Ухвала

від 17.03.2023 по справі 420/14866/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14866/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Зуєвої Л.Є., Коваля М.П.

перевіривши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №332239 від 03 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року частково задоволений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20», визнана протиправною та скасована постанова Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.10.2022 №332239.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аналіз матеріалів апеляційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме:

- п.8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України, в частині зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційна скарга не містить дати отримання копії рішення суду першої інстанції та до апеляційної скарги не додані докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції;

- п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, а також не зазначено підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, позивачем юридичною особою заявлені вимоги майнового характеру (оскаржувалась постанова ро накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн), які задоволенні рішенням суду першої інстанції, що оскаржується в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч. 2 (таблиці ставок) ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто 150 відсотків від 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481 грн.

Отже, при поданні апеляційної скарги в цій справі, апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 3721,50 грн, що становить мінімальний розмір судового збору (2481*150%).

Натомість апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю належного фінансування та посиланням на ч. 1 ст. 133 КАС України, на постанову ВП ВС від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, на низку ухвал Верховного Суду, на факт введенні на всій території України воєнного стану з 24.02.2022, на рішення КСУ від 28.1.2013 №12-рп/2013, на рекомендації КМ Ради Європи від 14.05.1981 №R(81)7, на ст. ст. 55 та 64 Конституції України, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, на практику ЄСПЛ, на Доповідь Венеціанської комісії №512/2009.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує таке.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом із цим, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як умови для відстрочення сплати судового збору, не передбачені для суб`єктів владних повноважень.

Обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Саме по собі, без надання доказів, посилання апелянта на норми Конституції України, норми процесуального права, судові рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду, рекомендації КМ Ради Європи, Доповідь Венеціанської комісії не є підставами, за яких суд може відстрочили апелянту сплату судового збору

Не є підставою для відстрочення сплати судового збору посилання апелянта суб`єкта владних повноважень урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.

Отже апеляційний суд не встановив підстав за наявності яких можливе задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- для зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції із наданням доказів на підтвердження дати отримання копі рішення суду першої інстанції (за наявності);

- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 3721,50 грн, за такими платіжними реквізитами для перерахування судового збору:

Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Код класифікації доходів бюджету22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»відомча ознака"81" (Апеляційні адміністративні суди)Рахунок отримувачаUA678999980313101206081015758Отримувач ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101 Код за ЄДРПОУ отримувача 37607526 Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі _____(Номер справи), П`ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення від 01.01.2019 по справі 905/1057/18, П`ятий апеляційний адміністративний суд. Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана з дотримання строків на апеляційне оскарження, але повернута через не сплату судового збору; апелянт постійно вживає заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. Посилається апелянт, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження на низку ухвал Верховного Суду.

Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу

Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження та інформації КП ДСС, рішення суду першої інстанції ухвалене 20.12.2022 в письмовому провадженні, повний текст судового рішення складений 20.12.2022, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги є 19.01.2023.

Вперше апеляційна скарга була подана засобами поштового зв`язку 19.01.2023, тобто з дотриманням вимог ч. 1 ст. 295 КАС України, але ухвалою апеляційного суду від 27.10.2023 залишена без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (не надання доказів сплати судового збору).

Оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунені, ухвалою апеляційного суду від 24.02.2023 апеляційна скарга була повернута апелянту.

При цьому, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд в ухвалі від 24.02.2023 роз`яснив апелянту його право на повторне подання апеляційної скарги в порядку встановленому законом.

Копія ухвали апеляційного суду від 24.02.2023 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 24.02.2023 року о 14:24 год., а тому є такою, що вручена апелянту 24.02.2023.

Повторно, апеляційна скарга була подана апелянтом засобами поштового зв`язку 13.03.2023, з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України, та містить такі ж самі недоліки, як і апеляційна скарга, що була подана 19.01.2023.

Отже посилання апелянта на подання вперше апеляційної скарги у строк, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, та за наявності недоліків які так і не були усунені, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Цитування норм процесуального права та посилання на ухвали суду касаційної інстанції також не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Стосовно посилання апелянта на вжиття ним заходів щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає, що наведене в апеляційній скарзі клопотання не містить опису вжитих заходів, а до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження вжиття апелянтом заходів з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення спати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22.

Визнати неповажними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22 - залишити без руху.

Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали (в частині дотримання вимог ст. 296 КАС України) в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали (не зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження) у визначений судом строк, а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Домусчі С.Д.Судді Зуєва Л.Є. Коваль М.П.