Рішення

від 17.03.2023 по справі 160/722/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року Справа № 160/722/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/722/23 за позовом Приватного підприємства "Главмет" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Приватне підприємство "Главмет" звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного судуз позовною заявою до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України та просить суд:

- визнати протиправними та скасувати:

рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573740/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573741/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573742/30498571 від 07.11.2022р., прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну №5 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання;

податкову накладну №6 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання;

податкову накладну №9 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання.

- стягнути в рівних частинах з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Главмет» судові витрати: оплату судового збору та оплату за професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 19.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/722/23, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 19.01.2023 року витребувано у відповідача 1,2, належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573740/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573741/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

- рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573742/30498571 від 07.11.2022р., прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет»;

- податкові накладні;

- квитанції №1 та №2;

-пояснення товаристваразом із додатками;

- скарги товариства та рішення податкового органу (за наявності)та іншій наявні докази щодо суті спору.

06.02.2023 року відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі.

06.02.2023 відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі.

17.02.2023 року позивачем на електронну адресу суду подана письмова відповідь на відзив відповідача 2.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.03.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірне рішення прийнято відповідачем 1 з порушенням норм чинного законодавства.

Посилається на вимоги Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Позивач вказує, що на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних платником податків були надані усі належні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК за наведеними податковими накладними з поясненнями, вичерпний перелік яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Проте, надані пояснення та документи не були взяті податковим органом до уваги.

Натомість податковий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на неподання платником податків копій документів.

Позивач вважає, що вказане рішення відповідача 1 суперечать положенням чинного законодавства.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

На думку податкового органу, подані позивачем податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а надані Підприємством пояснення та документи виявлених порушень не усунули.

Спірні рішення прийняті з підстави ненадання позивачем копій документів.

Відповідач 1 вважає визначені в Рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

ДПС України просять відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що стаття 201-1 Податкового кодексу України регламентує електронне адміністрування ПДВ. ЄРПН функціонує відповідно до статті 201 Податкового кодексу України. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за допомогою відповідного програмного забезпечення. Згідно з нормами Податкового кодексу України та порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, центральним елементом СЕА ПДВ є електронні рахунки.

Порядок №569 визначає електронний рахунок в СЕА ПДВ як рахунок, відкритий платнику податку у Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Кошти на електронному рахунку призначені для виконання вичерпного кола завдань та є гарантією, що фінансовий стан платника податку дозволяє йому належним чином виконати податковий обов`язок із нарахування та сплати ПДВ до державного бюджету. Невід`ємною складовою СЕА ПДВ є суми податку, що містяться у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму податку, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 201-1 Кодексу.

Таким чином, і СЕА ПДВ, і ЄРПН взаємопов`язані і не можуть функціонувати самостійно, один без одного. Відповідно до Порядку №1246 податкова накладна після надходження та її розшифрування проходить автоматичну перевірку за низкою критеріїв та втручання посадовими особами податкового органу до автоматичної перевірки є неможливим. За результатами перевірок, визначених п.12 Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Тобто, Порядок №1246 визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов`язковому порядку повинна пройти перевірку, у разі її надходження до ЄРПН.

Щодо вимог про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкові накладні, відповідачем 2 зазначено, що такі вимоги є похідними від вимог, звернутих до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної відповідно до п.28 Порядку.

З огляду на викладене, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просять відмовити у задоволенні позову.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Приватне підприємство «Главмет» було створено та зареєстровано 10.08.1999р., та є платником податку на додану вартість з 31.08.1999 року.

Основною господарською діяльністю ПП «Главмет» є виготовлення дроту, чому відповідає основний вид діяльності ПП «Главмет» є: холодне волочіння дроту (код КВЕД 24.34) (додаток 2). З цим же кодом КВЕД - 24.34 - холодне волочіння дроту, та як результат його переробки - код УКТЗЕД 7212: дріт з вуглецевої сталі, 28.11.2022р. було враховано таблицю даних платника податку на додану вартість.

Згідно матеріалів справи, для виготовлення дроту ПП «Главмет» закуповує сировину - катанку, зокрема у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Так, між ПП «Главмет» - Постачальником та ТОВ «МТК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34948130, ІПН 349481308295) - Замовником було укладено договір поставки №1808 від 18.08.2021р. (додаток 124). Згідно умов вказаного договору ПП «Главмет» зобов`язалось поставити Замовнику продукцію виробничого технічного призначення згідно накладних, товари поставляються партіями.

У відповідності до положень чинного законодавства ПП «Главмет» склало:

податкову накладну №5 від 14.10.2022р. на суму отриманих коштів у розмірі 807400,00 грн.;

податкову накладну №6 від 14.10.2022р. на суму отриманих коштів у розмірі 833799,82 грн.;

податкову накладну №9 від 14.10.2022р. на суму отриманих коштів у розмірі 269467,74 грн., які в подальшому було направило засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, встановлено, що здійснюючи господарську діяльність, у зв`язку отриманням від покупця - ТОВ «МТК ПЛЮС» грошових коштів - попередньої оплати за товар - дріт ОК ф6 мм., ПП «Главмет» 14.10.2022р. було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 5, податкову накладну № 6, податкову накладну №9.

Однак, від податкового органу, 26.10.2022р. надійшли квитанції, за реєстраційними номерами 9221043659, 9221066123 та 9226432076, в яких вказано, що реєстрацію податкових накладних №5, №6, №9 від 14.10.2022р., відповідно, зупинено. У кожній з квитанцій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 14.10.2022р. (№5, №6, №9) в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7217, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

03.11.2022 року ПП «Главмет» надало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: №2 від 03.11.2022р. стосовно податкової накладної №5 від 14.10.2022р.; №3 від 03.11.2022р. стосовно податкової накладної №6 від 14.10.2022р.; №4 від 03.11.2022р. стосовно податкової накладної №9 від 10.10.2022 року. До кожного з повідомлень були додані письмові пояснення: №0311 від 03.11.2022р., стосовно податкової накладної №5 від 14.10.2022р.; №0311-1 від 03.11.2022р., стосовно податкової накладної №6 від 14.10.2022 р.; №0311-2 від 03.11.2022р., стосовно податкової накладної №9 від 14.10.2022 року.

В письмових поясненнях ПП «Главмет» надало інформацію, що підприємство закуповує сировину - катанку у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», має у власності нежитлове приміщення та обладнання для виробництва дроту, пояснило, що від замовника надійшли кошти, а тому було виписано відповідну податкову накладну, а також, що цього ж дня грошові кошти були заплачені постачальнику сировини - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». На момент виписування податкових накладних та надання пояснень, дріт ще не було поставлено, оскільки ще не відбулась поставка сировини - катанки від постачальника, про що також було зазначено в поясненнях. Катанку для вироблення товару ми отримали 17.10.2022р., 03.11.2022р. та поставка товару замовнику відбулась 28 та 29 листопада 2022 року.

До повідомлень були додані такі документи щодо взаємовідносини з ТОВ «МТК ПЛЮС»: Договір №1808 від 18.08.2022р.; рахунки, які були виписані на оплату №41 від 13.10.2022р. та №42 від 14.10.2022р., платіжні доручення ТОВ «МТК ПЛЮС» №177 від 14.10.2022р., №178 від 14.10.2022р., №180 від 14.10.2022р.; закупівлю ПП «Главмет» сировини у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: Договір №170821 від 03.06.2021р., рахунок від 170821У4000091765 від 14.09.2022р., платіжне доручення про оплату сировини №279 від 14.10.2022р., податкова накладна, зареєстрована постачальником №19255 від 14.10.2022р.; придбання ПП «Главмет» комунальних послуг та електроенергії ; наявність обладнання та працівників, договір про перевезення сировини.

Однак, податковим органом були прийняті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному, зокрема:

- №7573740/30498571 від 07.11.2022р., яким Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 1 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.10.2022р.;

- №7573741/30498571 від 07.11.2022р., яким Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 1 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 14.10.2022р.;

- №7573742/30498571 від 07.11.2022р., яким Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 1 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022 року.

В кожному з Рішень зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є: надання платником податку договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них та, в Додатковій інформації вказано: не надано додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше.

У подальшому, товариство скористалось правом адміністративного оскарження рішень №7573740/30498571 від 07.11.2022р.,№7573741/30498571 від 07.11.2022р., №7573742/30498571 від 07.11.2022р., та подали: 22.11.2022р. скаргу на рішення №7573740/30498571 від 07.11.2022р.; 22.11.2022р. скаргу на рішення №7573741/30498571 від 07.11.2022р.; 27.11.2022р. скаргу на рішення №7573742/30498571 від 07.11.2022р. з поясненнями та документами до них.

Проте, скарги задоволені не були та рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

від 02.12.2022р. за №68485/30498571/2 скаргу залишено без задоволення та рішення №7573740/30498471 від 07.11.2022р. залишено без змін ;

від 02.12.2022р. за №68480/30498571/2 скаргу залишено без задоволення та рішення №7573741/30498471 від 07.11.2022р. залишено без змін;

від 07.12.2022р. за №69840/30498571/2 скаргу залишено без задоволення та рішення №7573742/30498471 від 07.11.2022р. залишено без змін.

У всіх вказаних рішеннях, підставою залишення скарг без задоволення визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач вважає вищезазначені рішення податкового органу необґрунтованими та протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду із вимогами про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до пунктів 2, 8 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За приписами пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

VІІІ. ОЦІНКА СУДУ

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову №5, податкову накладну № 6, податкову накладну №9, про що свідчать квитанції №1, проте реєстрацію зупинено.

У квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних наведені такі підстави для зупинення її реєстрації: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7217 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки рішення про зупинення реєстрації податкових накладних містить лише загальне посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості операцій.

При цьому, суд зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:

1) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається;

2) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку;

3) і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Водночас, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення відповідної операцій за податковими накладними до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідного не наведено податковим органом в оспорюваному рішенні та не доведено відповідачами належними засобами доказування.

Окрім того, контролюючим органом у вказаній квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Незважаючи на те, що рішення (квитанція) про зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом розгляду в рамках цього спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містять в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин є необґрунтованим.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено та відповідачами така обставина не заперечується, що з метою реєстрації вказаних вище податкових накладних позивачем до контролюючого органу повідомленнями надавались пояснення.

З матеріалів справи вбачається, що з повідомленнями було надано копії первинних документів щодо податкових накладних.

Крім цьому, до скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних додатково надавались пояснення та копії первинних документів.

Однак, ні оспорювані рішення, ні рішення за результатами розгляду скарги не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

У рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів: зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них та, в Додатковій інформації вказано: не надано додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше.

Однак, податковий орган дійшов передчасного висновку, щодо прийняття оскаржуваних рішень, оскільки ПП «Главмет» були надані на підтвердження здійснення реальності господарської операції - отримання грошових коштів (передплати) за товар, необхідні в цього випадку, первинні документи, на підтвердження господарських операцій, та прийняття податковим органом відповідного рішення щодо реєстрації вказаних ПН.

Щодо зазначення в графі «додаткова інформація» про не надання додаток 2 до договору оренди обладнання, а саме акт прийому-передачі обладнання в оренду з ФОП ОСОБА_1 , та інше, суд зазначає, що податковим органом не наведено обґрунтувань, чому відсутність саме такого документа унеможливила реєстрацію податкових накладених.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд вважає необ`єктивними та необґрунтованими твердження податкового органу щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складено податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання ж податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Натомість, оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, враховуючи встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, рішення №7573740/30498571 від 07.11.2022р.,№7573741/30498571 від 07.11.2022р., №7573742/30498571 від 07.11.2022р., не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених датою її подання, суд зазначає про таке.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного направлення платником податків.

Таким чином, слід дійти висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності рішення щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Главмет" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 4026,00 гривень з кожного відповідача, окремо.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження наданих послуг позивачем до суду надано: договір про надання правничої допомоги, опис і вартість правової допомоги, акт здачі приймання робіт №43, рахунок №44, платіжне доручення від 28.12.2022 року №328 на суму 3000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Розглянувши надані позивачем документи, суд вважає, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката є доведеними та співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2 000,00 грн., тобто по 1 000,00 грн. з відповідача 1,2, кожного окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Главмет" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573740/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573741/30498571 від 07.11.2022р., яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7573742/30498571 від 07.11.2022р., прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022р., яка складена приватним підприємством «Главмет».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 14.10.2022р., складену приватним підприємством «Главмет» датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Главмет" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 гривень. В іншій частині відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Главмет" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 гривень. В іншій частині відмовити.

Позивач: Приватне підприємство "Главмет" (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16Б, оф. 103, код ЄДРПОУ 30498571).

Відповідач 1:Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідач 2:ДПС України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17.03.2023 року.

Суддя В.В. Ільков