УХВАЛА
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 420/14866/22
адміністративне провадження № К/990/13542/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 420/14866/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №332239 від 03 жовтня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 18 жовтня 2022 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» (далі - позивач, ТОВ ІНТРАНС-20») до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 жовтня 2022 року №332239 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року адміністративний позов ТОВ «ІНТРАНС-20» задовлено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 жовтня 2022 року №332239.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року апеляційна скарга залишена без руху, з наданням строку у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме, для надання доказів сплати судового збору в сумі 3721,50 грн.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22 повернуто апелянту.
Ухвалою від 17 березня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме:
- для зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції із наданням доказів на підтвердження дати отримання копі рішення суду першої інстанції (за наявності);
- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 3721,50 грн;
- для зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення спати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22; визнано неповажними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22; відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №420/14866/22.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Так, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року залишено апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме: для зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції із наданням доказів на підтвердження дати отримання копі рішення суду першої інстанції (за наявності); для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 3721,50 грн; для зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте 20 грудня 2022 року в порядку письмового провадження, апеляційна скарга (вперше) була подана до суду 19 січня 2023 року. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 420/14866/22 повернуто особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Вдруге апеляційна скарга була подана до суду 13 березня 2023 року, згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, тобто, з пропуском строку на її подання.
Крім того, як слідує зі змісту ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, станом на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції від 24 лютого 2023 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги скаржником так і не було усунуто недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції щодо неповажності підстав пропуску строку звернення до суду апелянтом, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
При цьому, колегія суддів зауважує, що у постанові від 15 червня 2019 року у справі № 804/1274/18 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 серпня 2021 року у справі № 640/5229/19, від 27 травня 2021 року у справі № 540/493/19, від 10 червня 2021 року у справі №320/2061/20.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до касаційної скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів першої інстанції та прийняті за їх наслідками постанови суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 420/14866/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №332239 від 03 жовтня 2022 року.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська О.В. Калашнікова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 26.04.2023 |
Номер документу | 110441358 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні