Рішення

від 10.03.2023 по справі 460/52557/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2023 року м. Рівне№460/52557/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Таргоній К.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Резнік К.О., відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2022 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до суд позовну заяву з вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу №б/н від 21.04.2022 в частині мобілізації ОСОБА_1 на військову службу.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 25.12.2022 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду; відкрито провадження в адміністративній справі №460/52557/22; розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.02.2023.

Ухвалою від 16.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 02.03.2023, а ухвалою від 22.02.2023 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Резнік Катерини Олександрівни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програми «EASYCON».

Ухвалою від 02.03.2023, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 10.03.2023 на 10:00 год.

В підготовче та судове засідання сторона відповідача не прибула, у відзиві висловила прохання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України така неявка учасника не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.03.2023 проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача в судовому засіданні, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тих обставинах, що на час призову, він не підлягав мобілізації в силу положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (з урахуванням змін, внесених 15.03.2022), так як має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства. Представник позивача доводила, що під час призову ОСОБА_1 повідомляв про ці обставини відповідача та надавав підтверджуючі докази, а саме: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, посвідчення багатодітної сім`ї та акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Відповідач зазначені документи проігнорував, внаслідок чого протиправно призвав позивача на військову службу по мобілізації. Неодноразові звернення ОСОБА_1 з рапортами про звільнення від служби у зв`язку з наявністю на утриманні трьох неповнолітніх дітей до 18 років, залишені командуванням без належного вирішення і реагування. На підставі наведеного, сторона позивача просила скасувати наказ №б/н від 21.04.2022 в частині мобілізації ОСОБА_1 на військову службу в судовому порядку.

Згідно з відзивом на позовну заяву, поданим ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та якому підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_4 , сторона відповідача позов не визнає. На обґрунтування заперечень покликається на те, що статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії осіб, які можуть мати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, така відстрочка надається військовозобов`язаному, на підставі наданих ним підтверджуючих документів. Сторона відповідача ствердила, що на момент призову, ОСОБА_1 не було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_4 та не надано жодних належних документів, які б підтверджували його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. За наведеного доводив, що права позивача відповідачем порушені не були. Після прибуття до військової частини та зарахування його до списків особового складу, ОСОБА_1 перейшов у розпорядження командира військової частини, а тому відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України він повинен написати рапорт на ім`я командира з проханням звільнити його з військової служби за сімейними обставинами, вказати якими, та долучити до рапорту підтверджуючі документи. В свою чергу, на даному етапі відповідач вже позбавлений можливості в будь-який спосіб впливати на прави чи обов`язки позивача. За наведеного сторона відповідача просила в позові відмовити повністю.

Дослідженими по справі доказами суд встановив такі обставини.

11.04.2022 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_5 і отримав висновок про придатність до військової служби по мобілізації, що підтверджується довідкою №56/10 від 11.04.2022 (а.с.61).

Відповідний запис зроблено у військовому квитку ОСОБА_1 (а.с.22).

20.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_6 за №781 складено поіменний список військовозобов`язаних призваних по мобілізації, до якого під №6 включено і солдата ОСОБА_1 , в якому визначено, що команда військовозобов`язаних відправляється в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , пункт призначення АДРЕСА_1 (а.с.62).

У військовому квитку ОСОБА_1 зроблено запис, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що 21.04.2022 на підставі Указу Президента України №69 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», він призваний у Збройні Сили України (а.с.20).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №103 від 21.04.2022 (м.Полтава) солдата 1 взводу 4 роти, ВОС-420221, ОСОБА_1 , призваного через ІНФОРМАЦІЯ_7 , як і інших визначених цим наказом військовослужбовців, що призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, 21 квітня 2022 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, на речове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до мобілізаційного призначення. Цим же наказом велено вважати військовослужбовців призначеними курсантами навчального взводу зв`язку навчальної роти зв`язку (с.Старичі) (а.с.60).

Як свідчать записи у військовому квитку ОСОБА_1 , у військовій частині НОМЕР_1 позивач перебував до 17.05.2022, після чого, 19.05.2022, за наказом №125 був зарахований до військової частини НОМЕР_3 , а 23.07.2022 до військової частини НОМЕР_4 (а.с.21).

Довідкою №5182, виданою 08.10.2022 командиром військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у даній військовій частині з 23 липня 2022 року (наказ командира №206 від 23.07.2022) по теперішній час (а.с.33).

За твердженням позивача, 26.08.2022 він звернувся з рапортом до командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , в якому повідомив, що згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову по мобілізації або проходження військової служби за місцем проживання, так як є батьком багатодітної родини, на утриманні якого перебувають троє дітей до 18 років і до заяви додавав паспорт, свідоцтво про шлюб, довідку про склад сім`ї, три свідоцтва про народження дітей, посвідчення багатодітної сім`ї та акт обстеження (а.с.34).

Позивач також ствердив, що отримав від командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 відповідь про те, що він не може бути звільнений, у зв`язку з чим 10.08.2022 звернувся з аналогічним проханням до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (а.с.24-27), а 07.09.2022 до Генерального штабу ЗСУ (а.с.28).

За твердженням позивача жоден з рапортів позитивно розглянутий не був.

Відповідно до цього, ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду із даним позовом.

На обґрунтування свого права на відстрочку від призову по мобілізації ОСОБА_1 надав суду копії таких документів:

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 07.07.2021, яким посвідчено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 7 липня 2021 року зареєстрували шлюб (а.с.11);

-пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 26.20.2012 (довічно), яким посвічено, що ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності III групи з дитинства по зору (а.с.20);

-свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 07.09.2021, яким посвідчено, що матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_4 , а батьком ОСОБА_1 (а.с.18);

-свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 13.13.2019, яким посвідчено, що матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_6 (а.с.16);

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 27.05.2015, яким посвідчено, що матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_6 (а.с.17);

- посвідчення НОМЕР_10 , видане 6 липня 2022 року пред`явникам на підтвердження права на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, де матір`ю зазначена ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_1 , діти: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с.9);

- акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного 8 серпня 2022 року, яким посвідчено, що в квартирі АДРЕСА_2 мешкають: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_7 (син дружини від минулого шлюбу), ОСОБА_5 (донька дружини від минулого шлюбу), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_8 (мати), ОСОБА_9 (сестра); також підтверджено, що ОСОБА_1 є основним годувальником сім`ї (а.с.31);

- довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №47 від 25 жовтня 2022 року, за якою в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_8 (власник) та її донька ОСОБА_9 (а.с.32);

- довідок Дубровицького відділу ДВС у Сарненському районі №17590/20.15 та №17591/20.15 від 18 листопада 2022 року про те, що на виконання у даному відділі не перебувають ні виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3 , ні виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.35).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, який затверджений Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 від 18.04.2022, який затверджений Законом України №2212-IX від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 від 17.05.2022, який затверджений Законом України №2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022, який затверджений Законом України №2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022, який затверджений Законом України №2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023 від 06.02.2023, який затверджений Законом України №2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військово-зобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військово-зобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац перший частини п`ятої статті 22).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації регулюється нормами статті 23 Закону №3543-XII.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої цієї статті (в редакції Закону №2122-IX від 15.03.2022, що набрав чинності 21.03.2022), військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Разом з тим, судом достеменно встановлено, що позивач не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 про наявність у нього такої підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з наданням підтвердних документів.

Доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 під час призову надавав відповідачу посвідчення багатодітної сім`ї НОМЕР_10 та акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, з яких вбачається що він має на утриманні троє неповнолітніх дітей суд відхиляє з огляду на те, що призов відбувся в квітні 2022 року, а зазначені документи датовані значно пізніше, а саме липнем та серпнем 2022 року.

Що стосується свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження трьох дітей, то слід зауважити, що за свідоцтвами про народження серії НОМЕР_8 від 13.13.2019 та серії НОМЕР_9 від 27.05.2015, батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є не ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 , відповідно пред`явлення лише цих документів не могло підтвердити той факт, що зазначені діти перебувають на утриманні позивача.

Фактично суду не надано жодного доказу тому, що позивач повідомляв відповідача про наявність у нього права на відстрочку та/або пред`являв до нього будь-які претензії з даного приводу під час призову. Напроти, ОСОБА_1 виконав мобілізаційне призначення, в квітні-травні 2022 року пройшов підготовку як курсант навчального взводу у військовій частині НОМЕР_1 . З 23 липня 2022 року ОСОБА_1 зарахований на війську службу до військової частини НОМЕР_4 і лише тоді він звернувся з рапортом, в якому вказав про своє право на відстрочку та надав документи, які на його переконання дане право підтверджують. Але зазначений рапорт адресовано саме командиру 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , але аж ніяк не начальнику ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідно, в ході судового розгляду не здобуто жодних доказів наявності протиправних діянь з боку ІНФОРМАЦІЯ_12 по відношенню до ОСОБА_1 . Фактично права позивача порушені не вказаним відповідачем, а іншою особою, чи особами. Це, саме по собі, виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Що стосується наказу про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, то він виданий в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений законодавством, обґрунтовано та правомірно. Відповідно жодних підстав для його скасування в судовому порядку немає. Більше того, зазначений наказ вичерпав свою дію, позаяк був повністю реалізований, а тому навіть його скасування в судовому порядку не може призвести до поновлення прав особи, призваної на військову службу під час мобілізації.

Так, за вимогами пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підстави ж звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною четвертою статті 26 цього Закону.

За правилами підпункту «г» пункту 2 цієї частини, під час воєнного стану звільняються військовослужбовці через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема як: перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

За наведеного, ОСОБА_1 як особа, що фактично перебуває на військовій службі, для захисту свої прав або охоронюваних законом інтересів, має право просити про звільнення з військової служби, і за наслідками вирішення/невирішення даного питання командуванням, звертатися в тому числі і до суду з відповідним позовом, але на даному етапі він вже не може порушувати питання про скасування свого призову по мобілізації, який фактично завершився з початком проходження військової служби.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в позові до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу № б/н від 21.04.2022 в частині мобілізації ОСОБА_1 на військову службу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_11 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )

Повний текст рішення складений 17 березня 2023 року

Суддя Н.В. Друзенко