Постанова

від 14.02.2023 по справі 910/15877/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. Справа № 910/15877/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Смирнова Є.Г.

від відповідача: Коваль О.С.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 (рішення в повному обсязі складено 15.11.2022) (суддя Комарова О.С.)

у справі № 910/15877/21 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк Солар"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-1);

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (третя особа-2);

3. Кабінет Міністрів України (третя особа-3),

про стягнення 846 894,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк Солар" (далі - ТОВ "Спарк Солар", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення 5 851 641,16 грн, яка складається з: заборгованості в розмірі 5 004 746,41 грн, пені - 373 631,56 грн, штрафу - 381 649,58 грн, 3 % річних - 91 613,61 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 535/10/20 від 18.03.2020 (далі - Договір) щодо своєчасної та повної оплати відпущеної електричної енергії, виробленої позивачем за "зеленим" тарифом, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість у розмірі 5 004 746,41 грн, про стягнення якої, а також 373 631,56 грн пені, 381 649,58 грн штрафу та 91 613,61 грн 3 % річних просить позивач.

3. До закінчення підготовчого провадження у даній справі позивач подав до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із погашенням відповідачем основного боргу у сумі 4 367 232,60 грн. Відтак, позивач просив стягнути з відповідача 1 484 408,56 грн, з яких 637 513,81 грн основного боргу, 373 631,56 грн пені, 381 649,58 грн штрафу та 91 613,61 грн 3 % річних. Зазначена заява була прийнята судом до розгляду.

Короткий зміст заперечень відповідача

4. У відзиві на позовну заяву ДП "Гарантований покупець" позовні вимоги не визнало і зазначило, що з наданих позивачем доказів не вбачається факт настання строку остаточної оплати електричної енергії, у зв`язку з чим позивач не обґрунтував як дати виникнення виконання зобов`язання, так і дати прострочення виконання зобов`язань за укладеним сторонами договором. Поряд з цим, відповідач послався на відсутність своєї вини в неотриманні позивачем повної оплати за електричну енергію, що пов`язано із невиконанням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", третя особа-2) покладених на нього спеціальних обов`язків із забезпечення надходження грошових коштів гарантованому покупцеві для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом у повному обсязі. Також відповідач зазначив, що Регулятором не був затверджений розмір вартості послуги за жоден розрахунковий період 2021 року, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 850 527,57 грн і трьох процентів річних у розмірі 165,51 грн. Крім цього, відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за несвоєчасну оплату відпущеної електричної енергії у квітні-липні 2020 року.

5. Позивач, у свою чергу, у відповіді на відзив вказав про хибність доводів відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що за умовами укладеного сторонами договору остаточний розрахунок, дійсно, пов`язаний із датою затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Тобто, наведена умова договору є відкладальною, і строк виконання зобов`язання відповідачем визначений вказівкою на подію. З урахуванням викладеного, позивач, посилаючись на положення ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), стверджував, що строк проведення остаточних розрахунків за період січень-червень 2021 року є таким, що настав.

6. Щодо тверджень відповідача про сплив позовної давності, позивач послався на положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими відповідний строк продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/15877/21 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Спарк Солар" 326 992,17 грн пені, 381 649,58 грн штрафу, 81 268,02 грн трьох процентів річних і 11 848,65 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за квітень-липень 2020 року та січень-червень 2021 року, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка на день подання позову становила 5 004 746,41 грн. Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві 4 367 232,60 грн, у зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 4 367 232,60 грн, яку прийнято судом. У період з 17.02.2022 по 15.09.2022 відповідач погасив свої грошові зобов`язання перед позивачем щодо оплати купленої електричної енергії у спірний період у розмірі 637 513,81 грн, у зв`язку з чим суд ухвалою від 14.11.2022 закрив провадження у справі в цій частині.

Водночас, враховуючи прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, вимоги позивача про стягнення пені, штрафу і трьох процентів річних заявлені обґрунтовано.

9. Разом з тим, місцевий господарський суд вказав, що позивач документально не довів, яку саме суму відповідач повинен був оплатити йому відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП за перші 10 та 20 днів розрахункових місяців спірного періоду пропорційно до інших постачальників електричної енергії за "зеленим" тарифом, з урахуванням специфіки розрахунків на ринку електричної енергії України та положень п. 10.1 Порядку. Оскільки позивач не довів розмір заборгованості відповідача на кожну конкретну дату перших двох етапів розрахунків (до 15 числа (включно) розрахункового місяця за перші 10 днів розрахункового місяця (пропорційна оплата) та до 25 числа (включно) розрахункового місяця за перші 20 днів розрахункового місяця (пропорційна оплата), суд зробив висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки за ці періоди.

10. За висновками суду першої інстанції, оскільки за умовами Договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, третя особа-1) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок) розрахунковим періодом є саме місяць, а не 10 та 20 днів відповідного місяця, грошове зобов`язання відповідача вважається простроченим у випадку нездійснення остаточного розрахунку протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

11. З огляду на викладене, місцевий господарський суд, здійснивши власний розрахунок пені, трьох процентів річних і штрафу, зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 326 992,17 грн пені, 381 649,58 грн штрафу та 81 268,02 грн трьох процентів річних.

12. Заяву ДП "Гарантований покупець" про застосування наслідків спливу строків позовної давності, викладену у відзиві на позовну заяву, місцевий господарський суд відхилив, посилаючись на п. 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX і п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/15877/21 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 326 992,17 грн пені, 381 649,58 грн. штрафу, 81 268,02 грн трьох процентів річних і 11 848,65 грн судового збору повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14. В обґрунтування апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права - ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 № 810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, та процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, §§ 2-4 Глави 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Зокрема, порушенням відповідач вважає те, що суд першої інстанції:

- не застосував строки позовної давності до вимог позивача про стягнення неустойки; встановлена норма Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ ставить у нерівні права учасників судового процесу, направлена виключно на захист позивача та не захищає права відповідача;

- неправильно визначив строки виникнення зобов`язання у гарантованого покупця, оскільки, взявши до уваги наявність у матеріалах справи підписаних сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії, суд не взяв до уваги положення п. 10.4 Порядку, відповідно до якого обов`язок гарантованого покупця з оплати 100 % вартості відпущеної продавцям за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає після настання двох обов`язкових умов: 1) отримання гарантованим покупцем підписаного продавцем акта купівлі-продажу електроенергії; 2) затвердження регулятором розміру вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; при цьому, згідно з положеннями п. 10.4 Порядку зобов`язання гарантованого покупця з оплати електроенергії відносно кожного розрахункового місяця спірного періоду виникає лише з другого робочого дня після настання останньої; відтак, на думку скаржника, термін оплати за електричну енергію розрахункового місяця спірного періоду 2020 року не міг виникнути раніше двох днів з дати затвердження регулятором вартості послуги у разі, якщо дата отримання акта купівлі-продажу електричної енергії даного розрахункового періоду гарантованим покупцем від позивача передує вищевказаній даті. Натомість, відповідач наголошує на відсутності доказів, які б підтвердили дату отримання гарантованим покупцем такого акта купівлі-продажу;

- безпідставно не застосував положення ч. 3 ст. 551, ст. 614 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України як підставу для звільнення гарантованого покупця від відповідальності.

16. Також, відповідач у клопотанні, заявленому суду апеляційної інстанції, просив у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій та 3 % річних - зменшити розмір неустойки та 3 % річних до 1 грн, посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

17. 05.12.2022 матеріали зазначеної апеляційної скарги надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15877/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19. 19.12.2022 на виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15877/21.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху; надано ДП "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/15877/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.02.2023 об 11:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 27.01.2023.

Явка представників учасників справи

22. У судове засідання, призначене на 14.02.2023, з`явилися представники сторін.

23. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали.

24. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду без участі представників третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25. 18.03.2020 між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) і ТОВ "Спарк Солар" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір № 535/01/20 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, вробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

26. Згідно з п. 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

27. Пунктом 2.3 Договору визначено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

28. За умовами п.п. 2.4, 2.5 Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом", за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

29. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 Договору).

30. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

31. Відповідно до п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

32. Пунктом 10.4 Порядку (в редакції, чинній до 16.01.2021) передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

33. Згідно з п. 10.4 Порядку в редакції, чинній з 16.01.2021, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

34. У пункті 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

35. Згідно з п. 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

36. На виконання умов Договору позивач продав, а відповідач купив електричну енергію у квітні 2020 року загальною вартістю 1 420 006,51 грн, у травні 2020 року загальною вартістю 1 173 120,76 грн, у червні 2020 року загальною вартістю 1 470 064,57 грн, у липні 2020 року загальною вартістю 1 626 778,14 грн, у січні 2021 року загальною вартістю 141 482,56 грн, у лютому 2021 року загальною вартістю 468 699,67 грн, у березні 2021 року загальною вартістю 836 406,34 грн, у квітні 2021 року загальною вартістю 944 880,36 грн, у травні 2021 року загальною вартістю 1 224 911,72 грн, у червні 2021 року загальною вартістю 1 125 643,44 грн, на підтвердження чого позивач надав суду підписані та скріплені печатками обох сторін акти купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року від 30.04.2020, за травень 2020 року від 31.05.2020, за червень 2020 року від 30.06.2020, за липень 2020 року від 31.07.2020, за січень 2021 року від 31.01.2021, за лютий 2021 року від 28.02.2021, за березень 2021 року від 31.03.2021, за квітень 2021 року від 30.04.2021, за травень 2021 року від 31.05.2021, за червень 2021 року від 30.06.2021.

37. Позивач у позові зазначив, що відповідач сплатив позивачеві за електроенергію, відпущену у квітні 2020 року - 1 366 444,99 грн, у травні 2020 року - 53 864,74 грн, у червні 2020 року - 57 887,14 грн, у липні 2020 року - 57 554,27 грн, у січні 2021 року - 131 578,78 грн, у лютому 2021 року - 435 890,70 грн, у березні 2021 року - 777 857,90 грн, у квітні 2021 року - 878 738,73 грн, у травні 2021 року - 893 957,68 грн, у червні 2021 року - 773 472,73 грн.

38. Таким чином, на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 5 004 746,41 грн.

39. Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві 4 367 232,60 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 15.11.2021, у зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 4 367 232,60 грн, яку прийнято судом.

40. Крім того, відповідно до платіжних доручень № 208 416 від 17.02.2022 на суму 225 128,65 грн, № 248 888 від 15.09.2022 на суму 17 297,66 грн, № 249 888 від 20.09.2022 на суму 41 250,78 грн, № 252 678 від 21.09.2022 на суму 158 628,51 грн, № 250 740 від 20.09.2022 на суму 66 141,63 грн, № 251 589 від 20.09.2022 на суму 86 353,83 грн, № 245 541 від 15.09.2022 на суму 9 903,78 грн, № 244 648 від 15.09.2022 на суму 32 808,97 грн, всього - на суму 637 513,81 грн, відповідач погасив свої грошові зобов`язання перед позивачем щодо оплати купленої електричної енергії у спірний період, у зв`язку з чим місцевий господарський суд ухвалою від 14.11.2022 закрив провадження у справі в частині стягнення 637 513,81 грн основного боргу.

41. На підставі викладеного, предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 373 631,56 грн пені, 381 649,58 грн штрафу та 91 613,61 грн трьох процентів річних, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати придбаної у спірний період електричної енергії.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

42. З наведеного вище вбачається, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості отриманої електроенергії, поставленої відповідачем за "зеленим" тарифом.

43. Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

44. Частинами першою-другою статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

45. За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

46. Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами. Гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до ч. 5 ст. 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

47. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

48. З матеріалів справи вбачається, що факт отримання відповідачем від позивача зазначеного останнім обсягу електроенергії за "зеленим" тарифом підтверджено актами купівлі-продажу за квітень-липень 2020 року та січень-червень 2021 року, які підписані обома сторонами.

49. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

50. Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

51. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

52. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

53. За умовами Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

54. Виходячи зі змісту п. 10.1 Порядку, зобов`язання з оплати відпущеної позивачем електроенергії за 1 - 10 дні місяця мало бути виконане відповідачем у строк до 15 числа (включно) розрахункового місяця, а з оплати відпущеної позивачем електроенергії за 11 - 20 дні місяця - до 25 числа (включно) розрахункового місяця.

55. У свою чергу, в силу положень п. 10.4 Порядку в редакції, чинній до 16.01.2021, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, а в редакції, чинній з 16.01.2021 - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

56. НКРЕКП (Регулятор) постановою № 995 від 27.05.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, постановою № 1211 від 24.06.2020 - у травні 2020 року, постановою № 1435 від 22.07.2020 - у червні 2020 року, постановою № 1600 від 19.08.2020 - у липні 2020 року, постановою № 300 від 15.02.2022 - у червні 2021 року, постановою № 1117 від 09.09.2022 - у січні-травні 2021 року.

57. Доводи заявника апеляційної скарги про неправильне визначення місцевим господарським судом дат виникнення у ДП "Гарантований покупець" зобов`язань здійснити оплату 100 % вартості отриманої електроенергії за "зеленим" тарифом суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.

58. ДП "Гарантований покупець" посилається на те, що наявність у матеріалах справи підписаних актів купівлі-продажу жодним чином не підтверджує виникнення зобов`язання відповідача з оплати, оскільки такий акт складається та підписується відповідачем, а потім направляється позивачеві для підписання з його сторони та підлягає поверненню, і лише після отримання гарантованим покупцем - з підписом продавця (позивача), виникає зобов`язання покупця (відповідача) з оплати, тоді як матеріали справи не містять доказів на підтвердження дати отримання гарантованим покупцем наданих актів купівлі-продажу.

59. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

60. Відповідач, звертаючи увагу суду на те, що позивач не надав доказів, якими б було підтверджено дату отримання гарантованим покупцем повернутих йому актів купівлі-продажу, залишив поза увагою свій обов`язок надати докази на спростування доводів протилежної сторони та на підтвердження своїх доводів, і, не заперечуючи сам факт отримання цих актів, також не надав доказів того, коли саме отримав ці акти, що спростовує його доводи про ненастання строку виконання його грошового зобов`язання.

61. Як вбачається з матеріалів справи, за електроенергію, відпущену у квітні, травні, червні, липні 2020 року відповідач остаточно розрахувався 15.11.2021; за електроенергію, відпущену у січні 2021 року - 15.09.2022; за електроенергію, відпущену у лютому 2021 року - 15.09.2022; за електроенергію, відпущену у березні, квітні 2021 року - 20.09.2022; за електроенергію, відпущену у травні 2021 року - 21.09.2022; за електроенергію, відпущену у червні 2021 року - 17.02.2022.

62. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача та висновками місцевого господарського суду щодо наявного зволікання з боку відповідача у здійсненні розрахунків за придбану електричну енергію, що є підставою для нарахування неустойки на підставі п. 4.6 Договору.

63. Суд першої інстанції правильно відхилив як необґрунтовані доводи відповідача, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, щодо ненадходження грошових коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", оскільки згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

64. Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання.

65. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

66. Частиною другою статті 218 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

67. Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошових зобов`язань за договором сталося не з його вини, а також на вжиття ним всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов`язань перед позивачем не може бути підставою для звільнення від передбаченої Договором відповідальності.

68. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

69. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

70. Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 ЦК України.

71. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

72. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

73. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

74. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

75. Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

76. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

77. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

78. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

79. За приписами Порядку, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги (у редакції Порядку, чинній з 16.01.2021 - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги).

80. Позивач стверджує, що відповідач повинен був здійснювати оплату за отриману у спірних розрахункових місяцях електричну енергію у три етапи, виходячи з оперативних даних щодо обсягів відпущеної електричної енергії.

81. У той же час, запроваджений Порядком алгоритм розрахунків передбачає при їх здійсненні використання не тільки оперативних даних щодо обсягів відпущеної електричної енергії за 10 та 20 днів розрахункового періоду, а й пропорційність оплат.

82. Місцевий господарський суд правильно звернув увагу на те, що позивач документально не довів, яку саме суму відповідач мав оплатити позивачу відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 та 20 днів розрахункових місяців спірного періоду пропорційно до інших постачальників електричної енергії за "зеленим" тарифом, з урахуванням специфіки розрахунків на ринку електричної енергії України та положень п. 10.1 Порядку. Отже, оскільки позивач не довів розмір заборгованості відповідача на кожну конкретну дату перших двох етапів розрахунків (до 15 числа (включно) розрахункового місяця за перші 10 днів розрахункового місяця (пропорційна оплата) та до 25 числа (включно) розрахункового місяця за перші 20 днів розрахункового місяця (пропорційна оплата), відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки за ці періоди.

83. За умовами Договору та Порядку розрахунковим періодом є саме місць, а не 10 та 20 днів відповідного місяця, грошове зобов`язання відповідача вважається простроченим у випадку нездійснення остаточного розрахунку протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги (у редакції Порядку, чинній з 16.01.2021 - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги).

84. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із розрахунком пені, які здійснив суд першої інстанції, не виходячи за заявлений позивачем період нарахування та з урахуванням шестимісячного строку нарахування пені, а також враховуючи здійснення часткових оплат відповідачем, який склав 82 565,80 грн - за прострочення оплати за електроенергію, відпущену у квітні 2020 року, 66 421,42 грн - за прострочення оплати за електроенергію, відпущену у травні 2020 року, 84 295,54 грн - за прострочення оплати за електроенергію, відпущену у червні 2020 року, 93 709,41 грн - за прострочення оплати за електроенергію, відпущену у липні 2020 року, що загалом складає 326 992,17 грн.

85. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

86. Зважаючи на те, що відповідач прострочив оплату придбаної у позивача електроенергії у період з квітня по липень 2020 року на понад 30 днів, що зумовлює для відповідача настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми, суд першої інстанції правильно вказав, що позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 381 649,58 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

87. Також, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду стосовно заяви відповідача про застосування наслідків позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за несвоєчасну оплату відпущеної електричної енергії у квітні-липні 2020 року, зважаючи на таке.

88. Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

89. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

90. Позов у справі, що розглядається, подано 28.09.2021, тобто позов пред`явлено з перевищенням річного строку щодо вимог про стягнення неустойки за несвоєчасну оплату відпущеної електричної енергії у квітні-липні 2020 року.

91. Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, згідно з яким "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

92. Зважаючи на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території Україну карантин, дію якого неодноразово постановами Кабінету Міністрів України продовжували, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що строки, визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені на час карантину, а доводи відповідача про те, що вимоги про стягнення неустойки за несвоєчасну оплату відпущеної електричної енергії у квітні-липні 2020 року заявлені з пропуском позовної давності, є безпідставними.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

93. Доводи апеляційної скарги про те, що встановлена норма Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ ставить у нерівні права учасників судового процесу, направлена виключно на захист позивача та не захищає права відповідача, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать принципам господарського судочинства щодо рівності сторін перед судом.

94. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

95. Зважаючи на помилковість визначення позивачем строку прострочення основного грошового зобов`язання відповідача суд першої інстанції також правильно дійшов висновку про необхідність здійснення власного розрахунку трьох процентів річних не виходячи за заявлений позивачем період нарахування.

96. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, враховуючи заявлений ним період нарахування, апеляційний господарський суд погоджується з тим, що розмір трьох процентів річних, який належить до стягнення з відповідача, складає 81 268,02 грн, у тому числі: 20 161,42 грн - за порушення грошового зобов`язання за квітень 2020 року, 16 605,36 грн - за порушення грошового зобов`язання за травень 2020 року, 21 073,89 грн - за порушення грошового зобов`язання за червень 2020 року, 23 427,35 грн - за порушення грошового зобов`язання за липень 2020 року.

97. Заявлене відповідачем у суді першої інстанції (як і аналогічне клопотання, заявлене апеляційному господарському суду) клопотання про зменшення розміру неустойки і трьох процентів річних до 1 грн, як правильно вказав місцевий господарський суд, задоволенню не підлягає.

98. Так, главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях господарсько-правової відповідальності.

99. Згідно з ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

100. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

101. Частинами першою-другою статті 217 ГК України визначається, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

102. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

103. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

104. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

105. Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

106. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 в справі № 902/417/18.

107. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

108. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

109. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

110. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

111. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

112. Визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20.

113. Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст. 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

114. Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення, крім того, наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов`язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості не можуть слугувати підставою для зменшення нарахувань штрафних санкцій, оскільки вимога сплати штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

115. Також суд першої інстанції правильно зазначив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із змінами внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 та від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженими Законами України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 21.04.2022 № 2212-IX, від 22.05.2022 № 2263-IX та від 15.08.2022 № 2500-IX відповідно, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, що відбулося після виникнення спірних правовідносин та відкриття провадження у справі, однак на момент вирішення цього спору наведена обставина продовжує існувати.

116. Оскільки місцезнаходженням позивача є м. Харків, однак його генеруючі одиниці, наведені в актах купівлі-продажу електроенергії, знаходяться в селі Пимонівка Ізюмського району Харківської області, яке з квітня по вересень 2022 року перебувало під обстрілами збройних сил російської федерації з подальшим блокуванням та окупацією, і були зруйновані, суд першої інстанції правильно взяв до уваги те, що позивач перебуває у вкрай складній ситуації, що може мати наслідком припинення його господарської діяльності. Зважаючи на те, що держава зацікавлена у використанні електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що вбачається з преамбули Закону України "Про альтернативні джерела енергії", з урахуванням принципів справедливості, добросовісності, розумності, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки і трьох процентів річних (заявлене в суді як першої, так і апеляційної інстанцій) слід відмовити.

117. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути 326 992,17 грн пені, 381 649,58 грн штрафу та 81 268,02 грн трьох процентів річних.

118. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, такими, що дублюють відзив на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав повну та належну оцінку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

119. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

120. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

121. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/15877/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

122. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/15877/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами, повний текст постанови складено та підписано 14.03.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко