Рішення

від 20.03.2023 по справі 295/14870/17

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14870/17

Категорія 1

2/295/619/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання прававласності наперероблене майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на реконструйовану частину і прибудову квартири АДРЕСА_1 приміщення першого поверху приміщення №1 площа 4,4 кв.м.; приміщення 3 площа 3,5 кв.м.; приміщення 4 площа 3,7 кв.м.; приміщення мансарди приміщення 7 площа 15,0 кв.м.; приміщення 8 площа 8,7 кв.м.; приміщення 9 площа 8,5 кв.м.; приміщення 10 площа 8,8 кв.м. загальною площею 52,6 кв.м., вартістю 54140 грн. 00 коп., стягнути в відповідача на свою користь судові витрати (т. 1 а.с. 2-3).

В обґрунтування вимог вказано, що шляхом реконструкції і прибудови на належній йому земельній ділянці було здійснено реконструкцію власної квартири за робочим проектом. Однак на неодноразові звернення відповідач відмовився зареєструвати декларацію про початок здійснення робіт з реконструкції, надати містобудівні умови та будівельний паспорт і зареєструвати його право власності, тому що позивач здійснив самочинну реконструкцію своєї квартири, за що його було притягнуто до відповідальності у встановленому законом порядку. Крім цього позивач зазначив, що правових підстав для знесення шляхом демонтажу реконструйованої частини і прибудови квартири АДРЕСА_1 , або її частин чи елементів, як це зазначено в приписах відповідача - немає. Таким чином, враховуючи експертні висновки, зроблені в рамках експертизи проекту будівництва реконструкції квартири, позивач вважає, що відповідач чинить йому перешкоди і не визнає його прав.

Ухвалою від 14.12.2017 року у справі відкрито провадження (т. 1 а.с. 45).

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.11.2018 року, у зв`язку із закінченням повноважень зі здійснення правосуддя у судді Богунського районного суду м. Житомира Зосименка О.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду (т. 1 а.с. 93-94).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 09.11.2018 року прийнято до свого провадження дану справу та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т. 1 а.с. 95).

Ухвалою від 30.11.2018 року провадження у справі закрито (т. 1 а.с. 132-134).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12.02.2019 року ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30.11.2018 року про закриття провадження у справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 166-167).

Ухвалою від 11.03.2019 року суддею Богунського районного суду м. Житомира Полонцем С.М. задоволено собі самовідвід (т. 1 а.с. 177).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.03.2019 року головуючим суддею в даній справі визначено Чішман Л.М. (т. 1 а.с. 178).

Ухвалою від 26.03.2019 року справу прийнято суддею Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М. до свого провадження та вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 179).

Судом неодноразово приймались відзиви на позовну заяву (03.04.2018 року (т. 1 а.с. 53-54), 29.11.2018 року (т. 1 а.с. 98-101) та 12.04.2019 року (т. 1 а.с. 183-184), які за своїм змістом є ідентичними та якими відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що у зв`язку зі скаргами та колективними зверненнями сусідів позивача, посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради було проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_2 та прийнято припис, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути вчинене правопорушення (виконання будівельних робіт без отримання дозвільного документа) та встановлено, що прибудова була здійснена без розробленої проектної документації. У зв`язку з невиконанням припису у встановлені строки, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф, який останній сплатив, визнавши свою вину. В подальшому відносно позивача складались постанови №1-ф від 04.01.2017 та №29-Ф від 17.10.2017 року про порушення п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також ще один припис №42/17 від 13.10.2017 року. Вимог приписів позивачем виконано не було. Технічний звіт про стан несучих конструкцій, долучений позивачем до позовної заяви, не дає право на будівництво та на оформлення виконаного самочинного будівництва, робочий проект на реконструкцію з прибудовою та надбудовою за адресою: АДРЕСА_2 , авторський нагляд та технічний нагляд у позивача відсутні, звіт не є проектною документацією, на підставі та відповідно до якої здійснюється будівництво (реконструкція) житлових приміщень. Технічний звіт несе виключно інформаційний характер і в ньому містяться висновки можливості реконструкції квартири, але в жодному разі його не потрібно сприймати як окремий дозвільний документ. Позивачем не зазначається чи виконав він умови технічного звіту. В технічному паспорті, який надав позивач, не зазначено процент готовності завершенного будівництва, а відтак позивачем не доведено, що вищевказаний самочинний об`єкт є завершеним будівництвом, а отже і відсутні підстави на визнання права власності на самочинне збудоване майно.

Ухвалою від 11.11.2019 року у справі призначено судову інженерно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 244).

В судове засідання 20.03.2023 року сторони не з`явились.

Позивач подав до суду заяву, якою не заперечував проти розгляду справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до договору міни від 28.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №9641, а також інформаційної довідки №69206512 від 28.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 5-7).

Відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності належить 1/4 земельної ділянки площею 0,43 га з кадастровим номером 1810136300:11:012:0056, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1 а.с. 9).

Встановлено, що позивачем у 2016 році виконано будівельні роботи з будівництва двоповерхової прибудови до належної йому квартири АДРЕСА_1 без отримання дозвільного документа на виконання будівельних робіт, що стало підставою для видачі Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (далі Управління) припису №4/16 від 27.12.2016 року, оскільки згадувані дії позивача містили порушення ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року, згідно якого позивача зобов`язано усунути правопорушення згідно вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті у строк до 27.01.2017 року (т. 1 а.с. 14).

У зв`язку зі здійсненням вказаних будівельних робіт позивачем, його сусіди, мешканці будинку АДРЕСА_3 , неодноразово зверталися до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, прокуратури Житомирської області, в тому числі з колективною заявою, про вжиття заходів по притягненню до відповідальності посадових осіб, які надали згоду на здійснення перепланування та вчинення добудови позивачем, оскільки результати таких будівельних робіт призвели до руйнування будинку та загрозі життю та здоров`ю інших співмешканців будинку (т. 1 а.с. 185-188).

За результатами вказаних звернень Управлінням було проведено позапланові перевірки в період з 21.12.2016 року по 27.12.2016 року на підставі направлення №17/16 від 27.12.2016 року (т. 1 а.с. 189) та в період з 29.09.2017 року по 12.10.2017 року на підставі направлення №174/17 від 29.29.2017 року (т. 1 а.с. 198).

Так, згадуваним приписом від 27.12.2016 року №4/16 позивача зобов`язано усунути правопорушення згідно вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкт у строк до 27.01.2017 року (т. 1 а.с. 191).

27.12.2016 року щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 96 КУпАП (т. 1 а.с. 192-193).

Позивачем визнано свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та 23.01.2017 року сплачено штраф в розмірі 4292, 50 грн (т. 1 а.с. 194).

Приписом від 13.10.2017 року №42/17 позивача зобов`язано усунути правопорушення згідно вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті шляхом демонтажу двоповерхової прибудови у строк до 08.12.2017 року, про що повідомити Управління (т. 1 а.с. 208).

13.10.2017 року щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за п.п. «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що передбачена відповідальність за ст. 188-42 КУпАП (т. 1 а.с. 210-211).

На замовлення позивача Житомирським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» у 2017 році виготовлено технічний звіт про стан несучих конструкцій квартири АДРЕСА_1 на можливість реконструкції з прибудовою та надбудовою, за загальним висновком якого встановлено, що прийняті рішення передбачають втручання в несучі конструкції будинку, але в цілому не вплинуть на конструктивну схему житлового будинку та на його просторову жорсткість. Можливо виконати реконструкцію квартири АДРЕСА_4 в житловому будинку згідно робочого проекту з врахуванням рекомендацій даного технічного звіту та проведенням авторського та технічного нагляду (т. 1 а.с. 16-38).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 13 ЦПК України).

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 41Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Згідно статті 376 ЦК суди, розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки.

Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та заумови,що будівництвовелося здодержанням архітектурних,будівельних,санітарних,екологічних таінших нормі правилзгідно іззаконодавством,містобудівною тапроектною документацією,а такожу разі,якщо ціобставини булипредметом розглядукомпетентного державногооргану (частина третя статті 375 ЦК).

Тобто, позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Житомирським відділенням КНДІСЕ 17.06.2021 року було виготовлено висновок за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.11.2019 року.

Згідно висновків, зроблених за результатами проведеної експертизи на момент проведення дослідження реконструкція і прибудова квартири АДРЕСА_1 здійснена з недотриманням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, однак не створює загрозу для життя і здоров`я мешканців і оточуючих. В подальшому для безпечної експлуатації реконструкції та прибудови необхідно усунути невідповідності вимогам нормативно-правовим актам; усунути виявлені відхилення від вимог нормативних документів, чинних на території України в галузі будівництва, можливо шляхомвиготовлення робочогопроекту зврахуванням рекомендацій зазначених в «Технічному звіті про стан несучих конструкцій квартири АДРЕСА_1 на можливість реконструкції з прибудовою та надбудовою», отримання дозволуна здійсненняподальшої реконструкціїв установленомузаконом порядку,виконання будівельнихробіт відповідноробочого проектуза участютехнічного таавторського наглядів;відхилення відбудівельних норм полягають увідсутності робочогопроекту реконструкціїквартири АДРЕСА_4 , в якому було б враховано стан несучих та огороджувальних конструкцій, результати перевірки ґрунтів основи на вплив від додаткових навантажень при проведенні реконструкції, проведення заходів щодо забезпечення мінімальної різниці осідань фундаментів прибудови та існуючого будинку, а також у здійсненні реконструкції згадуваної квартири без дозвільних документів; встановити чи здійснена реконструкція і прибудова квартири АДРЕСА_1 на земельні ділянці яка перебуває у власності і користуванні ОСОБА_1 , і осіб, які надали йому згоду на здійснення реконструкції, і прибудови квартири, чи інших осіб, не вбачається можливим оскільки фактичні межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 не відповідають межам визначеним технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т. 2 а.с. 69-83).

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку наданим сторонами доказам та викладеним обґрунтуванням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки будівельні роботи з будівництва двоповерхової прибудови до належної позивачу квартири АДРЕСА_1 здійснені без дотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема, не виготовлено робочий проект реконструкції квартири, не отримано дозволу на здійснення реконструкції квартири в установленому законом порядку, будівництво здійснено без авторського та технічного нагляду.

Більше того,позивач євласником 1/4частини земельноїділянки площею0,43га зкадастровим номером1810136300:11:012:0056,розташованої заадресою: АДРЕСА_3 ,з цільовимпризначенням длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),на якійбуло здійсненоприбудову доквартири.З наданоїпозивачем технічноїдокументації ізземлеустрою щодоподілу таоб`єднання земельнихділянок вбачається,що замовникамитакої документаціїбули членисім`ї позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (т.2а.с.21). Визнанняправа власностіна реконструйованучастину іприбудову квартири,розміщену наземельній ділянці,належній позивачуна правіспільної частковоївласності,без додержання архітектурних,будівельних нормта правил буде порушенням права інших співвласників такої земельної ділянки.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 11 ЗУ «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 321, 328, 373, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання прававласності наперероблене майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2

Відповідач: Житомирська міська рада: м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 13576954

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2023 року.

Суддя Л.М. Чішман