Рішення

від 20.03.2023 по справі 922/2560/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/2560/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікова Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву позивача - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» від 01.03.2023 за вих. № 01-1/03 (вх. № 5561 від 07.03.2023) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2560/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872, юридична адреса: 03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315/ поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; тел. (096)689-87-93; електронна пошта: niko-tais@ukr.net)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТРА" (код ЄДРПОУ 37664998, юридична адреса: 61140, м. Харків, вул. Молочна, будинок 38; тел. (056)493-40-04)

про стягнення заборгованості у загальному в розмірі 120853,35 грн у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання по договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14 січня 2020 року

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ТЕНТРА", в якій просив стягнути з відповідача 120853,35 грн за договором про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, а саме: 80100,00 грн заборгованості; 5391,94 грн пені; 4671,27 грн 3% річних та 30690,14 грн інфляційних втрат.

Також позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору в сумі 2481,00 грн та у тексті позовної заяви зазначив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, на підставі договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022, втім остаточний розмір витрат, які поніс позивач і які ще очікує понести у зв`язку із розглядом справи, буде визначений після винесення судом рішення у справі, виходячи з того, що вартість однієї години виконавця (адвоката) складає від 1200,00 грн до 1300,00 грн, вартість участі виконавця (адвоката) в судовому засіданні складає 2500,00 грн/судове засідання, а також розмір додаткової оплати (гонорару) адвокату не перевищуватиме 12% від ціни позову, та докази на їх підтвердження будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2022 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2560/22, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу - 5-денний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/2560/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача - ТОВ "ТЕНТРА" на користь позивача - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 120853,35 грн за договором про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, а саме: 80100,00 грн заборгованості; 5391,94 грн пені; 4671,27 грн 3% річних та 30690,14 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

За приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви та в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

07.03.2023 за вх. № 5561 від позивача - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від 01.03.2023 за вих. № 01-1/03 про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123-124, 126, 129, 244 ГПК України, в якій заявник просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19793,87 грн згідно договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022.

Ухвалою суду від 07.03.2023 у справі № 922/2560/22 прийнято до розгляду заяву позивача - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» від 01.03.2023 за вих. № 01-1/03 (вх. № 5561 від 07.03.2023) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2560/22, вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 4 ст. 120 ГПК України направлено на адреси сторін у справі рекомендованою поштою з повідомленнями про вручення.

Станом на день ухвалення судом цього додаткового рішення від учасників справи на адресу суду не надходило будь-яких заперечень чи додаткових пояснень щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" копію ухвали суду від 07.03.2023 отримав 11.03.2023, що підтверджується роздруківкою довідки про відстеження поштового відправлення № 6102272020514.

Відповідач - ТОВ "ТЕНТРА" своїм правом на подання заперечення на заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу не скористався. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 07.03.2023, що була направлена на юридичну адресу відповідача (61140, м. Харків, вул. Молочна, будинок 38), не була вручена адресату та повернута до суду з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується роздруківкою довідки про відстеження поштового відправлення № 6102272020514 та відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: повідомленою суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвалу суду від 07.03.2023 про прийняття до розгляду заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2560/22 було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявленої позивачем заяви.

Втім, станом на день винесення судом даного додаткового рішення від відповідача будь-яких заперечень чи додаткових пояснень щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення десятиденного строку з дня надходження відповідної заяви на ухвалення додаткового судового рішення, встановленого ч. 3 ст. 244 ГПК України, та враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав позивача щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення частково, виходячи з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина 7 ст. 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони (у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу), на користь якої ухвалене судове рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із:

1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частин 5, 6 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу, а саме:

якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України);

якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПК України);

у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову та (або) значенням справи для сторони) суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Одночасно, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається із заяви про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу згідно договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 у загальному розмірі 19793,87 грн, з яких: 6500,00 грн - вартість виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) та 13293,87 грн - додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі п. 3.8 договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022.

На підтвердження понесених позивачем витрат останнім до заяви надано, зокрема належно засвідчені копії: договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022; акту прийому-передачі документів від 29.11.2022; акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.03.2023.

Відповідно до умов п. 1.1 договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022, укладеного між позивачем - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Замовником) та Адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (Виконавцем), виконавець зобов`язаний надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та TOB «ТЕНТРА» (Боржником), які виникли у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання на підставі договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення з Боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості, нарахованого розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до господарського суду позовної заяви, представництва інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 (далі по тексту - Договір про надання адвокатських послуг), правова допомога за цим Договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Пунктом 1.3 Договору про надання адвокатських послуг сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.

Порядок оплати за Договором про надання адвокатських послуг сторони визначили у частині 3 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору про надання адвокатських послуг, сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 1300,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1500,00 грн; судові засідання - 2000,00 грн - 2500,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1300,00 грн/год; витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.

За умовами п. 3.2 Договору про надання адвокатських послуг, Замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції за результатами завершення розгляду судом позовних вимог Замовника до TOB «ТЕНТРА» про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020.

Пунктом 3.8 Договору про надання адвокатських послуг сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 Договору) визначається на рівні, що не перевищуватиме 12% від розміру (ціни позову) позовних вимог Замовника до TOB «ТЕНТРА» про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020.

Після прийняття судом рішення у даній справі (27.02.2023) між сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.03.2023, згідно з яким Виконавець передав, а Замовник прийняв наступні виконанні роботи та надані послуги по Договору про надання адвокатських послуг:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позовної заяви та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до TOB «ТЕНТРА» про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020; підготовка щодо подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020 (5 годин), із врахуванням детального опису виконаних робіт, викладеного у зазначеному Акті;

- додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8 договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 у зв`язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення у справі № 922/2560/22 за позовом ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ТЕНТРА» про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020 складає 13293,87 грн (120853,35 грн х 11%).

Згідно з п. 2, 2.1 зазначеного Акту, загальна вартість наданих послуг складає 19793,87 грн, вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1300,00 грн, кількість годин - 5 (п`ять), додаткова оплата становить - 13293,87 грн.

Отже, як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.03.2023 та підтверджується матеріалами справи, адвокатом Грищенко О.М. позивачу на підставі договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 були надані послуги з правової допомоги, в тому числі щодо здійснення аналізу та дослідження переданих йому Замовником матеріалів (документів), що стосуються спору, який виник у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання відповідно до договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, підготовки тексту позовної заяви та подання її до Господарського суду Харківської області шляхом надсилання засобами поштового зв`язку, загальна вартість наданих адвокатських послуг (правової допомоги) складає 6500,00 грн (1300,00 грн х 5 годин = 6500,00 грн).

Від відповідача - ТОВ «ТЕНТРА» до суду заперечення щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про їх зменшення в порядку п. 6 ст. 126 ГПК України не надходило.

На підставі зазначеного, дослідивши надані позивачем на підтвердження надання послуг докази, враховуючи характер спору по даній справі, ступінь її складності, суму заявленого позову, розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Стосовно додаткової оплати (гонорар «успіху») адвоката на підставі п. 3.8 договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 суд зазначає таке.

За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги у договорі про надання правової допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Суди при визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

На підставі наведеного вище, суд зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорар успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Також відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/52/22.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Грищенко О.М., який діє на підставі договору № 29-11-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.11.2022 та довіреності від 24.08.2022 б/н, виданої директором ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на представництво інтересів довірителя, зокрема в господарських судах, а саме: було підготовано та подано до Господарського суду Харківської області шляхом надсилання засобами поштового зв`язку позовну заяву до ТОВ «ТЕНТРА» про стягнення з відповідача 120853,35 грн за договором про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, з яких: 80100,00 грн заборгованості; 5391,94 грн пені; 4671,27 грн 3% річних та 30690,14 грн інфляційних втрат, із доданими до позовної заяви додатками незначного обсягу (16 аркушів), і оплата цих послуг в установленому договором розмірі і є саме гонораром адвоката, який входить до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Будь-яких додаткових письмових пояснень до позовної заяви та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення Господарським судом Харківської області рішення від 27.02.2023 у справі № 922/2560/22 за поданою адвокатом Грищенко О.М. позовною заявою на адресу суду ні від позивача, ні від відповідача не надходило.

Судовий розгляд зазначеної справи, враховуючи, що справа відповідає ознакам малозначності, зважаючи на її незначну складність та незначний обсяг поданих позивачем доказів по справі, було здійснено без проведення судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, тобто матеріалами, що були подані разом з позовною заявою, та ухвалено рішення від 27.02.2023 у справі № 922/2560/22, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Щодо так званого гонорару успіху, то на думку суду дані витрати не відповідають критерію неминучості, фактично є заходом заохочення -премією, і не можуть входити до складу судових витрат, оскільки безпосередньо не пов`язані з розглядом і вирішенням справ у судочинстві.

На підставі зазначеного, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якою, з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які слалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, враховуючи, що спір у даній справі є незначної складності та суть його вирішення зводилась фактично до стягнення заборгованості по договору про переведення боргу № 14/1-20 від 14.01.2020, питання підготовки позовної заяви у даній справі не вимагало значних затрат часу та зусиль адвоката (5 годин), що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.03.2023, підписаним між позивачем та адвокатом, а сама справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати в частині додаткової оплати (гонорару «успіху») адвокату в сумі 13293,87 грн не відповідають критеріям справедливості, розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі, і не входять до складу судових витрат, тому відмовляє у задоволенні заявленого розміру витрат в цій частині в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статями 123-129, 232, абз. 2 ч. 3 ст. 233, ст. 244, 255-257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» від 01.03.2023 за вих. № 01-1/03 (вх. № 5561 від 07.03.2023) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2560/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНТРА» (код ЄДРПОУ 37664998, юридична адреса: 61140, м. Харків, вул. Молочна, будинок 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (код ЄДРПОУ 38039872, юридична адреса: 03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315/ поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

3. У задоволенні заяви позивача - «Компанія «НІКО-ТАЙС» від 01.03.2023 за вих. № 01-1/03 (вх. № 5561 від 07.03.2023) про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2560/22 в частині додаткової оплати (гонорару «успіху») адвокату в сумі 13293,87 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.03.2023.

Суддя Н.А. Новікова