Ухвала

від 14.03.2023 по справі 953/6373/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №953/6373/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/217/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: запобіжний захід

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого ОСОБА_2 ,

- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- при секретарі ОСОБА_5 ,

- за участі прокурора ОСОБА_6 ,

- захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м Харкова від 20 січня 2023 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області та обрано щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування на 60 днів, тобто до 19 березня 2023 року включно, без визначення застави.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або визначити заставу. В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилався на те, що наявність ризиків не підтвердженні належними та допустимими доказами. Наголосив, що підозра необґрунтована, оскільки ґрунтується лише на непрямих доказах, а наявне в матеріалах доручення про її вручення не містить вихідних даних, що може свідчити про її вручення неналежною особою. На думку захисника слідчим суддею не було проаналізовано можливості застосування до ОСОБА_8 альтернативних запобіжних заходів. Указав, що слідчий суддя не прийняв до уваги, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має на утриманні неповнолітню дитину та літню матір 1944 року народження, міцні соціальні зв`язки, позитивну репутацію, постійне місце проживання, незадовільний стан здоров`я, другу групу інвалідності довічно. Також наголосив, що клопотання про обрання запобіжного заходу було надіслано за 2 годині 30 хвилин, що є порушенням вимог КПК України, оскільки перешкодило стороні захисту підготуватися до розгляду клопотання належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників провадження вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за який останній може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі, або у виді довічного позбавлення волі.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що вказане кримінальне правопорушення відповідно до пред`явленої підозри мало місце під час воєнного стану, який діє по всій території України з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, а також того, що ОСОБА_8 підозрюється у передачі даних щодо переміщення, руху та дислокації підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, представнику Російської Федерації, яка починаючи з 24 лютого 2022 року наносить ракетні удари по території України, на думку колегії суддів у цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, а також у збереженні життів громадян України, військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на території України.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового розслідування та судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

За таких обставин, посилання сторони захисту на недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим суддею було прийнято до уваги майже усі обставини, на які посилається захисник в своїй апеляційній скарзі, а саме те, що вона хоча і має зареєстроване місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично мешкає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , розлучена, має міцні соціальні та родинні зв`язки, офіційно працевлаштована та має постійне джерело доходу, раніше не судима, та обґрунтовано дійшов висновку про їх недостатність для обрання щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту на наявність у підозрюваної неповнолітньої дитини та літньої матері 1944 року народження, позитивну репутацію, постійне місце проживання, незадовільний стан здоров`я, другу групу інвалідності довічно, в даному конкретному випадку недостатньо свідчить про можливість належного виконання підозрюваною своїх процесуальних прав та обов`язків, в разі обрання щодо неї більш м`якого запобіжного заходу.

До того ж, даних про неможливість перебування підозрюваної в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», через наявність в неї інвалідності, апеляційному суду не надано.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків досудового розслідування.

Посилання захисника на вручення підозри можливо неналежною особою спростовуються копією доручення, яке міститься у матеріалах провадження, а відсутність на нього вихідного номеру, не може свідчити про його недопустимість чи недійсність, оскільки зазначене доручення має усі необхідні реквізити, та складено належною особою (а.с.200).

Доводи захисника про те, що стороною обвинувачення було надано їм клопотання менш ніж за три години до судового засідання, є безпідставними, оскільки захисником не надано доказів на підтвердження цього факту.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м Харкова від 20 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: