Постанова

від 18.03.2024 по справі 509/5604/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1246/24

Справа № 509/5604/21

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 березня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб 26.10.2001 року, що було зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, про що в книзі реєстрації про укладання шлюбу зроблено актовий запис № 990.

Вказує, що за час перебування у шлюбі спільними зусиллями та за спільні кошти подружжям було придбане наступне майно:

-земельна ділянка, кадастровий номер 5123755800:008:0440, площею 0,100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №5177 від 20.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольськогой районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф.

-житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 82% готовності, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №5175 від 20.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольськогой районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф.

При цьому зазначає, що згідно до технічного заключення № 000166 від 28.09.2021 р. за описом об`єкта незавершеного будівництва № 000165 від 28.09.2021 р., слід вважати вірним, що житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є 100% готовності, а також, згідно технічного паспорту, що додано до позову, загальна площа вказаної будівлі літ «А» складає 394,6 кв. м.

Нежитлові будівлі, загальною площею 954,4 кв.м., що складаються з

1) металева будівля складу матеріалів, загальною площею 500 кв.м. (А);

2) кам`яна будівля майстерні, загальною площею 418,2 кв.м. (Б);

3) кам`яна адміністративна будівля, загальною площею 33,4 кв.м. (В);

4) кам`яна будівля вбиральні, загальною площею 7,8 кв.м. (Г);

5) навіс (Д) - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер земельної ділянки 257420351210, і належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , видане 14.06.2014 р. Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,3712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5121056800:02:001:0063; зареєстрована 01.01.2006 р. Біляївським районним відділом Одеської філії ДП «Центр ДЗК»; на підставі свідоцтва про право власності № 23005758, видане 14.06.2014 р. Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Позивач вказує, що все вищевказане майно було зареєстровано за відповідачем і є їх з відповідачем спільним майном подружжя.

Позивач просить суд здійснити поділ спільного майна та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на:

частини земельної ділянка, кадастровий номер 5123755800:008:0440, площею 0,100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 82% готовності, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ;

частини нежитлових будівель, загальною площею 954,4 кв.м., що складаються з

1) металева будівля складу матеріалів, загальною площею 500 кв.м. (А);

2) кам`яна будівля майстерні, загальною площею 418,2 кв.м. (Б);

3) кам`яна адміністративна будівля вбиральні, загальною площею 33,4 кв.м. (В);

4) кам`яна будівля вбиральні, загальною площею 7,8 кв.м. (Г);

5) навіс (Д);

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,3712 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5121056800:02:001:0063. На теперішній час сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вищевказаного майна, а тому позивач вимушена звернутися до суду з позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 березня 2023 року ухвалено позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступне майно:

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,1000 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

В порядку поділу спільного майна, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки, площею 0,1000 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100% готовності, загальною площею будівлі літ. "А" 394,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки, площею 0,1000 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:008:0440.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що об`єкти нерухомого майна - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 100 % готовності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:008:0440, були куплені відповідачем ОСОБА_2 у період шлюбу, перебувають у спільній сумісній власності позивача ОСОБА_1 та відповідача і підлягають поділу між ними у передбачений законом спосіб.

Нерухоме майно: нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063, набуті у 2014 р. відповідачем ОСОБА_2 внаслідок виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», вклад до статутного фонду/капіталу якого було внесено при заснуванні вказаного товариства у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів ОСОБА_2 , до укладання шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , не є спільним майном подружжя і не підлягає поділу.

Рух справи

31.03.2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 березня 2023 року.

Відповіднодо протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023у вказаній справі визначено склад колегії суддів: Базіль Л.В. - головуючий суддя, судді: Воронцова Л.П., Приходько Л.А.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 10.04.2023 року відкрив апеляційне провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023 року у справі визначено склад колегії суддів: Базіль Л.В. - головуючий суддя, судді: Воронцова Л.П., Склярська І.В.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.05.2023 року справу призначено до розгляду.

Рішенням № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року Вища рада правосуддя достроково закінчила відрядження суддів Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду, зокрема суддів Базіль Л.В., Воронцової Л.П., Склярської І.В,

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 року та 21.06.2023 в даній справі визначено склад колегії суддів: Карташов О.Ю. - головуючий суддя, судді: Коновалова В.А., Стахова Н.В.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.03.2023 по справі №509/5604/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Так, в апеляційній скарзі скаржниця просить скасувати рішення суду першої інстанції, проте, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою набуття права власності Відповідача на Спірне майно став вихід Відповідача зі складу учасників ТОВ ФІРМА «ЮДІТА» та рішення загальних зборів ТОВ ФІРМА «ЮДІТА» щодо передання Спірного майна у власність Відповідача, що відбулося 12.05.2014 року. Факт набуття права власності на Спірне майно відбувся в період шлюбу з Позивачем, що підтверджує належність спірного майна до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідачем не доведено, що його частка в Статутному капіталі ТОВ ФІРМА «ЮДІТА» була сформована у період до шлюбу з Позивачем та не збільшувалась під час перебування у шлюбі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатьєва І.П., просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 березня 2023 року, яке прийняте з повним з`ясуванням всіх суттєвих обставин справи та перевірки їх належними доказами, а відтак є законним та обґрунтованим.

Наявні в матеріалах справи численні докази, поза розумним сумнівом доводять, що спірне нерухоме майно у поділі якого було відмовлено судом було набуто відповідачем ОСОБА_2 за рахунок його власних коштів і в розумінні приписів ст. 57 Сімейного кодексу України є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , оскільки набуте ним за кошти, які належали їй, йому особисто.

Пояснення учасників справи

У судовому засіданні адвокат Рахнянська С.В. представник ОСОБА_1 надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримала, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Адвокат Демінська К.В. представник ОСОБА_2 надала пояснення, в яких зазначила, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У 1997 році було засновано і зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914.

Засновниками/учасниками згаданого товариства були відповідач ОСОБА_2 зі вкладом до статутного фонду 8000 грн і часткою 80% у статутному фонді та гр. ОСОБА_3 зі вкладом до статутного фонду 2000 грн і часткою 20% у статутному фонді.

01.07.2004 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (попередня назва ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»), яким в Україні було, зокрема, запроваджено єдину систему державної реєстрації юридичних осіб, в тому числі і товариств з обмеженою відповідальністю і ведення Єдиного державного реєстру.

30.11.2006 р. ТОВ «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914 було подано відповідну реєстраційну картку на підставі чого державним реєстратором Мешкан А.Е. виконавчого комітету Одеської міської ради, за № 1556120000024002 було проведено державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру (про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р.).

Як слідує з матеріалів юридичної/реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, і зокрема, реєстраційної картки від 30.11.2006 р., на підставі якої відбулася державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру, зміни вкладів та/або часток засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, що булі визначені у Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, який було затверджено засновниками 27 серпня 1997 року при заснуванні вказаного товариства (зокрема і вкладу та частки відповідача ОСОБА_2 , відповідно 8000 грн. і 80% у статутному фонді) - на момент такого включення не відбувалося.

Також, як вбачається з матеріалів юридичної/реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р., до 18.06.2014 р. зміни складу засновників та змін до установчих документів, реєстраційних дій зміни вкладів та/або часток засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА» не відбувалося.

У 2014 р. відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів учасників вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914.

18.06.2014 р. було проведено державну реєстрацію зміни складу засновників та змін до установчих документів.

У зв`язку із виходом ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, в рахунок повернення внесеного вкладу/частки на підставі рішення загальних зборів учасників, відповідачу ОСОБА_2 було передано у приватну власність нерухоме майно, а саме: будівлі майстерні та складу матеріалів, що позначені на плані під літ. «А» - будівля складу матеріалів, під літ. «Б» - будівля майстерні, - адміністративна будівля під літ. «Г» - будівля вбиральні, під літ. «Д» - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ЮДІТА» на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2012 р. за №193 та витягу з державного реєстру від 16.04.2014 р. індексний номер 20616464 та земельну ділянку загальною площею 0,3712 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 і належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ЮДІТА» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №285954 від 01 березня 2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 5121056800:02:001:0063, та витягу з державного реєстру від 27.12.2013 року, індексний номер 15557930.

Передача вказаного майно Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА» відповідачу ОСОБА_2 була здійснена за Актом прийому-передачі від 22.05.2014 р.

Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 було оформлено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.06.2014 р. № 23006129 на нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.06.2014 р. № 23005758 на земельну ділянку (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063, з одночасним проведенням реєстрації права власності на вказане майно у державному реєстрі речових прав на нерухому майно.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Все майно подружжя є спільним, окрім того, що було придбане за особисті кошти чоловіка чи дружини. Особистими можуть бути кошти або майно, які один з подружжя отримав до укладення шлюбу, що має підтверджуватися належними документами (договір купівлі-продажу майна, виписка з банківського рахунку тощо).

Відповідно до актуальної позиції Верховного Суду, належність майна до спільної власності подружжя визначається не тільки за фактом придбання його під час шлюбу, але й за спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визначаючи право спільної сумісної власності, суд встановлює як факт набуття майна під час шлюбу, так і те, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Таким чином, головними критеріями поділу майна будуть час його набуття та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя таке майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 16 грудня 2015 р. у справі №6- 2641цс15 та у рішенні від 24 січня 2020 р. у справі №546/912/16-ц.

Особисті кошти одного з подружжя це кошти, які були отримані одним з подружжя до реєстрації шлюбу, або ж отримані у спадок, подарунок, а також страхові виплати. Це має підтверджуватися доказами, а отже, джерело походження коштів на придбання спірного майна має бути повністю розкрите.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно доч.1,2ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст.81ЦПК Українивстановлено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.3ст.89ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, була набута відповідачем ОСОБА_2 внаслідок внесення вкладу до статутного фонду/капіталу при заснуванні вказаного товариства у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів ОСОБА_2 . Відповідно і нерухоме майно: нежитлові будівлі заг. пл. 959,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) пл. 0,3712 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121056800:02:001:0063, набуті у 2014 р. відповідачем ОСОБА_2 внаслідок виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, вклад до статутного фонду/капіталу якого було внесено при заснуванні вказаного товариства у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів ОСОБА_2 , до укладання шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , не є спільним майном подружжя і не підлягає поділу.

Суд зазначив, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 24 січня 2020 року № 910/10987/18, а тому доводи позивача, що свідоцтво про право власності було видане відповідачу 14.04.2014 року, а тому є спільною власністю подружжя не можуть прийняті судом до уваги.

Встановивши, що відповідач довів належними та достатніми доказами факт внесення ним, до укладення шлюбу з позивачкою, вкладу до статутного фонду/капіталу при заснуванні ТОВ «ЮДІТА» у 1997 році за рахунок власних/особистих коштів і те, що до 18.06.2014 р. зміни складу засновників та змін до установчих документів, реєстраційних дій зміни вкладів та/або часток засновників товариства не відбувалося, а спірне нерухоме майно передано у приватну власність ОСОБА_2 в рахунок повернення внесеного вкладу/частки на підставі рішення загальних зборів учасників, вже в період шлюбу, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволені позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає слушним посилання у відзиві відповідача, щодо строку сплати власником (власниками) внеску до статутного фонду суб`єкта підприємницької діяльності, так, відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (у чинній на час створення і державної реєстрації згаданого товариства редакції) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести не менше 30 відсотків вкладу вказаного в установчих документах, що підтверджується документами, виданими банківською установою; учасник зобов`язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства; учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Крім того чинним на той час Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 р. N 125) у п. 4 було визначено, що для державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник) особисто подають до органу державної реєстрації, зокрема і документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб`єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законодавчими актами (без чого, відповідно, державна реєстрація товариства не могла відбутися). При цьому, у всякому разі (з урахуванням розміру вкладу внесеного до державної реєстрації), згідно ст. 52 зазначеного ЗУ «Про господарські товариства», учасник товариства був зобов`язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства.

Тобто у даному випадку - з урахуванням дати державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА», код ЄДРПОУ 25038914, 22.09.1997 року (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства від 18.01.2022 р.) не пізніше 22.09.1998 р., на підтвердження чого, у повній відповідності до приписів ст. 52 зазначеного ЗУ «Про господарські товариства» учаснику, що повністю вніс свій вклад і було видано відповідне свідоцтво товариства.

Доводи апеляційної скарги, що суд, в порушення ч. 8 ст. 83 ЦПК України, ч. 2 ст. 126 ЦПК України, прийняв докази надані відповідачем до розгляду, не заслуговують на увагу.

Так, копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіта» було витребувано ухвалою суду від 25.07.2022 року, письмові докази надані відповідачем, прийняті судом до закриття попереднього провадження у справі, оскільки подання таких доказів до суду у даній справі дозволило забезпечити змагальність судового процесу та досягнення завдання цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Н.В. Стахова