Постанова

від 16.03.2023 по справі 380/11124/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11124/22 пров. № А/857/2502/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Обрізка І. М.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року про залишення заяви без розгляду у справі № 380/11124/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКлименко О.М.дата складання повного тексту рішення27.12.2022

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року залишено без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/11124/22.

Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нове судове рішення з приводу поновлення позивачу строків та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.10,1 ст. 251 КАС України не направив позивачу судове рішення у передбачений законом строк ні в паперовому, ні в електронному вигляді. За наведених обставин вказує, що пропущення строків на подання доказів понесення судових витрат на правову допомогу відбулося з підстав незалежних від волевиявлення чи дій позивача та його представника та з поважних причин. Також вказує, що позивач та його представник не зобов`язаний щоденно досліджувати відомості з ЄДРСР, та починати відлік строку з моменту оприлюднення рішення суду. Також просить суд урахувати докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та присудити їх на користь позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що судове рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, мали бути подані позивачкою у силу вимог частини сьомої статті 139 КАС України протягом п`яти днів після його ухвалення, тобто до 05 грудня 2022 року включно.

Втім такі докази представник позивачки подав до суду (скерував поштою, що підтверджується конвертом) разом із заявою про ухвалення додаткового рішення 14 грудня 2022 року, тобто з пропуском установленого КАС України п`ятиденного строку на їх подання.

При цьому, суд критично оцінив твердження представника позивачки про те, що про ухвалення рішення у цій справі він дізнався 09 грудня 2022 року при зверненні до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду, позаяк на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/) в розділі «Інформація щодо стану розгляду справ» наявна інформація про те, що справу № 380/11124/22 судом розглянуто 30 листопада 2022 року.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказане рішення оприлюднено 05 грудня 2022 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що жодних об`єктивних перешкод чи труднощів дізнатися про ухвалення судом рішення у справі № 380/11124/22 у позивача не існувало.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області (вул. Д. Галицького, 37, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Сколівської міської ради Львівської області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 червня 2021 року (вх. № 1062/02-09 від 24 червня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,7568 га, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства в с. Підгородці, урочище Каменисте.

Зобов`язано Сколівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 червня 2021 року (вх. № 1062/02-09 від 24 червня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,7568 га, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства в с. Підгородці, урочище Каменисте, у місячний термін після скасування заборони на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, установленої Законом України 24 березня 2022 року № 2145-IX.

У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради Львівської області (вул. Д. Галицького, 37, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262) на користь ОСОБА_1 992,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд у рішенні зазначив, що оскільки представник позивачки 28 жовтня 2022 року подав заяву, в якій повідомляє, що ним буде подано заяву про стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, то вирішення питання щодо розподілу таких витрат суд буде вирішувати після надходження відповідної заяви.

14 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку направлено до суду заяву від 12 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У вказаній заяві представник позивачки зазначає, що розгляд справи № 380/11124/22 відбувся в порядку письмового провадження без виклику сторін. Про ухвалення рішення у цій справі представник позивачки дізнався 09 грудня 2022 року при зверненні до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду, де йому було повідомлено, що справа № 380/11124/22 розглянута. Після цього, представник позивачки перевірив наявність рішення, користуючись відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень. Оскільки фактично про ухвалення рішення у справі № 380/11124/22 представник позивачки дізнався 09 грудня 2022 року, то останнім днем на подання заяви щодо доказів понесення витрат на правничу допомогу в силу вимог частини 7 статті 139, частини 6 статті 120 КАС України є 14 грудня 2022 року. Відтак, на підставі цього строк, просив поновити строк установлений частиною 7 статті 139 КАС України.

Також представник позивачки вказав, що у цьому випадку наявні законні підстави для розподілу витрат за надану правничу допомогу та їх стягнення на користь позивачки, які з урахуванням наданих доказів їх фактичного понесення, складають 16000,00 грн.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивачки долучив: договір № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року про надання правничої допомоги; додаткову угоду від 05 вересня 2022 року до договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 22-11 від 11 грудня 2022 року.

23 грудня 2022 року відповідач через електронну пошту суду подав заперечення від 21 грудня 2022 року на заяву про ухвалення додаткового рішення. Відповідач вказав, що згідно з частиною 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. В Електронному суді (Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року було розміщено 01 грудня 2022 року. Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 05 січня 2022 року № 15-103/22 перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

З огляду на викладене відповідач уважає аргументи представника позивачки безпідставними та просить суд відмовити йому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 1 ст. 139 КАС Установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Докази понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отож, з приведених положень КАС України слідує, що докази про понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст. 132 КАС України).

З матеріалів справи убачається, що провадження у даній справі відкрито 14.09.2022 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Отож, про заплановану дату розгляду адміністративного позову та ухвалення судового рішення по суті спору позивач не повідомлявся.

У відповідності до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням дати відкриття провадження (14.09.2022 року) граничним строком розгляду вказаної адміністративної справи було 14.11.2022 року.

Із змісту поданого адміністративного позову, слідує, що позивач при зверненні з ним до суду серед іншого просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

28 жовтня 2022 року представником позивача подано заяву, в якій повідомлено суд, що позивач на даний період часу не сплатив гонорар за надання правової допомоги по вказаній справі, а відтак заяву про стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу ним буде подано після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

25.11.2022 року представником позивача (після сплину 60 денного строку для розгляду судом першої інстанції справи по суті) було подано до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 53).

В день ознайомлення з матеріалами справи, вказана справа по суті судом першої інстанції вирішена не була. Вказане у свою чергу свідчить, що представник позивач виявляв належну обачність та цікавився обставинами щодо розгляду судом вказаної справи та прийняття судового рішення.

Натомість, судове рішення по суті справи прийнято судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін лише 30.11.2022року.

Відповідно до ч.5-7 ст.251 КАС учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів установлено, що матеріали справи не містять жодних доказів направлення/ вручення вказаного рішення суду від 30.11.2022 року позивачу або його представнику в порядку передбаченому ч.5-7 ст.251 КАС.

За наведених обставин позивач та його представник не були в установленому порядку повідомлені про обставини щодо ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору.

Стосовно ж висновків суду першої інстанції з приводу, того що у позивача та його представника не існувало жодних об`єктивних перешкод чи труднощів дізнатися про обставини з приводу ухвалення 30 листопада 2022 року судом першої інстанції рішення у справі № 380/11124/22 у зв`язку із тим, що на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/) в розділі «Інформація щодо стану розгляду справ» наявна інформація про те, що справу № 380/11124/22 судом розглянуто 30 листопада 2022 року, а на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення оприлюднено 05 грудня 2022 року, то колегія категорично не погоджується з таким висновком суду, позаяк Кодексом адміністративного судочинства України встановлений вичерпний перелік способів та засобів повідомлення позивача про прийняте судом рішення, яке ухвалене в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Факт оприлюднення судового рішення на сайті Судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень не скасовує обов`язок суду надсилати копію такого рішення учасникам справи які не були присутніми під час його прийняття.

Також колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не покладено на учасників справи обов`язку з приводу необхідності щоденного відслідковування обставин з приводу ухвалених судом рішень по суті спору із приведених сайтів, тим більше за обставин, коли суд першої інстанції виходить за межі установлених строків розгляду таких справ, у зв`язку з чим передбачити дату ухвалення судом рішення в порядку письмового провадження є неможливим.

Ураховуючи приведені положення законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що приведені позивачем причини пропуску строку на подачу до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу для вирішення питання по суті заяви щодо стягнення таких витрат на користь позивача є поважними, а висновки суду про їх неповажність помилковими.

Відносно ж прохання скаржника щодо вирішення судом апеляційної інстанції поданої ним заяви про присудження на його користь судових витрат, то колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказані повноваження належать суду, що ухвалив судове рішення, адже лише вказаний суд може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 320, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року про залишення заяви без розгляду у справі № 380/11124/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко