Ухвала

від 28.03.2023 по справі 754/13580/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-др/754/44/23

Справа № 754/13580/21

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича про стягнення судових витрат у справі № 754/13580/21 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки відмовлено.

24.03.2023 до суду через електронну пошту від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича надійшла заява, згідно з якою представник просить стягнути з позивача всі судові витрати, понесені відповідачем під час розгляду справи в суді.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

За приписами частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як вбачається із заяви відповідача про стягнення судових витрат, представник відповідача не надав суду доказів направлення іншому учаснику справи (позивачу) вказаної заяви та додатків до неї. У додатках до заяви вказано лише: копія договору, копія акту від 16.03.2023.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначено, що «встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу».

З огляду на зазначене, заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Усенка М.М. про стягнення судових витрат разом з доданими документами слід повернути без розгляду.

Керуючись ст. 12, 43, 81, 83, 183, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича про стягнення судових витрат (від 24.03.2023 № 2972) у справі № 754/13580/21 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 28.03.2023.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК