ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2330/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Г.І. Діброви, А.І. Ярош,
секретар судового засідання І.С. Мисько,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм»: Л.В. Грекова
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»: С.І. Приймачук
3)Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: не з`явився
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Несімко»: не з`явився
від третіх осіб:
1)Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю): не з`явився
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»: не з`явився
3)Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів»: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 (суддя Ю.М. Щавинська, м.Одеса, повний текст складено 15.12.2021)
у справі № 916/2330/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ»
до відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм»;
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»;
3)Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Несімко»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1)Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю);
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»;
3)Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів»
про визнання недійсними договорів, припинення обтяження нерухомого майна, витребування майна, внесення запису про державну реєстрацію права власності,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
04.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ» (далі позивач, ТОВ «Рубікон-ІІ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм» (далі відповідач-1, ТОВ «Сауспальм»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» (далі відповідач-2, ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал»), Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-3, ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Несімко» (далі відповідач-4, ТОВ «Несімко»), в якій просило суд:
-визнати недійсним договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015, укладений між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал»;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, будівель комплексу дорожнього сервісу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км, загальною площею 11 217,5 кв.м., укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та ТОВ «Сауспальм» 06.03.2018 та зареєстрований в реєстрі за № 91, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га., укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та ТОВ «Сауспальм» 06.03.2018 та зареєстрований в реєстрі за № 90, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.;
-визнати недійсним договір іпотеки від 14.03.2018, укладений між ТОВ «Сауспальм» та ТОВ «Несімко», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за № 1565, щодо нерухомого майна: будівель комплексу дорожнього сервісу, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км, загальною площею 11217,5 кв.м., та земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), розташованої за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га.;
-припинити обтяження нерухомого майна: будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальна площа (кв.м): 11217.5, розташовані за адресою: Одеська обл., Біляївський р., с.Нерубайське, Шлях Одеса-Київ, 15 км 13769554, що складається з: будівля КПП, літ. Б загальна площа (кв.м): 146.2; будівля котеджу, літ. Д загальна площа (кв.м): 312.9; будівля котеджу, літ. Е загальна площа (кв.м): 991.4; будівля котеджу, літ. Ч загальна площа (кв.м): 213.4; будівля котеджу, літ. Ш загальна площа (кв.м): 110.1; будівля котеджу, літ. Ю загальна площа (кв.м): 52.1; будівля котеджу, літ. Я, загальна площа (кв.м): 143.8; будівля станції технічного обслуговування «Сканія», літ. Ж загальна площа (кв.м): 1251.2; будівля побутових приміщень автомобільного господарства, літ. И загальна площа (кв.м): 217.2; будівля сторожових приміщень, літ. К, загальна площа (кв.м): 42.5; будівля столярного цеху, літ. З загальна площа (кв.м): 440.2; будівля ангару, літ. Н загальна площа (кв.м): 1126.9; будинок садівника, літ. Т загальна площа (кв.м): 19.3; готельний котедж, літ. Ф загальна площа (кв.м): 348; будівля господарсько-побутового комплексу, літ. Щ загальна площа (кв.м): 468.4; будівля кафе, літ. Є загальна площа (кв.м): 3907.4; вбиральня, літ. В загальна площа (кв.м): 6.2; вбиральня, літ. В1 загальна площа (кв.м): 13.3; вбиральня, літ. В2 загальна площа (кв.м): 3.1; вбиральня, літ. В3 загальна площа (кв.м): 1.6; вбиральня, літ. В4 загальна площа (кв.м): 23.2; насосна, літ. Г загальна площа (кв.м): 20.2; насосна, літ. Г1 загальна площа (кв.м): 16.2; насосна, літ. Г2 загальна площа (кв.м): 9.8; навіс, літ. Л; навіс, літ. У'; сарай, літ. М загальна площа (кв.м): 4.4; будівля навісу - складу, літ. О; будівля дизель-електростанції, літ. П загальна площа (кв.м): 28.3; будівля підземного складу, літ. С загальна площа (кв.м): 542.9; будівля холодильнику, літ. У загальна площа (кв.м): 20.2; насосна станція, літ. Z загальна площа (кв.м): 8.6; бактерицидна установка, літ. J загальна площа (кв.м): 10.8; санблок, літ. Я' загальна площа (кв.м): 3.3; альтанка, літ. Q; будівля готельного котеджу, літ. Ї загальна площа (кв.м): 535.4; будівля котельні, літ. Й загальна площа (кв.м): 59.7; мостіння, І; мостіння, II; тенісний корт, III; басейн, IV; басейн, IX; басейн, XI; басейн, XII; очисна споруда, V; очисна споруда, VI; очисна споруда, VII; очисна споруда, VIII; огорожа, 1-6 та земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га, запис про яке внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за №1565;
-витребувати з чужого незаконного володіння, а саме, у ТОВ «Сауспальм» на користь ТОВ «Рубікон-ІІ» нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальна площа (кв.м): 11217.5, розташовані за адресою: Одеська обл., Біляївський р., с. Нерубайське, Шлях Одеса-Київ, 15 км, 13769554, що складається з: будівля КПП, літ. Б загальна площа (кв.м): 146.2; будівля котеджу, літ. Д загальна площа (кв.м): 312.9; будівля котеджу, літ. Е загальна площа (кв.м): 991.4; будівля котеджу, літ. Ч загальна площа (кв.м): 213.4; будівля котеджу, літ. Ш загальна площа (кв.м): 110.1; будівля котеджу, літ. Ю загальна площа (кв.м): 52.1; будівля котеджу, літ. Я, загальна площа (кв.м): 143.8; будівля станції технічного обслуговування «Сканія», літ. Ж загальна площа (кв.м): 1251.2; будівля побутових приміщень автомобільного господарства, літ. И загальна площа (кв.м): 217.2; будівля сторожових приміщень, літ. К, загальна площа (кв.м): 42.5; будівля столярного цеху, літ. З загальна площа (кв.м): 440.2; будівля ангару, літ. Н загальна площа (кв.м): 1126.9; будинок садівника, літ. Т загальна площа (кв.м): 19.3; готельний котедж, літ. Ф загальна площа (кв.м): 348; будівля господарсько-побутового комплексу, літ. Щ загальна площа (кв.м): 468.4; будівля кафе, літ. Є загальна площа (кв.м): 3907.4; вбиральня, літ. В загальна площа (кв.м): 6.2; вбиральня, літ. В1 загальна площа (кв.м): 13.3; вбиральня, літ. В2 загальна площа (кв.м): 3.1; вбиральня, літ. В3 загальна площа (кв.м): 1.6; вбиральня, літ. В4 загальна площа (кв.м): 23.2; насосна, літ. Г загальна площа (кв.м): 20.2; насосна, літ. Г1 загальна площа (кв.м): 16.2; насосна, літ. Г2 загальна площа (кв.м): 9.8; навіс, літ. Л; навіс, літ. У'; сарай, літ. М загальна площа (кв.м): 4.4; будівля навісу - складу, літ. О; будівля дизель-електростанції, літ. П загальна площа (кв.м): 28.3; будівля підземного складу, літ. С загальна площа (кв.м): 542.9; будівля холодильнику, літ. У загальна площа (кв.м): 20.2; насосна станція, літ. Z загальна площа (кв.м): 8.6; бактерицидна установка, літ. J загальна площа (кв.м): 10.8; санблок, літ. Я' загальна площа (кв.м): 3.3; альтанка, літ. Q; будівля готельного котеджу, літ. Ї загальна площа (кв.м): 535.4; будівля котельні, літ. Й загальна площа (кв.м): 59.7; мостіння, І; мостіння, II; тенісний корт, III; басейн, IV; басейн, IX; басейн, XI; басейн, XII; очисна споруда, V; очисна споруда, VI; очисна споруда, VII; очисна споруда, VIII; огорожа, 1-6 та земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га;
-внести запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальна площа (кв.м): 11217.5, розташовані за адресою: Одеська обл., Біляївський р., с. Нерубайське, Шлях Одеса-Київ, 15 км 13769554, що складається з: будівля КПП, літ. Б загальна площа (кв.м): 146.2; будівля котеджу, літ. Д загальна площа (кв.м): 312.9; будівля котеджу, літ. Е загальна площа (кв.м): 991.4; будівля котеджу, літ. Ч загальна площа (кв.м): 213.4; будівля котеджу, літ. Ш загальна площа (кв.м): 110.1; будівля котеджу, літ. Ю загальна площа (кв.м): 52.1; будівля котеджу, літ. Я, загальна площа (кв.м): 143.8; будівля станції технічного обслуговування «Сканія», літ. Ж загальна площа (кв.м): 1251.2; будівля побутових приміщень автомобільного господарства, літ. И загальна площа (кв.м): 217.2; будівля сторожових приміщень, літ. К, загальна площа (кв.м): 42.5; будівля столярного цеху, літ. З загальна площа (кв.м): 440.2; будівля ангару, літ. Н загальна площа (кв.м): 1126.9; будинок садівника, літ. Т загальна площа (кв.м): 19.3; готельний котедж, літ. Ф загальна площа (кв.м): 348; будівля господарсько-побутового комплексу, літ. Щ загальна площа (кв.м): 468.4; будівля кафе, літ. Є загальна площа (кв.м): 3907.4; вбиральня, літ. В загальна площа (кв.м): 6.2; вбиральня, літ. В1 загальна площа (кв.м): 13.3; вбиральня, літ. В2 загальна площа (кв.м): 3.1; вбиральня, літ. В3 загальна площа (кв.м): 1.6; вбиральня, літ. В4 загальна площа (кв.м): 23.2; насосна, літ. Г загальна площа (кв.м): 20.2; насосна, літ. Г1 загальна площа (кв.м): 16.2; насосна, літ. Г2 загальна площа (кв.м): 9.8; навіс, літ. Л; навіс, літ. У'; сарай, літ. М загальна площа (кв.м): 4.4; будівля навісу - складу, літ. О; будівля дизель-електростанції, літ. П загальна площа (кв.м): 28.3; будівля підземного складу, літ. С загальна площа (кв.м): 542.9; будівля холодильнику, літ. У загальна площа (кв.м): 20.2; насосна станція, літ. Z загальна площа (кв.м): 8.6; бактерицидна установка, літ. J загальна площа (кв.м): 10.8; санблок, літ. Я' загальна площа (кв.м): 3.3; альтанка, літ. Q; будівля готельного котеджу, літ. Ї загальна площа (кв.м): 535.4; будівля котельні, літ. Й загальна площа (кв.м): 59.7; мостіння, І; мостіння, II; тенісний корт, III; басейн, IV; басейн, IX; басейн, XI; басейн, XII; очисна споруда, V; очисна споруда, VI; очисна споруда, VII; очисна споруда, VIII; огорожа, 1-6 та земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га - за ТОВ «Рубікон-ІІ» (зареєстроване за адресою: 67661 Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, код ЄДРПОУ: 21018487) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір відступлення прав вимоги суперечить нормам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, а його нікчемність встановлено за результатом перевірки правочинів, вчинених ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» на підставі наказу №60 від 15.04.2016, отже, він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України. При цьому договорами купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 06.03.2018, які є недійсними, створюються ТОВ «Рубікон-ІІ» перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном, крім того, внаслідок їх укладення було проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку та на нерухоме майно за ТОВ «Сауспальм». Таким чином, вказане майно необхідно витребувати згідно зі статтями 387, 388 Цивільного кодексу України. Враховуючи недійсність договорів купівлі-продажу від 06.03.2018, які є такими, що порушують публічний порядок, та укладені у зв`язку з наявністю недійсного договору відступлення прав вимоги від 24.07.2015, відновлення права власності ТОВ «Рубікон-ІІ» на спірне нерухоме майно і земельну ділянку полягає у внесенні відповідного запису про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння. Водночас, вимоги позивача про припинення права обтяження обґрунтовані нормами статей 43, 44 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Короткий зміст рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, суд першої інстанції виходив з того, що нікчемність оспорюваного позивачем правочину була предметом дослідження у справах № 910/12294/16, № 910/9791/18, №916/2194/18, однак у жодній із них суди не зробили висновок про нікчемність договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015. Натомість, приймаючи рішення у справі №910/9791/18, яке станом на час розгляду даної справи є чинним та не скасовано, суд зазначив про відсутність ознак нікчемності, в тому числі, договору відступлення права вимоги від 24.07.2015. ТОВ «Рубікон-ІІ» в рамках цієї справи не надало належних та допустимих доказів на підтвердження нікчемності оскаржуваного правочину, а надана позивачем аналітична довідка за результатами перевірки окремих питань фінансової діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» від 23.03.2017 не прийнято судом до уваги, оскільки наведені в ній висновки щодо виведення активів посадовими особами банку та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не можуть бути визнані преюдиційними, тобто такими, що не потребують доведення та дослідження. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо притягнення певних осіб до кримінальної відповідальності на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Твердження позивача щодо відсутності у ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» станом на момент укладення вказаного оспорюваного правочину статусу фінансової установи спростовуються свідоцтвом, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яке засвідчує реєстрацію відповідача-2 як фінансової установи. До того ж, питання сплати грошових коштів за договором цесії було предметом дослідження в рамках справи №910/9791/18, учасником якої, у тому числі, було і ТОВ «Рубікон-ІІ». Так, приймаючи рішення у справі №910/9791/18, суд встановив, що 27.08.2015 банком достроково з депозитного рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» вчинено списання грошових коштів в розмірі 2 073 163,29 доларів США в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення (цесії) від 24.07.2015.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу суд першої інстанції також виходив з того, що з огляду на висновки щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, є неспроможними доводи позивача в цій частині. При цьому ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» було додержано положення статті 35 Закону України «Про іпотеку» та надіслано на адресу позивача вимогу про усунення порушень. Доводи ТОВ «Рубікон-ІІ» стосовно відсутності реальної оплати за договорами купівлі-продажу спростовуються наданими ТОВ «Сауспальм» платіжними дорученнями, крім того, суд врахував, що внаслідок укладання додаткових угод до оспорюваних договорів купівлі-продажу, строк оплати з такими договорами станом на момент прийняття рішення у даній справі не настав. До того ж, факт оплати або неоплати за такими договорами не впливає на права та обов`язки позивача у даній справі.
Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки інші вимоги позивача є фактично похідними від вимог про визнання недійсними договорів, у задоволенні яких відмовлено, то необхідно відмовити і у задоволенні вимог ТОВ «Рубікон-ІІ» про припинення обтяження нерухомого майна, витребування майна та внесення запису про державну реєстрацію права власності.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ «Рубікон-ІІ» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі № 916/2330/21 скасувати, а позовну заяву ТОВ «Рубікон-ІІ» задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, зокрема, послався на те, що висновок суду першої інстанції, що аналітична довідка за результатами перевірки окремих питань фінансової діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» від 23.03.2017 (т.1 а.с.73-91) не повинна прийматись судом до уваги, є необґрунтованим, адже аналітична довідка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.03.2017 є актом за результатами перевірки окремих питань фінансової діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна», складеним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до покладених на нього Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень. Вказана аналітична довідка є чинною, в судовому порядку не скасована, а тому є належним та допустимим доказом нікчемності договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (цедентом) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (цесіонарієм).
Окрім того, позивач вказав, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не здійснило оплату за договором цесії.
На думку апелянта, судом першої інстанції помилково зазначено про встановлення рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 преюдиційних для справи №916/2330/21 обставин, адже в рішенні у справі № 910/9791/19 Господарським судом міста Києва надана виключно власна правова оцінка певним фактам, що не є преюдицією, а тому відповідна правова оцінка не є обов`язковою для господарського суду при розгляді цієї справи.
Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», отримавши повідомлення про нікчемність договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 та оскарживши наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулея О.І. від 15.04.2016 № 60 до суду, незважаючи на судове провадження у справі № 910/12294/16, направило двічі на адресу ТОВ «Рубікон-ІІ» вимоги про сплату заборгованості із застереженням про продаж іпотечного майна, а саме, в перший раз, коли рішення суду про скасування наказу № 60 не набрало законної сили, а в другий раз, коли Верховним Судом України допущено справу №910/12294/16 до свого провадження, що свідчило про правову невизначеність договору відступлення права вимоги (договору цесії від 24.07.2015) на момент направлення ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» вказаних вимог та їх безпідставність, неможливість як стягнення грошових коштів, так і продажу іпотечного майна.
Апелянт вказав, що суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», усвідомлюючи, що не набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 01.12.2010, укладеним між ТОВ «Рубікон-ІІ» та ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна», а отже, не набуло права на продаж предмета іпотеки, передбаченого статтею 38 закону України «Про іпотеку», уклало договори купівлі-продажу з ТОВ «Сауспальм», на підставі яких спірне майно вибуло з володіння власника ТОВ «Рубікон-ІІ» поза його волею.
Позивач зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ТОВ «Рубікон-ІІ» в отриманні вимог ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», як доказів належного отримання ТОВ «Рубікон-ІІ» цих вимог та активації, у зв`язку з цим, права ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» на продаж предмета іпотеки.
Також скаржник вказав, що судом першої інстанції не враховано відсутності реальної оплати за оспорюваними договорами купівлі-продажу, що свідчить про недобросовісність набувача спірного майна ТОВ «Сауспальм», та, крім того, вказаними договорами не було передбачено відповідальності за їх невиконання, так як сторони, а саме, відповідач-1 та відповідач-2 усвідомлювали, що майно перебуває у спорі.
Крім того, апелянт зауважив, що недійсність договорів купівлі-продажу від 06.03.2018 свідчить про відсутність правових підстав для здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та розташоване на ній нерухоме майно за ТОВ «Сауспальм».
Позиція ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» просило відмовити у її задоволенні.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що посилання апелянта на висновки судів першої та апеляційної інстанції у справі № 916/2194/18 щодо нікчемності договору відступлення прав вимоги (цесії) від 24.07.2015, є необґрунтованими, оскільки мотивувальні частини вказаних судових рішень були викладені в редакції постанови Верховного суду від 07.07.2021 у цій же справі.
Також відповідач зазначив, що скаржник, посилаючись на витребування майна у недобросовісного набувача, при цьому вказуючи, що недобросовісність полягає у відсутності прав продавця на відчуження майна, не зазначає, чим підтверджується відсутність у іпотекодержателя права на продаж майна.
На думку відповідача, твердження апелянта про необхідність з боку ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» оскаржувати аналітичну довідку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є безпідставним та таким, що протирічить висновкам Верховного суду. Більш того, у справі № 910/12294/16 жодним чином не вказується про нікчемність саме договору відступлення від 27.04.2015.
Окрім того, відповідач зауважив, що посилаючись на висновки, викладені у рішенні №910/12294/16, апелянт принципово ігнорує висновки суду про те, що наказ та повідомлення про нікчемність не породжують для ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» жодних наслідків, тобто право вимоги залишалось у ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» до моменту повернення його банку за рішенням суду про застосування наслідків нікчемності, в задоволенні якого банку було відмовлено. Отже, право вимоги за кредитним договором №021-11-10 від 01.12.2010 та договорами забезпечення належить ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» з 27.04.2015 і по теперішній час.
Відповідач також вказав, що само по собі укладення договору купівлі-продажу іпотечного майна в період оскарження наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та після отримання повідомлення про нікчемність, не свідчить про недобросовісність продавця та нікчемність такого договору, враховуючи, що таку нікчемність так і не було доведено в судовому порядку.
Короткий зміст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21 та прийнято нове рішення, яким:
1.Позовну заяву ТОВ «Рубікон-ІІ» задоволено частково.
2.Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, будівель комплексу дорожнього сервісу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса Київ 15 км, загальною площею 11 217,5 кв. м, укладений 06.03.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та ТОВ «Сауспальм» і зареєстрований в реєстрі за № 91, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В.
3.Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за вказаною адресою, загальною площею 14,9577га, укладений 06.03.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та ТОВ «Сауспальм», зареєстрований в реєстрі за № 90, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В.
4.Визнано недійсним договір іпотеки від 14.03.2018, укладений між ТОВ «Сауспальм» та ТОВ «Несімко», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за №1565, щодо нерухомого майна: будівель комплексу дорожнього сервісу, які знаходяться за наведеною адресою, загальною площею 11 217,5 кв. м, та земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), розташованої за тією ж адресою, загальною площею 14,9577 га.
5.Припинено обтяження спірного нерухомого майна: будівель комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м, розташованих за вказаною адресою, та земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), що розташована за цією ж адресою, загальною площею 14,9577 га, запис про яке внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за № 1565.
6.Витребувано з чужого незаконного володіння, а саме, у ТОВ «Сауспальм» на користь ТОВ «Рубікон-ІІ» спірне нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м та земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008) загальною площею 14,9577 га.
7.Внесено запис про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м, та земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008) загальною площею 14,9577 га за ТОВ «Рубікон-ІІ» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
8.Відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Рубікон-ІІ» в частині визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал».
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 є нікчемним в силу норм пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки цедентом права вимоги відчужені за ціною, яка на 20 і більше відсотків менша від розміру грошових зобов`язань, право вимоги за якими відступається. При чому судом було оцінено договір в цілому, тобто загальну суму боргових зобов`язань, що передаються за всіма кредитними договорами, та загальну суму оплати за цим договором. Водночас, враховуючи норми частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 не підлягає задоволенню, оскільки такий правочин є нікчемним в силу закону.
За висновком апеляційного суду, оскільки договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 є нікчемним, ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не набуло прав вимоги до ТОВ «Рубікон-ІІ» за кредитним договором № 021-11-10 від 01.12.2010, а отже, у відповідача-2 відсутні права іпотекодержателя за іпотечним договором №02, враховуючи, що у даному випадку права іпотекодержателя є похідними від права кредитора за основним договором. Таким чином, за висновками суду, в оскаржуваних договорах купівлі-продажу будівель комплексу дорожнього сервісу та земельної ділянки наявний дефект суб`єктного складу, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не набуло права іпотекодержателя на майно, що було предметом вказаних договорів, а отже, у відповідача-2 було відсутнє право розпоряджатися, зокрема продавати, вказане майно, у зв`язку з чим ці договори є недійсними. З огляду на таку обставину та в силу положень статті 216 Цивільного кодексу України, зазначені правочини не створили жодних юридичних наслідків, і у ТОВ «Сауспальм» було відсутнє право власності на майно, яке виступає предметом іпотеки у договорі від 14.03.2018, укладеному між останнім та ТОВ «Несімко».
Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про іпотеку» та відсутність у ТОВ «Сауспальм» права власності на спірне нерухоме майно, апеляційний суд дійшов висновку, що договір іпотеки від 14.03.2018 щодо даного нерухомого майна також необхідно визнати недійсним.
Суд апеляційної інстанції також припинив обтяження спірного нерухомого майна, запис про яке внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, оскільки іпотеку за договором від 14.03.2018 було припинено у зв`язку із визнанням його недійсним.
Ураховуючи той факт, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ «Рубікон-ІІ» поза його волею, на підставі правочину, який є нікчемним, а ТОВ «Сауспальм» набуло право власності на вказане майно на підставі правочинів, які визнані судом недійсними, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння, а саме, у ТОВ «Сауспальм», наведеного нерухомого майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому оскільки рішення суду, яким задоволено вимогу про витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння на користь позивача є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, то суд апеляційної інстанції задовольнив позову і в частині внесення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Рубікон-ІІ» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Короткий зміст постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №916/2330/21
Постановою Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №916/2330/21 касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі № 916/2330/21 скасовано. Справу №916/2330/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд зазначив, що предметом позову у цій справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал».
Однак, частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним вказаного договору не підлягає задоволенню, оскільки такий правочин є нікчемним в силу вимог закону (пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), враховуючи, що цедентом права вимоги відчужені за ціною, яка на 20 і більше відсотків менша від розміру грошових зобов`язань, право вимоги за якими відступається.
Разом з тим, за наведеним договором відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 передавалися вимоги до різних суб`єктів, які виникли з різних кредитних зобов`язань, а відтак, цей договір фактично складається з ряду правочинів, кожен з яких характеризується самостійним суб`єктним складом та змістом правовідносин.
За таких обставин господарський суд апеляційної інстанції, розглядаючи відповідну позовну вимогу та визнаючи договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 нікчемним, фактично прийняв судове рішення про права та обов`язки осіб, які не були залучені до розгляду справи, що підтверджується також змістом оскаржуваного судового рішення, яке містить пряме посилання на вказаних осіб з аналізом складу їх боргових зобов`язань.
Скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 Верховний Суд вказав, що оскільки оскаржуване судове рішення господарського суду апеляційної інстанції, яким визнано нікчемним договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015, фактично стосуються прав, інтересів та обов`язків осіб, яких не було залучено до участі у цій справі, вказане рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
При цьому Верховний Суд зазначив, що питання нікчемності договору від 24.07.2015 вже було предметом дослідження у справах № 910/9791/18, №916/2194/18, за результатами розгляду яких суди не знайшли підстав для задоволення позовів з посиланням на відсутність ознак нікчемності договору та неефективність обраного способу захисту. Водночас, незважаючи на висловлену правову позицію, позивач знову звернувся, у тому числі, з вимогами саме про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, посилаючись, зокрема, на його нікчемність.
Заяви, клопотання, пояснення учасників справи, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи
07.11.2022 справа №916/2330/21 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової між справи між суддями від 07.11.2022 для розгляду справи №916/2330/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Г.І. Діброви, А.І. Ярош.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 справу №916/2330/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Г.І. Діброви, А.І. Ярош. Призначено справу №916/2330/21 до нового розгляду в апеляційному проваджені на 13.12.2022 о 12:00 год.
25.11.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» в підсистемі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21 з урахуванням висновків Верховного Суду (вх.№1772/22/Д1 від 28.11.2022).
У додаткових поясненнях ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Рубікон-ІІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21.
ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» зазначило, що під час нового розгляду справи апеляційний господарський суд має дотриматись висновків Верховного Суду та, по-перше, розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги без виходу за межі обґрунтованих позивачем підстав позову, серед яких позивачем не заявлялось обставин про відчуження цедентом права вимоги за ціною, яка на 20 і більше відсотків менша від розміру грошових зобов`язань, право вимоги за якими відступається. А по-друге, розглянути договір про відступлення прав вимоги в частині відступлення прав за кредитним договором №021-11-10 від 01.12.2010 ТОВ «Рубікон-ІІ» як окремий правочин, що характеризується самостійним суб`єктним складом та змістом правовідносин. При цьому, слід врахувати, що вартість відступлених прав за кредитним договором №021-11-10 від 01.12.2010 ТОВ «Рубікон-ІІ» дорівнює вартості ціни відступлення 18850061,20 грн., що не оспорюється сторонами.
Також відповідач-2 зазначив, що якщо суд враховує ціну всього договору відступлення від 24.07.2015, то при дослідженні ознак нікчемності за заниженням ціни відступлення, слід враховувати, що таке зменшення виникло внаслідок зменшення ціни відступлення лише за кредитним договором №004-03-1 від 25.03.2021 позичальника Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів». Втім, правочин не може бути визнаний недійсним в цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. В той же час, договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 позивач намагається визнати як нікчемний в повному обсязі за всіма кредитними договорами, що є порушенням статті 217 Цивільного кодексу України. Нікчемність договору відступлення саме в частині відступлення прав за кредитним договором №004-03-11 від 25.03.2021 з Приватним акціонерним товариством «Завод алюмінієвих профілів» не є предметом цього спору.
11.12.2022 представником ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» в підсистемі «Електронний суд» сформовано заяву про поворот виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21 в порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України (вх.№1979/22 від 12.12.2022), яка мотивована тим, що вказана постанова виконана у повному обсязі шляхом внесення до Державного реєстру прав інформації про припинення права власності ТОВ «Сауспальм», припинення іпотеки ТОВ «Несімко» та внесення запису про нового власника об`єкта, що підтверджується інформацією з відповідних реєстрів.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.12.2022, Південно-західним апеляційним господарським судом було порушено питання щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1)Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - СУНП «Марком» у формі ТОВ); 2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (надалі - ТОВ «Камянка Глобал Вайн»); 3)Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів» (надалі - ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів»).
З метою визначення повного кола осіб, що мають брати участь у даній справі, а також беручи до уваги те, що з огляду на заявлену позивачем вимогу про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», в рамках розгляду цієї справи необхідно надати правову оцінку на відповідність вимогам чинного законодавства означеного договору, за яким ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» права вимоги не тільки до позивача - ТОВ «Рубікон-ІІ», а й ще до трьох суб`єктів, а саме: 1)СУНП «Марком» у формі ТОВ; 2)ТОВ «Камянка Глобал Вайн»; 3)ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів», у зв`язку з чим рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаних осіб, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залучення вказаних юридичних осіб до участі у справі №916/2330/21 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, про що в судовому засіданні 13.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Окрім того, вказаною ухвалою суду від 13.12.2022 зобов`язано ТОВ «Рубікон-ІІ» направити СУНП «Марком» у формі ТОВ, ТОВ «Камянка Глобал Вайн» та ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» листом з описом вкладення копію позовної заяви та доданих до неї документів і копію апеляційної скарги та доданих до неї документів.
В судовому засіданні 13.12.2022 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 07.02.2023 о 12:00 год.
З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 постановлено розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Рубікон-ІІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Також вказаною ухвалою суду повідомлено інших учасників справи, які не були присутніми в судовому засіданні, та третіх осіб, яких суд апеляційної інстанції вперше залучив до участі у судовому процесі, про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
27.01.2023 від ТОВ «Рубікон-ІІ» надійшло клопотання (вх.№1772/22/Д3 від 27.01.2023), в якому, на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2022, товариство просило залучити до матеріалів справи докази направлення СУНП «Марком» у формі ТОВ та ТОВ «Камянка Глобал Вайн» листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів і копії апеляційної скарги у справі №916/2330/21. Крім того, скаржник у вказаному клопотанні просив повідомити через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів», остання відома адреса місцезнаходження якого знаходиться на тимчасово окупованій території, про дату, час та місце проведення судового засідання.
31.01.2023 від ТОВ «Камянка Глобал Вайн» (вх.№1772/22/Д3 від 27.01.2023) надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги ТОВ «Рубікон-ІІ» у справі №916/2330/21, в яких товариство просило у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Рубікон-ІІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 відмовити, а вказане рішення суду залишити без змін.
ТОВ «Камянка Глобал Вайн» вважає, що оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 є обґрунтованим. Товариство зазначило, що оспорюваним договором було відступлено банком на користь ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» право вимоги за декількоми кредитними та іпотечними договорами, договорами поруки, у тому числі і за кредитним договором №026-07-13 від 05.07.2013. В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн», повністю визнаючи правомірність такого відступлення, здійснило повний розрахунок за вказаним кредитним договором з новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та його правонаступником, з огляду на що на теперішній час відсутня заборгованість, яка випливає з кредитного договору №026-07-13 від 05.07.2013. Товариство також зауважило, що заборгованість за означеним кредитним договором у розмірі 5 805 219,75 грн було відступлено за 4 724 479,86 грн, що не має ознак нікчемності згідно із частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З огляду на відсутність відомостей щодо повідомлення ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 07.02.2023, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 розгляд справи №916/2330/21 відкладено на 13.03.2023 о 12:00 год, а також з урахуванням того, що адресою місцезнаходження ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» є м.Донецьк, який є тимчасово окупованою територією, постановлено розмістити на офіційному веб-сайті судової влади України відповідну інформацію про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
08.02.2023 на адресу суду апеляційної інстанції від ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» надійшли письмові пояснення у даній справі (вх.№1772/22/Д5 від 08.02.2023).
ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» у письмових поясненнях повідомило, що воно було боржником ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» за кредитним договором №004-03-11 від 25.03.2011. Право вимоги за цим кредитним договором банком відступлено на користь ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова компанія «БУДІНВЕСТКОНСАЛТІНГ» за ціною 30 000 000,00 грн, яке у 2015 році відступило право вимоги на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» за ціною 33 409,29грн. В подальшому, 24.07.2015 право вимоги за кредитним договором №004-03-11 від 25.03.2011 ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» за ціною 35 000,00 грн. На теперішній час, через бойові дії на території м.Донецька, Приватне акціонерне товариство «Завод алюмінієвих профілів» не здійснює діяльності та не може обслуговувати кредитну заборгованість за кредитним договором, всі активи заводу знаходяться на непідконтрольній території України, частково знищені та втратили свою ліквідність.
10.03.2023 від ТОВ «Рубікон-ІІ» надійшли письмові пояснення у справі (вх.№1772/22/Д6 від 10.03.2023).
У вказаних письмових поясненнях скаржник, серед іншого, зазначив, що резолютивна частина рішення суду апеляційної інстанції не містить будь-яких зобов`язань щодо осіб, які не були залучені до участі у справі; лише мотивувальна частина рішення встановлювала нікчемність договору, за яким було передано право вимоги щодо зобов`язань осіб за кредитними договорами, що жодним чином не могло вплинути на права та законні інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі, так як за наявності відповідного волевиявлення відповідача-2 та відповідача-3 лише за рішенням суду могла відбутись зміна кредитора, як наслідок, застосування нікчемності договору, що знову ж не впливає на права осіб, які не були залучені до участі у справі.
Апелянт звернув увагу також на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання позивачем повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. За таких обставин предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати, та з цих додаткових підстав, окрім вже встановлених, договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 06.03.2018 є недійсними.
Крім того, позивач наголосив на тому, що ТОВ «Сауспальм» не є добросовісним набувачем, оскільки воно було обізнане, що майно перебуває у спорі.
Також апелянт зазначив про відсутність будь-яких правових підстав для врахування висновків, викладених у рішенні за результатами розгляду справи №910/9791/18 при розгляді даної справи.
13.03.2023 від адвоката ТОВ «Рубікон-ІІ» надійшли письмові пояснення у справі, в яких, замість пояснень, викладено клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю адвоката у інших судових справах, а саме: у справі №198/503/22, судове засідання у якій Великомихайлівським районним судом Одеської області призначено на 13.03.2023 об 11:00 год, та у справі №517/19/21, судове засідання у якій Роздільнянським районним судом Одеської області призначено на 13.03.2023 о 15:00 год.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2023, протокольними ухвалами суду апеляційної інстанції залучено до матеріалів справи: додаткові пояснення ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21 з урахуванням висновків Верховного Суду (вх.№1772/22/Д1 від 28.11.2022); докази направлення третім особам листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів і копії апеляційної скарги у справі №916/2330/21, наданих ТОВ «Рубікон-ІІ» (вх.№1772/22/Д3 від 27.01.2023) на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022; письмові пояснення ТОВ «Камянка Глобал Вайн» (вх.№1772/22/Д3 від 27.01.2023); письмові пояснення ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» (вх.№1772/22/Д5 від 08.02.2023).
Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» про поворот виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21 в порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України (вх.№1979/22 від 12.12.2022) протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 13.03.2023, відхилено з підстав того, що поворот виконання рішення суду при новому розгляді справи можливий лише при вирішенні по суті судового спору за результатом нового розгляду, тоді як на час заявлення та розгляду зазначеного клопотання спір у справі ще не вирішено.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів протокольною ухвалою суду від 13.03.2023 відхилила його з огляду на таке.
Частиною одинадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Згідно із частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 07.02.2023 повідомив учасників справи про те, що наступне судове засідання відбудеться 13.03.2023 о 12:00 год, а також те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Крім того, колегія суддів враховує, що, по-перше, представник ТОВ «Рубікон-ІІ» на власний розсуд визначив пріоритетність участі у судових засіданнях Великомихайлівського районного суду Одеської області та Роздільнянського районного суду Одеської області над участю у судових засіданнях з розгляду Південно-західним апеляційним господарським судом цієї апеляційної скарги; по-друге, ТОВ «Рубікон-ІІ» мало можливість і час для вирішення питання про участь іншого представника в судовому засіданні.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Таким чином, оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, доводи скаржника викладені письмово у апеляційній скарзі та письмових поясненнях, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «Рубікон-ІІ» про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, яке відбулось 13.03.2023, з`явились представники ТОВ «Сауспальм» і ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та надали усні пояснення, відповідно до яких просили оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Інші представники учасників справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, а також письмові пояснення, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
01.12.2010 між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (банком) та ТОВ «Рубікон-ІІ» (позичальником) було укладено кредитний договір № 021-11-10, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався його прийняти та належним чином використати і повернути банку, сплативши відповідні відсотки й виконавши всі інші зобов`язання, визначені у договорі.
У пункті 2.2.5. кредитного договору було встановлено право банку відступати свої права, що виникли з договору чи у зв`язку з договором іншій (іншим) особі (особам) та повідомляти такій особі (особам) інформацію про позичальника і його діяльність та передавати документи, що стосуються позичальника і його діяльності.
15.07.2011 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 021-11-10, умовами якої визначено, що максимальна сума кредиту складає 15 000 000 грн, відстоткова ставка 17,5% річних за умови виконання позичальником умов договору та 19,5% у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником умов п.п. 2.3.7. 2.3.8. договору, дата повернення кредиту 01.12.2015.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх грошових зобов`язань за вказаним договором, у тому числі, й обов`язків з відшкодування збитків, банком та ТОВ «Рубікон-ІІ» укладено договір іпотеки від 01.12.2010, посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б. та зареєстрований за № 1-5184.
У подальшому, 15.07.2011 між банком та ТОВ «Рубікон-ІІ» також було укладено договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 01.12.2010 Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1-5184.
Згідно з положеннями договору іпотеки (з урахуванням договору № 1 про внесення змін) предметом іпотеки виступили:
-земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса Київ, загальною площею 14,9577 га, яка належить іпотекодавцеві на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №916804 від 04.09.2006, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів,
-будівлі комплексу дорожнього сервісу, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса Київ 15 км, загальною площею 11 217,50 кв.м та належать іпотекодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.05.2011, виданого Виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.
Відповідно до пункту 4.4. договору іпотеки від 01.12.2010 вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем та становить 50 000 000,00грн, в т.ч. вартість земельної ділянки складає 17242043,00 грн.
За умовами пункту 6.4. договору іпотеки сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право самостійно обрати такі шляхи позасудового врегулювання (і іпотекодавець згоден з такими шляхами позасудового врегулювання):
-іпотекодержателю належить право від власного імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством;
-при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику повідомлення цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в цьому договорі, з вказівкою про загальну суму боргових зобов`язань та граничний строк їх погашення. У випадку непогашення боргових зобов`язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя на підставі укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов`язань, вказаному в іпотечному повідомленні;
-звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на даному договорі.
24.07.2015 ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (цедент) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (цесіонарій) уклали договір відступлення прав вимоги (договір цесії), відповідно до умов якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до наступних боржників: ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів», ТОВ «Рубікон-ІІ», ТОВ «КамянкаГлобалВайн», СУНП «Марком» у формі ТОВ за кредитними договорами (основні договори), перелік яких міститься у додатку № 1 до договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором.
Пунктом 1.2. договору про відступлення прав вимоги встановлено, що за основними договорами відступаються наступні права:
-право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредитів відповідно до основних договорів;
-право вимоги сплати відсотків за користування кредитами в розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення;
-право вимоги сплати комісій та інших обов`язкових платежів у розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення;
-право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов`язань зо основними договорами.
У пункті 3.1. договору про відступлення прав вимоги сторони визначили, що ціна прав вимоги за цим договором на дату його укладення відносно кожного із боржників складає: ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» - 35 000,00 грн.; ТОВ «Рубікон-ІІ» - 18 850 061,20 грн; ТОВ «КамянкаГлобалВайн» - 4 724 479,86 грн; СУНП «Марком» у формі ТОВ - 20 809 437,81 грн.
Відповідно до пункту 3.2. договору відступлення прав вимоги цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за цим договором в загальному розмірі 44 418 978,87 грн шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента.
Додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги узгоджено перелік кредитних договорів, укладених банком з позичальниками (боржниками), згідно з яким основний борг та відсотки, що передаються з договором у еквіваленті становить 97 413 822,43 грн.
До переліку кредитних договорів (додаток № 1 до договору відступлення прав вимоги (договір цесії)) увійшли наступні:
-кредитний договір № 041-11-11 від 29.11.2011, сума основного боргу та відсотків 12 434 689,76 грн, контрагент СУНП «Марком» у формі ТОВ;
-кредитний договір № 043-11-11 від 29.11.2011, сума основного боргу та відсотків 8 374 748,05 грн, контрагент СУНП «Марком» у формі ТОВ;
-кредитний договір № 021-11-10 від 01.12.2010, сума основного боргу та відсотків 19 383 559,06 грн, контрагент ТОВ «Рубікон-ІІ»;
- кредитний договір № 026-07-13 від 05.07.2013, сума основного боргу та відсотків 4 724 479,86 грн, контрагент ТОВ «КамянкаГлобалВайн»;
- кредитний договір № 004-03-11 від 25.03.2011, сума основного боргу та відсотків 52 496 345,70 грн, контрагент ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів».
При цьому, приймаючи постанову від 07.07.2021 у справі № 916/2194/18, Верховний Суд встановив, що 06.08.2015 ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (первісний заставодержатель) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (новий заставодержатель) уклали договір про передачу прав за іпотечними договорами №02, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованим за № 5262. За цим договором банк передав ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» права за іпотечним договором від 01.12.2010, укладеним банком з ТОВ «Рубікон-ІІ» (реєстровий №1-5184). Передача прав за іпотечним договором відбулася на підставі договору про відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна спірної земельної ділянки станом на 05.02.2018 підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» є іпотекодержателем за договором іпотеки щодо спірної земельної ділянки. Також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 03.09.2021 підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» є іпотекодержателем за договором іпотеки щодо спірної нерухомого майна.
15.04.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулеєм О. І. видано наказ №60, яким визнано нікчемними правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме: з 18.03.2015 по 18.03.2016, згідно з додатком 1 та доручено директору департаменту запровадження тимчасової адміністрації Фонду здійснити необхідні заходи щодо застосування наслідків нікчемності договорів відповідно до додатку 1.
Додатком № 1 до наказу № 60 визначено, що причинами нікчемності договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» (цедентом) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» (цесіонарієм) є те, що:
-відповідно до пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банк здійснив відчуження або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому згідно з умовами договору. За умовами договору ціна відступлення права вимоги складає 44 418 978,87 грн, в той час коли борг з урахуванням відсотків складає 97 413 822,43 грн, у відсотковому співвідношенні різниця складає 54,4%, таким чином, цедентом права вимоги відчужені за ціною, яка на 20 і більше відсотків менша від розміру грошових зобов`язань, право вимоги за якими відступається;
-згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
-відповідно до пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
На виконання наказу від 15.04.2016 №60 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» було направлено повідомлення про нікчемність правочинів, зазначених у наказі, зокрема і повідомлення від 17.05.2016 № 01.1-06/971 про нікчемність договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015.
Відповідачем-2 на адресу позивача було надіслано вимогу про усунення порушення від 09.11.2016 вих.№0911/16, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», посилаючись на положення статей 33, 35, 36 Закону України «Про іпотеку», а також положення пункту 6.4. договору іпотеки, просило ТОВ «Рубікон-ІІ» оплатити заборгованість за кредитним договором у сумі 21 573 017,27 грн, попередивши про намір, у іншому випадку, укласти договір купівлі-продажу майна в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку».
На підтвердження направлення даної вимоги відповідачем-1 надано копію конверта, на якому міститься напис: «Пакет получить отказались. 17.01.2017».
23.08.2017 відповідач-2 надіслав на адресу позивача ще одну вимогу про усунення порушення від 23.08.2017, в якій просив ТОВ «Рубікон-ІІ» погасити заборгованість і зазначив, що у разі непогашення заборгованості товариство розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки будь-яким способом на власний розсуд, у тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі пункту 6.4. договору іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки.
На підтвердження направлення такої вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» надано суду опис вкладення, реєстр № 1, копію конверту, який містить напис: «Вернуть отправителю в Киев. Отказ от получения пакета. 05.09.2017».
06.03.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» в якості продавця та/або іпотекодержателя та ТОВ «Сауспальм» в якості покупця уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., зареєстрований за № 90.
Відповідно до пункту 1.1. наведеного договору продавець, що діє від свого імені на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку», продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса - Київ, загальною площею 14,9577 га.
За умовами пункту 2.1. договору продаж земельної ділянки, що відчужується, провадиться за 11 270 630 грн. Оплата земельної ділянки здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до пункту 2.2. договору покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем протягом 12 місяців.
Також, 06.03.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» в якості продавця та/або іпотекодержателя та ТОВ «Сауспальм» в якості покупця уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., зареєстрований за № 91.
Згідно з пунктом 1.1. зазначеного договору продавець, що діє від свого імені на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку», передає, а покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна, а саме: будівлі комплексу дорожнього сервісу, які знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса - Київ 15 км, загальною площею 11 217,50 кв. м, розташовані на земельній ділянці площею 14,9577 га кадастровий номер 5121084200:03:001:0008.
За умовами пункту 2.1. договору ціна продажу нерухомого майна за цим договором складає 19 073 452 грн. Оплата нерухомого майна здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до пункту 2.2. договору покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем протягом 12 місяців з дня укладання цього договору.
24.06.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» та ТОВ «Сауспальм» було укладено додаткові угоди до договорів купівлі-продажу, якими внесено зміни до цих договорів та викладено їх пункти 2.2. в наступній редакції: « 2.2. Покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем у строк до 31 грудня 2021 року включно шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, зазначених у п.2.1. цього договору, на рахунок продавця».
На підтвердження здійснення часткової оплати за договорами ТОВ «Сауспальм» разом з відзивом на позовну заяву надано платіжні доручення.
Так, згідно з наданими відповідачем-1 платіжними дорученнями, ТОВ «Сауспальм» перераховано 307 869,00 грн за договором купівлі-продажу нерухомого майна та 170 630,00 грн - за договором купівлі-продажу земельної ділянки.
14.03.2018 між ТОВ «Несімко» (іпотекодержателем) та ТОВ «Сауспальм» укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов`язання, визначеного в цій статті договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі нерухоме майно:
-земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса Київ, загальною площею 14,9577 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1502142151210;
-будівлі комплексу дорожнього сервісу, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса Київ 15км, загальною площею 11 217,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1502398551210.
Згідно з пунктом 1.2. вказаного договору, іпотекою за цим ним забезпечується виконання зобов`язань ТОВ «Сауспальм» перед ТОВ «Несімко», що випливає з договору безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі № 14/03 від 14.03.2018, а саме: зобов`язання іпотекодавця повернути іпотекодержателю безпроцентну поворотну фінансову допомогу в сумі 31300000 грн до 31.12.2021.
З огляду на викладене, а також у зв`язку з тим, що договори купівлі-продажу від 06.03.2018, на думку позивача, є недійсними, у тому числі, оскільки порушують публічний порядок, та були укладені на підставі недійсного договору відступлення прав вимоги від 24.07.2015, ТОВ «Рубікон-ІІ» звернулось з цим позовом до суду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша, друга статті 202 Цивільного кодексу України).
У статті 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція діє доки не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, виходячи із змісту статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).
Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/5425/18).
Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.
У Цивільному кодексі України закріплений підхід, за яким оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).
Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.
Подібну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц зазначено, що якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Щодо доводів скаржника про безпідставність оскаржуваного рішення в частині відмови позовної вимоги про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015
В якості підстав для визнання недійсним договору цесії позивач вказав, що
1)договір є нікчемним, що встановлено за результатом перевірки правочинів, вчинених ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» на підставі наказу №60 від 15.04.2016, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №910/12294/16;
2)ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не здійснило оплату за договором цесії;
3)договір укладено з вигодою для ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», що свідчить, що такий договір є договором факторингу, натомість ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не відносилось на момент укладання договору до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», які можуть надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.
Щодо доводів позивача про нікчемність договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015
Підстави віднесення правочинів до нікчемних встановлено частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на 24.07.2015 дата укладення оскаржуваного договору про відступлення прав вимоги), а саме:
1)банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2)банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3)банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/ або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5)банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6)банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7)банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8)банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9)здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься у постанові по справі № 910/12294/16 від 11.04.2018, правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку (уповноваженої особи Фонду). Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку як суб`єкта господарювання, виданим керівником банку в межах своїх повноважень.
Колегія суддів вважає, що наказ №60 від 15.04.2016 не породжує визнання оскаржуваного договору нікчемним, а тому посилання позивача на вказаний наказ при обґрунтуванні нікчемності договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 є безпідставним.
Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку, тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину. Для застосування наслідків нікчемного правочину банк повинен звернутися до суду з відповідним позовом.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2022 у цій справі №916/2330/21 зазначив, що питання нікчемності договору від 24.07.2015 вже було предметом дослідження у справах №910/9791/18, №916/2194/18, за результатами розгляду яких суди не знайшли підстав для задоволення позовів з посиланням на відсутність ознак нікчемності договору та неефективність обраного способу захисту.
Щодо справи №916/2194/18
У жовтні 2018 року ТОВ «Рубікон-ІІ» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Сауспальм», ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея Олександра Івановича, у якому просило застосувати наслідки нікчемності правочинів, а саме: договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал»; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм»; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», повернувши ТОВ «Рубікон-ІІ» у стан, який існував до укладення цих правочинів, шляхом скасування державної реєстрації прав ТОВ «Сауспальм» та їх обтяжень на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м і земельну ділянку загальною площею 14,9577 га кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021, у задоволенні позову відмовлено.
При прийнятті означених рішень та постанови як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, виходили із необхідності зазначення у судових рішеннях висновків щодо встановлення факту нікчемності договору відступлення права вимоги від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», недійсності договору купівлі-продажу від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», фіктивності договору іпотеки від 14.03.2018, укладеного між ТОВ «Сауспальм» і ТОВ «Несімко».
Постановою Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2194/18 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Рубікон-ІІ» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №916/2194/18; касаційну скаргу ТОВ «Сауспальм`задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №916/2194/18 змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В інших частинах постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 916/2194/18 залишено без змін.
Приймаючи означену постанову, Верховний Суд зазначив, що у разі звернення позивача до суду щодо застосування неналежного чи неефективного способу захисту, суд не перевіряє доводи сторін у частині висновку щодо нікчемності такого договору, не підтверджує і не спростовує його, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного чи ефективного способу захисту.
При цьому Верховним Судом було вказано на те, що оскільки за результатами розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів, то у судів не було підстав перевіряти доводи сторін і надавати правові висновки щодо нікчемності договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, а тим більше досліджувати на предмет недійсності договори купівлі-продажу та іпотеки, що взагалі не було предметом і підставами позову ТОВ «Рубікон-ІІ», тому зазначене свідчить про вихід суду за межі позовних вимог у цій частині.
Отже, дійшовши висновку, що позивачем обрано спосіб захисту прав та інтересів, який не є належним, у судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні підстави для правових висновків в межах цієї справи щодо нікчемності договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, оскільки в такому випадку суд не робить висновку по суті вимог. При цьому з огляду на положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України у судів були відсутні і підстави вважати недійсними договори купівлі-продажу та іпотеки, про що зазначено у мотивувальній частині судових рішень.
Щодо справи №910/9791/18
ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», ТОВ «Рубікон-ІІ», ТОВ «Кам`янка Глобал Вайн», Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі ТОВ, ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом визнання права вимоги за кредитними договорами № 021-11-10 від 01.12.2010, № 026-07-13 від 05.07.2013, № 041-11-11 від 29.11.2011, № 043-11-11 від 29.11.2011 та № 004-03-11 від 25.03.2011, та за всіма договорам забезпечення, які забезпечують виконання зобов`язань позичальників за вказаними кредитними договорами.
Приймаючи рішення від 08.11.2019 у справі №910/9791/18, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, Господарський суд міста Києва зазначив про відсутність ознак нікчемності, в тому числі договору відступлення права вимоги від 24.07.2015.
Так судом встановлено, що при продажі прав вимоги за кредитним договором СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілів», банк визначив вартість цієї заборгованості, що була відступлена у пакеті з іншими, на рівні 35000,00 грн. Заборгованість за кредитним договором № 004-03-11 від 25.03.2011 попередньо вже була відчужена Банком у 2014 році на користь ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова Компанія «Будінвестконсалтинг» за ціною близько 30 млн. гривень. В подальшому, на прикінці липня 2015 року, банк викупив назад у ТОВ «Інноваційно-Інжинірингова Компанія «Будінвестконсалтинг» право вимоги за кредитним договором № 004-03-11 від 25.03.2011 за ціною 33 409,29 грн. Отже, на момент продажу права вимоги за кредитним договором №004-03-11 від 25.03.2011 його балансова вартість не могла бути більше 35000,00 грн. Також, необхідно врахувати той факт, що все майно, яке забезпечувало виконання зобов`язань за кредитним договором № 004-03-11 від 25.03.2011 станом на дату відступлення знаходилось на непідконтрольній українській владі території Донецької області.
Також судом зазначено, що за своєю правовою природою договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 року є оплатним, оскільки сторони спірного правочину встановили вартість, яку відповідач-1 повинен сплатити позивачу за відступлення права вимоги у розмірі 44418978 грн. 87 коп., тобто не є договором про безоплатне відчуження майнових прав, а тому в даному випадку саме Публічне акціонерне товариство «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ - УКРАЇНА» отримало переваги, оскільки, здійснивши списання грошових коштів з рахунку відповідача-1, задовольнило свої грошові вимоги до боржника.
Суд зазначив, що списання грошових коштів в розмірі 2073163,29 доларів США з депозитного рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» №2651336854901 було здійснено 27.08.2015, тобто до введення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА» на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016 р. № 169 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА» до категорії неплатоспроможних».
При цьому списання коштів з депозитного рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» було формою реалізації прав банку, що випливали із договору застави, згідно з яким банк міг на власний розсуд (без додаткових вказівок клієнта) розпоряджатись грошовими коштами, що містились на депозитному рахунку (пункти 5.5.1-5.5.4 договору застави).
За таких обставин суд встановив відсутність жодних належних та допустимих доказів наявності надання пільг (переваг) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» при укладанні спірних правочинів, а тому дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності договорів, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Рубікон-ІІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/9791/18 на підставі частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником ТОВ «Рубікон-ІІ» належним чином не обґрунтовано поважності причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги у найкоротші строки з часу, відколи особа довідалася про наявність оскаржуваного нею судового рішення.
Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Рубікон-ІІ» залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/9791/18залишено без змін.
Таким чином, приймаючи рішення у справі №910/9791/18, яке станом на час розгляду даної справи є чинним та не скасовано, суд зазначив про відсутність ознак нікчемності, в тому числі договору відступлення права вимоги від 24.07.2015.
Відтак, звернення позивача до суду є, фактично, спробою ревізії судового рішення, яке набрало законної сили, що не відповідає принципу «Res Judicata».
Враховуючи викладене, позивач в рамках цієї справи не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підстав віднесення правочинів до нікчемних, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а надана позивачем аналітична довідка за результатами перевірки окремих питань фінансової діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» від 23.03.2017 (т.1 а.с.73-91) не приймається судом до уваги, оскільки наведені в ній висновки щодо виведення активів посадовими особами банку та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не можуть бути визнані такими, що не потребують доведення та дослідження.
Господарський суд Одеської області, відхиляючи доводи позивача стосовно того, що оспорюваний договір є фактично договором факторингу, оскільки у ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» відсутній статус фінансовою установи, що є обов`язковою умовою для укладання та дійсності договору факторингу), встановив, що такі твердження ТОВ «Рубікон-ІІ» спростовуються наданим ТОВ «Сауспальм» разом з відзивом на позовну заяву Свідоцтвом ФК №330 від 22.08.2012 (т.3 а.с.55), виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яке засвідчує реєстрацію на підставі розпорядження комісії від 22.08.2012 №984 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» як фінансової установи. ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» виключено з Державного реєстру фінансових установ з анулюванням свідоцтва про реєстрацію фінансової Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2017 №2904 (т.3 а.с.56), тобто після укладення спірного договору.
Вказані висновки суду першої інстанції скаржником не оскаржуються.
Відхиляючи довід позивача про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» не здійснило оплату за договором цесії, колегія суддів виходить з того, що питання сплати грошових коштів за договором цесії було предметом дослідження в рамках справи №910/9791/18, учасником якої, в тому числі, було і ТОВ «Рубікон-ІІ». Приймаючи рішення у справі №910/9791/18, суд встановив, що 27.08.2015 банком достроково на підставі меморіального ордеру № 31747952 від 27.08.2015 з депозитного рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» №2651336854901, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 2 073 163,29 доларів США в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення (цесії) від 24.07.2015. Крім того, судом зазначено, що фактично виконання списання грошових коштів з депозитного рахунку відбулося шляхом перерахування в рахунок відступлення майнових прав безготівкових коштів з депозитного рахунку, чим було погашено заборгованість за договором відступлення за рахунок вкладу юридичної особи в системі банку.
Колегія суддів вважає, що встановлені вище обставини у господарській справі №910/9791/18 щодо сплати грошових коштів за договором цесії є преюдиційними в силу приписів частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а не відповідною правовою оцінкою, як про це стверджує апелянт.
Підсумовуючи викладене, доводи позивача щодо недійсності договору цесії не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу
В якості підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу позивач вказує, що при їх укладенні:
1)не забезпечено повідомлення іпотекодавця (юридично значимі повідомлення) щодо здійснення реалізації об`єкту іпотеки та ціни договору, за яким має бути реалізовано вказаний об`єкт, як і порядок здійснення розрахунків, в частині перерахунку різниці ціни продажу об`єкту і наявної заборгованості в порушення частини п`ятої статті 33, статей 38, 42 Закону України «Про іпотеку», глави 13 розділу І та абзацу 2 підпункту 2.7. пункту 2 глави 2 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (в редакції чинній на 06.03.2018);
2)не здійснено сплати на користь ТОВ «Рубікон-ІІ» різниці між вартістю заборгованості за кредитним договором та вартістю майна, яким забезпечено кредитний договір, та яке відчужено на користь третьої особи (ТОВ «Сауспальм»);
3)відсутня реальна оплата за договорами купівлі-продажу;
4)в договорі відсутнє встановлення відповідальності (негативних наслідків) за невиконання умов договору в частині оплати, а отже, в порушення положень частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України, частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, не зазначено істотні умови господарського договору;
5)порушено правила публічності (частина перша статті 203, стаття 228 Цивільного кодексу України);
6)у продавця відсутні права на відчуження.
Оскаржуючи рішення Господарського суду Одеської області скаржник звернув увагу на правову невизначеність договору відступлення права вимоги (договору цесії від 24.07.2015) на момент направлення ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» вимог про сплату заборгованості із застереженням про продаж іпотечного майна та безпідставність і неможливість як стягнення грошових коштів, так і продажу іпотечного майна.
В обґрунтування вказаних доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», отримавши повідомлення про нікчемність договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 та оскарживши наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулея О.І. від 15.04.2016 № 60 до суду, незважаючи на судове провадження по справі № 910/12294/16, направило двічі на адресу ТОВ «Рубікон-ІІ» вимоги про сплату заборгованості із застереженням про продаж іпотечного майна, а саме, в перший раз, коли рішення суду про скасування наказу № 60 не набрало законної сили, а в другий раз, коли Верховним Судом України допущено справу №910/12294/16 до свого провадження, що свідчило про правову невизначеність договору відступлення права вимоги (договору цесії від 24.07.2015) на момент направлення ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» вказаних вимог та безпідставність, неможливість як стягнення грошових коштів, так і продажу іпотечного майна.
Також скаржник зауважив, що суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», усвідомлюючи, що не набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 01.12.2010, укладеним між ТОВ «Рубікон-ІІ» та ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна», а отже, не набуло права на продаж предмета іпотеки, передбаченого статтею 38 закону України «Про іпотеку», уклало договори купівлі-продажу з ТОВ «Сауспальм», на підставі яких спірне майно вибуло з володіння власника ТОВ «Рубікон-ІІ» поза його волею.
Відхиляючи наведені доводи ТОВ «Рубікон-ІІ» колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, відповідно до яких наказ (рішення) банку про нікчемність правочинів не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних; такі накази (рішення) банку не можуть встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку.
А тому наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку Гулея О.І. від 15.04.2016 № 60 та повідомлення про нікчемність договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015 не породжували для ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» жодних наслідків та не виключали його право вимоги до ТОВ «Рубікон-ІІ».
Щодо доводів скаржника про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів відмови ТОВ «Рубікон-ІІ» в отриманні вимог ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», що мало наслідком неповідомлення його, як іпотекодавця, про здійснення реалізації об`єкту іпотеки, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями Закону України «Про іпотеку» (тут та надалі в редакції, чинній станом на момент укладення договорів купівлі-продажу) передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов`язання.
Відповідно до приписів статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно із приписами частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержатилем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до положень частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
За приписами статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору для прийняття рішення іпотекодержателем про звернення стягнення на предмет іпотеки, обов`язковою умовою є надіслання письмової вимоги іпотекодавцю та боржнику за основним договором (якщо іпотекодавець відмінний від боржника).
Відповідно до положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» для реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, яке виникло на підставі судового рішення чи застереження в іпотечному договорі, обов`язковою умовою є письмове повідомлення за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем-2 на адресу позивача було надіслано вимогу про усунення порушення від 09.11.2016 вих.№0911/16, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал», посилаючись на положення статей 33, 35, 36 Закону України «Про іпотеку», а також положення пункту 6.4. договору іпотеки, просило ТОВ «Рубікон-ІІ» оплатити заборгованість за кредитним договором у сумі 21 573 017,27грн, попередивши про намір, у іншому випадку, укласти договір купівлі-продажу майна в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку».
На підтвердження направлення даної вимоги відповідачем-1 надано копію конверта, на якому міститься напис: «Пакет получить отказались. 17.01.2017».
23.08.2017 відповідач-2 надіслав на адресу позивача ще одну вимогу про усунення порушення від 23.08.2017, в якій просив ТОВ «Рубікон-ІІ» погасити заборгованість і зазначив, що у разі непогашення заборгованості товариство розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки будь-яким способом на власний розсуд, у тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі пункту 6.4. договору іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки.
На підтвердження направлення такої вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» надано суду опис вкладення, реєстр № 1, копію конверту, який містить напис: «Вернуть отправителю в Киев. Отказ от получения пакета. 05.09.2017».
Колегія суддів вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» було додержано положення статті 35 Закону України «Про іпотеку» та надіслано на адресу позивача вимогу про усунення порушень вих. №0911/16 від 09.11.2016 та 23.07.2017.
Доводи позивача щодо неповідомлення його про відчуження об`єкту іпотеки з огляду, зокрема, на різну кількість сторінок у вимозі (порівняно із відомостями, зазначеними в реєстрі) визнаються неспроможними, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, були пояснені відповідачами з посиланням на двосторонній друк тексту у вимозі.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Доводи скаржника стосовно відсутності реальної оплати за договорами купівлі-продажу спростовуються наданими ТОВ «Сауспальм» платіжними дорученнями № 238, 239, 240, 241, 242 (т.3 а.с. 50-54). При цьому суд також враховує, що внаслідок укладання додаткових угод до оспорюваних договорів купівлі-продажу, строк оплати з такими договорами станом на момент прийняття рішення у даній справі не настав. При цьому факт оплати або неоплати за такими договорами не впливає на права та обов`язки позивача у даній справі.
Щодо доводів позивача стосовно непогодження сторонами договорів купівлі-продажу відповідальності за невиконання таких договорів, колегія суддів зазначає, що абзацом 2 частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом положень статей 656, 691 , 692 Цивільного кодексу України істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет та ціна. В свою чергу, законом не визначено необхідність погодження обсягу відповідальності сторін як істотної умови договору.
Судова колегія не надає оцінку іншим підставам недійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 06.03.2018, укладених між з огляду на те, що висновки суду в цій частині скаржником не оскаржуються.
Щодо вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 14.03.2018
Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 14.03.2018, позивач зазначає про безтоварність господарської операції в частині отримання ТОВ «Сауспальм» від ТОВ «Несімко» грошових коштів за договором №14/03 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 14.03.2018.
Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, укладенням останнього забезпечено виконання ТОВ «Сауспальм» зобов`язань перед ТОВ «Несімко», що випливають з договору №14/03 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 14.03.2018, а саме: зобов`язань іпотекодавця повернути іпотекодержателю безпроцентну поворотну фінансову допомогу в сумі 31 300 000 грн до 31.12.2021.
Виходячи із приписів частин четвертої та п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання.
Водночас позивач, зазначаючи про безтоварність господарської операції в частині отримання ТОВ «Сауспальм» від ТОВ «Несімко» грошових коштів, не ставить питання щодо недійсності договору №14/03 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 14.03.2018, та крім того, матеріали справи також не містять як доказів визнання недійсним (нікчемним) вказаного договору №14/03 від 14.03.2018, так і копії цього договору.
З огляду на викладене, у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору іпотеки від 14.03.2018 слід відмовити.
Щодо позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння, а саме, у ТОВ «Сауспальм» на користь ТОВ «Рубікон-ІІ» нерухомого майна
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до положень статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частинами першою та третьою статті 388 Цивільного кодексу України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі (пункт 51 постанови ВП ВС від 11.02.2020 у справі справа № 922/614/19 (провадження №12-157гс19).
З огляду на те, що у цій справі судом не встановлено, а позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами обставин незаконного вибуття спірного майна із власності позивача, позовна вимога про витребування майна не підлягає задоволенню.
Щодо інших вимог
Оскільки інші вимоги позивача є фактично похідними від вимог про визнання недійсними договорів, у задоволенні яких судом відмовлено, у задоволенні вимог позивача про припинення обтяження нерухомого майна та внесення запису про державну реєстрацію права власності також слід відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Хоча доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог, однак враховуючи, що Господарський суд Одеської області припустився порушення норм процесуального права, оскільки розглянув дану справу, не залучивши до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів СУНП «Марком» у формі ТОВ, ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів», ТОВ «Камянка Глобал Вайн», оскаржуване рішення суду слід скасувати на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 частити першої статті 129 статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що за результатом апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову у позові, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи покладаються на скаржника.
З огляду на відмову в позові у повному обсязі, витрати ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21 у сумі 937564,00 грн слід покласти на позивача.
Щодо повороту виконання постанови
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 333 Господарського процесуального кодексу України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він відмовляє в позові повністю.
Враховуючи, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21 виконана у повному обсязі шляхом внесення до відповідних державних реєстрів інформації про припинення права власності ТОВ «Сауспальм», припинення іпотеки ТОВ «Несімко» та внесення запису про нового власника об`єкта, колегія суддів при новому розгляді справи вважає за небхідне здійснити поворот виконання вказаної постанови.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 284, 333 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/2330/21 скасувати.
3.У задоволенні позову відмовити.
4.Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи покласти на позивача.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» 937564 /дев`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот шістдесят чотири/ грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21.
6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
7.Повернути виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21, а саме, скасувати всі реєстраційні дії, здійснені на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №916/2330/21, зокрема, щодо припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм», щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ», щодо припинення іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Несімко» і скасування записів про обтяження іпотекою, та повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм» право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008) (РНОНМ 1502142151210), що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ, загальною площею 14,9577 га, та будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 11217,5 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, шлях Одеса-Київ, 15 км, 13769554 (РНОНМ 1502398551210).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.03.2023.
Головуючий суддяЛ.В. Поліщук
СуддяГ.І. Діброва
СуддяА.І. Ярош
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109616449 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо витребування майна із чужого незаконного володіння |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні