Постанова

від 14.03.2023 по справі 914/861/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа №914/861/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд-Україна б/н від 06.02.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2023 суддя: Юркевич М.В., м. Львів, повний текст рішення складено 12.01.2023

та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.01.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Дрог-Буд-Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

за позовом акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд-Україна, м. Львів

про стягнення 8 853,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

03.05.2022 акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз (надалі АТ «ОГС «Львівгаз») звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд-Україна (надалі ТОВ Дрог-Буд-Україна) про стягнення 8 853,47 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем приписів Кодексу газорозподільних систем під час провадження своєї діяльності (проведення земляних робіт ескаватором без погодження з АТ «ОГС «Львівгаз»), що мало своїм наслідком завдання збитків.

Правовою підставою позову позивач зазначає п. 4 гл. 1 розд. 1; п.п. 6, 7 гл. 4 розд. 11 Кодексу газорозподільних систем; п. 2.1 розд. 2; п.п. 1.34, 7.36 розд 5 Правил безпеки систем газопостачання; ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.01.2023 позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» - задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Дрог-Буд-Україна» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 8 853,47 грн. збитків та 2 481,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2023 в задоволенні заяви ТОВ «Дрог-Буд-Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовлено з тих підстав, що судовим рішенням задоволено позовні вимоги, а тому відсутні підстави для покладення на позивача обов`язку з відшкодування витрат на понесену відповідачем правову допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Також відповідач просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.01.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ Дрог-Буд-Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що:

-судом першої інстанції не враховано, що ремонтні будівельні роботи та/або земляні роботи відповідачем проводилися не в охоронній зоні ГРМ, а тому не потрібно було отримання дозволу від позивача;

-суд не надав оцінку висновку експерта та заяві свідка ( ОСОБА_1 ).

Апелянт зазначає, що оскільки є підстави для скасування рішення, а тому просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.01.2023, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Дрог-Буд-Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Узагальнені доводи та заперечення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що відповідачем не було дотримано порядку проведення такого виду земляних робіт в охоронній зоні газопроводу чим порушено п. 9 гл. 4 розд. 3 Кодексу газорозподільних систем.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відзиву на неї, а також матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції

17.03.2020 під час проведення відповідачем земляних робіт ескаватором, без погодження з АТ Львівгаз, в охоронній зоні за адресою Львівська обл., Золочівський р-н, с. Лука відбулося механічне пошкодження газопроводу середнього тиску Д-32, внаслідок чого припинилася подача газу до одного житлового будинку, що підтверджується технічним актом за №226 від 17.03.2022.

Комісією у складі головного інженера Буського відділення АТ "Львівгаз" Балоня І.В., фахівця з адміністративної роботи Тимківа І.М. та майстра групи ЕГМ Петрука О.С. було встановлено, що на місці пошкодження газопроводу виконувалися земляні роботи, без погодження з АТ «Львівгаз», дорожньо-будівельною технікою, яка належить відповідачу (ТОВ «Дрог-Буд-Україна»), про що було складено протокол огляду місця події від 17.03.2020 та акт про порушення № 005038 від 17.03.2020.

З метою відновлення належної роботи газорозподільної системи позивачем був проведений комплекс необхідних ремонтно-відновлювальних робіт з усунення наслідків аварії на газопроводі, а саме: замінено ділянку газопроводу.

У розмір збитків позивача увійшли:

-вартість об`єму витоку (витрати) природного газу через пошкоджений газопровід на суму 4 821,98 грн.;

-витрати з ліквідації витоку газу ввідного ПЕ газопроводу с/т ф32мм в сумі 4 423,26 грн. А всього заподіяно збитків позивачеві на загальну суму 8 853,47 грн.

Позивачем, в порядку досудового врегулювання, була направлена відповідачу претензія від 27.04.2021 № 790-Сл-5825-0421, для сплати суми заподіяних збитків. Проте, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом про стягнення з відповідача 8 853,47 грн збитків.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення збитків, заподіяних неправомірними діями відповідача внаслідок виконання ним земляних робіт та пошкодження газопроводу, та через відмову відповідача відшкодувати завдані збитки за проведені відновлювані роботи позивачем.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального, господарства України від 15.11.2018 № 305.

За змістом п. 17 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу" позивач, як оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Львівської області.

Відповідно до п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі КГС) оператор газорозподільної системи (далі ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п.1 розділу 1 глави 3 КГС).

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (п. 4 розділу 1 глави 3 КГС).

Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт в охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи (об`єктів ГРМ), а саме:

-охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (п. 1);

-власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ (п. 4);

-земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (п. 5);

-проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ (п. 7);

-письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

-оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

-погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (п. 8).

-юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (п. 9).

-юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ (п. 10).

-письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (п. 11).

-до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (п. 15).

-юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт (п. 16).

-фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи- підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (п. 17).

-межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (п. 18).

Згідно з п. 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1.12. глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.

Згідно з пунктом 1.34 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Судами встановлено, що відповідач перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи (позивача). Представники оператора газорозподільної системи не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт.

Відтак, враховуючи наведене, місцевим господарським судом правильно зроблено висновок, що дії відповідача суперечила вимогам вищенаведеним нормам.

У відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи обєм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до обєкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення обєму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

Відповідно до п. 7.36. розділу 7 Правил безпеки систем газопостачання, під час пуску газу газопроводи повинні продуватися газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалюванням відібраних проб. Об`ємна частка кисню в пробі газу не повинна перевищувати 1 %, а згоряня газу повинно проходити стабільно, без спалахів.

Судами встановлено, що з метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу відповідно до пункту 23 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" проведено випробування газопроводу шляхом продування та заповнення газопроводів газом. Розрахунок виконаний позивачем відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, при ліквідації пошкодження газопроводу середнього тиску д-32 позивачем здійснено продування і заповнення газопроводу газом, внаслідок чого понесено виробничо-технологічні витрати газу.

З наявного в матеріалах справи розрахунку об`єму витоку газу, вбачається, що такий виконано позивачем на основі розрахунків відповідно до п.4 глави 6 розділу ІІІ та глави І розділу ХІІ Кодексу газорозподільних систем.

Розмір шкоди завданої позивачем діями відповідача, згідно розрахунку становить 8 853,47 грн., з яких 4 821,98 грн. вартості об`єму витоку (витрати) природного газу та 4 423,26 грн. вартості виробничо-технологічних витрат при ліквідації пошкодження газопроводу.

Апеляційний господарський суд погоджується з розрахунком розміру шкоди заподіяної позивачу, крім цього зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не заперечує суму збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначені процесуальним законодавством принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 554/1583/16-ц.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу III "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України).

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Наявність всіх зазначених вище умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, доводам учасників справи, суд першої інстанції правомірно встановив наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а звідси покладення відповідальності на відповідача.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що суд не надав оцінку висновку експерта та заяві свідка ( ОСОБА_1 ) апеляційний господарський суд зазначає.

У висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за № 51/22 від 29.09.2022 зазначено, що газопровід пошкоджений внаслідок проведення позивачем земляних робіт; газопровід був прокладений з порушенням державних будівельних норм, а саме глибина його залягання в місці його пошкодження є близько 40 см., а відповідно до ДБН В.2.5-20:2018 (п.7.18) для поліетиленових газопроводів глибина залягання повинна бути не менше, ніж 1 м., проте дані параметри не впливають на оцінку висновку суду першої інстанції, що відповідачем проводилися земляні роботи в охоронній зоні, де необхідне було погодження позивача на їх проведення, що відповідачем не дотримано та спиченено збитки його протиправними винними діями.

Оцінюючи висновок експерта в сукупності з іншими доказами в справі, в тому числі із заявою свідка ( ОСОБА_1 , який стверджує, що при здійсненні робіт не було виявлено сигнальної стрічки, яка влаштовується на поверхні піску,яким почергово засипається труба в траншеї) апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що протиправними діями відповідача, які виявилися у проведенні земляних робіт в охоронній зоні прокладання газопроводу без повідомлення позивача спричинено пошкодження труби і як наслідак витік газу.

Водночас, суд зазначає, що предметом розгляду в цій справі не є дослідження питання параметрів прокладання газопроводу.

При цьому, суд наголошує на тому, що завдані збитки можна було б уникнути, якщо б відповідач дотримався порядку проведення такого виду земляних робіт в охоронній зоні газопроводу та до їх початку повідомив позивача.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.

Метою встановлення охоронної зони є створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярного обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізація наслідків можливих аварій.

Встановлення охоронних зон вздовж об`єктів магістральних газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому, тому у разі недотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон, підприємства магістральних трубопроводів наділені правом звертатися до суду з позовами про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. У зазначеній категорії справ позивачі звільнені від обов`язку доказування можливості настання негативних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №509/3712/16-ц.

З вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення суми збитків з відповідача на користь позивача відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам норм діючого законодавства. Наведені доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

12.01.2023 до Господарського суду Львівської області звернулося ТОВ «Дрог-Буд-Україна» (відповідач) із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 600,00 грн.

У заяві відповідач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача 13 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 914/861/22 і понесених відповідачем відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 за № 1-1/08 (8 600,00 грн.) та витрат з оплати вартості послуг експерта з проведення судової будівельно-технічної експертизи (5 000,00 грн.).

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та абзацу 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки за наслідками розгляду цєї справи господарським судом прийнято рішення про задоволення позову, відтак, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої ст. 129 ГПК України, суд прийшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 600,00 грн. покладаються на відповідача.

З цих підстав ухвала Господарського Львівської області від 31.01.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Дрог-Буд-Україна» щодо розподілу судових витрат, як невід`ємна частина оскаржуваного відповідачем (ухваленого по суті спору) рішення місцевого господарського суду, що нерозривно пов`язане з результатом вирішення спору по суті, підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд-Україна б/н від 06.02.2023 підлягає залишенню без задоволення, а рішення та ухвала місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 721,50 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №1504 від 16.02.2023.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дрог-Буд-Україна б/н від 06.02.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.01.2023 у справі №914/861/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 3 721,50 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.