Ухвала

від 01.09.2023 по справі 160/722/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/722/23

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року по справі №160/722/23 за позовом Приватного підприємства "Главмет" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року адміністративний позов Приватного підприємства "Главмет" задоволено.

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, поштою подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

1. Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам наведеної норми права скаржником не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправними та скасування трьох рішень відповідача, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, поданих позивачем до контролюючого органу, та зобов`язання зареєструвати такі податкові накладні в ЄРПН.

Наведене свідчить про наявність в заявленому позові трьох основних вимог немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 рік становить 2684 грн..

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги становить 12078,00 грн. (2684,00х3х150%).

2. Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 17.03.2023. Повний текст судового рішення складений 17.03.2023. Копію повного тексту даного судового рішення вручено нарочно представнику ГУ ДПС під розписку 21.03.2023 (а.с.27, том 2). Разом з тим, апеляційна скарга подана ГУ ДПС поштою лише 04.08.2023, тобто з пропуском встановлених ст.295 КАС України строків.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що в межах процесуального строку він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2023 остання була повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Скаржник зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання попередньо поданої скарги у встановлений судом строк через відсутність бюджетних асигнувань. Вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому КАС України. Просить врахувати, що згідно інформації від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку в червні місяці очікується надходження фінансування на сплату судового збору.

Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.05.2023 повернув скаргу скаржнику. Копію даної ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 05.05.2023 та засобами поштового зв`язку 16.05.2023 (що також підтверджує скаржник в апеляційній скарзі). Вдруге своє право відповідач реалізував 04.08.2023.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги (05 травня 2023 року) було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду від 20 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. При цьому, як зазначає скаржник у клопотанні про поновлення пропущеного строку, неможливість сплати відповідачем судового збору у встановлений судом строк була пов`язана із відсутністю бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам податкової служби у цій категорії, до якої віднесена ця справа, не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснення ним перерозподілу коштів задля виконання вимог закону.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги, на що посилається скаржник, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

В даному випадку апеляційна скарга подана відповідачем після спливу більше чотирьох місяців з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення, та після спливу трьох місяців з дня постановлення ухвали про повернення первісної апеляційної скарги та отримання її електронної копії скаржником. Як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні зі скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою повторно не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому, скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою (три місяці) мало об`єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що судовий збір скаржником при повторному зверненні не був сплачений.

На час постановлення цієї ухвали (01.09.2023) скаржником судовий збір досі так і не сплачений, незважаючи на наведені ним в клопотанні обставини щодо очікування надходження фінансування на сплату судового збору в червні місяці.

Суд бере також до уваги, що жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі до повторного звернення з апеляційною скаргою (березень 2023 - серпень 2023), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у цій справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

В поданому клопотанні відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Отже, за встановлених обставин, суд не вбачає підстав для визнання викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними, у зв`язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:

- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;

- документу про сплату судового збору у розмірі 12078,00 грн., сплаченого за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _____ (Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.169, ч.ч. 2,3 ст.298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року по справі №160/722/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року по справі №160/722/23 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 01.09.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко