Ухвала

від 14.03.2023 по справі 906/901/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"14" березня 2023 р. Справа № 906/901/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

прокурор - Христик Н.П.;

позивач - не з`явився;

відповідач 1 - Васильєва Т.П.;

відповідач 2 - Тещенко М.М.;

відповідач 3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2022, повний текст якого складений 16.11.2022 у справі №906/901/21 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі -

Любарської об`єднаної територіальної громади

до 1. Любарської селищної ради

2. Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Світанок"

Любарської селищної ради

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой"

про визнання недійсними договорів оренди та звільнення приміщень

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави, в особі Любарської об`єднаної територіальної громади звернувся до Госпо-дарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна №1 від 23.04.2021, №2 від 23.04.2021, №3 від 23.04.2021, №4 від 23.04.2021, укдадених Любарською селищною радою Любарського району Житомирської області; Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області (надалі в тексті Санаторій «Світанок») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» та звільнення приміщень, які є предметом оспорюваних договорів.(т.1, арк.справи 1-24).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.11.2022 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на час укладення оспорюваних договорів оренди нерухомого майна, так і на, день розгляду даної справи в суді, рішення Любарської селищної ради щодо розпорядження спірним нерухомим майном були чинними, ніким не оспорені та не скасовані, а передача його в оренду погоджена на дозволена Любарською селищною радою, як власником даного майна. Крім того, заперечень з боку уповноваженого органу управління стосовно надання в орендне користування нерухомого майна та мети його використання не надходило, і докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні. Суд першої інстанції встановив, що на час передачі спірних приміщень в оренду вони були вільні від перебування в них дітей, в учбовому процесі не використовувались, таке користування нерухомим майном не погіршувало соціально-побутових умов осіб, які працюють у Санаторії «Світанок», доказів на спростування зазначених обставин прокурором не надано. А тому, місцевий суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів оренди нерухомого майна недійсними та, як наслідок зобов`язання звільнити та повернути об`єкти нерухомості, що є предметами вказаних договорів.(т.3, арк.справи 147-153).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Прокурор подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2021 та прийняти нове, яким позов задоволити.(т.4, арк.справи 2-14).

Скаржник зазначає, що рішення Любарської селищної ради №165 від 24.02.2021 та №94 від 20.04.2021 є актами індивідуальної дії, які було реалізовано шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, а тому вони вичерпали свою дію. Крім того, висновок суду, що використання орендарем спірного приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутові умови колективу освітнього закладу, на думку Апелянта, не спростовують невідповідності оспорюваного договору, вимогам статті 4 Закону України 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» та ст.80 Закону України «Про освіту». Прокурор стверджує, що правомірно звернувся із указаним позовом в інтересах держави в особі Любарської об`єднаної територіальної громади, як самостійного позивача, адже вона не є конкретно визначеною, зареєстрованою юридичною особою, що позбавляє її права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав, а іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади виходячи із спірних правовідносин, не існує. Крім того вказує, що оскільки орендоване майно перебуває в комунальній власності, то Любарська селищна рада була визначена відповідачем у справі, оскільки в силу ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями щодо розпорядження майном терито-ріальної громади.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №906/901/21 за скаргою Прокурора на рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2022 та призначено справу до розгляду на 28.02.2023.(т.5, арк.справи 53).

Ухвалою апеляційного суду від 13.02.2023 задоволено клопотання представника Санаторію «Світанок» Любарської селищної ради адвоката Тещенка М.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Любарським районним судом Житомирської області.(т.4, арк.справи 57-58, 64-67, 74).

За час апеляційного провадження на адресу суду надійшли такі документи:

- 14.02.2023 та 21.02.2023 надійшов відзив від представника Санаторію «Світанок» адвоката Тещенка М.М., в якому просить залишити апеляційну скаргу Прокурора без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.(т.4, арк.справи 77-82, 95-99);

- 17.02.2023 від Любарської селищної ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Любарським районним судом Житомирської області, яке було задоволено (т.4, арк.справи 88, 91-92); 21.02.2023 відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу Прокурора без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.(т.4, арк.справи 105-107);

- 27.02.2023 від Чуднівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Любарської селищної ради (т.4, арк.справи 111-114).

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Філіпової Т.Л. з 27.02.2023 по 02.03.2023 включно у відрядженні призначене на 28 лютого 2023 судове засідання у справі №906/901/21 не відбулося.

Ухвалою від 03.03.2023 апеляційну скаргу призначено до розгляду на 14.03.2023.(т.4, арк. справи 120).

У судовому засіданніапеляційної інстанції представники Відповідачів 1, 2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги Прокурора та просили залишити рішення господарського суду Житомирської області без змін, Прокурор підтримав доводи скарги, просив скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судове засідання апеляційної інстанції призначене на 14.03.2023. Проте така неявка не перешкоджає розгляду скарги, позаяк про місце, дату та час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Любарської селищної ради (надалі в тексті Відповідач-1) №165 від 24.02.2021 вирішено передати в оренду на 5 років майно комунальної власності Любарської селищної ради, зокрема, частину приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» (надалі в тексті Відповідач-2): корпус №1 площею 645,3 м2; корпус №2 площею 306,3 м2; котельню з банею площею 145,2 м2; складське приміщення площею 27,4 м2, що знаходяться за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт.Любар, вул.Костьольна, 23.(т.1, арк.справи 35-36).

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-03-17-000120-1 від 06.04. 2021 переможцем по лоту: «Оренда нерухомого майна: частини приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради корпус №2, загальною площею 306,3 м2, за адресою: Житомирська обл., смт.Любар, вул.Костьольна, 23» став учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (надалі в тексті ТзОВ «РДС», Відповідач- 3).(т.1, арк.справи 37-38).

Згідно протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-03-17-000115-1 від 06.04.2021 переможцем по лоту: «Оренда нерухомого майна: частини приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради корпус №1, загаль-ною площею 645,3 м2, за адресою: Житомирська обл., смт.Любар, вул.Костьольна, 23», став учасник ТзОВ «РДС».(т.1, арк.справи 39-40).

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-03-17-000130-1 від 07.04. 2021 переможцем по лоту: «Оренда нерухомого майна: частини приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради складське приміщення загальною площею 27,4 м2, за адресою: Житомирська обл., смт.Любар, вул. Костьольна, 23», став учасник ТзОВ «РДС».(т.1, арк.справи 41-42).

Згідно протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-03-17-000124-1 від 07.04.2021 переможцем по лоту: «Оренда нерухомого майна: частини приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради котельня з банею, загальною площею 145,2 м2, за адресою: Житомирська область, смт.Любар, вул.Костьольна, 23», став учасник ТзОВ «РДС».(т.1, арк.справи 43-44).

Рішенням Любарської селищної ради №94 від 20.04.2021 (т.1, арк.справи 33-34) затверд-жено протоколи про результати електронних аукціонів з оренди нерухомого майна №UA-PS-2021-03-17-000120-1 від 06.04.2021, №UA-PS-2021-03-17-000115-1 від 06.04.2021, №UA-PS-2021-03-17-000130-1 від 07.04.2021, №UA-PS-2021-03-17-000124-1 від 07.04.2021 та уповно-важено директора Санаторію «Світанок» укласти договори оренди нерухомого майна із переможцем електронного аукціону ТзОВ «РДС» на:

- частину приміщень закладу корпус №2 за адресою: Житомирська область, смт.Любар, вул.Костьольна, 23, загальною площею 306,3 м2, з орендною платою за базовий місяць 15050,00 грн, терміном на 5 років;

- частину приміщень закладу корпус №1 за адресою: Житомирська область, смт Любар, вул. Костьольна, 23, загальною площею 645,3 м2, з орендною платою за базовий місяць 31700,00 грн, терміном на 5 років;

- частину приміщень закладу складське приміщення за адресою: Житомирська область, смт. Любар, вул.Костьольна, 23, загальною площею 27,4 м2, з орендною платою за базовий місяць 143,31грн, терміном на 5 років;

- частину приміщень закладу котельня з банею за адресою: Житомирська область, смт. Любар, вул.Костьольна, 23, загальною площею 145,2 м2, з орендною платою за базовий місяць - 1078,02грн, терміном на 5 років.

23.04.2021 між ЛДЗОВ «Світанок» Любарської селищної ради-орендодавець, балансо-утримувач, Любарською селищною радою (уповноважений орган управління) та ТзОВ «РДС»-орендар укладено договори оренди нерухомого майна №1,2,34, а саме: частини приміщень Любарського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» Любарської селищної ради, що знаходяться за адресою: Житомирська область, смт.Любар, вул.Костьольна, 23:

1) складського приміщення загальною площею 27,4 м2, балансовою вартістю 3196,80 грн, з орендною платою 143,31 грн, без урахування ПДВ;

2) корпусу №1 загальною площею 645,3 м2, ринковою вартістю 2615400 грн, з орендною платою 26416,67 грн, без урахування ПДВ;

3) корпусу №2, загальною площею 306,31 м2, ринковою вартістю 1241400 грн, з орендною платаю 2541,67 грн, без урахування ПДВ;

4) котельню з банею, загальною площею 145,2 м2, балансовою вартістю 88946,28 грн, з орендною платою 398,35 грн, без урахування ПДВ.(т.1, арк.справи 62-75, 77-89, 91-104, 106-119).

Згідно п.1.3 вказаних договорів оренди майно передаєтеся в оренду з метою використання для господарської діяльності. Договори укладено строком на 5 років з 23.04.2021 по 23.04.2026.(пункти 12.1 зазначених договорів).

З матеріалів справи вбачається, шо згідно вищевказаних договорів оренди Санаторій «Світанок» передав, а ТзОВ «РДС» прийняло за актами приймання-передачі №1 від 23.04.2021, №2 від 23.04.2021, №3 від 23.04.2021, №4 від 23.04.2021 спірні об`єкти нерухомості.(т.3, арк.справи 7-10).

Посилаючись на те, що господарська діяльність ТзОВ «РДС» не пов`язана із наданням послуг у галузі позашкільної освіти, організацією оздоровлення й відпочинку дітей та їхньої реабілітації, забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників цього процесу, що на думку Прокурора суперечить вимогам чинного законодавства про охорону дитинства в частині оздоровлення та відпочинку дітей (у контексті передачі в оренду спірних об`єктів нерухомого майна) останній звернувся до господарського суду з позовом про визнання вказаних вище договорів оренди нерухомого майна недійсними та зобов`язання ТзОВ «РДС» звільнити і повернути Санаторію «Світанок» спірне нерухоме майно.

Як зазначалось вище, рішенням від 02.11.2022 у справі №906/901/21 господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову Прокурора в повному обсязі.(т.3, арк. справи 147-153)

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга необґрунтована та не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.(ст.15 ЦК України). Способи захисту судом цивільних прав та інтересів передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті є припинення дії, яка порушує право. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України).

Матеріалами справи стверджується, що у даному випадку Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави, в особі Любарської об`єднаної територіальної громади, зазначивши, що оскільки фінансування Санаторію «Світанок», як позашкільного оздоровчо-виховного закладу, призначеного для оздоровлення та відпочинку дітей, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення Прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування позашкільного закладу освіти територіальної громади тощо. Також, оскільки Любарська ОТГ не є конкретно визначеною, зареєстрованою юридичною особою і як наслідок позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав тому не може виступати як суб`єкт цивільних правовідносин і мати такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Звертаючись з позовом Прокурор також врахував що орендоване майно перебуває в комунальній власності, а оскільки Любарська селищна рада, яка в силу ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпоряджається майном територіальної громади, то Прокурор визначив селищну раду як Відповідача у даній справі і тому пред`явив цей позов в інтересах Любарської ОТГ як самостійного позивача.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідно-синах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Особливість сучасного конституційного статусу прокурора в суді, деталізованого в процесуальних кодексах та Законі України «Про прокуратуру», полягає у тому, що представництво прокурором інтересів держави у суді носить допоміжний характер, оскільки основну роль у цьому процесі мають відігравати профільні суб`єкти владних повноважень, які повинні самостійно звертатися до суду. Такий підхід до визначення ролі прокурора у сфері представництва інтересів держави у суді було закладено у Перехідних положеннях Конституції України 1996 року та в подальшому втілено в життя з урахуванням досвіду функціонування прокуратури в європейських державах, стандартів Ради Європи, а також висновків та рекомендацій, які надавалися Венеціанською Комісією щодо законопроектів про реформування прокуратури України.

Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за наслідками розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 вирішила виключну правову проблему щодо таких питань: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компе-тентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійнює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяль-ність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визнача-ється судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке не законно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунто-ваним.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскар-ження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Переглядаючи рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.2 ст.2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Так, територіальна громада, згідно ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є само-стійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Згідно ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самовряду-вання в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.10 названого Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок набуття територіальними громадами цивільної правоздатності передбачений статтею 172 ЦК України, відповідно до якої територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, установленої законом.

При цьому, як вірно зазначив місцевий суд, в матеріалах справи відсутні докази того, що Любарська об`єднана територіальна громада є окремою юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що зумовлює відсутність в останньої повноваження на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

В той же час, відповідно до Статуту Любарської ОТГ саме Селищна рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування територіальної громади, який здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування. Рада складається з депутатів, обраних у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Отже, Любарська ОТГ здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування Любарську селищну раду.

При цьому, апеляційний суд враховує, що у п.38 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відпо-відних інтересів. Аналогічну правові позицію викладено у постановах Касаційного госпо-дарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Як зазначає Прокурор підставою для представництва інтересів держави стало перевищення Любарською селищною радою як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника спірного комунального майна, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися майном територіальної громади.

Однак, як вбачається з позовної заяви, визначивши Любарську селищну раду Відповідачем-1 Керівник Чуднівської окружної прокуратури звертається з позовом в інтересах держави, в особі Любарської об`єднаної територіальної громади, уповноваженим органом якої є Любарська селищна рада. Таким чином суб`єктний склад даного спору суперечить ст.ст. 4, 45 ГПК України, згідно яких позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що вказавши територіальну громаду позивачем у даній справі Прокурор не зазначив орган, який має право виступати як суб`єкт звернення в інтересах територіальної громади, а саме Любарську селищну раду. Внаслідок чого у даній справі визначений Прокурором Позивач та Відповідач-1 є одна і та сама особа, що свідчить про підписання позову особою, яка не має права її підписувати.

Пунктом 2 ч.1 ст.226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Апеляційний суд приймає до уваги висновки, викладені у п.54-п.56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі №912/2385/18:

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.19 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.20 у справі №912/2385/18.

Вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд не врахував вище-зазначених обставин та розглянув спір по суті, не дослідивши повно дотримання Прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру».

З мотивів викладених вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без розгляду позову Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської об`єднаної територіальної громади та скасування рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2022 через недотримання вимог процесуального законодавства.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення.

Крім того, витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 226, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2022 у справі №906/901/21 залишити без задоволення.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Любарської об`єднаної територіальної громади.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду.

4. Матеріали справи №906/901/21 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.