Постанова

від 25.05.2023 по справі 910/8817/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р. Справа№ 910/8817/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 про повернення заяви без розгляду

за заявою Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» про розподіл судових витрат

у справі № 910/8817/22 (суддя: Алєєва І.В.)

за позовом керівника Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс»

до Приватного підприємства «Соло - СВ»

про стягнення 2 837 605,20 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Соло - СВ» про стягнення 2 837 605, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі № 910/8817/22 позов задоволено повністю.

21.03.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» надійшла заява про розподіл судових витрат у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22 заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс про розподіл судових витрат у справі повернуто без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявником на підтвердження направлення копії заяви про розподіл судових витрат відповідачу у справі додано лише фіскальний чек про оплату поштових послуг, без опису вкладення у цінний лист, що не є належним доказом направлення таких документів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що зміст положень ч. 9 ст. 80 та ст. 170 ГПК України свідчить про відсутність імперативної норми щодо необхідності направлення доказів щодо понесених судових витрат саме з описом вкладення у цінний лист. Крім того, апелянт стверджує, що повернення заяви про розподіл судових витрат у справі без розгляду у випадку ненадання доказів її направлення стороні жодною нормою ГПК України не передбачено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 апеляційна скарга у справі № 910/8817/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2684,00 грн та доказу надсилання копії апеляційної скарги відповідачу у даній справі - ПП «Соло - СВ».

В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 представником позивача подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої приєднано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 20.04.2023 № 696 на суму 2684,00 грн та доказ надсилання копії апеляційної скарги разом з доданими до неї документами відповідачу у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22; справу № 910/8817/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8817/22; зобов`язано апелянта надати до суду оригінал заяви про розподіл судових витрат з доданими до неї документами, які були повернуті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22 в апеляційному порядку учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів від 28.04.2023 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

В межах встановлених судом процесуальних строків від ПП «Соло - СВ» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Колегією суддів також встановлено, що оригінал заяви про розподіл судових витрат разом з доданими до неї документами був направлений засобами поштового зв`язку на адресу позивача, однак конверт був повернутий до суду першої інстанції із відміткою: « адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, оригінал заяви про розподіл судових витрат з доданими до неї документами, які були повернуті позивачу ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/8817/22, міститься в матеріалах справи (а.с. 153-158).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявнику).

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ст. 123 ГПК України).

За змістом ст. 126 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч. 4, 8 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладається на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень ст.ст. 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18 та від 23.06.2022 у справі № 910/12184/20).

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Слід зазначити, що стаття 129 ГПК України не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні.

Однак, відсутність такої вказівки не звільняє позивача від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів відповідачу на виконання вимог статті 80 ГПК України.

Таким чином, є необхідним подання суду доказів надсилання заяви про відшкодування судових витрат і копій доданих до неї доказів учасникам справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 910/3067/21.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, до заяви про розподіл судових витрат представником позивача додано договір про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2022, укладений між Обслуговуючим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» та адвокатом Манзар Т.В., акт № 1 від 02.02.2023 прийому наданих послуг по договору про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2022, платіжне доручення від 02.02.2023 № 594. В якості доказів спрямування на адресу відповідача вказаної заяви з додатками, позивачем надано суду фіскальний чек від 15.03.2023, згідно з відомостями якого поштове відправлення було направлено рекомендованим листом отримувачу - ПП «Соло - СВ».

Місцевий господарський суд визнав неналежним доказом на підтвердження направлення заяви про розподіл судових витрат на адресу відповідача наданий позивачем фіскальний чек.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що належним доказом відправлення відповідачеві заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), наданий в оригіналі. При цьому, місцевим господарським судом враховано положення п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Проте судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що виходячи з системного аналізу змісту положень частини 2 статті 170 і статей 172, 221, 244, 259, 291 ГПК України слід дійти висновку, що чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги. Як наслідок, учасник справи, який подає заяву про розподіл судових витрат на стадії виконання судового рішення, не зобов`язаний надсилати відповідну заяву з додатками до неї листом з описом вкладення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2021 у справі № 915/1403/15 та від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13.

При цьому, заява про розподіл судових витрат, з якою апелянт звернувся до суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України не є, ані позовною заявою, ані апеляційною чи касаційною скаргою у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим посилання суду першої інстанції, що належним доказом направлення відповідачеві заяви та доданих до неї документів є, зокрема, опис вкладень в поштовий конверт, є необґрунтованим.

Водночас, колегія суддів враховує, що згідно вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так, згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, занадто суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06).

Таким чином, повернення заяви про розподіл судових витрат без розгляду виключно з підстав ненадання позивачем доказів надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копій поданих до суду документів, представляє собою по суті надмірний формалізм у тлумаченні національного процесуального законодавства, чим невиправдано обмежується доступ позивача до правосуддя.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Отже, маючи сумніви щодо направлення позивачем відповідачу копій заяви про розподіл судових витрат та доданих до неї документів, суд першої інстанції не був позбавлений можливості викликати сторін у судове засідання та витребувати у позивача додаткові докази.

З огляду на вищенаведене, аргументи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/8817/22 підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Престиж Лайф Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/8817/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/8817/22 скасувати.

3. Справу № 910/8817/22 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду заяви про розподіл судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак