Рішення

від 13.04.2023 по справі 380/11124/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11124/22

провадження № П/380/11211/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивачки від 16 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/11124/22 за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Сколівської міської ради Львівської області (Відповідач), в якому із урахуванням уточнень до адміністративного позову від 26 жовтня 2022 року просить:

- визнати протиправною бездіяльність Сколівської міської ради Львівської області щодо неприйняття рішення на сесії про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,7568 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території ур. Камениста, с. Підгородці, Львівська область та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, які додаються до заяви від 24 червня 2021 року;

- зобов`язати Сколівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 червня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,7568 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території ур. Камениста, с. Підгородці, Львівська область та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, які додаються до заяви від 24 червня 2021 року у місячний термін після того, як скасується заборона на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, яка визначена Законом України № 2145-ІХ від 24 березня 2022 року;

- стягнути з Сколівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати;

- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення;

- слухання справи проводити в спрощеному позовному провадженні.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сколівської міської ради Львівської області (вул. Д. Галицького, 37, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Сколівської міської ради Львівської області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 червня 2021 року (вх. № 1062/02-09 від 24 червня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,7568 га, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства в с. Підгородці, урочище Каменисте.

Зобов`язано Сколівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 червня 2021 року (вх. № 1062/02-09 від 24 червня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,7568 га, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства в с. Підгородці, урочище Каменисте, у місячний термін після скасування заборони на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, установленої Законом України 24 березня 2022 року № 2145-IX.

У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради Львівської області (вул. Д. Галицького, 37, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд у рішенні зазначив, що оскільки представник позивачки 28 жовтня 2022 року подав заяву, в якій повідомляє, що ним буде подано заяву про стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, то вирішення питання щодо розподілу таких витрат суд буде вирішувати після надходження відповідної заяви.

16 грудня 2022 року від представника позивачки через канцелярію суду надійшла заява від 12 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У вказаній заяві представник позивачки зазначає, що розгляд справи № 380/11124/22 відбувся в порядку письмового провадження без виклику сторін. Про ухвалення рішення у цій справі представник позивачки дізнався 09 грудня 2022 року при зверненні до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду, де йому було повідомлено, що справа № 380/11124/22 розглянута. Після цього представник позивачки перевірив наявність рішення, користуючись відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень. Оскільки фактично про ухвалення рішення у справі № 380/11124/22 представник позивачки дізнався 09 грудня 2022 року, то останнім днем на подання заяви щодо доказів понесення витрат на правничу допомогу в силу вимог частини 7 статті 139, частини 6 статті 120 КАС України є 14 грудня 2022 року. Відтак на підставі цього строк, установлений частиною 7 статті 139 КАС України, має бути поновлений.

Також представник позивачки вказує, що у цьому випадку наявні законні підстави для розподілу витрат за надану правничу допомогу та їх стягнення на користь позивачки, які з урахуванням наданих доказів їх фактичного понесення, складають 16000,00 грн.

З огляду на викладене просить суд: поновити ОСОБА_1 строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі № 380/11124/22; ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/11124/22, стягнувши їх зі Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 у сумі 16000,00 грн.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивачки долучив: договір № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року про надання правничої допомоги; додаткову угоду від 05 вересня 2022 року до договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 22-11 від 11 грудня 2022 року.

23 грудня 2022 року відповідач через електронну пошту суду подав заперечення від 21 грудня 2022 року на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач вказує, що згідно з частиною 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. В Електронному суді (Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року було розміщено 01 грудня 2022 року. Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 05 січня 2022 року № 15-103/22 перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

З огляду на викладене відповідач уважає аргументи представника позивачки безпідставними та просить суд відмовити йому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року визнано неповажними причини пропуску представником позивачки строку на подання доказів, які підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника позивачки від 12 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року про залишення заяви без розгляду у справі № 380/11124/22 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що приведені позивачкою причини пропуску строку на подачу до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу для вирішення питання по суті заяви щодо стягнення таких витрат на користь позивачки є поважними, а висновки суду (першої інстанції) про їх неповажність помилковими.

З огляду на вказане суд не вирішує питання поновлення позивачці строку на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі № 380/11124/22, а розглядає заяву представника позивачки від 16 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/11124/22 по суті.

Вирішуючи заяву представника позивачки від 16 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд виходить з наступного.

Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення позивачкою витрат на правничу допомогу у цій справі представник позивачки надав суду такі докази:

1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО № 1066335 від 07 серпня 2022 року.

2. Договір № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року про надання правничої допомоги, укладений між ОСОБА_2 (Клієнт) та адвокатом Буженком Юрієм Степановичем (Адвокат) (далі Договір).

Відповідно до пунктів 1-5 Договору гонорар винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Якщо інше не встановлено додатковою угодою до договору, гонорар Адвоката встановлюється у розмірі 16000,00 грн. Підставою для сплати гонорару є відповідний рахунок (довідка-рахунок). Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає касовий ордер.

3. Додаткову угоду від 05 вересня 2022 року до договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року, відповідно до пункту другого якої внесено зміни до пункту 2 розділу «Гонорар» Договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року та викладено його у наступній редакції: «п. 2. За надання правничої допомоги по справі № 380/11124/22 Клієнт сплачує винагороду у фіксованому розмірі 16000,00 грн. Сторони погодили, що розмір винагороди 16000,00 грн за надання правової допомоги у справі № 380/11124/22 не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу за ведення даної справи у Львівському окружному адміністративному суді».

4. Квитанцію до прибуткового касового ордера № 22-11 від 11 грудня 2022 року, згідно з якою Адвокат прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 16000,00 грн, як оплату за надання правничої допомоги у справі № 380/11124/22 згідно з договором № 07/08/22 від 07 серпня 2022 року про надання правничої допомоги.

Суд відзначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Приписами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року («East/West Alliance Limited v. Ukraine», заява № 19336/04, § 268)).

У контексті викладеного суд зауважує, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише епізод взаємопов`язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Окрім цього, містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Ураховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Указаний висновок Верховного Суду відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивачки просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені представником позивачки до відшкодування 16000,00 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних робіт (наданих послуг), суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачкою судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачки від 16 грудня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/11124/22 за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради Львівської області (вул. Д. Галицького, 37, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 13 квітня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.