Ухвала

від 16.03.2023 по справі 991/3183/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3183/22

Провадження 2-аво/991/4/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючої судді Широкої К.Ю. (суддя-доповідач), суддів Мойсака С.М., Саландяк О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Міністерства юстиції України Гайдара М.А. про виправлення описки у рішенні Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 в адміністративній справі № 991/3183/22 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

-АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (код ЄРДПОУ 00216757);

-ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» (код ЄРДПОУ 13605779);

-ТОВ «ЕЛЕКТРОЗАВОД-ВІТ» (код ЄРДПОУ 34535653);

-ТОВ «ІТМ-УКРАЇНА» (код ЄРДПОУ 40909120);

-ТОВ «СМАРТ ДІДЖИТАЛ СОЛЮШНС» (код ЄРДПОУ 38973972);

-іноземної юридичної особи АТ ХК «Електрозавод» (ІПН РФ 7718013390)

про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2022 року суд виніс рішення, яким вимоги Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» у виді стягнення активів в дохід держави задовольнив в повному обсязі. 13 березня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача Гайдара М.А. про виправлення описок, допущених у резолютивній частині рішення Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022.

1.Обґрунтування заяви.

У вказаній заяві представник Мін`юсту зазначає, що на підставі вказаного рішення в дохід держави стягнуто ряд активів, що належали відповідачу. Відповідно до ч. 3 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» рішення суду про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, в день набрання ним законної сили надсилається Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) для визначення суб`єкта, порядку та способу його виконання.

КМУ уповноважений доручити здійснити заходи, пов`язані із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Фонду державного майна України, військовим адміністраціям та/або іншим органам державної влади, суб`єктам господарювання державного сектора економіки.

На виконання зазначених положень КМУ видав розпорядження від 09 грудня 2022 року № 1137-р «Про визначення уповноваженого органу управління активами, стягнутими в дохід держави» (далі - Розпорядження). Вказаним Розпорядженням КМУ визначив Фонд державного майна уповноваженим органом управління активами (нерухомим майном, корпоративними правами (акціями, частками) господарських товариств), стягнутими в дохід держави згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 у справі № 991/3183/22, з метою їх подальшої приватизації або оренди.

Представник Мін`юсту зазначає, що першочерговим кроком для проведення заходів, передбачених цим Розпорядженням є державна реєстрація власності на активи, що стягнуті в дохід держави. Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). У зв`язку з виникненням питань в процесі державної реєстрації вищенаведених активів, позивач просить врахувати таке.

Відповідно до витягів з ЄДР ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СМАРТ ДІДЖИТАЛ СОЛЮШНС», ТОВ «ІТМ-УКРАЇНА», ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРОЗАВОД-ВІТ», який здійснює непрямий вирішальний вплив на них.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи є принаймні володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки ОСОБА_1 здійснює непрямий вирішальний вплив на вищенаведені юридичні особи (товариства з обмеженою відповідальністю), представник Мін`юсту просить внести виправлення у рішення Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 в справі № 991/3183/22, в частині позначення «опосередкованого володіння» замість «прямого володіння», як зазначено в рішенні суду. Крім того, в цьому рішенні зазначено про стягнення в дохід держави певної кількості відсотків акцій ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРОЗАВОД-ВІТ». Водночас, згідно з ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Таким чином, позивач просить внести виправлення у рішення, а саме замість «від загальної кількості акцій» зазначити «частки статутного капіталу».

Крім того, стосовно стягнутого в дохід держави майна, зазначеного в пунктах 2, 7, 8 резолютивної частини рішення, то відповідно до витягу з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також - Реєстру), який міститься в матеріалах справи:

-АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» на праві власності належить частка у розмірі 17/20 стягнутого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомості № 3376209);

-ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» на праві належить частка у розмірі 9/100, а третій особі АТ ХК «Електрозавод» на праві належить частка у розмірі 447/500 стягнутого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомості № 706512);

-ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» на праві власності належить частка у розмірі 39/50 стягнутого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомості № 30272481).

У зв`язку з чим представник позивача просить внести виправлення у рішення Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 в справі № 991/3183/22, вказавши в цій частині розмір часток, а також номера об`єктів нерухомості відповідно до витягу з Реєстру, який міститься в матеріалах справи.

2.Мотивація суду.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши зміст заяви представника Міністерства юстиції України, суд дійшов висновку, що вирішити порушене у ній питання можливо без повідомлення учасників справи на підставі матеріалів заяви про виправлення описки та матеріалів адміністративної справи № 991/3183/22. За таких обставин заяву розглянуто саме у порядку письмового провадження. У відповідності до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

При розгляді заяви про виправлення описки суд виходить із того, що опискою визнається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в пунктах 6 та 7 ухвали від 11.11.2020 у справі № 817/777/16.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.01.2022 у справі № 921/1730/13-г/3 вказала, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. Аналогічний висновок наведений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16 і у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/1424/14.

Отже, як можемо бачити, суд касаційної інстанції сформував чітку і однозначну позицію з питань можливості виправлення описок в тексті судового рішення, що може бути зроблено виключно у випадку, якщо суть і зміст судового рішення залишається незмінним.

Проаналізувавши прохальну частину заяви про виправлення описки і матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено рішення, суд зазначає таке.

2.1Щодо зміни пунктів 18-19, 21-22 резолютивної частини рішення суду.

В позовній заяві, яка надійшла до суду 24 серпня 2022 року позивач виклав прохальну частину пунктів 18-19 і 21-22 заяви щодо стягнення активів у виді статутного капіталу та акцій третіх осіб в такій редакції.

«3. Стягнути в дохід держави активи, а саме:

18.59,2% частки статутного капіталу ТОВ «СМАРТ ДІДЖИТАЛ СОЛЮШНС» (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 11, код ЄРДПОУ - 38973972), яка належить ОСОБА_1 ;

19.59,2% частки статутного капіталу ТОВ «ІТМ-Україна» (знаходиться за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 9, корп.4-В, офіс 4-403, код ЄРДПОУ - 40909120), яка належить ОСОБА_1 ;

21.42,09% від загальної кількості акцій ТОВ «ЗТЗ-СЕРВІС» (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код ЄРДПОУ - 13605779), які належать ОСОБА_1 ;

22.42,09% від загальної кількості акцій ТОВ «Електрозавод-Віт» (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код ЄРДПОУ - 34535653), які належать ОСОБА_1 ».

Оскільки вимоги позивача судом були задоволені в повному обсязі, то в резолютивній частині рішення суду вказані пункти текстуально викладені в тій самій редакції, про яку просив позивач. Водночас, в заяві про виправлення описки позивач просить викласти ці пункти в іншій редакції, замінивши слова «яка / які належать ОСОБА_1 » словами «власником якої опосередковано є ОСОБА_1 / власником якої опосередковано через російське підприємство АТ ХК «Електрозавод» є ОСОБА_1 ».

Додатково позивач посилається на ч. 1 ст. 140 ЦК України, де вказано, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки, однак у рішенні суду зазначено про стягнення в дохід держави певної кількості відсотків акцій ТОВ «Електрозавод-Віт» та ТОВ «ЗТЗ-Сервіс». Тож позивачем вказано на необхідність в пунктах 20, 21 замість слів «від загальної кількості акцій» зазначити «частки статутного капіталу».

Таким чином, в заяві про виправлення описки, де вказано про необхідність позначення в пунктах 18-19 і 20-21 резолютивної частини рішення суду щодо опосередкованого володіння замість прямого володіння, а також замість слів «від загальної кількості акцій» зазначити «частки статутного капіталу» позивач фактично змінює прохальну частину позовної заяви, і як наслідок - змінює безпосередню матеріально-правову вимогу позивача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Суд наголошує, що така вимога жодним чином не є виправленням описки в судового рішення, оскільки жодних описок в цьому випадку суд не припустився. Резолютивна частина рішення в цій частині не містить орфографічних, граматичних, пунктуаційних помилок, повністю відповідає задоволеним вимогам позивача, а тому ці пункти не підлягають виправленню. В протилежному випадку буде порушений принцип res judicata, тобто остаточності та неможливості перегляду судових рішень, які набрали законної сили, що закріплений в ст. 15 КАС України. Юридична визначеність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого та обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії»).

2.2Щодо зміни пунктів 2, 7, 8 резолютивної частини рішення суду.

В цій частині позивач просить внести виправлення у пункти 2, 7 та 8 резолютивної частини рішення та зазначити про кількість часток у праві спільної часткової власності при стягненні в дохід держави майна третіх осіб, додати інформацію про реєстраційний номер майна з Реєстру. Тобто, замість наступної редакції пунктів 2, 7, 8 резолютивної частини рішення суду:

«Стягнути у дохід держави активи:

2.об`єкт нерухомого майна інв. № 00010-17, загальною площею 2 268, 4 кв.м., площа земельної ділянки 160 940 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

7.інженерний корпус з їдальнею інв. №00010-18, загальною площею 18 974, 2 кв.м., площа земельної ділянки 160 940 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

8.приміщення боксових гаражів літ. З, загальною площею 564, 9 кв.м., площа земельної ділянки 160 940 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;»,

викласти їх в такій редакції:

«Стягнути у дохід держави активи:

2.17/20 часток у праві спільної часткової власності на майно з реєстраційним номером 3376209, тип майна: інв. № 00010-17, загальною площею 2268,4 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, що належить АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (код ЄРДПОУ - 00216757);

7.9/100 часток у праві спільної часткової власності, що належать ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» (код ЄРДПОУ - 13605779), та 447/500 часток у праві спільної часткової власності, що належать АТ ХК «Електрозавод» на майно з реєстраційним номером 706512, тип майна: інженерний корпус з їдальнею інв. № 00010-18, загальною площею 18974,2 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1;

8.39/50 часток у праві спільної часткової власності на майно з реєстраційним номером 30272481, тип майна: приміщення боксових гаражів літ.З, загальною площею 564,9 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, що належить ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-СЕРВІС» (код ЄРДПОУ - 13605779)».

Фактично позивач вимагає не виправити описку, а змінити резолютивну частину рішення суду, додавши до неї інформацію про кількість часток у праві спільної часткової власності, які належать третім особам, майно яких стягується в дохід держави, та реєстраційний номер цього майна з державного Реєстру. Суд вважає, що внесення у рішення від 01 вересня 2022 року даних про частку власності та про реєстраційний номер буде внесенням змін у суть судового рішення, що є недопустимим та не відповідає ст. 253 КАС України, оскільки сторони адміністративного провадження не наділені правом звертатися до суду із заявою про виправлення описки виключно з тією метою, щоб змінити резолютивну частину рішення суду.

Також суд вважає, що пункти 2, 7 та 8 резолютивної частини рішення від 01.09.2022 містить конкретні та повні відомості щодо об`єктів, які належить стягнути в дохід держави. Відсутність відомостей про частку власності з урахуванням зазначення конкретних ідентифікаційних ознак майна не повинно створити перешкод у виконанні судового рішення у цій частині.

З урахуванням чинного нормативного регулювання, зокрема п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», де вказано, що однією із видів санкцій є стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними очевидним є те, що стягнення майна, зазначеного в пунктах 2, 7, 8 резолютивної частини рішення стосується лише тих часток, які належать третім особам щодо яких відповідач, на якого накладено санкцію, зберігає контроль, а не всього обсягу майна. Розмір вказаних часток, які належить стягнути в дохід держави і які належать третім особам, можна з`ясувати відповідними відомостями із державного Реєстру.

3.Висновки суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача Гайдара М.А. про виправлення описки в рішенні Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 належить відмовити.

Керуючись статтями 15, 34, 248, 253 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України Гайдара М.А. про виправлення описки у рішенні Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 991/3183/22.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Судді:Широка К.Ю. (доповідач) Мойсак С.М. Саландяк О.Я.