Ухвала

від 29.12.2022 по справі 522/16931/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/16931/22

Провадження по справі № 1-кп/522/2768/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу та призначення судового розгляду

29 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022163520000493 від 11.11.2022 року, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2022 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022163520000493 від 11.11.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні просила призначити обвинувалбний акт до судового розгляду та заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також не заперечував щодо клопотання прокурора про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та заявлених учасниками клопотань, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинувальний акт до судового розгляду та задовольнити клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, з наступних підстав.

Мотиви суду.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

Таким чином, суд у підготовчому судовому засіданні не може вирішувати питання щодо правильності кваліфікації органом досудового розслідування дій обвинуваченого, так як докази у даному кримінальному провадженні судом ще не досліджувались, обвинувальний акт прокурором не оголошувався. Встановлення правильності кваліфікації дій обвинуваченого під час підготовчого судового засідання протирічить основним засадам кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення у тому числі: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно із вимогами ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: ... виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і т.д.

Дослідивши обвинувальний акт по зазначеному кримінальному провадженню, суд вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як містить в собі всі передбачені кримінальними процесуальним законом реквізити та вимоги.

Щодо застосування запобіжного заходу.

З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Cудом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, проте обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, має дитину, що у сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків.

Суд вважає, що мають місце ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, а тому необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення обвинуваченим тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обвинувачення та чим нижчим є рівень його обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи обвинуваченого у хід судового розгляду чи переховування від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому є запобігання спробам:

-переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності;

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді до 8 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачуються ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинувачених запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Тому, суд погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від суду.

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання прокурора ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Суд, оцінюючи усі наведені обставини, доходить висновку про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Окрім цього, суд враховує, що на даній стадії докази в рамках вказаного кримінального провадження ще не досліджувались, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.

А тому, суд доходить висновку, що застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 177-178, 194,196, 201 КПК України, суд, з урахуванням наведених обставин, вважає можливим призначити обвинувальний акт до судового розгляжу та задовольнити клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 23:00 до 06:00 години, за адресою постійного місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 132, 176 -178, 183, 186, 193- 197,291, 314, 316, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 04.01.2023 року о 10 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора та обвинуваченого.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 23:00 до 06:00 години, за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 2 місяців, тобто до 27.02.2023 року включно.

Покласти на обвинуваченого обов`язки строком до 2 (двох) місяців передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатись з 23:00 до 06:00 години з місця постійного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;

- повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або мiсця роботи;

- з`являтись до суду за першою вимогою в розумні строки.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 29.12.2022 року.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 29.12.2022 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Головуючий суддя: ОСОБА_7

29.12.2022