Номер провадження 2/754/37/23
Справа №754/13580/21
РІШЕННЯ
Іменем України
14 березня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,
В С Т А Н О В И В:
Зміст позовних вимог
31 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , в якому просив:
- встановити факт перебування в трудових відносинах позивача ОСОБА_3 з ФОП ОСОБА_4 у період з 01.10.2020 по 31.05.2021 та зобов`язати відповідача внести запис до трудової книжки позивача;
- стягнути заборгованість із заробітної плати та компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 88566,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року позивач працював у ФОП ОСОБА_4 на посаді дезінсектора із заробітною платою десять тисяч гривень щомісяця, п`ять тисяч гривень аванс, та п`ять тисяч гривень зарплата. В обов`язки позивача входило: щоденні телефонні дзвінки існуючим клієнтам, пошук нових клієнтів, виконання заявок про проведення дезінсекцій закладів громадського харчування та інших суб`єктів господарювання по місту Києву, згідно з наданим йому відповідачем переліком суб`єктів господарювання та контактних даних. Також позивачу були видані обладнання та деззасоби. Господарська діяльність відповідача проводилась у офісі/квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
У період з 01.10.2020 по 31.05.2021 позивач вказує, що щоденно контактував із суб`єктами господарювання, згідно з наданим відповідачем переліком та здійснював дезінсекцію приміщень згаданих суб`єктів господарювання.
Графік роботи був ненормований, оскільки дезінсекцію потрібно було здійснювати або до початку роботи суб`єктів господарювання або ж після їх закриття, тобто, як правило з 07.00 до 11.00 год та після 21.00 год.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із проханням надати письмовий трудовий договір на підпис та на ознайомлення, але відповідач повідомив, що укладено усний трудовий договір, що передбачено чинним законодавством України.
За весь час роботи позивачу двічі виплатили заробітну плату на картковий рахунок грошовими переказами від ОСОБА_4 та один раз від її сина ОСОБА_5 , який керує всією діяльністю відповідача. Також тричі отримував під підпис у журналі заробітну плату готівкою у загальному розмірі 15000,00 гривень від ОСОБА_6 , який також працює у відповідача. Заробітну плату видавали двічі на місяць.
Так, як вбачається із квитанцій, долучених до позовної заяви, оплата праці проводилась відповідачем або ж її сином, ОСОБА_5 однаковими сумами по 5025.13 гривень (25 гривень 13 копійок це комісія банку, яку відповідач сплачував за позивача, щоб сума заробітної плати відповідала умовам трудового договору) 16-го або 31-го числа місяця. При звільненні відповідач виплатив позивачу 50% від його заробітної плати, що становить 2512,56 гривень. Також, у разі виплати зарплати готівкою ОСОБА_6 аванс або зарплата у розмірі 5000,00 грн виплачувалась також 16-го числа місяця або в останній день місяця, під підпис у журналі. Відтак, враховуючи періодичність та однаковий розмір надходження грошових коштів від відповідача, позивач вважає квитанції належним доказом виплати йому заробітної плати та наявності трудових відносин між ним та відповідачем.
Позивач зазначає, що щотижня звітував про виконану ним роботу та йому давались доручення телефоном від ОСОБА_7 , працівника відповідача (аудіозаписи телефонних розмов будуть надані пізніше, оскільки телефон наразі в ремонті). ОСОБА_7 також відповідав за ведення ексель таблиці щодо виконаної роботи.
При прийомі на роботу позивачу було видано доручення відповідача у вигляді ексель таблиці та доступу до цієї ексель таблиці онлайн із переліком суб`єктів господарювання, їх адресами та контактними телефонами, з якими позивач повинен був контактувати та проводити періодичну дезінсекцію їх приміщень, відтак це було пряме доручення власника на здійснення роботи та з огляду на постанову Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 позивач вважає, що трудовий договір було укладено.
Позивач вказує, що загалом обслуговував понад 50 об`єктів, в середньому по 5 виїздів для дезінсекції впродовж робочого дня.
За весь період трудових відносин обумовлену трудовим договором заробітну виплачували не в повному обсязі, як правило не давали або аванс, або зарплату.
31 травня 2021 року знову виплатили заробітну плату не в повному розмірі і 01 червня 2021 року позивач написав заяву на звільнення, попросив зробити запис у трудовій книжці, на що відповідач, повідомив, що позивач працював неофіційно і запис робити немає підстав.
Позивач зазначає, що заборгованість із заробітної плати з урахуванням середньооблікової заробітної плати штатних працівників за видом економічної діяльності - «діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» за відповідний місяць у 2020 році за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 складає 81119,18 гривень. Окрім того, компенсація за невикористані дні відпустки становить: 460,45 грн х 16 днів = 7367,20 грн. Отже, заборгованість із заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки становить 88566 гривень 38 копійок.
Щодо строків на звернення до суду позивач вказує, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Про неофіційне працевлаштування позивачу було повідомлено при звільненні, 01.06.2021, а, тому, на думку позивача, позовна заява подана із дотриманням строків.
Також позивачем подано заяву про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши, зокрема, квитанцію про сплату судового збору за дві немайнові вимоги у розмірі 1816,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13.01.2022 клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 належним чином засвідчені копії договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 за наступними об`єктами:
1. Кафе «Хлібний», м. Київ, вул. Хрещатик, 32; 2. Кафе «Хлібний», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 67/7; 3. Кафе Хлібний», м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4; 4. Ресторан «Spezzo», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 32; 5. Бар «Алхімік», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 12; 6. Ресторан «Винотека», м. Київ, вул. Антоновича, 14-а; 7. Ресторан «Холі Чік», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16а; 8. Магазин «Молоко від фермера», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 12; 9. Ресторан «Хінкальня Гогі», м. Київ, бульвар Т.Шевченко, 2; 10. Ресторан «Кузня ребра та пива», м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 2; 11. Ресторан «Ой мамо це було в Тбілісі», м. Київ, вул. Саксаганського, 109/20; 12. Ресторан «Пастатека», м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/61; 13. Ресторан «Podshoffe», м. Київ, вул. Пушкінська, 42/5; 14. Бар «Лайк Локалс», м. Київ, вул. Льва Толстого, 5; 15. Ресторан «Зе Кейк», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5; 16. Ресторан «Делі Делі», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 34; 17. Бар «Пар Бар», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 10; 18. Ресторан «Зе Бургер», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5; 19. Ресторан «Зе Бар», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5; 20. Ресторан «Хачапурі та Вино», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3; 21. Ресторан «Розкажи мені про Китай», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 68; 22. Ресторан «Вайн Репаблік», м. Київ, вул. Тарасівська, 10-а; 23. Ресторан «Компот», м. Київ, вул. Фізкультури, 57/3; 24. Ресторан «Руккола», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3; 25. Ресторан «Мураками», м. Київ, вул. Фізкультури, 57/3; 26. Супермаркет «ФОРА», м. Київ, вул. Жукова, 55; 27. Ресторан «Капо Ди Монте», м. Київ, вул. Саксаганського, 33/35; 28. Ресторан «Дос Амигос», м. Київ, вул. Саксаганського, 51; 29. Бар «Бєздєльніки», м. Київ, вул. Саксаганського, 38-А; 30. Бар «Песенджер», м. Київ, вул. Саксаганського, 33/35; 31. Ресторан «Чачапури», м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 36-а; 32. Ресторан «Іль Моліно», м. Київ, вул. Саксаганського, 120; 33. Супермаркет Фора, м. Київ, б-р Перова, 14; 34. Кафе «БУФЕТ», м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, 35. Кафе «Файна Фамілія», м.Київ, вул. Еспланадна, 30-а; 36. Ресторан «Маріос Траторіа», м. Київ, вул. Саксаганського, 117; 37. Ресторан «Варенична Катюша», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 60; 38. Ресторан «Тейсті Сторі», м. Київ, вул. С. Петлюри, 5.
Відзив на позовну заяву
11.02.2022 від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві йдеться про те, що ОСОБА_4 , яка дійсно займається підприємницькою діяльністю, ніколи в очі не бачила позивача, жодних договорів з ним не укладала, заяви позивач щодо свого працевлаштування до неї не писав та не подавав, жодних розмов між ними щодо роботи чи інших питань вони не проводили. Так, позивач вказує у позові, що він неодноразово звертався до відповідача щодо надання йому трудового договору, але це не відповідає дійсності, оскільки жодних трудових договорів між сторонами не укладалося.
З приводу надіслання відповідачем та її рідним сином - ОСОБА_5 коштів позивачу через банківський переказ, відповідач пояснює таким. У відповідача та її сина є спільний знайомий ОСОБА_8 , який як виявилось також є товаришем позивачу, і ОСОБА_8 через карантинні обмеження та неможливості передати особисто кошти позивачу попросив спочатку сина відповідача надіслати позивачу у справі кошти на його рахунок і її син в листопаді 2020 року дійсно надіслав звичайним переказом кошти позивачу у розмірі 5025,00 грн., які йому повернув готівкою ОСОБА_8 . Через деякий час ОСОБА_8 знов таки попросив відповідача надіслати кошти позивачу і нею двічі в квітні та травні 2021 року надсилалися з її особистої банківської картки кошти у розмірі 5025,00 грн. та 2512, 00 грн., які відповідачу було повернуто ОСОБА_8 готівкою. Крім того, відповідач звертає увагу на призначення платежу в квитанціях, які надав позивач, де зазначено, що це - перерахунок особистих коштів.
Також у відзиві зазначається, що після того, як відповідачем було отримано позовну заяву їй стало відомо, що позивач звертався до її сина з проханням щодо його працевлаштування на посаду дезінсектора і навіть проходив попередню співбесіду. Під час співбесіди з сином відповідача, який офіційно працевлаштований у неї та уповноважений на набір у разі необхідності працівників на вільні посади, повідомив позивача про порядок та умови роботи, які полягають у наступному: для влаштування на посаду дезінсектора необхідно пройти повне медичне обстеження та отримати медичну книжку, після чого необхідно закінчити навчання для отримання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, а також відпрацювати випробувальний термін, оскільки робота є важкою та досить шкідливою, пов`язаною із знищенням комах, тарганів та мишей з щурами, тобто різних шкідників в установах торгівлі та громадського харчування. Але позивач не погодився на вищевказані умови, його не влаштовувала необхідність навчання та проходження випробувального терміну, після чого відповідачу та її сину невідомі обставини подальшого працевлаштування позивача. Посилання позивача на отримання коштів від ОСОБА_6 та отримання вказівок щодо роботи від ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки вказані особи не є працівниками відповідача, а тому можливо він працював у вказаних вище осіб.
Відповідач посилається на те, що позивач в своєму позові вказує, що він обслуговував понад 50 об`єктів, але відповідач всього співпрацює з 8-ма товариствами, на підтвердження чого надає до суду договори з цими підприємствами, але чи здійснював в цих товариствах свою діяльність позивач відповідачу невідомо, жодних належних чи допустимих доказів у своєму позові він не надав, лише списки установ харчування і торгівлі. За твердженням відповідача, позивач не надав суду вказані вище обов`язкові для виконання робіт із прибирання із застосуванням пестицидів особистої медичної картки та допуску (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, що додатково вказує на те, що ОСОБА_3 не мав права на проведення таких робіт, не міг бути до них допущений, а відтак і не залучався відповідачем до вказаних робіт.
Щодо наданих позивачем записів телефонних розмов, відповідач зазначає, що ані до позовної заяви, ані до заяви про залучення в якості представника та долучення доказів до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували, що телефон позивача на час подання позовної заяви перебував в ремонті. Окрім того, ознайомившись із змістом диску та аудіозаписів, відповідач посилається на те, що запис телефонних розмов проводився позивачем навмисно і таємно.
Також 11.02.2022 представником відповідача на виконання вимог ухвали суду надано копії договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) за період з 01.10.2020 по 31.05.2021.
30.08.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листів товариств (ТОВ «Зе Бургер Арена», ТОВ «Зе Кейк Арена», ТОВ «КАПО») щодо співпраці з відповідачем за спірний період.
20.09.2022 представником позивача подано заяву про виклик свідка ОСОБА_9 .
У судовому засіданні 29.09.2022 представник позивача подав заяву про витребування доказів, в якій зазначається, що із позовною заявою позивачем було надано клопотання про витребування доказів, а саме копій договорів та актів виконаних робіт по об`єктам згідно з переліком, яке суд задовольнив. Ознайомившись із наданими відповідачем на ухвалу суду доказами, а саме з копіями договорів та актами виконаних робіт, позивач просить витребувати докази. Відповідно до умов наданих договорів уся інформація про проведення виконавцем робіт на об`єкті замовника міститься у «Журналі проведення пест контроль робіт на об`єкті». Журнал є невід`ємною складовою обслуговування з дезінсекції та дератизації та надається замовнику на безоплатній основі виконавцем для подальшого його збереження за адресою надання послуг. Дані журнали безпосередньо знаходяться у замовників послуг за адресою надання послуг, відповідно до умов договорів. Сторона позивача вказує, що оскільки позивач не був стороною договорів, відтак він не знав і не міг знати суб`єктів господарювання, які замовляли послуги у відповідача. Тільки ознайомившись з даними договорами та актами виконаних робіт, позивач зміг дізнатись юридичні адреси суб`єктів господарювання, яким надавались послуги та реквізити договорів. Тому, позивач зазначає, що об`єктивно не міг витребувати докази у передбачений ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України строк.
Представник відповідача заперечив щодо заявленого клопотання.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано належним чином засвідчені копії журналів проведення пест контроль робіт на об`єкті (або інші Журнали чи докази, що містять підписи безпосередніх виконавців послуг з дератизації та дезінсекції) за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ «ФОРА », ТОВ «ПАСТА І БАСТА», ТОВ «КУАНТО», ТОВ «БАСТАНТЕ», ТОВ «ПАРФЕТТО», ТОВ «ДІРЕКСІОН», ТОВ «ФОРШМАК ІНВЕСТ», TOB «КАРВЕРІ».
Від ТОВ «ФОРШМАК ІНВЕСТ», ТОВ «ДІРЕКСІОН», ТОВ «КУАНТО», ТОВ «БАСТАНТЕ», TOB «КАРВЕРІ» конверти повернулися без вручення.
ТОВ «ПАСТА І БАСТА», ТОВ «ПАРФЕТТО», ТОВ «ФОРА » ухвала про витребування доказів вручена.
02.11.2022 від директора ТОВ «ПАСТА І БАСТА» надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, в якій йдеться про те, що журнали проведення пест контроль робіт на об`єкті «ІЛ МОЛІНО» за адресою: АДРЕСА_2 (або інші Журнали чи докази, що містять підписи безпосередніх виконавців послуг з дератизації та дезінсекції) за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 відсутні без можливості їх відновлення.
У судовому засіданні 14.12.2022 позивач пояснив, що звернувся до суду, оскільки була невиплачена заробітна плата у повному обсязі, відсутнє останнє зарахування заробітної плати. Вказав, що була написана заява на прийняття на роботу та була надана трудова книжка, але до неї не внесений запис. Заробітну плату виплачували або готівкою в офісі, або шляхом перерахування на картковий рахунок. Кошти надходили від ОСОБА_5 , або від ОСОБА_10 . У позивача була таблиця ексель, він зобов`язаний був телефонувати клієнтам, домовлятися про обробку об`єкта. Виконання роботи здійснювалося з 7.00 год ранку, або після 22.00 год. Тобто, в середньому позивач телефонував на 5 об`єктів за день і приходив на об`єкт, здійснював дезінфекцію і дератизацію, а також відмічав це все в журналі. Обладнання отримував в офісі, видавали на тиждень хімію, препарати. Щодо ексель-таблиці для визначення об`єкта обробки, то позивач пояснив, що в офісі працівник ОСОБА_11 додавав новий об`єкт, а в обов`язки позивача входило зателефонувати і домовитися про здійснення ним обробки об`єкта. На місці обробки позивач ставив відмітки у журналі пест-контроль, підписувався від імені ОСОБА_4 , або ОСОБА_6 , оскільки у позивача не було санітарної книжки і не було допуску до хімічних препаратів (обробок). Звітував після закінчення обробки таким чином: фотографував сторінку журналу з підписом адміністратора ресторану і відправляв в загальну групу, що об`єкт оброблений. Звіт також відображався в ексель таблиці кольорами: червоний - дуже багато шкідників, жовтий - в процесі обробки, зелений - оброблений.
У судовому засіданні 14.12.2022 оголошено перерву до 14.02.2023 для виклику та допиту свідків.
У судове засідання 14.02.2023 свідки не з"явилися, учасники справи на їх допиті не наполягали. Розгляд справи відкладено на 08.03.2023.
14.02.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
08.03.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 14.03.2023.
У судовому засіданні 14.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, та представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
За положеннями статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні контракту; при укладенні трудового договору з фізичною особою.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи (частини друга - четверта статті 24 КЗпП України).
Таким чином, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною третьою статті 94 КЗпП України встановлено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Отже, підставою виплати заробітної плати є наявність трудових відносин між сторонами, які в свою чергу виникають шляхом укладення між сторонами трудового договору.
Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76, 80 ЦПК України).
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилася за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Згідно із ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Отже, суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документа про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 522/4807/15-ц (провадження №61-13454св18).
З огляду на викладене, ОСОБА_3 повинен був дотриматись умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме написати заяву про прийняття на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, тощо.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 писав заяву про прийняття його на роботу до відповідача, та у встановленому законом порядку подавав таку заяву Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 , в тому числі шляхом направлення такої заяви засобами поштового чи електронного зв`язку, надавав відповідачу трудову книжку та інші документи (медичну книжку), отримував наказ про прийняття на роботу, укладав з відповідачем трудовий договір. Тобто, позивач фактично усвідомлював відсутність оформлення трудових відносин з відповідачем, а отже й погоджувався з цим.
Порядком одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.1995 за № 746, визначається, що допуск видається державними фітосанітарними інспекціями. Підставою для видачі допуску є посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами та медична книжка з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров`я.
Порядком проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 за №559, встановлено обов`язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди (далі - обов`язкові медичні огляди) працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (далі - працівники), та видача їм особистих медичних книжок.
Згідно з п. 1 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 за № 559 персонал, який миє обладнання, готує мийні засоби та дезінфекційні розчини підлягає обов`язковому попередньому (до прийняття на роботу) та періодичному профілактичним медичним оглядам.
Позивачем не надано доказів наявності у нього посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами та медичної книжки з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров`я до роботи на посаді дезінсектора.
Позивач на підтвердження виплати заробітної плати надав квитанції. Однак, як вбачається із квитанції від 16.11.2020, кошти перераховані позивачу від ОСОБА_5 у розмірі 5025,13 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів. Також ОСОБА_4 квитанціями від 16.04.2021 на суму 5025,13 грн, та від 31.05.2021 на суму 2512,56 грн. перерахувала кошти позивачу з призначенням платежу - переказ особистих коштів.
Вказані квитанції суд вважає неналежними доказами у справі, оскільки кошти не перераховувалися саме відповідачем у справі, суб`єктом господарської діяльності - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , і в призначенні платежу не вказано, що це заробітна плата, чи плата за виконану роботу чи надані послуги.
Також суд вважає неналежним доказом у справі, надану представником відповідача, нотаріально посвідчену заяву (письмові пояснення свідка) ОСОБА_9 від 10.02.2023, оскільки ЦПК України містить вимоги до процесу допиту свідка, якого при наданні пояснень нотаріусу не може бути дотримано, а ОСОБА_9 на виклик до суду не з`явився і як свідок не допитувався судом.
Надана стороною позивача ексель-таблиця на підтвердження проведення позивачем робіт з дератизації та дезінфекції об`єктів, не містить ідентифікаційних даних особи, яка її склала, з її змісту неможливо з"ясувати, кому вона адресована чи кого вона стосується, не містить ні підписів, ні печаток, і, як наслідок, у суду немає підстав для визнання її належним та допустимим доказом у справі.
Надані стороною позивача аудіофайли (записи телефонних розмов) також не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки не дають можливості ідентифікувати співрозмовників, та отримані без дотримання порядку, встановленого законом.
Окрім того, суд за клопотанням представника позивача витребував у відповідача копії договорів та актів виконаних робіт за об`єктами згідно з переліком. У наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду договорах про надання послуг щодо дезінсекції та дератизації приміщень та відповідних актах про надання послуг виконавцем вказано відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (скріплено її підписом та печаткою). Іншого виконавця послуг, в т.ч. і позивача - не вказано.
Суд також за клопотанням представника позивача витребував належним чином засвідчені копії журналів проведення пест контроль робіт на об`єктах за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 у суб`єктів господарювання за відповідним об`єктами.
Однак таких журналів чи інших доказів, які б містили підписи безпосередніх виконавців послуг з дератизації та дезінсекції, не надано ні суб`єктами господарювання, ні учасниками справи.
Отже, в ході судового розгляду стороною позивача не доведено та не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту наявності трудових відносин між позивачем та відповідачем, а тому правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
Підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: Вінницька область, Чернівецький район, с. Березівка; адреса листування: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено «17» березня 2023 року.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109620261 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Гринчак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні