Постанова

від 16.03.2023 по справі 826/10178/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/10178/16

адміністративне провадження № К/990/23703/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Кобаля М.І., Степанюка А.Г.) у справі за позовом Приватного підприємства «Індивідуал» (далі - ПП «Індивідуал») до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання незаконним та скасування наказу № 219 від 24.06.2016 в частині п.п. 210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу, стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ПП «Індивідуал» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 219 від 24.06.2016 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині п.п.210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу;

- стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) на користь Приватного підприємства «Індивідуал» (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 40, кв. 11, код ЄДРПОУ 33696193) збитки у розмірі 310 860,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки свідомо проігноровано вимоги Закону України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності» щодо застосування принципу мовчазної згоди та можливості здійснення господарської діяльності без отримання відповідного дозволу, за умови, якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений строку документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Окрім того, позивач зазначав, що виконання оскаржуваного наказу призвело до значних збитків, які зазнав останній у зв`язку із проведенням робіт по демонтажу рекламних конструкцій.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 лютого 2018 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 219 від 24.06.2016 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині п.п.210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу.

Постановив стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) на користь Приватного підприємства «Індивідуал» (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 40, кв. 11, код ЄДРПОУ 33696193) збитки у розмірі 207 490,08 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протягом 10 робочих днів повинен був розглянути заяви позивача та прийняти рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету, проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, у визначений законодавством строк, відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивача не прийняв. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість здійснювати позивачем у спірних правовідносинах діяльність без отримання дозволу на розміщення реклами на підставі частини шостої статті 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-ІV) за принципом мовчазної згоди.

Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 219 від 24.06.2016 р. «Про демонтаж рекламних засобів» в частині п.п.210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу.

Постановив стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) на користь Приватного підприємства «Індивідуал» (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 40, кв. 11, код ЄДРПОУ 33696193) збитки у розмірі 207 490,08 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, проте розглянув справу неналежним складом суду, що в порядку статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

31 серпня 2022 року Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 826/4608/17 та від 17 березня 2021 року у справі № 826/9746/17.

Посилається на те, що суди дійшли хибного висновку про наявність підстав для застосування визначеного Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» принципу мовчазної згоди до регулювання спірних правовідносин.

Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, клопотання третьої особи про закриття провадження у справі у зв`язку із державною реєстрацією припинення юридичної особи - ПП «Індивідуал», в результаті ліквідації 28.12.2021.

Також клопоче про закриття провадження у справі у зв`язку із ліквідацією юридичної особи - позивача.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 21 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 219 від 24.06.2016 «Про демонтаж рекламних засобів» відповідно до якого Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» необхідно провести до 26.08.2016 демонтаж 244 одиниць рекламних засобів, зокрема, і 5- ти рекламних конструкцій (щит, що стоїть окремо) позивача за наступними адресами у місті Києві:

- Шевченківський район просп. Перемоги, 66 (п. 244 наказу);

- Шевченківський район вул. Глибочицька, 28 (п. 233 наказу);

- Шевченківський район вул. О. Довженка, 10 (п. 234 наказу);

- Солом`янський район вул. Сурикова, 6 (п. 230 наказу);

- Солом`янський район, вул. Борщагівська, 250 м від пров. Політехнічний (розподілювач) (п. 210 наказу).

Відповідно до наказу, рекламні засоби позивача підлягають демонтажу на підставі п. 17.2 «В» «Б» Порядку розміщення реклами у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253.

Позивач, вважаючи наказ відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37-38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17).

Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), наприклад, смерті фізичної особи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

У справі, що розглядається, наявні відомості про припинення позивача - ПП «Індивідуал».

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ), сформованим станом на 15.03.2023 щодо ПП «Індивідуал» (код ЄДРПОУ 33696193) внесено запис 28.12.21 17:06:14, 1003241110021010543 про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Як зазначено у частині п`ятій названої статті, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Слід зазначити, що при ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу своїх прав та обов`язків до інших осіб.

Отже, у справі, що розглядається, внаслідок ліквідації юридичної особи - ПП «Індивідуал» (позивача) неможливе універсальне правонаступництво, до того ж спірні правовідносини не допускають і сингулярного правонаступництва.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 КАС, як вже зазначалося вище, у разі припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС).

Згідно з частиною першою статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 354 КАС, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Колегія суддів Верховного Суду позбавлена можливості застосувати частину другу статті 354 КАС, оскільки ПП «Індивідуал» припинено в результаті ліквідації, про що внесено запис до ЄДРПОУ 28 грудня 2021 року, тоді як рішення суду апеляційної інстанції прийнято 26 липня 2022 року, тобто припинення юридичної особи відбулося раніше ніж ухвалено оскаржуване судове рішення, тому на підставі частини першої цієї статті колегія суддів робить висновок про закриття провадження у справі, адже припинено юридичну особу - ПП «Індивідуал», яке є позивачем у справі, і яке не має правонаступників. У зв`язку з цим касаційна скарга задовольняється частково. У такому разі розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 344, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітекти виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року скасувати.

Провадження у справі № 826/10178/16 закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець