Ухвала

від 24.02.2023 по справі 200/1869/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/1869/15

Провадження № 2/932/2750/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , представника третьої особи Гурського В.С., розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання відповідача 2 ОСОБА_5 , поданого ним в рамках цивільної справи за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області до Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетгруп», ОСОБА_9 , про визнання недійсними рішень міської ради, договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказана цивільна справа.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача 2 ОСОБА_5 , про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що прокурор, який звертається до суду з метою представництва держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених вимогами ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника, юридичну особу чи державний орган. У разі підтвердження наявності підстав для представництва прокурор набуває статусу відповідної сторони процесу. Проте в даній справі прокуратура здійснює представництво в процесі в особі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, яка має у своїй структурі відповідних спеціалістів, що підтверджується довіреностями, які містяться в матеріалах справи. Відтак, підстав для представництва прокурором, на думку відповідача, у даній справі немає. Прокурор не надав жодного документу, який би підтверджував звернення до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області з питання наявності підстав для представництва, чи навпаки необхідності такого представництва.

Таким чином, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави у даній справі, тому позовна заява має бути залишена без розгляду згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Представник позивача та представник Дніпровської міської ради заперечували проти задоволення клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_4 погодився із клопотанням, просить його задовольнити.

Представник третьої особи підтримав клопотання, просив залишити позов без розгляду.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як видно зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширений підхід до визначення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Предметом позовних вимог у даному спорі є визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 126/43 від 27.11.2013 про надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню жилого будинку по АДРЕСА_1 , визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 70/47 від 29.01.2014 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 , визнання недійсним договору купівлі продажу спірної земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Тобто позивачем ставиться під сумнів законність передання земельної ділянки ОСОБА_5 , насамперед з тих підстав, що на момент передання у власність такої земельної ділянки, на ній були розташовані нежитлові будівлі і споруди, право власності на які не було зареєстроване. Житлові будинки, господарські будівлі чи споруди для обслуговування жилого будинку, на земельній ділянці були відсутні.

Про цей факт було відомо як Дніпровській міській раді, так й Державній інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, щонайменше з середини 2014 року, проте уповноважені органи до суду з відповідним позовом не звертались.

Зазначена обставина вказує на те, що станом на момент звернення заступника прокурора Дніпропетровської області до суду, існували підстави для представництва інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради, оскільки відповідні органи протягом тривалого часу не реалізували своє право на звернення до суду, що свідчить про їх бездіяльність.

Сам факт не звернення цих органів до суду, вказує на те, що заступником прокурора Дніпропетровської області дотриманий відповідний порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та наведено достатні дані, які вказують на наявність підстав для представництва держави в суді. Відтак, прокурор правомірно набув статусу позивача у даній справі.

Зважаючи на викладене, суд вважає неспроможними доводи відповідача 2 ОСОБА_5 про те, що прокурор не має відповідних підстав для представництва інтересів держави у даній справі, оскільки враховуючи бездіяльність відповідних органів, та виходячи зі змісту спірних правовідносин та способу захисту, є необхідним втручання органів прокуратури для реального захисту інтересів територіальної громади м. Дніпро у земельних відносинах, тобто відповідні відносини потребують додаткового (субсидіарного) захисту.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно звернувся до суду та належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 200, 257, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача 2 ОСОБА_5 , про залишення позову заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області до Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетгруп», ОСОБА_9 , про визнання недійсними рішень міської ради, договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки, без розгляду, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ