Рішення

від 13.03.2023 по справі 910/8817/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2023Справа № 910/8817/22Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс»

до Приватного підприємства «Соло - СВ»

про стягнення 2 837 605, 20 грн.

Представники сторін, в судове засідання 13.03.2023 не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Соло - СВ» про стягнення 2 837 605, 20 грн.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що відповідач не поставив позивачу в повному обсязі оплачений товар, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі призначено на 12.12.2022. Ухвалу суду відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.12.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, в якому представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності та наполягає на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі. Розгляд справи відкладено на 23.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкладено судове засідання на 13.02.2023.

13.02.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, в якому представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності та наполягає на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 13.03.2023.

13.03.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, в якому представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності та наполягає на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання 13.03.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 28.01.2022 на підставі попередньої усної домовленості з відповідачем щодо поставки товарів, позивачем з адреси електронної пошти відповідача (e-mail: solosw@ukr.net) були отримані: Договір поставки № 27/01-22Б товарного бетону, залізобетонних виробів та фігурних елементів мощення від 27.01.2022, Додаток № 27/01-22Б д від 27.01.2022 до Договору поставки залізобетоних виробів № 27/01-22Б від 27.01.2022, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити та передати у власність позивача товар на загальну суму 2 890 722, 00 грн, підписаний сторонами та скріплений печатками, а також рахунок на оплату товару № 2 від 27.01.2022 на вказану суму.

Рахунок № 2 від 27.01.2022 на суму 2 890 722, 00 грн оплачений позивачем 01.02.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 181.

01.02.2022 після проведення оплати на виконання досягнутою усної домовленості позивач направив відповідачу Договір поставки № 27/01-22Б товарного бетону, залізобетонних виробів та фігурних елементів мощення від 27.01.2022 у 2 примірниках, який відповідачем не був підписаний, Додаток № 27/01-22Б д від 27.01.2022 до Договору поставки залізобетоних виробів № 27/01-22Б від 27.01.2022, підписаний сторонами і скріплений печатками та паперову копію платіжного доручення № 181 від 01.02.2022.

Позивач вказує, що 23.02.2022 на виконання Договору поставки № 27/01-22Б від 27.01.2022 відповідач через ТОВ «Бетон Комплекс» частково здійснив поставку товару позивачу на загальну суму 53 116, 80 грн, що підтверджується Товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № 10257.

Після часткового виконання відповідачем зобов`язань поставки товару, вартість оплаченого та непоставленого товару склала 2 837 605, 20 грн (2 890 722, 00 грн - 53 116, 80 грн).

Враховуючи, що договір поставки не був підписаний відповідачем, позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, 06.07.2022 звернувся до відповідача із вимогою вих. № 06/07, в якій просив протягом 7 календарних днів з дня пред`явлення вимоги, поставити товар або повернути вартість непоставленого товару у разі неможливості його поставки.

Вказана вимога відповідачем залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даними позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об`єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було перераховано відповідачу оплату товару за виставленим рахунком, однак відповідач в порушення умов договору не поставив у повному обсязі відповідний товар, а в подальшому не повернув грошові кошти оплачені позивачем.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із змісту наведених норм, покупець має право на односторонню відмову від досягнутих домовленостей, зокрема, у випадку здійснення покупцем оплати та не передання продавцем (постачальником) товару після її отримання, у такому випадку покупець має право на повернення оплати, водночас, з моменту відмови покупця від поставки товару та вимоги повернути оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від отримання товару та припинення зобов`язань сторін, в тому числі припинення обов`язку постачальником поставити погоджений товар.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми оплати за непоставлений товар, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від поставки товару через невиконання постачальником обов`язку з поставки обумовленого сторонами товару, зобов`язання відповідача щодо поставки товару припиняються та виникає обов`язок щодо повернення позивачу грошових коштів за непоставлений товар.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення 2 837 605, 20 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СОЛО-СВ» (02223, місто Київ, вул. Райдужна, будинок 4; ідентифікаційний код 37035306) на користь ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРЕСТИЖ ЛАЙФ ПЛЮС» (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький(з), вул. Вайсера, будинок 70/4Г, офіс 57; ідентифікаційний код 44390167) заборгованість у розмірі 2 837 605 (два мільйона вісімсот тридцять сім тисяч шістсот п`ять) грн 20 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 42 564 (сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 08 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва