Постанова

від 06.03.2023 по справі 309/937/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/937/22

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 березня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,

зучастю секретарясудового засіданняЗубашкова М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Тетяна Емілівна, до Управління культури молоді і спорту Хустської міської ради Закарпатської області та Хустської міської ради Закарпатської області про поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Тетяна Емілівна, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2022 року, повний текст складено 04.07.2022, постановлену суддею Довжанином М. М.,

у с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Т.Е., звернулася до суду з позовом до Управління культури молоді і спорту Хустської міської ради Закарпатської області та Хустської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним і скасування наказу Управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради від 24.01.2022 № 02-05/03 про її звільнення з 01.02.2022 із посади директорки комунального закладу «Хустська публічна бібліотека» Хустської міської ради та поновлення на роботі на цій посаді.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2022 року цей позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із цієї ухвалою суду позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Т.Е., подала на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності та необґрунтованості через грубе порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що місцевим судом безпідставно залишено її позов без розгляду, оскільки у разі виникнення сумнівів у наявності повноважень представниці - адвокатки Естінко Т.Е., хоча таких сумнівів при відкритті провадження у справі в суду не виникало, суд повинен був залишити позовну заяву без руху та надати позивачці строк для усунення її недоліків, чого і не було зроблено.

Наголошувала, що залишаючи її позов без розгляду суд підійшов до вирішення цього питання з надмірним формалізмом, чим порушив її право на доступ до правосуддя, яке їй гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене просила оскаржену ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач Хустська міська рада в особі міського голови Кащука В. та представниця відповідача Управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Мадяр А. посилалися на її безпідставність і надуманість, просили таку залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду - без змін.

У судовому засіданні представниці відповідачів Хустської міської ради - Кадар А.Ф. та Управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради Мадяр А.Й. щодо задоволення апеляційної скарги заперечили з підстав наведених у відзивах на неї, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу місцевого суду без змін.

Позивачка ОСОБА_1 , її представниця адвокатка Естінко Т.Е. у судове засідання не з`явилися, хоча були належним повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Водночас 06.03.2023 через електронний суд до Закарпатського апеляційного суду надійшло клопотання від представниці позивачки ОСОБА_2 про розгляд справи за її та позивачки ОСОБА_1 відсутності з одночасним проханням про задоволення апеляційної скарги. З огляду на це їх неявка, на переконання колегії суддів і відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представниць відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду місцевий суд виходив із того, що такий поданий до суду особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки наданий до позовної заяви ордер представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Естінко Т.Е. не містить усіх необхідних його обов`язкових реквізитів, а саме найменування органу, який видав посвідчення адвоката України.

Проте колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, оскільки такого місцевий суд дійшов із порушенням норм процесуального права з огляду на таке.

Судом установлено, що ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2022 року прийнято до розгляду цей позов ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі (т.1 а.с.8).

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як регламентовано частинами 11, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, установивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, на порушення зазначених вище вимог процесуального закону, судом передчасно було залишено позов ОСОБА_1 без розгляду, без переднього залишення його без руху з одночасним наданням позивачці строку для усунення недоліків позовної заяви.

Голослівним є твердження відповідача Хустської міської ради Закарпатської області про те, що після відкриття провадження у справі суд не вправі залишати позов без руху, оскільки таке твердження не узгоджується з положеннями ч. 11 ст. 187 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить усталена практика ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Установлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. ЄСПЛ надаючи тлумачення принципу верховенства права в світліст. 6 Конвенціїзазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Отже, суд першої інстанції на зазначені вище обставини і вимоги закону уваги не звернув та підійшов до вирішення цього питання формально та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України необґрунтовано залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги є слушними, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала суду, відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, - скасуванню з одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Тетяна Емілівна, задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року.

Суддя-доповідачка

Судді