Рішення

від 14.03.2023 по справі 1.380.2019.001770

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001770

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представника позивача Рісної Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича про визнання протиправною і скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» (далі позивач, ОСББ «Свєнціцького-16»), в інтересах якого діє адвокат Рісна Юлія Богданівна, звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі відповідач-1, виконком ЛМР), Заступника міського голови з питань розвитку Москаленко Андрія Олександровича (далі відповідач-2, Москаленко А.О.), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2023, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 27.03.2019 №0014 про накладення на ОСББ «Свєнціцького-16» фінансових санкцій в розмірі 170 000 грн за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, підписану заступником міського голови з питань розвитку Москаленко Андрія Олександровича та скріплену печаткою Виконавчого комітету Львівської міської ради.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірна постанова від 27.03.2019 №0014 видана з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини», з порушенням вимог Порядку оформлення документів щодо застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2018 № 321, а також Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158. Як слідує зі змісту спірної постанови, така винесена з підстав недодержання ОСББ «Свєнціцького-16» вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, умисне доведення їх до стану руйнації, що є порушенням вимог статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Позивач вважає, що фінансові санкції накладено необґрунтовано та безпідставно, без належного та повного з`ясування усіх фактичних обставин, ґрунтуючись на припущеннях, без належного інформування, повідомлення та залучення до складення документів позивача. Зазначає, що позивача двічі притягнено до відповідальності за одне і те ж саме порушення. За вказаних обставин вважає постанову від 27.03.2019 №0014 протиправною та просить її скасувати.

Відповідачами позову не визнано з підстав, викладених у пояснення на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності винесення постанови про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Посилаючись на статті 44, 45, 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зазначають, що на підставі акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини, фотофіксації порушення законодавства про охорону культурної спадщини, за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, умисне доведення їх до стану руйнації на ОСББ «Свєнціцького-16» накладено штраф у розмірі 170 000 грн, який оформлено постановою від 27.03.2019 №0014. Відповідачі стверджують, що при прийнятті спірної постанови не було жодних припущень. Навпаки дії відповідача мають стверджувальний характер, що підтверджується складеними актами про вчинення позивачем порушення законодавства про охорону культурної спадщини та фотофіксацією порушення законодавства про охорону культурної спадщини на вул. Свєнціцького І., 16 у м. Львові. Вказують, що оскаржувана постанова було винесена до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 813/1091/18 та № 813/1092/18. На момент винесення постанови від 27.03.2019 №0014 наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» № 56-ос та наказ Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 №150 були чинними. Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови не існувало жодних судових рішень чи норм законодавства, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови. Звертають увагу суду, що завданням та предметом діяльності ОСББ «Свєнціцького-16» згідно статуту є належне утримання будинку та прибудинкової території. Проте, погіршення стану житлового будинку на 30-40 % починаючи з 1982 по теперішній час є наслідком триваючої бездіяльності власників житлових приміщень та співвласників майна в цілому. Звіт про технічне обстеження та висновки 2015 року містять рекомендації для відновлення і приведення житлового будинку у нормальний та безпечний для подальшої експлуатації стан. Всупереч цим рекомендаціям, позивач та власники житлового будинку вирішити довести стан будинку до аварійного та запланували будівництво нового, хоч як згодом встановлено на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації від 03.05.2017, будинок містить архітектурну цінність. Зазначає, що ОСББ «Свєнціцького-16» створене лише з метою належного утримання самого будинку і є формою управління, ніяк не розпорядником чи володільцем майна. Статутом, який регулює його діяльність, не передбачено права ОСББ захисту власників квартир, та співвласників спільного майна будинку. Просили відмовити у задоволені позову.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 26.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 21.05.2019.

Представником Львівської міської ради 16.05.2019 (вх. №16921) та представником позивача 17.05.2019 (вх. №17125) подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2019 зупинено провадження у справі №1.380.2019.001770 до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/1092/18.

Ухвалою суду від 23.08.2022 поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 07.09.2022.

Представником позивача 05.09.2022 (вх. №13434ел) подано заяву про проведення підготовчого засідання у справі за відсутності позивача.

Підготовче засідання, призначене на 07.09.2022, відкладено на 20.09.2022 у зв`язку із неявкою сторін.

Підготовче засідання, призначене на 20.09.2022, відкладено на 11.10.2022 для долучення представником позивача додаткових доказів.

Представником позивача 26.09.2022 (вх. №14749ел) подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Представником позивача 11.10.2022 (вх. №15706ел) подано клопотання про залучення співвідповідачем Виконавчий комітет Львівської міської ради.

Підготовче засідання, призначене на 11.10.2022, відкладено на 25.10.2022 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

Підготовче засідання, призначене на 25.10.2022, відкладено до 15.11.2022 у зв`язку із поданим 25.10.222 представником Львівської міської ради (вх. №16685ел) клопотанням про відкладення розгляду справи.

Представником позивача 26.10.2022 (вх.№67517) подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач визначив другим відповідачем Виконавчий комітет Львівської міської ради.

Ухвалою від 27.10.2022 уточнену позовну заяву від 26.10.2022 залишено без руху у зв`язку із необхідністю приведення такої у відповідність до вимог КАС України.

На виконання вимог ухвали від 27.10.2022 представником позивача 11.11.2022 (вх.№71489) подано уточнену позовну заяву.

Представником Львівської міської ради 14.11.2022 (вх. №71838) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 15.11.2022, відкладено на 13.12.2022 у зв`язку із необхідністю направлення примірника уточненої позовної заяви відповідачу.

Підготовче засідання, призначене на 13.12.2022, відкладено до 10.01.2023 для з`ясування додаткових обставин.

Представником позивача 10.01.2023 (вх. №1983) подано клопотання про залучення співвідповідачем заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 .

Ухвалою від 10.01.2023 залучено в якості співвідповідача у справі заступника міського голови з питань розвитку Москаленка А.О., у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 10.01.2023, відкладено на 24.01.2023.

Представником позивача 20.01.2023 (вх. №4406) подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач визначив двох відповідачів: Виконавчий комітет Львівської міської ради та заступника міського голови з питань розвитку Москаленка А.О.

Відповідачем-1 24.01.2023 (вх. №1457ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 24.01.2023, відкладено на 07.02.2023.

Відповідачем-1 07.02.2023 (вх. №8765) подано клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову.

Підготовче засідання, призначене на 07.02.2023, відкладено на 21.02.2023 за клопотанням представника позивача для ознайомлення останнього із клопотанням про залишення без розгляду адміністративного позову.

Представником позивача 17.02.2023 (вх. №3149ел) подано заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та 21.02.2023 (вх. №3314ел) - клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Відповідачами 21.02.2023 (вх. №12063 та вх. №12065) подано пояснення по справі.

Ухвалою суду від 21.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Підготовче засідання, призначене на 21.02.2022, відкладено на 28.02.2022 для ознайомлення позивача із поясненнями по справі.

Представником позивача 27.02.2023 (вх. №13098) подано заперечення на пояснення відповідача.

Ухвалою суду від 28.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 14.03.2023.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСББ «Свєнціцького-16» зареєстровано як юридична особа 28.11.2013 (код ЄДРПОУ 38999215). Основним видом діяльності за КВЕД 81.10 є комплексне обслуговування об`єктів.

Згідно із свідоцтвом про право власності від 09.09.2014 індексний номер 26566949 зареєстровано право власності ОСББ «Свєнціцького-16» на земельну ділянку площею 0,0977 га, кадастровий номер:4610136600:07:004:0040 із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос, будинок по вул. Свєнціцького, у м. Львові внесено до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Наказом Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 №150 будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкта в Львівській області.

На підставі акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини, фотофіксації порушення законодавства про охорону культурної спадщини та відповідно до Порядку оформлення документів щодо застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2018 № 321 встановлено, що будинок за адресою вул. І. Свєнціцького, 16, м. Львів (охоронний №237-ЛВ згідно до наказу від 20.02.2018 №150 МКУ) умисно доводиться до стану руйнацію.

Заступником міського голови з питань розвитку Москаленко А.О. винесено постанову про накладення на ОСББ «Свєнціцького-16» фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 27.03.2019 №0014 (далі Постанова від 27.03.2019 №0014).

Даною постановою відповідно до статей 44, 45, 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на ОСББ «Свєнціцького-16» за недодержання останнім вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, умисне доведення їх до стану руйнації накладено штраф у розмірі 170 000 грн.

ОСББ «Свєнціцького-16» отримано Постанову від 27.03.2019 №0014 03.04.2019, що підтверджується копією конверта зі штриховим кодом ідентифікатора та трекінгом відстежень (номер відправлення 7900601279181).

Постанова від 27.03.2019 №0014 є предметом оскарження у даній справі.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III тут і далі по тексту - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1805-III терміни вживаються в такому значенні:

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 3 Закону №1805-III рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема:

- забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

- подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;

- забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць;

- організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт;

- видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

- застосування фінансових санкцій за порушення вказаного Закону.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини першої та другої статті 24 Закону №1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно з частинами першої та другою статті 27 Закону №1805-ІІІ у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Відповідно до статті 29 Закону №1805-ІІІ на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

Згідно із статтею 30 Закону №1805-ІІІ органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування зобов`язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам`ятці.

Відповідно до статті 44 Закону №1805-ІІІ відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, зокрема:

за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 45 Закону №1805-ІІІ фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, постанову від 27.03.2019 №0014 про накладення на ОСББ «Свєнціцького-16» фінансових санкцій винесено на підставі акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини, фотофіксації порушення законодавства про охорону культурної спадщини та відповідно до Порядку оформлення документів щодо застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2018 № 321.

Зі змісту постанови слідує, що фінансові санкції у виді штрафу у розмірі 170 000 грн на ОСББ «Свєнціцького-16» накладено за недодержання останнім вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, умисне доведення їх до стану руйнації, що є порушенням статті 44 Закону №1805-ІІІ.

Постанова від 27.03.2019 №0014 підписана заступником міського голови з питань розвитку Москаленко А.О. та скріплена печаткою Виконавчого комітету Львівської міської ради.

Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос (далі наказ від 20.11.2017 № 56-ос) будинок по вул. Свєнціцького, у м. Львові внесено до Переліку об`єктів культурної спадщини.

ОСББ «Свєнціцького-16» оскаржило в судовому порядку наказ від 20.11.2017 № 56-ос.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 у справі №813/1091/18, залишеним без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 та Верховного Суду від 19.05.2021, позов ОСББ «Свєнціцького-16» до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури та інформаційної політики України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос.

Львівський окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення від 18.06.2020, з висновками якого погодилися Восьмий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд, виходив з того.

Видаючи наказ «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос відповідач не довів наявність факту підтвердження відповідності житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, критеріям, передбаченим Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760. Також приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач не забезпечив наявності належної та повної облікової документації та не вжив заходів, спрямованих на дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому дійшов передчасного висновку про віднесення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, до числа щойно виявлених об`єктів пам`яток і, як наслідок, безпідставно вніс згаданий житловий будинок до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Наказом Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 №150 (далі наказ від 20.02.2018 №150) будинок за адресою: АДРЕСА_1 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкта в Львівській області.

ОСББ «Свєнціцького-16» даний наказ оскаржило в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 у справі №813/1092/18, яке не оскаржувалося в апеляційному порядку та набрало законної сили 28.02.2022, позов ОСББ «Свєнціцького-16» до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації задоволено повністю:

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» (включаючи відповідні додатки) в частині занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкта в Львівській області будинку, за адресою: АДРЕСА_1 (вид об`єкта: архітектури).

У вказаному рішенні суд дійшов висновку про відсутність у Міністерства культури України підстав для прийняття наказу «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 № 150, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 у справі №813/1091/18, яке набрало законної сили 19.05.2021, скасовано наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос.

Таким чином, протиправність наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос та наказу Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 № 150 підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, та не є предметом доказування при розгляді даної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на протиправність наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос, будинок за адресою вул. І. Свєнціцького, 16, м. Львів не є об`єктом культурної спадщини.

Суд приходить до висновку, що оскільки наказ Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 № 150, на якому ґрунтується постанова про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 27.03.2019 №0014, скасовано, то підлягає скасуванню і спірна постанова.

Щодо інших доводів позивача, суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано встановленого частиною 2 статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірній постанові від 27.03.2019 №0014 про накладення на ОСББ «Свєнціцького-16» фінансових санкцій в розмірі 170 000 грн за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, підписану заступником міського голови з питань розвитку Москаленко А.О. та скріплену печаткою Виконавчого комітету Львівської міської ради , суд дійшов висновку що таку слід скасувати, задовольнивши позов частково.

Щодо позовної вимоги в частинні визнання спірної постанови протиправною, то така не підлягає до задоволення з тих міркувань, що судові рішення у справі № 813/1091/18 та у справі № 813/1092/18, якими визнано протиправними та скасовано наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток» від 20.11.2017 № 56-ос та наказ Міністерства культури України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 20.02.2018 №150, набрали законної сили в 2020 та 2022 роках відповідно, а спірна постанова винесена в 2019 році.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню Виконавчим комітетом Львівської міської ради понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 550 грн, сплаченого за квитанцією від 23.04.2019 №20423988.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» (вул. Свєнціцького, буд. 16, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ 38999215) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622), Заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008) про визнання протиправною і скасування постанови, - задовольнити частково.

Скасувати постанову від 27.03.2019 №0014 про накладення на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» (вул. Свєнціцького, буд. 16, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ 38999215) фінансових санкцій в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, яка підписана заступником міського голови з питань розвитку Москаленко Андрієм Олександровичем та скріплена печаткою Виконавчого комітету Львівської міської ради

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» (вул. Свєнціцького, буд. 16, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ 38999215) 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20 березня 2023 року.

Суддя О.П. Хома