Постанова

від 20.03.2023 по справі 560/9769/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9769/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

20 березня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В вересні 2022 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика", в якому просив:

1.1. Зобов`язати приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" привести у стан готовності захисну споруду - сховище № 84191, що знаходиться за адресою: вул. М. Кропивницького, 7 м. Хмельницький, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

2. Позивач зазначив, що невжиття передбачених чинним законодавством заходів, з метою приведення укриття №84191, за адресою:вул. М. Кропивницького, 7 м. Хмельницький до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Зобов`язано приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" привести у стан готовності захисну споруду - сховище № 84191, що знаходиться за адресою: вул. М. Кропивницького, 7, м. Хмельницький, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Приватним акціонерним товариством "Хмельницька макаронна фабрика"подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ним виконано вимоги пункту 11 та частково виконано пункти 12, 13, 16 припису № 760 від 27 жовтня 2021 року. Пункти 14, 15, 16 виконати неможливо у зв`язку із скрутним фінансовим становищем підприємства. Зауважує, що про стан сховища №84191 попередній голова правління його не повідомив, жодного документа що, стосується сховища не передав.

6. Окрім того, апелянт зазначає, що з огляду на наявність відповідного компетентного органу прокурор мав підстави звертатися в інтересах держави в особі ГУ ДСНС лише за умови, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює покладені на нього повноваження.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено, що Окружною прокуратурою міста Хмельницького з метою вжиття заходів представницького характеру за фактами неправомірного використання захисних споруд в умовах воєнного стану встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області під час проведення заходів державного нагляду виявлено факти порушення вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, допущені, зокрема приватним акціонерним товариством "Хмельницька макаронна фабрика" щодо утримання сховища № 84191.

8. На підставі наказу (з основної діяльності) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.10.2021 року № 514 "Про проведення позапланових перевірок" здійснено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика".

9. За результатами проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) складено Акт від 22.10.2021 року № 1154, відповідно до якого виявлено такі порушення вимог законодавства щодо захисної споруди приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика": 11. Захисна споруда не забезпечена засобами зв`язку та оповіщення (телефон, радіо); 12. Не утримуються в належному технічному стані комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення; 13. Ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо не забезпечено; 14. Не проводиться перевірка справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв; 15. Щорічна перевірка системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття) не проводиться); 16. Формування (відповідальна особа) з утримання та експлуатації сховища не забезпечені спеціальним інвентарем та майном, у тому числі радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки та зв`язку.

10. 27 жовтня 2021 року Хмельницьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 760, відповідно до якого приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" належить до суб`єктів господарювання із високим ступенем ризику. Також у приписі вимагається від товариства вжити ряд заходів щодо захисної споруди, а саме: захисну споруду забезпечити засобами зв`язку та оповіщення (телефон, радіо); забезпечити утримання в належному технічному стані комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення; забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв; забезпечити проведення щорічної перевірки системи вентиляції сховища (із записом у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття); формування (відповідальна особа) з утримання та експлуатації сховища спеціальним інвентарем та майном, у тому числі радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки та зв`язку.

11. Припис від 27.10.2021 року № 760 надісланий товариству рекомендованим листом від 27.10.2021 року.

12. Відповідно до паспорта сховища № 84191, що знаходиться по вулиці Галана, 15 (зараз вул. Кропивницького, 7), воно належить ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика", яке експлуатує сховище в мирний час як склад, дата прийняття в експлуатацію 1986 рік, час приведення сховища в готовність 12 годин.

13. Згідно з облікової картки НОМЕР_1 його місткість становить 150 чоловік, загальна площа - 188,8 м. кв..

14. У листі від 30.05.2022 року № 1995 Хмельницьке районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області повідомило заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, що у зв`язку із встановленням мораторію на проведення заходів державного нагляду (контролю) Хмельницьке районне управління не має можливості провести позапланові заходи державного нагляду та встановити факт виконання чи невиконання пунктів зазначених у приписах перевірок. Також повідомило, що від закладів та установ не надходило матеріалів щодо виконання порушень.

15. На запит Хмельницького районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо виконання заходів з приведення сховища № 84191 у готовність до використання, приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" листом від 30.08.2022 року № 242 повідомило, що пункт 11 припису № 760 від 27.10.2021 року виконано, пункти 12, 13, 16 виконано частково. У листі також просить відтермінувати виконання вимог пунктів 14, 15, 16.

16. Вважаючи, що оскільки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області не можливо перевірити стан виконання вимог пунктів, зазначених у приписі, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

17. Позивач зазначив, що у ході вивчення стану додержання законів при використанні захисних споруд цивільного захисту населення на території Хмельницької міської територіальної громади, а також матеріалів звернення громадян встановлено, що захисна споруда цивільного захисту, яка належить та експлуатується приватним акціонерним товариством "Хмельницька макаронна фабрика", знаходиться у непридатному для використання у воєнний час за цільовим призначенням стані. Вказує, що станом на день подання позовної заяви позивач лише частково усунув порушення, зазначенні Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області у приписі від 27 жовтня 2021 року.

18. Вказує, що звернення до суду спрямоване на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, на забезпечення захисту цивільного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі ведення активних військових дій на території міста Хмельницький.

19. Правова позиція викладена в пунктах 4-6 цієї постанови.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

22. Частинами 3 та 4 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

23. Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

24. Згідно із частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

25. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

26. Приписами статті 3 Закону № 1932-XII передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

27. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

28. Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу цивільного захисту України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

30. Згідно з частиною четвертою статті 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

31. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

32. Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138) визначено, що утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

33. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення сховища № 84191 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

34. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

35. Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138) , балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

36. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п. 9 Порядку № 138).

37. Відповідно до пункту 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

38. Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі по тексту - Вимоги).

39. Пунктом 1 розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

40. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Вимог споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

41. Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог № 579).

42. Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

43. Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 2 розділу VI Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

44. Оцінка стану готовності захисних споруд - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

45. За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

46. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

47. Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог № 579 визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

48. Відповідно до підпункту 8, 9 пункту 2 Розділу VI Вимог № 579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

49. За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

50. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

51. Отже, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено частиною восьмою статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 9 Порядку № 138.

52. Відповідно до Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 22.10.2021 року № 1154 та Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27.10.2021 року № 760 сховище № 84191, що належить приватному акціонерному товариству "Хмельницька макаронна фабрика", належить до об`єктів із високим ступенем ризику.

53. Тобто, станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - сховище № 84191, перебувала в стані обмеженої готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення.

54. Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення сховища № 84191 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

55. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 820/5164/15.

56. З матеріалів справи встановлено, що на час розгляду справи захисна споруда цивільного захисту - сховище № 84191, що знаходиться за адресою: вул. М. Кропивницького, 7 м. Хмельницький, яке належить приватному акціонерному товариству "Хмельницька макаронна фабрика", не приведена до стану готовності, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами (листом від 30.08.2022 року № 242). Вказане не заперечується і апелянтом.

57. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неможливість приведення сховища №84191 у стан готовності з огляду на те, що попередній голова правління не повідомив про стан сховища та не передав новому голові жодного документа, оскільки наведена обставина не звільняє відповідача, що є власником сховища, від обов`язку забезпечувати утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання.

58. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не забезпечено утримання захисної споруди цивільного захисту - сховища № 84191, у готовності до використання за призначенням.

59. Щодо доводів апелянта про відсутність у прокурора повноважень для звернення до суду з вказаним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

60. Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

61. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

62. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

63. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

64. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

65. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

66. Частиною першою статті 24 Закону № 1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

67. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

68. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

69. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

70. За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

71. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

72. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

73. Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

74. За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

75. Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

76. Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

77. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

78. Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

79. Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

80. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

81. Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

82. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

83. У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

84. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

85. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

86. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

87. Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

88. Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

89. Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

90. Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

91. Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

92. Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

93. Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

94. Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

95. В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

96. В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

97. В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

98. Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».».

99. Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд погоджує висновок суду першої інстанції про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи апелянта про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

100. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

101. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

102. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

103. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

104. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

105. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.