказала на те, що суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.

Крім того, вказавши на відсутність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріали кримінального провадження № 12018060000000026 не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази на підтвердження факту підроблення акту про проведені електронні торги, відсутності волі власника майна на його відчуження та того, що такі торги з реалізації спірного майна не проводилися.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 27.04.2022 та залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 22.11.2021.

3.2. Касаційна скарга обґрунтована неврахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 911/392/20.

Також заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 906/29/21 (щодо необхідності надання належної правової оцінки доводам Прокурора щодо вибуття державного майна поза волею власника, а саме без проведення торгів з реалізації спірного майна, та поданим на їх підтвердження доказам, наявним у матеріалах справи, а лише обмежився посиланням на те, що торги не було визнано недійсними).

3.3. Міносвіти у відзиві на касаційну скаргу підтримало вимоги касаційної скарги.

3.4. ТОВ "Майфорс" у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 було відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.03.2023.

4.2. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/618 від 06.03.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 906/29/21 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному

4.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 справу № 906/29/21 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Волковицька Н.О.

5. Обставини встановлені судами

5.1. На виконанні у Корольовському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № 50894355 про стягнення заборгованості з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій". До складу зведеного виконавчого провадження входило 52 виконавчих проваджень.

5.2. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 22.07.2015 за ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" (форма власності - державна) зареєстровано право власності на будинок - будівлю літера "А", загальною площею 1185,6 кв. м, за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 31, на підставі свідоцтва про право власності від 04.03.2002, виданого Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області.

5.3. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 16.12.2020 за № 237196136, за номером запису про право власності 10581114 наведено, зокрема, інформацію про державну реєстрацію 22.07.2015 за ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності від 04.03.2002, виданого Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області, форма власності - державна. У розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" за номером запису 14257594 від 21.04.2016 зареєстровано обтяження у виді арешту нерухомого майна з характеристикою та описом предмета обтяження - заборона відчужувати усе нерухоме майно, на підставі постанови державного виконавця Корольовського ВДВС ВП50692640 від 21.04.2016.

5.4. Наказом Міносвіти від 15.09.2015 № 933 "Про реорганізацію Державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" припинено ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" (код ЄДРПОУ 02736484) шляхом реорганізації, а саме: приєднання до Житомирського державного технологічного університету для утворення на його базі структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Житомирського державного технологічного університету.

5.5. Судовим рішенням у справі № 296/443/16-ц установлено обставини, за якими універсальним правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" є Житомирський державний технологічний університет, який у подальшому відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2019 № 397 перейменовано у ДУ "Житомирська політехніка".

5.6. Також судами установлено, що в матеріалах справи наявний акт про проведені електронні торги від 30.08.2018, затверджений в.о. начальника Корольовського ВДВС Зірченко Л.В., відповідно до якого головним державним виконавцем Корольовського ВДВС Журавель О.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 50692640 від 15.09.2016 про стягнення з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", код ЄДРПОУ 02736484, на користь фізичних та юридичних осіб боргу на загальну суму 7 458 125,50 грн, складено цей акт про проведені електронні торги: Лот № 282321, а саме: будівля - літера "А", загальною площею 1185,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 690136318101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", код ЄДРПОУ 02736484, на підставі свідоцтва про право власності на будинок № б/н від 04.03.2002, виданого Виконавчим комітетом Житомирської міської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2015 за номером 10581114 державним реєстратором Житомирського міського управління юстиції Гладишевою С.Д. (індексний номер: 23200195 від 28.07.2015), яке було реалізовано в системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) 25.06.2018 Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України код 39958500, згідно з протоколом № 341109 від 25.06.2018 переможцем визнано ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Разом із тим у цьому протоколі наведено інформацію, що участь в електронних торгах брали 7 учасників. Переможцем торгів став учасник за № 6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 09.12.2010, РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Стартова ціна нерухомого майна становила 3 455 680,45 грн. Нерухоме майно придбано покупцем за 3 850 720,50 грн. За придбане майно переможцем електронних торгів на рахунок Корольовського ВДВС 37311035021396 в Державній казначейській службі м. Київ, МФО 820172, 03.07.2018 перераховано кошти за вирахуванням суми винагороди організатору за лот № 282321 в сумі 3 568 999,17 грн. Акт видано на підставі протоколу № 341109 про проведення електронних торгів від 25.06.2018. Акт про проведені електронні торги є документом, на підставі якого нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Цей акт підписано головним державним виконавцем Корольовського ВДВС Журавель О.В.

5.7. 15.02.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права власності ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на будинок літера "А", загальною площею 1185,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 45543073, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради).

5.8. 15.02.2019 державним реєстратором за № 30308090 зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі акта про проведені електронні торги у ВП № 50692640 від 30.08.2018, виданого Корольовським ВДВС.

5.9. Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 18.02.2019 ОСОБА_1 (продавець) продала та передала покупцю ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1185,6 кв.м. За домовленістю сторін продаж будинку вчинено за 180 000,00 грн, які продавець отримав в повному обсязі від покупця в момент підписання цього договору.

5.10. Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.05.2019 у справі № 296/1802/19 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. Визнано дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , що укладений 18.02.2019 між сторонами.

5.11. 06.05.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. проведено державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1 на зазначене майно (індексний номер рішення 52189323) та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 1185,6 кв. м (будівля - літера "А") за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 18.12.2019 та судовим рішенням у справі № 296/1802/19 (номер запису про право власності: 36453384).

5.12. 16.06.2020 ОСОБА_2 як учасник ТОВ "Майфорс" передав до статутного капіталу зазначеного товариства об`єкт нерухомого майна: будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 690136318101, набуте ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2019 та судовим рішенням у справі № 296/1802/19. Це підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна - вкладу, що становить частку учасника, до статутного капіталу ТОВ "Майфорс"; право власності на майно переходить до товариства з моменту підписання цього акта сторонами та проведення державної реєстрації переходу права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цим актом сторони підтверджують що учасник повністю вніс свій вклад в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Майфорс". Акт приймання-передачі нерухомого майна підписано ОСОБА_2 і як учасником ТОВ "Майфорс", і як т.в.о. директора ТОВ "Майфорс".

5.13. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви, ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_2 ) надала згоду на передачу будинку загальною площею 1185,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , до статутного капіталу ТОВ "Майфорс".

5.14. 24.06.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. проведено державну реєстрацію припинення права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 (індексний номер рішення 52823160) з одночасним внесенням запису про реєстрацію права власності ТОВ "Майфорс" на це майно на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 845, 846 від 16.06.2020 (номер запису про право власності 37036353).

5.15. Відповідно до договору купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Майфорс" від 01.07.2020, ОСОБА_2 (продавець) передав покупцям: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках по 50 відсотків кожному належну частку в розмірі 100 відсотків у статутному капіталі ТОВ "Майфорс", що еквівалентно 3 000 000,00 грн. 01.07.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Майфорс".

5.16. Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Майфорс" від 01.07.2020 ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ "Майфорс".

5.17. У відповіді, наданій на запит слідчого управління Національної поліції в Житомирській області щодо інформації про проведення у 2016-2018 роках електронних торгів з продажу нерухомого майна - будинку загальною площею 1185,6 кв. м, літ "А" за адресою: АДРЕСА_1 , Державне підприємство "Сетам" повідомило, що станом на 14.01.2020 у Системі електронних торгів не знайдено інформації щодо реалізації зазначеного майна. Обставини щодо не проведення відповідних електронних торгів з продажу зазначеного майна підтверджено старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС Журавель О.В. та заступником начальника Корольовського ВДВС Зірченко Л.В., про що свідчать наявні у матеріалах справи копії протоколів допиту цих осіб як свідків у межах кримінального провадження № 12018060000000026 від 24.01.2018.

5.18. Постановою Житомирського апеляційного суду від 15.10.2020 заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.05.2019 у справі № 296/1802/19 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі №296/1802/19 повернуто заявнику.

5.19. Прокуратурою Житомирської області направлено ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" (лист від 01.10.2020), ДУ "Житомирська політехніка" (лист від 22.12.2020), Міністерству освіти і науки України (лист від 28.07.2020) повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з детальним описом порушень та інформацією про протиправне вибуття державного майна, пропозицією щодо звернення із позовом до суду та повідомленням про те, що у разі бездіяльності цих органів, прокурор самостійно може вжити заходи представницького характеру на захист інтересів держави.

5.20. Міністерство освіти і науки України у листі від 16.10.2020 вих. № 1/11-7228 повідомило прокуратуру Житомирської області про фактичне припинення функціонування ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" та просило виступити на захист інтересів держави за фактом втрати державою спірного об`єкта нерухомості.

5.21. ДУ "Житомирська політехніка" у листі від 23.12.2020 вих. № 44-01.00/2501 зазначив про відсутність наміру самостійного звернення до суду та просив прокуратуру подати позов про витребування спірного нерухомого майна, яке протиправно вибуло із державної власності.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

6.2. Приписами статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

6.3. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

6.4. Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене у Главі 29 Цивільного кодексу України, передбачає, зокрема, такий спосіб захисту права власності, зокрема як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

6.5. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

6.6. При цьому стаття 400 Цивільного кодексу України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

6.7. Разом із тим стаття 330 Цивільного кодексу України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 Цивільного кодексу України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване в нього.

6.8. У статті 388 Цивільного кодексу України наведено сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої цієї норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

6.9. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

6.10. За змістом висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, в разі якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 Цивільного кодексу України). Відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

6.11. Власник із дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 01 та 15.10.2019 у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17).

6.12. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

6.13. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

6.14. Прокурор, обґрунтовуючи позов, зазначив, що спірне майно є державною власністю, що вибуло з володіння держави поза її волею. При цьому Прокурор послався на ті обставини, що в цьому випадку торги з реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні взагалі не проводилися, оскільки відсутні будь-які докази відповідно до вимог законодавства, які підтверджували як обставини щодо підготовки проведення таких торгів, так і їх проведення, на підтвердження чого прокурором надано відповідні докази, зокрема, листи Державного підприємства "СЕТАМ" щодо відсутності жодної інформації про реалізацію зазначеного майна в Системі електронних торгів, протоколи допитів свідків у межах кримінального провадження № 12018060000000026 від 24.01.2018, у тому числі державного виконавця Корольовського ВДВС Журавель О.В. та заступника начальника Корольовського ВДВС Зірченко Л.В., які заперечували як проведення таких торгів, так і складання акта про проведені електронні торги від 30.08.2018. Окрім того, в матеріалах реєстрації справи на спірний об`єкт нерухомого майна також відсутні будь-які документи, які підтверджують перехід права власності за результатами проведення електронних торгів, що виключає підстави для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності. Також Прокурор послався на ті обставини, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про обтяження (який існував і на момент реєстрації відповідного права за ОСОБА_1 ), а саме арешт спірного нерухомого майна із забороною відчуження, прийнятого на підставі постанови державного виконавця від 21.04.2016 ВП50692640.

Отже, основні доводи Прокурора щодо незаконного вибуття спірного майна з державної власності стосувались саме того, що зазначені торги не проводились, документ щодо їх проведення сфальсифікований та не підтверджує законності вибуття такого майна та наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час вчинення реєстраційних дій запису про обтяження, а саме арешту нерухомого майна із забороною його відчуження.

6.15. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

6.16. Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

6.17. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

6.18. Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

6.19. Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

6.20. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

6.21. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

6.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

6.23. Суд апеляційної інстанції, вдавшись до аналізу правової природи реалізації майна на прилюдних торгах, що полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та яка передбачає вчинення певних дій посадовими особами у відповідній процедурі, не надав належної правової оцінки зазначеним доводам Прокурора щодо вибуття державного майна поза волею власника та поданим на їх підтвердження доказам, наявним у матеріалах справи.

6.24. При цьому, відхиляючи матеріали кримінального провадження № 12018060000000026, як належні та допустимі докази з підстав відсутності дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, поза увагою апеляційного господарського суду залишилась постанова прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури Олени Дедяєвої від 22.08.2022 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні.

6.25. Крім того, визнавши встановленим факт проведення 30.08.2018 торгів з реалізації спірного майна, судом апеляційної інстанції, окрім загальних посилань на процедуру проведення таких торгів, не наведено належного обґрунтування наявності обставин (заявки державного виконавця на реалізацію спірного арештованого майна, її погодження з начальником ВДВС, інформаційних повідомлень про реалізацію майна, формування лоту в електронній системі тощо), які стали підставою для відповідних висновків суду щодо вибуття спірного майна з волі власника.

6.26. При цьому, апеляційна інстанція посилаючись на акт про проведені електронні торги від 30.08.2018 зазначила, що за придбане майно переможцем електронних торгів на рахунок Корольовський ВДВС були перераховані кошти.

6.27. Однак, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам стосовно того, що такі торги з реалізації спірного майна взагалі не проводилися, документ щодо їх проведення сфальсифікований та доводам про відсутність перерахування коштів за проведені торги.

Отже, не встановивши обставини того, чи була наявна воля власника майна на його відчуження та чи були передбачені законом підстави для державної реєстрації права власності на спірне майно за результатами таких торгів, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що результати торгів з реалізації спірного майна є підставою для набуття відповідного права.

6.28. При цьому, як вбачається з постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у цій справі, оцінка зазначених доводів та встановлення відповідних обставин є важливими для правильного вирішення даного спору, чого не було зроблено судом апеляційної інстанції.

6.29. Викладене свідчить, що апеляційний господарський суд, в порушення вимог статті 316 Господарського процесуального кодексу України, не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2022 у цій справі.

6.30. Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у даній справі, з урахування обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, констатував, що спірний об`єкт нерухомого майна належить до державної власності, а власником майна, що закріплюється за юридичними особами, залишається держава в особі уповноваженого органу Міністерства освіти і науки України.

6.31. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

6.32. Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в порядку касації.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. За приписами частин третьої та четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

7.2. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

7.3. При цьому під час нового розгляду, господарському апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі № 906/29/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік Н. Волковицька