Рішення

від 16.03.2023 по справі 620/8241/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/8241/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Поліщук Л.О.,

при секретарі Костючок В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Мурзенок К.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі відповідач, Виконавчий комітет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради (далі третя особа, Управління транспорту), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить:

визнати протиправною бездіяльність Чернігівського виконавчого комітету Чернігівської міської ради, а дії протиправними щодо відсутності реагування стосовно вимог позивача;

визнати незаконним та протиправним рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.04.2022 № 98 стосовно фінансування та призупинення Програми компенсації пільгового перевезення, а саме безкоштовного перевезення ветеранів війни у міському та приміському автомобільному транспорті;

зобов`язати Виконавчий комітет Чернігівської міської ради згідно своїх функціональних обов`язків та владних повноважень відновити пільгове перевезення ветеранів війни, пільгових категорій громадян в автомобільному міському та приміському транспорті загального користування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно законом гарантовано йому право на безоплатний проїзд в міському транспорті. Зазначає, що прийняття Виконавчим комітетом рішення про припинення фінансування Програми компенсації пільгового перевезення на період дії воєнного стану стало підставою для відмови позивачу з боку перевізників на міському транспорті у безкоштовному проїзді. Вважає, що при неодноразовому інформуванні позивачем про порушення його прав, відповідачем жодного разу не вжито належних заходів щодо їх поновлення.

У поданому до суду відзиві відповідач проти позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що право на пільговий проїзд окремим категоріям громадян встановлене державною та нею гарантоване на законодавчому рівні. Виконавчий комітет лише здійснює замовлення у перевізників послуг, призупинення дії фінансування Програми компенсації пільгового перевезення не впливає на права громадян щодо пільгового (безкоштовного) проїзду в міському транспорті загального користування. В даному випадку мова йде про правовідносини щодо надання послуг з пільгового перевезення пасажирів, які виникають між особою, яка має право на пільговий проїзд у громадському транспорті, та перевізником, який безпосередньо здійснює таке перевезення. Зазначає, що позивач не є учасником правовідносин у сфері здійснення компенсаційних витрат за безоплатний проїзд на міських маршрутах. Розгляд звернень позивача з боку Виконавчого комітету здійснено в межах компетенції та у відповідності до норм чинного законодавства. Повноваженнями щодо притягнення перевізників, водіїв, кондукторів до відповідальності відповідач не наділений. Зауважує, що оскаржуване Рішення втратило чинність на підставі Рішення Виконавчого комітету від 15.12.2022 № 649.

Третя особа у наданих поясненнях зазначила, що ні Виконавчим комітетом, ні Управлінням транспорту не приймалось рішення щодо відміни пільгового перевезення визначених законодавством категорій пасажирів, а також щодо скасування права певних категорій громадян на пільговий проїзд.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 08.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.01.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управлінням транспорту, витребувано у нього документи.

Ухвалою суду від 24.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 07.02.2023 в задоволенні клопотання Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про закриття провадження у справі № 620/8241/22 відмовлено.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання від 07.02.2023 № 1235207, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд зауважує, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 205 КАС України).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Чернігівської міської ради від 30.09.2021 № 11/VIII-3 затверджено Програму компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки, передбачено виділення коштів на 2022 рік у розмірі 82025 тис. грн (а.с. 82-89).

28.04.2022 Виконавчим комітетом прийнято Рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» № 98 (а.с. 90-91).

Відповідно до пункту 16 Додатку до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28.04.2022 № 98, у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02.06.2022 № 153, призупинено фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану (а.с. 92-93).

Вказане рішення було доведено до відома перевізників на транспорті загального користування листом Управління транспорту від 28.12.2022 № 1-05/147 (а.с. 121).

ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується копією Посвідчення від 02.04.2018 (а.с. 8).

Позивач звернувся до Виконавчого комітету, Чернігівського міського голови щодо з приводу відмови йому з боку перевізників транспорту загального користування у безкоштовному проїзді та з проханням вжити відповідних заходів щодо поновлення його прав, притягнення до відповідальності перевізника, кондуктора та водія (а.с. 25, 171).

Також з приводу відмови у пільговому проїзді в громадському транспорті позивач звертався на Урядову «гарячу лінію», до Головного управління Держспоживслужби в Чернігівській області, на лінію для консультації осіб з інвалідністю, які в подальшому були переадресовані за належністю до Управління транспорту (а.с. 175-179, 182, 184).

Розглядавши звернення позивача Виконавчим комітетом та Управлінням транспорту (в тому числі, за дорученням першого), було надано листи-відповіді від 06.06.2022, від 13.06.2022, від 04.07.2022, від 04.07.2022, від 02.09.2022 (а.с. 15-20, 26, 180-181, 183), яких, з-поміж іншого, повідомлено про те, що внаслідок російської агресії місто зазнало значних руйнувань, серед яких будинки, транспорт, об`єкти інфраструктури, в тому числі і критичної, всі ці фактори спричинили здорожчання та дефіцит паливно-мастильних матеріалів, недостатньої кількості транспортних засобів, руйнування інфраструктури, вдалося з 19.05.2022 частково відновити роботу громадського транспорту Чернігова. Тому, Виконавчий комітет вимушений був прийняти рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану», зокрема, і Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування па 2022-2024 роки.

21.11.2022 між Управлінням транспорту (Організатор) та ДП «ПАССЕРВІС» (Перевізник) укладено Договір № 105 про організацію пасажирських перевезень на тимчасових міських автобусних маршрутах загального користування (далі Договір пасажирських перевезень, а.с.146-159).

У відповідь на звернення позивача від 18.07.2022 (а.с. 28, 29) ДП «ПАССЕРВІС» листом від 05.08.2022 № 21 повідомило про те, що від початку збройної агресії російської федерації програма пільгових перевезень на міських автобусних маршрутах не виконується у зв`язку з відсутністю коштів в міському бюджеті міста Чернігова. З приводу забезпечення пільгового права позивача на проїзд рекомендовано звернутися до органу місцевого самоврядування (а.с.30).

Вважаючи, що право на пільговий проїзд порушено, позивач 07.11.2022 звернувся з позовом до суду.

15.12.2022 Виконавчим комітетом прийнято Рішення № 649 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.04.2022 № 98 «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» зі змінами і доповненнями». Відповідно до пункту 2 вказане рішення набуває чинності з 30.12.2022 (а.с. 94).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша статті 15 Закону України «Про звернення громадян»).

За приписами частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов`язок відповідних суб`єктів своєчасно, об`єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Положення, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2021 (а.с. 111-116), Управління транспорту є виконавчим органом Чернігівської міської ради та підпорядковується її виконавчому комітету, тобто відповідачу.

Судом встановлено, що на звернення позивача від 23.05.2022 від 30.05.2022, від 31.05.2022, від 21.06.2022, від 05.08.2022 (а.с. 25, 171, 175, 178-179) з приводу відмови йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, у безкоштовному проїзді в міському транспорті загального користування, Виконавчим комітетом та підпорядкованим йому Управлінням транспорту надано відповіді від 06.06.2022, від 06.06.2022, від 13.06.2022, від 04.07.2022, від 02.09.2022 (а.с. 18-19, 173-174, 180-181, 183, 187-188), в яких, з-поміж іншого, повідомлено про те, що місто зазнало значних руйнувань, серед яких будинки, транспорт, об`єкти інфраструктури, в тому числі і критичної, всі ці фактори спричинили здорожчання та дефіцит паливно-мастильних матеріалів, недостатньої кількості транспортних засобів, руйнування інфраструктури, вдалося з 19.05.2022 частково відновити роботу громадського транспорту Чернігова. Тому, Виконавчий комітет вимушений був прийняти рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану», зокрема, і Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування па 2022-2024 роки.

Дослідивши та проаналізувавши вказані листи-відповіді відповідача/підпорядкованого йому Управління транспорту про результати розгляду скарг, суд зауважує, що вони відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки звернення розглянуто уповноваженою особою, у строки, що передбачені законом, з наданням чітких, аргументованих та виключних відповідей на поставлені позивачем питання.

Такий чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, а також протиправними дій щодо відсутності реагування стосовно вимог позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що у випадку незгоди позивача із прийнятим Виконавчим комітетом рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану», зокрема, Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування па 2022-2024 роки, він не позбавлений права оскаржити таке рішення до суду, що і було реалізовано ним.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені статтею 264 КАС України.

Як передбачено пунктом 2 частини першоїстатті 264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини першої статті 2 «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні») місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з підпунктом 10 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед визначених власних (самоврядних) повноважень віднесено затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюють норми Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема, на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади.

Суд звертає увагу, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються, зокрема: розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати (частина перша статті 31 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до положень статті 35 Закону № 2344-ІІІ послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні.

Автобусні маршрути за видами перевезень поділяються на: загального користування, спеціальних перевезень, нерегулярних перевезень.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Статтею 37 Закону № 2344-ІІІ визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому, суд акцентує увагу, що види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до положень статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Право громадян на пільговий проїзд громадським транспортом передбачено чинними законами та підзаконними актами - Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства», а такожпостановами Кабінету Міністрів України «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» від 17.05.1993 №354, «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 №226.

Зокрема, у пункті 7 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги як безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що норми вказаних Законів та підзаконних актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян щодо пільгового перевезення в міському транспорті загального користування та є нормами прямої дії.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону №2344-IIIпослуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства є соціально значущими послугами автомобільного транспорту.

Підпунктом 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема: ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Суд зауважує, що наведені вище правові норми свідчать, що обов`язку перевізника на автобусних маршрутах загального користування надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує обов`язок держави в особі її державних органів та органів місцевого самоврядування відшкодувати такі пільги. При цьому, в межах відповідної територіальної громади саме на відповідну місцеву раду та її виконавчі органи покладено обов`язок організації гарантування, зокрема, пільгового перевезення громадян, яким таке право визначене законом.

Як встановлено судом, з метою реалізації вказаного обов`язку Рішенням Чернігівської міської ради від 30.09.2021 № 11/VIII-3 затверджено Програму компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки, в якій, зокрема, передбачено виділення коштів на 2022 рік у розмірі 82025 тис. грн.

Відповідно до умов Договору пасажирських перевезень, укладеного між Управлінням транспорту (Організатор) та ДП «ПАССЕРВІС» (Перевізник) Організатор зобов`язаний здійснювати компенсаційні виплати за пільгові перевезення у межах бюджетних призначень, встановлених на відповідний бюджетний рік.

Матеріалами справи (а.с. 10) підтверджується, що позивач належить до категорії громадян, яким законом гарантовано право на пільговий (безкоштовний) проїзд в міському транспорті загального користування. Разом з тим, починаючи з травня 2022 року, здійснюючи проїзд в міському транспорті, у вказаному праві йому було відмовлено. Як вбачається, з листа ДП «ПАССЕРВІС» від 05.08.2022 № 22, зазначене зумовлено тим, що Програма пільгових перевезень на міських автобусних маршрутах не виконується. При цьому, звернувшись з приводу вказаної ситуації до відповідача, як до органу, що представляє інтереси територіальної громади міста Чернігів, на який покладено обов`язок організації пасажирських перевезень, повноваження щодо взаємодії з перевізниками, які надають вказані послуги, в тому числі щодо визначення видів та обсягів пільгових перевезень, порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, у відповідь позивача було проінформовано про прийняття Виконавчим комітетом рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану», зокрема, Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки.

Суд також вважає за необхідне, закцентувати увагу на тому, що відповідно до Договору пасажирських перевезень Управлінням транспорту (Організатор) зобов`язане: здійснювати контроль за виконанням Перевізником вимог, передбачених Договором і додатками до нього, вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 2.1.2); здійснювати компенсаційні виплати за пільгові перевезення у межах бюджетних призначень, встановлених на відповідний бюджетний рік (пункт 2.1.8). Перевізник зобов`язаний забезпечувати пільговий проїзд окремих категорій громадян (пункт 2.2.9). Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором у порядку, передбаченому цим Договором (пункт 4.1).

Отже, зобов`язання перевізника забезпечувати пільговий проїзд окремих категорій громадян кореспондується з обов`язком Управління транспорту здійснювати компенсаційні виплати за пільгові перевезення у межах бюджетних призначень, встановлених на відповідний бюджетний рік.

З огляду на те, що Управління транспорту є виконавчим органом Чернігівської міської ради, підпорядковується її виконавчому комітету, а також зважаючи на зазначені вище його обов`язки, як сторони Договору пасажирських перевезень, суд зауважує, що зміст наданих ОСОБА_1 листів-відповідей на його скарги щодо відмови перевізників здійснювати безкоштовне перевезення позивача, як особи, що віднесена до пільгової категорії громадян, свідчить про позицію відповідача у цьому питанні, що відмова перевізника є обґрунтованою та виправданою у зв`язку з прийняттям Виконавчим комітетом рішення «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28.04.2022 № 98, пункт 16 Додатку до якого (у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02.06.2022 № 153) передбачає призупинення фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийнятим Виконавчим комітетом оскаржуваним Рішенням щодо призупинення фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану, та порушенням права позивача, як особи, що має статус особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, на пільговий проїзд в міському транспорті загального користування.

Отже, вказане дає підстави для висновку, що пункт 16 Додатку до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28.04.2022 № 98, у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02.06.2022 № 153, є протиправним (незаконним), оскільки наслідком його прийняття стало порушення встановленого законом права окремих категорій громадян на безкоштовний проїзд у міському транспорті загального користування.

При цьому, зауважує, що відповідно до частини дев`ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Разом з тим, після того, як позивач звернувся до суду з даним позовом і судом було відкрито провадження у справі - 15.12.2022, Виконавчим комітетом було прийнято Рішення № 649 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.04.2022 № 98 «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» зі змінами і доповненнями», відповідно до пункту 2 якого зазначене Рішення набуло чинності з 30.12.2022.

Тобто, на момент прийняття судом рішення у даній справі - станом на 07.03.2023, оскаржуване Рішення втратило чинність. При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2022 у справі № 620/3662/21, та зазначає, що позивач не повідомляв суд про повне поновлення його прав щодо пільгового проїзду після того, як позивачем оскаржуване Рішення було визнано таким, що втратило чинність, та не зазначив про те, що рішення суду у цій справі вже не зможе повністю відновити його законних прав та інтересів. Навпаки, позивач наголосив, що навіть після визнання відповідачем оскаржуваного Рішення нечинним, повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливо без визнання цього рішення суб`єкта владних повноважень протиправним.

Позовна вимога про зобов`язання Виконавчого комітету згідно своїх функціональних обов`язків та владних повноважень відновити пільгове перевезення ветеранів війни, пільгових категорій громадян в автомобільному міському та приміському транспорті загального користування, в межах даної судової юрисдикції та предмету спору охоплюється задоволенням позовної вимоги про визнання протиправним пункту 16 Додатку до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28.04.2022 № 98, у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02.06.2022 № 153, згідно з яким призупиняється фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради - задовольнити частково.

Визнати протиправним пункт 16 Додатку до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28.04.2022 № 98, у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02.06.2022 № 153, згідно з яким призупиняється фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, вул.Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, ЄДРПОУ: 04062015.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради, вул. Шевченка, 50Б, м. Чернігів, 14035, ЄДРПОУ: 24840845.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2023 року.

Суддя Л.О. Поліщук