Рішення

від 09.03.2023 по справі 509/5604/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5604/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 509/5604/21 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_4 було укладено шлюб 26.10.2001 року, що було зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, про що в книзі реєстрації про укладання шлюбу зроблено актовий запис № 990.

Вказує, що за час перебування у шлюбі спільними зусиллями та за спільні кошти подружжям було придбане наступне майно:

-земельна ділянка, кадастровий номер 5123755800:008:0440, площею 0,100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №5177 від 20.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольськогой районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф.

-житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 82% готовності, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №5175 від 20.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольськогой районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф.

При цьому зазначає, що згідно до технічного заключення № 000166 від 28.09.2021 р. за описом об`єкта незавершеного будівництва № 000165 від 28.09.2021 р., слід вважати вірним, що житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є 100% готовності, а також, згідно технічного паспорту, що додано до позову, загальна площа вказаної будівлі літ «А» складає 394,6 кв. м.

Нежитлові будівлі, загальною площею 954,4 кв.м., що складаються з

1) металева будівля складу матеріалів, загальною площею 500 кв.м. (А);

2) кам`яна будівля майстерні, загальною площею 418,2 кв.м. (Б);

3) кам`яна адміністративна будівля, загальною площею 33,4 кв.м. (В);

4) кам`яна будівля вбиральні, загальною площею 7,8 кв.м. (Г);

5) навіс (Д) - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер земельної ділянки 257420351210, і належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , видане 14.06.2014 р. Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,3712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5121056800:02:001:0063; зареєстрована 01.01.2006 р. Біляївським районним відділом Одеської філії ДП «Центр ДЗК»; на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , видане 14.06.2014 р. Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Позивач вказує, що все вищевказане майно було зареєстровано за відповідачем і є їх з відповідачем спільним майном подружжя.

Позивач просить суд здійснити поділ спільного майна та визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на:

частини земельної ділянка, кадастровий номер 5123755800:008:0440, площею 0,100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 82% готовності, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ;

частини нежитлових будівельі, загальною площею 954,4 кв.м., що складаються з

1) металева будівля складу матеріалів, загальною площею 500 кв.м. (А);

2) кам`яна будівля майстерні, загальною площею 418,2 кв.м. (Б);

3) кам`яна адміністративна будівля вбиральні, загальною площею 33,4 кв.м. (В);

4) кам`яна будівля вбиральні, загальною площею 7,8 кв.м. (Г);

5) навіс (Д);

- що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,3712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5121056800:02:001:0063. На теперішній час сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вищевказаного майна, а тому позивач вимушена звернутися до суду з позовом.

Ухвалою від 01.11.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

03.02.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заявив про невизнання заявлених позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтував тим, що дійсно ним визнаються обставини щодо перебування позивача та відповідача у шлюбі з 26.10.2001 року, однак майно щодо якого позивач звернувся з вимогою поділу не є спільним майном подружжя та не підлягає поділу. Зокрема свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нежитлові будівлі що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за цією ж адресою були видані 14.06.2014 року Реєстраційною службою Біляївського міжрайонного управління юстиції Одеської області внаслідок його виходу зі складу засновників ТОВ «ЮДІТА» від 12.05.2014 року. Реєстрація ТОВ «ЮДІТА» та внесок до статутного фонду зроблено відповідачем до реєстрації шлюбу з позивачем у 2001 році за рахунок особистих коштів, відповідно і майно яке отримав відповідач після виходу зі складу ТОВ «ЮДІТА» є його приватною власністю та не підлягає поділу.

Ухвалою суду від 25.07.2022 року було задоволено клопотання представника відповідача, та витребувано з управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіта».

На виконання ухвали суду 23.08.2022 року до суду надійшли роздруковані та завірені скан-копії документів, які містяться в електронному вигляді у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.

14.10.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказала, що свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно на території Біляївського району було видане 14.06.2014 року, тобто в період шлюбу, а тому майно набуте подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо ж відповідач заперечує таке, то він зобов`язаний довести що майно яке з`явилося у нього в шлюбі, придбано ним за власні кошти. Відповідачем не було доведено, що його частка в Статутному капіталі ТОВ фірма «ЮДІТА» була сформована тільки у період до шлюбу з позивачем. З наданих відповідачем доказів неможливо встановити, яка саме частка була передана ТОВ фірма «ЮДІТА» відповідачем до реєстрації шлюбу з позивачем. В документах що надійшли на ухвалу суду про витребування, відомості про розмір Статутного капіталу та головне розмір внеску відповідача у цей капітал взагалі відсутні, а тому відсутні підтвердження того факту, що частка відповідача у статутному капіталу ТОВ фірма «ЮДІТА» виникла до шлюбу з позивачем та не збільшувалась під час перебування у шлюбі. Також не можна встановити, що нежитлові будівлі розташовані в Біляївському районі та земельна ділянка були отримані відповідачем як компенсація його частки у Статутному капіталі ТОВ фірма «ЮДІТА», а тому просила задовольнити позов в повному обсязі.

27.10.2022 року від представника в інтересах відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов, згідно яких як слідує з матеріалів справи ТОВ «Юдіта» було засновано і зареєстровано у 1997 році. У юридичній справі відсутня копія первинного статуту затвердженого, підписаного та зареєстрованого у 1997 році. Враховуючи такі обставини відповідачем до цього заперечення були надані копії винайденої ним нотаріально засвідченої копії первинного статуту ТОВ «ЮДІТА» затвердженого, підписаного та зареєстрованого у 1997 році, а також і виданого в 1998 році відповідачу в порядку ст 52 Закону України «Про господарські товариства» свідоцтва ТОВ «ЮДІТА» - про внесення вкладу до статутного фонду. Згідно статуту ТОВ вкладом відповідача до статутного фонду товариства визначено вклад у розмірі 8000 грн., тобто такий вклад було зроблено в дошлюбний період, протягом року з дня державної реєстрації ТОВ, виключно за рахунок особистих коштів відповідача, будь яких додаткових вкладів чи внесків до ТОВ «ЮДІТА» зокрема і за рахунок спільного майна подружжя не відбувалося і відповідно майно отримано ним у 2014 році при виході зі складу засновників/учасників ТОВ «ЮДІТА» та не входить до складу спільного майна подружжя. Копії документів на які сторона відповідача посилаються у запереченнях додані.

Ухвалою суду від 15.12.2022 року підготовче провадження по справі закрито, призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити. Також зазначила, що твердження відповідача про те, що спірне майно не входить до спільного майна подружжя є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, адже свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: нежитлові будівлі загальною площею 959, 4 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка для обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0, 3712 га що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було видане 14.06.2014 року тобто в період шлюбу з позивачкою. В матеріалах справи відсутні відомості та докази на підтвердження того, яка саме частка була передана ТОВ фірма «Юдіта» відповідачем до реєстрації шлюбу. Відповідачем також не було доведено, що його частка у статутному капіталі ТОВ виникла до шлюбу та не збільшувалася під час перебування у шлюбі. Матеріали справи жодних доказів про розмір статутного капіталу ТОВ не містять ,а тому зрозуміти в рахунок чого та як йому було передано нерухомість встановити неможливо. Ще раз наголосила, що доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що дане майно є особистою приватною власністю відповідача немає.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позовні вимоги в частині визнання спільною сумісною власністю: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,1000 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440, а тому зазначене майно має бути поділене між подружжям в рівних частках. Що стосується позовних вимог щодо поділу нежитлових будівель та земельною ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Представник заперечувала, адже вказане майно було набуте відповідачем до шлюбу та за власні кошти, а тому є приватною власністю відповідача. відповідач вніс до статутного капіталу тОВ «Юдіта» 8000 грн., будь яких змін до розміру вкладу відповідача, тобто додаткових вкладів чи внесків не відбувалося, в 2014році відповідач вийшов із членів товариства із тим самим вкладом 8000 грн., тобто у розмірі первинного вкладу. Тобто кошти він вкладав у дошлюбний період, такий внесок не відноситься до спільного майна подружжя, а тому і майно яке було отримано відповідачем також не може відноситися до спільного майна, в не залежності від того, коли було видано оформлено свідоцтво про право власності на таке майно.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом у судовому засіданні 26 жовтня 2001 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 990. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_6 .

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., зареєстровано в реєстрі за №5175, за яким ОСОБА_4 приймає у власність незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу №5175 від 20.06.2007 року. 05.04.2011 р. КП «Овідіопольстке районне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 82% готовності, витяг про державну реєстрацію прав.

Як слідує з матеріалів справи - технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ПРОФ БТІ», витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, листа довідки від 28.09.2021 р., опису об`єкта незавершеного будівництва, складеного 28.09.2021 р. ТОВ «ПРОФ БТІ», готовність вказаного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 100%.

Також під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольськогой районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. зареєстрований в реєстрі за №5177 за яким ОСОБА_4 купив земельну ділянку, площею 0,100 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:008:0440.

А отже, вищевказані об`єкти нерухомого майна - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100 % готовності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,100 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:008:0440, що були куплені відповідачем ОСОБА_4 у період шлюбу перебувають у спільній сумісній власності позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 і підлягають поділу між ними у передбачений законом спосіб. Зазначене сторонами не оспорюється.

Частиною 1 ст. 60 Сімейного кодексу України унормовано, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч. 1 ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За приписами ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Ст. 69 Сімейного кодексу України визначено право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя

У п. 25 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено:

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом праваспільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11).

Зі змісту п.п.23, 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Придбавши вказане рухоме та нерухоме майно під час перебування в шлюбі, сторони набули право спільної сумісної власності на спірне майно відповідно до зазначених положень закону.

Стаття 63 СК України, передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно достатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбаченістаттею 65 СК України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у позові позивач у відповідній частині позовних вимог заявляє вимоги саме про визнання за ОСОБА_3 права власності на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100 % готовності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки, площею 0,100 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:008:0440, вказане майно підлягає поділу між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 у рівних частках шляхом визнання за кожним з них у рівних частках права спільної часткової власності на вказане манно, а саме за позивачем ОСОБА_3 права власності частину вказаного житлового будинку і на частину вказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням права власності відповідача ОСОБА_4 на частину вказаного житлового будинку і на частину вказаної земельної ділянки.

Щодо решти позовних вимог, а саме поділу нежитлових будівель, загальною площею 954,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер земельної ділянки 257420351210, і належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , видане 14.06.2014 р. Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,3712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5121056800:02:001:0063; і належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , видане 14.06.2014 р. Реєстраціною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, то суд зазначає наступне.

В матеріалахсправи,крім копійсвідоцтв проправо власностівідповідача назгадані об`єкти№ НОМЕР_1 та №23005758від 14.06.2014р. наявні документи/копії документів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914 та колишньої участі відповідача ОСОБА_4 у цьому товаристві. Так, зокрема, наявні копії матеріалів юридичної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, витребувані судом за клопотання представника. а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р., що містить дані про хронологію реєстраційних дій, зокрема і Протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ЮДІТА» від 12.05.2014 р. та Акт прийому-передачі від 22.05.2014 р., копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, що було затверджено засновниками 27 серпня 1997 року при заснуванні вказаного товариства.

Судом встановлено, що у 1997 році було засновано і зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914. Засновниками/учасниками згаданого товариства були відповідач ОСОБА_4 зі вкладом до статутного фонду 8000 грн. і часткою 80% у статутному фонді та гр. ОСОБА_7 зі вкладом до статутного фонду 2000 грн. і часткою 20% у статутному фонді.

01.07.2004 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (попередня назва ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»), яким в Україні було, зокрема, запроваджено єдину систему державної реєстрації юридичних осіб, в тому числі і товариств з обмеженою відповідальністю і ведення Єдиного державного реєстру.

30.11.2006 р. ТОВ «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914 було подано відповідну реєстраційну картку на підставі чого державним реєстратором Мешкан А.Е. виконавчого комітету Одеської міської ради, за № 1556120000024002 було проведено державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру (про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р.).

Як слідує з матеріалів юридичної/реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, і. зокрема, реєстраційної картки від 30.11.2006 р., на підставі якої відбулася державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру, зміни вкладів та/або часток засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, що булі визначені у Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, який було затверджено засновниками 27 серпня 1997 року при заснуванні вказаного товариства (зокрема і вкладу та частки відповідача ОСОБА_4 , відповідно 8000 грн. і 80% у статутному фонді) - на момент такого включення не відбувалося.

В подальшому, як вбачається з матеріалів юридичної/реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р., до 18.06.2014 р. зміни складу засновників та змін до установчих документів, реєстраційних дій зміни вкладів та/або часток засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА» не відбувалося.

У 2014 р. відповідач ОСОБА_4 на підставі рішення загальних зборів учасників вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914. У зв`язку із чим 18.06.2014 р. було проведено державну реєстрацію зміни складу засновників та змін до установчих документів.

У зв`язку із виходом ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, в рахунок повернення внесеного вкладу/частки на підставі рішення загальних зборів учасників, відповідачу ОСОБА_4 було передано у приватну власність нерухоме майно, а саме: будівлі майстерні та складу матеріалів, що позначені на плані під літ. «А» - будівля складу матеріалів, під літ. «Б» - будівля майстерні, - адміністративна будівля. під літ. «Г» - будівля вбиральні, під літ. «Д» - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ЮДІТА» на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2012 р. за №193 та витягу з державного реєстру від 16.04.2014 р. індексний номер 20616464 та земельну ділянку загальною площею 0,3712 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 і належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ЮДІТА» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №285954 від 01 березня 2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 5121056800:02:001:0063, та витягу з державного реєстру від 27.12.2013 року, індексний номер 15557930. Передача вказаного майно Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА» відповідачу ОСОБА_4 була здійснена за Актом прийому-передачі від 22.05.2014 р.

Після чого відповідачу ОСОБА_4 Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області було оформлено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.06.2014 р. № 23006129 на нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.06.2014 р. № 23005758 на земельну ділянку (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063 7, з одночасним проведенням реєстрації права власності на вказане майно у державному реєстрі речових прав на нерухому майно.

Статтями 10, 54 Закону України «Про господарські товариства», в редакції чинній на момент виходу відповідача ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, передбачено право учасника вийти в установленому порядку з товариства та на оплату вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно ч.1ст.57Сімейного кодексуУкраїни до майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема відноситься і майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Також у абз. другому п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що не належить до спільної сумісної власності майно, подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Також у абз. абз. 1,2 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

З урахуванням викладеного, слід дійти до висновку, що частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, була набута відповідачем ОСОБА_4 внаслідок внесення вкладу до статутного фонду/капіталу при заснуванні вказаного товариства у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів ОСОБА_4 . Відповідно і нерухоме майно: нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063, набуті у 2014 р. відповідачем ОСОБА_4 внаслідок виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, вклад до статутного фонду/капіталу якого було внесено при заснуванні вказаного товариства у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів ОСОБА_4 , до укладання шлюбу з позивачем ОСОБА_3 , не є спільним майном подружжя і не підлягає поділу.

Також суд наголошує, що державнареєстрація прав неє підставою набуттяправа власності, а лише засвідчує вже набуте особоюправо власності, що унеможливлює ототожнення факту набуттяправа власностіз фактом його державної реєстрації. Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 24 січня 2020 року № 910/10987/18, а тому доводи позивача, що свідоцтво про право власності було видане відповідачу 14.04.2014 року, а тому є спільною власністю подружжя не можуть прийняті судом до уваги.

А отже позовні вимоги ОСОБА_3 щодо поділу вищевказаного нерухомого майна: нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063, задоволенню не підлягають і у цій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

У ст.141ч. 1,2п. 3ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволений частково, а тому на користь позивачки ОСОБА_3 з відповідача ОСОБА_4 повинні бути стягнуті судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які суд визначає у сумі 3 405 грн. 00 коп. (50% від суми сплаченого судового збору 6 810 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.57, 60,61,69,70,71, СК України, 355, 364 365, 368-369, 372 ЦК України, ст.ст.12,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступне майно:

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка, площею 0,1000 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

В порядку поділу спільного майна, визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки, площею 0,1000 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

Припинити правовласності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки, площею 0,1000 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплатисудовогозбору в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.03.2023 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко