Рішення

від 15.03.2023 по справі 727/5093/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/5093/22

Провадження № 2/727/22/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

10 березня 2023року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді: М.Є. Бойко,

за участю:

секретаря судового засідання:Стефанчук О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Морозової О.В,

представників відповідача ТОВ «Буковинська будівельна компанія» адвоката Оленюк Х.І. та Албу І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія""Ю.ЕС.АЙ", Товариства обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2022 року адвокат Морозова О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія""Ю.ЕС.АЙ" (далі ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ»), Приватного підприємства «Кобра+» про відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 20.05.2021 року.

Ухвалою суду від 30.06.2022 року провадження по справі було відкрито та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.09.2022 року позивачем подано позовну заяву у новій редакції, у відповідності до якої ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на свою користь 129000 грн. матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП, а також 3% річних, інфляційні втрати та пеню за невиконання грошового зобов`язання, у загальному розмірі 49142,99 грн., а також стягнути з ТОВ «Буковинська будівельна компанія» на його користь різницю завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди у розмірі 91039,87 грн. Крім того, позивач просить стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ТОВ «Буковинська будівельна компанія» солідарно 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої йому ДТП моральної шкоди та судові витрати по справі, понесені ним на оплату за складання експертного висновку у розмірі 1800 грн. та на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 15000 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами.

20.05.2021 року у м. Чернівці по вул. Сторожинецькій,1 відбулась ДТП за участю транспортних засобів: Mercedes-benz, ДНЗ НОМЕР_1 та «Land rover freelander», ДНЗ НОМЕР_2 , у результаті якої вказані автомобілі отримали механічні ушкодження.

Власником ТЗ «Mercedes benz» ДНЗ CE7052 АТ є приватне підприємство «Кобра +», що підтверджується полісом страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів № 203090633 від 09.03.2021 року, згідно якого підприємство виступає страхувальником цього автомобілю, сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, складає 130000,00 грн., франшиза 1000 грн.

Власником ТЗ «Land rover freelander», ДНЗ НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно договору оренди від 01.03.2020 року та акту приймання-передачі за договором оренди № 01/03/20ОТ ПП «Кобра +» передало ТОВ «Буковинська будівельна компанія» належні цьому підприємству на праві власності автомобілі, в тому числі і автомобіль марки «Mercedes benz» ДНЗ НОМЕР_4 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_2 , що перебував на той час у трудових відносинах з ТОВ «Буковинська будівельна компанія», працюючи в ньому машиністом автобетононасоса.

11 червня 2021 року постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/4795/21 ОСОБА_2 , який в день ДТП керував ТЗ «Mercedes benz» ДНЗ НОМЕР_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У встановлений законодавством строк, відповідно до ст.35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач подав відповідачу ТДВ «СК» Ю.Е.С.А.Й» заяву про виплату страхового відшкодування, проте останнє не повідомило про прийняте ним рішення та не виплатила ОСОБА_1 суму страхового відшкодування , у зв`язку із чим він змушений звернутись із даним позовом до суду.

20 грудня 2021 року судовим експертом Юзвою С.Г. було виготовлено експертний висновок №108/21, згідно з яким вартість ремонту ТЗ «Land rover freelander» з урахуванням фізичного зносу складає 220 039,87 грн.

Загальний розмір грошового зобов`язання, виконання якого прострочено ТДВ «Страхова компанія`Ю.Е.С.А.Й», становить 129000, 00 гривень, а тому пеня за несвоєчасне та неповне виконання відповідачем своїх зобов`язань в період з 18.08.2021 року по 24.06.2022 року складає 22728,74 грн., крім того, інфляційні збитки за період від 18.08.2021 року до 24.06.2022 року дорівнюють 23116, 80 грн., а 3% річних від простроченої суми з 18.08. 2021 року до 24.06.2022 року 3297,45 грн.

Враховуючи , що сума страхового відшкодування значно менше від суми завданого матеріального збитку автомобілю позивача, яка підлягає відшкодуванню ТДВ «Страховою компанією »Ю.Е.С.А.Й», останній звертається із вимогою про стягнення з ТОВ «Буковинська будівельна компанія», оскільки винуватець ДТП 20.05.2021 року ОСОБА_2 заподіяв шкоду позивачу під час виконання ним трудових обов`язків в цьому підприємстві, залишку грошових коштів в розмірі 91039,87 грн. на відновлювальний ремонт свого ТЗ, добровільно сплатити які цей відповідач відмовляється.

Також, у зв`язку із тим, що відповідачі вчасно (у встановлений законом термін) не відшкодували Позивачу завдану його майну шкоду, останній був позбавлений фінансової можливості відремонтувати власний ТЗ та використовувати його у своїх життєвих потребах, змушений пересуватись містом виключно громадським транспортом та звертатись до суду за поновленням своїх порушених прав, що негативно впливає на його усталений спосіб життя. Вказану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в сумі 10000.00 (десять тисяч) гривень та просить стягнути її відповідачів солідарно.

23 вересня 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці задоволено відповідне клопотання представникапозивача адвокатаМорозової О.В.та заміненопервісного відповідача-ПП «Кобра+»на належного-Товариство зобмеженою відповідальністю«Буковинська будівельнакомпанія», оскільки безпосередній заподіювач шкоди ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП 20.05.2021 року перебував з останнім у трудових відносинах та керував транспортним засобом, який перебував у законному володінні ТОВ «Буковинська будівельна компанія» - на підставі договору оренди.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року до участі у справі в якості третьої особи залучено також ОСОБА_2 як винуватця ДТП 20.05.2021 року.

30 листопада 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія» про перехід у цивільній справі №№727/5093/22 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія""Ю.ЕС.АЙ", Товариства обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до розгляду за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення

21.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія», в якому його представник зазначив, що для звернення Позивача з вимогою до нього про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою необхідною передумовою повинна бути виплата страхового відшкодування страховою компанією, проте жодного документу, який підтверджує звернення до страхової компанії, рішення страхової компанії щодо суми страхового відшкодування та висновок експерта страхової компанії щодо суми страхового відшкодування ОСОБА_1 не надано. Також, цей відповідач просить суд залишити позовні вимоги без задоволення з тих підстав, що у висновку експерта від 20.12.2021 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог вказано, що Договір про проведення судової експертизи було укладено на підставі заяви від 17.12.2021 року , але самого договору позивачем не долучено до матеріалів справи. Крім того, ринкову вартість автомобіля експертом визначено у 401 180 гривень станом на момент пошкодження транспортного засобу - 20.05.2021 року, проте ані експерту, ані суду не надано документів, які підтверджують вартість, за яку його було придбано, а тому сумнівним є висновок про те, що проведення належного ремонтного відновлення досліджуваного автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП 20.05.2021 року є економічно доцільним, оскільки вартість його відновлювального ремонту після цього пошкодження не перевищує його ж ринкову вартість на момент даного пошкодження.

31.10.2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказав, що твердження відповідача ТОВ «Буковинська будівельна компанія» в частині обов`язковості його звернення з позовом в першу чергу до Страховика та отримання страхової виплати і тільки після цього пред`явлення даного позову є безпідставними та такими, що не узгоджується із вимогами нормативно-правових актів і практикою Верховного Суду, оскільки із долучених до матеріалів справи доказів вбачається факт перевищення завданої внаслідок ДТП шкоди транспортному засобу позивача від суми, визначеної страховим полісом у 130000, 00 грн., отже, цієї суми не вистачить для відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_1 .. Щодо експертного висновку то позивач посилається на те, що він є обґрунтованим та законним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, та просила їх повністю задовольнити.

Представник відповідача-Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Буковинськабудівельна компанія» просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи завищеним розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП, визначений експертом, враховуючи те, що пошкоджений транспортний засіб ОСОБА_1 було придбано, на його думку, за 49000 грн.

Представник відповідача ТДВ "СК"Ю.ЕС.АЙ" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; відзиву на позов до суду також не надходило.

За таких обставин суд вважав за можливе розглядати справу без участі представника ТДВ "СК"Ю.ЕС.АЙ" та позивача ОСОБА_1 з огляду також на обізнаність останнього про судовий розгляд, що особисто підтвердила суду адвокат Морозова О.В., та на відсутність заперечень учасників судового розгляду проти цього.

Заслухавши представника позивача, представника ТОВ «Буковинська будівельна компанія», третю особу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних, встановлених судом фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Так, судом встановлено, що у відповідності із постановою Шевченківського районного суду Чернівецької області від 11.06.2021 року ОСОБА_2 20.05.2021 року о 16.02 год., керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Сторожинецька, 1, в м. Чернівці, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п.п.13.3., 2.3.в) Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Власником ТЗ «Land rover freelander», ДНЗ НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 ..

На момент ДТП 20.05.2021 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Буковинська будівельна компанія», що представниками останнього в судовому засіданні не заперечувалось та було ними визнано.

Як вбачається з матеріалів справи і також не заперечується її учасниками, згідно договору оренди від 01.03.2020 року та акту приймання-передачі за договором оренди № 01/03/20ОТ ПП «Кобра +» передало ТОВ «Буковинська будівельна компанія» належні цьому підприємству на праві власності автомобілі, в тому числі і автомобіль марки «Mercedes benz» ДНЗ НОМЕР_4 , яким ОСОБА_2 керував 20.055.2021 року під час виконання ним трудових обов`язків.

Цивільно-правова відповідальність ПП «Кобра+» застрахованав ТДВ «СК» Ю.Е.С.А.Й», що підтверджується діючим полісом № 203090633 від 09.03.2021 року, у відповідності із яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 130000 грн., франшиза 1000 грн.

Потерпілий від ДТП ОСОБА_1 24.05.2022 року , тобто у передбачений законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк звернувся до вищезазначеної страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, проте його не отримав, відомості щодо прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому страхового відшкодування внаслідок ДТП 20.05.2021 року та щодо оціненої Страховиком шкоди останнім суду також не надано.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадокподія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика.

Згідно висновку експерта № 108/21 від 20.12.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Landroverfreelander»,ДНЗ НОМЕР_5 становить 220039,87 гривень. Заперечень проти того, що вказана експертиза була проведена лише у присутності позивача ОСОБА_1 відповідачі в ході судового розгляду не висловлювали.

Крім того, відповідно до вимог п.5.2 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється лише у разі потреби в цьому, тобто є правом, а не обов`язком.

Слід також зазначити,що відповідно до частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Доводи представника ТОВ «Буковинська будівельна компанія» щодо недолучення позивачем відповідного договору на проведення експертизи не впливають на допустимість цього доказу.Посилання на незгоду відповідача із розміром шкоди, оскільки у відповідності із інформацією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 29.11.2022 року вих.№ 31/24/3207-05-2022 вартість автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_2 становить 49000 грн. суд вважає такими, що не спростовують доводи позивача щодо визначення розміру завданої йому матеріальної шкоди, оскільки така довідка не є висновком експерта, докази щодо безпосереднього огляду автомобіля особою, яка її надала, суду не представлені. При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок. Клопотання про призначення у даній справі відповідної експертизи від відповідачів не надходило, хоча таке право судом роз`яснювалось.

У висновку експертного дослідження № 108/21 від 20.12.2021 року зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та що висновок підготовлено для подання до суду. Як вбачається з цього ж висновку експерт ОСОБА_3 має необхідну кваліфікацію та стаж експертної роботи з 2001 року, підстав не довіряти йому судом не встановлено.

Отже, позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків, при цьому відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений розмір збитків, як підстава для зменшення визначення їх розміру , відповідачем не надано, хоче це згідно приписів ст. 81 ЦПК України, є його обов`язком.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц (провадження № 61-4463св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц (провадження № 61-34581св18).

Оцінивши вищевказані докази по справі у їх сукупності та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що ДТП 20.05.221 року сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР, що знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП, тобто є страховим випадком і стягнення з відповідача страхового відшкодування відповідає інституту та меті страхування.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Виходячи ззазначеного,відповідач ТДВ«СК «Ю.ЕС.АЙ»має відшкодувати позивачу 129000 грн. (що є різницею між повною дійсною вартістю матеріального збитку (220039,88 грн., оскільки наведені у висновку експерта дані про її розмір розрахунки не містять ПДВ ) та франшизою ( 1000,00 грн.), а також згідност. 625 ЦК Українивідшкодувати і вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 22728,74 грн.; збитків від інфляції у розмірі 23116,80 грн., 3% річних у розмірі 3297,45 грн., розрахунок про нарахування яких перевірено судом та не спростовано відповідачами, що у загальному розмірі дорівнює 49142,99 грн. При цьому слід зазначити, що вимога вимога про стягнення з відповідача на його користь франшизи у розмірі 1 000 грн. позивачем не заявлялася.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановленостаттею 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкоюі шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки,а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі№ 426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц,від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказів № К19-010/1 від 30.01.2019 року та № 13/05/01-2021 від 13.05.2021 року ОСОБА_2 31.01.2019 року прийнято на роботу у ТОВ «Буковинська будівельна компанія машиністом автобетононасоса і закріплено за ним автомобіль «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 з 13 травня 2021 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_2 20.05.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з пошкодженням транспортних засобів та, відповідно, завданням матеріальних збитків, передбачає виникнення обов`язку по відшкодуванню шкоди заподіяної винуватцем ДТП саме у ТОВ «Буковинська будівельна компанія».

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 20.05.2021 року (четвер) о 16 год 05 хв., використовував службовий автомобіль у позаробочий час та не під час виконання службових обов`язків, матеріали справи не містять.

З огляду на вищенаведене, з ТОВ «Буковинська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 слід стягнути різницю між фактичним розміром завданої шкоди (220039 грн. 87 коп.) і сумою страхового відшкодування (129 000 грн 00 коп.) в розмірі 91 039 грн 87 коп., задовольнивши таким чином вимоги позову і в цій частині.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди на користь позивача суд виходить з наступного

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Враховуючи, що у зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, позивачу заподіяно суттєві побутові незручності і необхідність додаткових зусиль, пов`язаних з неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, суд вважає доведеним факт заподіяння йому моральної шкоди та наявність підстав для її відшкодування, проте, виходячи з положень статті 23 ЦК України, з урахуванням характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_1 моральних і фізичних страждань, ступеню вини відповідачівта, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне вимоги позову в цій частині задовольнити частково, у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 1961-IV) страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки 5 % від 260 000 грн. (розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю) складає 13 000 грн. і в межах цієї суми страхова компанія може нести відповідальність з відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, її розмір, визначений судом у сумі 5000 грн., необхідно стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» .

Щодо стягнення із відповідачів на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина перша та друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. […] Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. […] ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. […] саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оскільки позивачем було виконано вимоги п. 8 ст. 141 ЦПК України та подано докази на підтвердження витрат, понесених на оплату правничої допомоги, зокрема договір про надання правничої допомоги, акти наданих адвокатом послуг та їх розрахунок, відповідачі щодо не співмірності цих витрат та про їх зменшення суду не заявляли, вони підлягають стягненню з останніх в сумі 15000 грн., у рівних частинах.

Крім того, згідно зістаттею 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на проведення експертизи, тобто відповідні вимоги позову підлягають задоволенню в сумі 1800 грн..

Також, відповідно дост. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2741,83 грн., оскільки позов задоволено частково,а саме : з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» у їх відшкодування слід стягнути 1 831,43 грн., а з ТОВ «Буковинська будівельна компанія» 910,40 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.4,12,13,76-83,130,131,141, 259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія""Ю.ЕС.АЙ", Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути зТовариства здодатковою відповідальністю"Страховакомпанія""Ю.ЕС.АЙ"на користь ОСОБА_1 129000грн. врахунок відшкодуванняматеріальної шкоди,5000грн.в рахуноквідшкодування моральної шкоди,пеню за за несвоєчасне та неповне виконання зобов`язань за період з 18.08.2021 року по 24.06.2022 року в розмірі 22 728,74 грн., інфляційні збитки за період з 18.08.2021 року до 24.06.2022 року 23116, 80 грн., 3% річних від простроченої суми 3297,45 грн., судовий збір в сумі 1831,43 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7500 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 900 грн., а всього 193374 грн. 42 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 91039,87 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 910,40 грн. судового збору, витрати на правничу допомогу в сумі 7500 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 900 грн., а всього 100350 грн.27 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Чернівців до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.03.2023 року

СУДДЯ М.Є.Бойко