Рішення

від 16.03.2023 по справі 927/1148/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2023 року м. Чернігів справа № 927/1148/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" 07400, м. Бровари Київської області, О. Онікієнка, 61 АДРЕСА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) (адреса представника - адвоката Іванової Наталії Сергіївни)до фізичної особи - підприємця Ребенка Олександра Миколайовича АДРЕСА_1 про стягнення 213 967 грн. 68 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: Іванова Н.С. - адвокат (ордер серії АА № 1009928 від 23.11.2022)

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 16.03.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2022 року (здана для відправки до відділення поштового зв`язку 16.12.2022) до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" до фізичної особи - підприємця Ребенка Олександра Миколайовича про відшкодування 213 967,68 грн. вартості втраченого відповідачем вантажу, дорученого останньому для перевезення на підставі Договорів - заявок на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/2302-2 та № А/2302-3 від 23.02.2022, підписаних між сторонами на виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором № А/9 про транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом на території України від 03.02.2020 (з урахуванням заявок від 23.02.2022 № № 63, 64 до нього), укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайрект Логістик Аутсорсинг".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо забезпечення схоронності перевезення вантажу та передачі його вантажоодержувачу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2022:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" про стягнення 213 967 грн. 68 коп. залишено без руху;

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача - адвоката Іванової Наталії Сергіївни;

роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ", що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв`язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 26.12.2022 позивачу засобами поштового зв`язку в паперовій формі не направлялась, проте була направлена на електронну пошту його повноважного представника - адвоката Іванової Н.С. з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 04.01.2023).

10.01.2023, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2023:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

клопотання позивача про здійснення розгляду позовної заяви за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження;

призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09 лютого 2023 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачами заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" в якості позивача з одночасним повідомленням останнього про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликано для участі в судовому засіданні фізичну особу-підприємця Ребенка Олександра Миколайовича (або його повноважного представника) в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайрект Логістик Аутсорсинг" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Розглянувши дане клопотання, суд залишив його без задоволення, оскільки звертаючись з ним позивач не обґрунтував яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайрект Логістик Аутсорсинг" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ".

Вказана вище ухвала суду від 16.01.2023, що направлялась позивачеві на зазначену в позовній заяві адресу його повноважного представника - адвоката Іванової Наталії Сергіївни, була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

Додатково ухвала суду від 16.01.2023 була направлена на зазначену в позовній заяві електронну пошту повноважного представника позивача - адвоката Іванової Н.С. та отримана нею 30.01.2023.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 09.02.2023 судовому засіданні позивач не скористався.

Разом з тим, до початку судового засідання 09.02.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 01.02.2023 позивача про участь в даному судовому засіданні в режимі відеоконференції, обґрунтована неможливістю особистої явки до суду його повноважного представника через віддалене його знаходження від господарського суду, воєнними діями на території України. При цьому, позивач повідомив про намір та бажання приймати участь в судових засіданнях, призначених по даній справі.

Примірник ухвали суду від 16.01.2023, що направлявся відповідачеві на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 16.01.2023, є такою, що отримана відповідачем 23.01.2023, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 09.02.2023 судового засідання.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 09.02.2023 судовому засіданні відповідач не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

В судовому засіданні 09.02.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 01.03.2023 на 14:30.

Ухвалою від 09.02.2023 суд призначив судове засідання на 01 березня 2023 р. о 14:30; повідомив позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору; повідомив відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви; постановив проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Примірник ухвали суду від 09.02.2023, що направлявся відповідачеві на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана вище ухвала суду від 09.02.2023, є такою, що отримана відповідачем 18.02.2023, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 01.03.2023 судового засідання.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 01.03.2023 судовому засіданні відповідач не скористався.

Присутня в судовому засіданні 01.03.2023 повноважна представниця Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" - адвокатка Іванова Н.С. заявила усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В судовому засіданні 01.03.2023 оголошено перерву до 16.03.2023 до 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 01.03.2023 повідомлено відповідача про призначення судового засідання на 16 березня 2023 року. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Вказана ухвала від 01.03.2023 отримана відповідачем 06.03.2023 згідно поштового повідомлення № 1400056042247.

15.03.2023 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням часу на складання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядує справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як свідчать матеріали справи відповідач був належним чином повідомлений про призначення судового засідання на 16.03.2023, так само як і про призначення судових засідань на 09.02.2023 та 01.03.2023, проте у судове засідання не з`явився, повноваженого представника не направив, причини неявки до суду не повідомив.

Суд також бере до уваги, що 10.03.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи і у нього було достатньо часу для підготовки та подання відзиву на позовну заяву навіть з моменту отримання ухвали від 01.03.2023, а тому, враховуючи, що 17.03.2023 спливає строк для розгляду даної справи по суті, суд вважає заяву відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 16.03.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

03.02.2020 між TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» (Експедитор) та TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» (Замовник) укладено договір № А/9 про транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом на території України, відповідно до умов якого Експедитор зобов`язується доставити ввірений йому Замовником вантаж у встановлений цим Договором строк до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 7.1 Договору № А/9 експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення до моменту видачі вантажоотримувачу, який зазначений у товарно-транспортних документах. Експедитор несе відповідальність за дії осіб, що залучаються до виконання цього договору у розмірі і на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

23 лютого 2022 року TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» та TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» уклали заявки на надання транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 63 та 64 до Договору про надання транспортно-експедиційних послуг на території України № А/9 від 03.02.2020 року.

23 лютого 2022 року TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» (Замовник) уклало Договори - заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/2302-3 та А/2302-2 (надалі - Договори А/2302-3 та А/2302-2) з фізичною особою-підприємцем Ребенком О.М. (Виконавець).

Згідно п. 1.1 вищезазначених Договорів А/2302-3 та А/2302-2 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України.

У Договорі № А/2302-3 сторони, крім іншого, визначили наступне: дата та час завантаження - 23.02.2022; маршрут перевезення - м.Бровари - м.Дніпро; характер вантажу, вага, об`єм - шини, 22 куб, 2.2 т; необхідні документи - ТТН; дата доставки вантажу - 24.02.2022; П.І.Б. водія, номер авто - Renault НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

У Договорі № А/2302-2 сторони, крім іншого, визначили наступне: дата та час завантаження - 23.02.2022; маршрут перевезення - м.Бровари - м.Дніпро; характер вантажу, вага, об`єм - шини, 25 куб, 2.5 т; необхідні документи - ТТН; дата доставки вантажу - 24.02.2022; П.І.Б. водія, номер авто - Рено Мастер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

Згідно п.2.2 Договорів А/2302-3 та А/2302-2 виконавець зобов`язується забезпечити доставку вантажу в узгоджений сторонами пункт призначення та строк та несе повну матеріальну відповідальність за наданий йому вантаж в момент перевезення.

Розмір штрафних санкцій за збитки, що виникли внаслідок пошкодження, нестачі, втрати вантажу становить 100% вартості вантажу, по якому виявлено пошкодження, нестачу чи втрату (п.3.1 Договорів А/2302-3 та А/2302-2).

Згідно із ТТН № 0000000887 від 23 лютого 2022 року до Договору-Заявки № А/2302-3 водій ОСОБА_1 прийняв до перевезення шини у кількості 228 штук.

Згідно із ТТН № 0000000888 від 23 лютого 2022 року до Договору-Заявки № А/2302-2 водій ОСОБА_2 прийняв до перевезення шини у кількості 266 штук.

Як вказує позивач у поданій позовній заяві, ФОП Ребенок Олександр Миколайович прийняв вантаж до перевезення проте порушив обов`язок щодо його своєчасного прибуття у цілісному вигляді та не зміг доставити вантаж вчасно до вантажоодержувача.

TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» звернулося до TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» з претензією від 15.05.2022, в якій вказало, що згідно заявки № 63 від 23.02.2022 та ТТН № 888 від 23.02.2022 перевізник, як експедитор повинен був доставити до покупця (отримувача) ТОВ «Аквілон-Торг» автошини в кількості 266 шт., так як товар не було доставлено та не було повернуто на склад замовника перевізник повинен відшкодувати замовнику завдані збитки, спричинені втратою товару в сумі 502412,88 грн.

TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» звернулося до TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» з претензією від 20.04.2022, в якій вказало, що згідно ТТН № 887 від 23.02.2022 перевізник, як експедитор повинен був доставити до покупця (отримувача) ТОВ «Аквілон-Торг» автошини в кількості 228 шт., так як товар не було доставлено та не було повернуто на склад замовника перевізник повинен відшкодувати замовнику завдані збитки, спричинені втратою товару в сумі 110500,32 грн.

17.05.2022 позивачем було складено Акт приймання-передачі товару, згідно якого перевізник ФОП Ребенок О.М. передав, а замовник TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» прийняв товар за адресою: м. Чернігів, вул. Глібова, 49, а саме шини у кількості 218 шт.

20.05.2022 позивачем було складено Акт приймання-передачі товару, згідно якого перевізник ФОП Ребенок О.М. передав, а замовник TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» прийняв товар за адресою: м. Чернігів, вул. Глібова, 49, а саме шини у кількості 188 шт.

Вказані Акти приймання-передачі товару були направлені відповідачу на його адресу рекомендованою кореспонденцією 07.10.2022 (номер відправлення 0740030010250), проте не отримані останнім у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що відділом поштового зв`язку було зроблено відповідну відмітку.

Проте сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав на офіційну адресу відповідача, не може вважатися поважною причиною невиконання дій, обумовлених таким поштовим відправленням, оскільки викликаний не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Як зазначає позивач він був вимушений залучати іншого перевізника з метою виконання обов`язків взятих на себе Договором А/9 від 03.02.2020 року та Заявками № 63 і 64.

Так, 19 квітня 2022 року між TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» (замовник) та фізичною особою Черній Олександром Петровичем (виконавець) був укладений Договір - заявка на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/1904-1 та 16 травня 2022 року та Договір - заявка на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/1605-1.

Згідно Договору - заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/1904-1 замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов`язки здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування власним або залученим транспортом вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту на території України на основі таких даних: дата завантаження 20.04.2022, маршрут перевезення: Чернігів-Бровари, характер вантажу: шини 188 шт., дата доставки вантажу: 20.04.2022, ПІБ водія, номер авто: Черній О.П., MAN AI8592EE.

Згідно Договору - заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжміському сполученні № А/1605-1 замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов`язки здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування власним або залученим транспортом вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту на території України на основі таких даних: дата завантаження 17.05.2022, маршрут перевезення: Чернігів-Бровари, характер вантажу: шини 218 шт., дата доставки вантажу: 17.05.2022, ПІБ водія, номер авто: Черній О.П., MAN AI8592EE.

20.04.2022 TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» та TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» склали Акт, яким підтвердили, що при транспортуванні 228 автошин згідно заявки № 64 від 23.02.2022 та ТТН № 887 від 23.02.2022, при поверненні виявлено недостачу в кількості 40 шин.

17.05.2022 TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» та TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» склали Акт, яким підтвердили, що при транспортуванні 266 автошин згідно заявки № 63 від 23.02.2022 та ТТН № 888 від 23.02.2022, при поверненні виявлено недостачу в кількості 48 шин.

Відповідна відмітка про прийняття 17.05.2022 згідно Акту недостачі 218 шин зроблена TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» на ТТН № 0000000888 від 23.02.2022.

Таким чином, за твердженням позивача відповідачем було втрачено 88 шин, які йому були передані до перевезення на загальну суму 213 967 грн. 68 коп. Вартість втраченого вантажу підтверджуються рахунками на оплату № 1545 та 1546 від 23 лютого 2022 року та видатковими накладними № 1352 та № 1353 від 23 лютого 2022 року та ТТН 000000888 та 000000887 від 23 лютого 2022 року.

TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» звернулося до TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» з вимогою на суму 213967,68 грн, оскільки всупереч умов договору та заявок № 63 та № 64 від 23.02.2022 та № 71 від 19.04.2022 перевізник здійснив доставку автошин не в повному обсязі.

TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» направило ФОП Ребенок О.М. претензію № 280402 від 28.04.2022, в якій вказало, що згідно ТТН № 0000000887 від 23.02.2022 ФОП Ребенок О.М. прийняв до перевезення шини у кількості 228 штук, проте під час перевезення було зафіксовано втрату 40 шин на загальну суму 110500,32 грн та просив компенсувати вартість втраченого вантажу в сумі 110500,32 грн.

TOB «ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ» направило ФОП Ребенок О.М. претензію № 2505-1 від 25.05.2022, в якій вказало, що згідно ТТН № 0000000888 від 23.02.2022 ФОП Ребенок О.М. прийняв до перевезення шини у кількості 266 штук, проте під час перевезення було зафіксовано втрату 48 шин на загальну суму 103467,36 грн та просив компенсувати вартість втраченого вантажу в сумі 103467,36 грн.

Вказані претензії були направлені відповідачу на його адресу рекомендованою кореспонденцією 07.10.2022 (номер відправлення 0740030010250), проте не отримані останнім у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що відділом поштового зв`язку було зроблено відповідну відмітку.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням транспортно-експедиторських послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 932 цього ж Кодексу визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Норма статті 924 ЦК України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2019 р. у справі № 907/603/17 та від 27.10.2020 р. у справі № 903/846/19.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 передбачено наступні положення:

Пункт 15.1. У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

15.2. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

15.3. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

15.4. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

15.5. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

15.6. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Пункт 16.1. Перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов`язково треба пред`явити йому претензію.

16.2. Під час перевезень вантажів автомобільним транспортом право на пред`явлення Перевізнику претензій мають:

а) вантажовідправник або вантажоодержувач - у разі втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення або е-ТТН;

б) вантажоодержувач - у разі недостачі, зіпсуття або ушкодження вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної із відповідними записами або відповідного акта, якщо такий акт складався, або у разі подання е-ТТН, з відповідними записами та/або акта в електронній формі.

16.3. Претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред`являються Перевізнику, з яким укладено Договір на перевезення.

16.6. Претензії на відшкодування збитків за втрату, недостачу, псування або ушкодження вантажу пред`являються по кожному відправленню окремо.

16.7. Претензію, що пред`являється, викладають письмово із зазначенням всіх відомостей, потрібних для її розгляду і вирішення.

16.9. У претензії слід зазначити:

- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та Перевізника, якому претензія пред`являється; дату пред`явлення і номер претензії;

- обставини, на підставі яких пред`явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні правові норми;

- вимоги заявника;

- суму претензії по кожному окремому виду вимог (за повністю втрачений вантаж чи часткову його втрату або недостачу, зіпсуття, ушкодження, за прострочення доставки та ін.), коли вони підлягають грошовій оцінці, платіжні реквізити заявника претензії;

- перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Претензія підписується керівником чи заступником керівника підприємства та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

16.10. До претензії додаються документи, які її обгрунтовують.

Товарно-транспортні накладні та акт, що засвідчують обставини, відповідно до яких наступає матеріальна відповідальність, подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, крім е-ТТН.

До претензії на недостачу вантажу додається розрахунок суми претензії, який слід виконувати з урахуванням норми природних втрат маси вантажу при перевезенні, якщо вона встановлена для цього роду вантажу. Додавання розрахунку суми не обов`язкове, якщо цей розрахунок зроблений у самій претензії.

До претензії на недостачу вантажу, по якому розрахунки між вантажовідправником і вантажоодержувачем провадяться з урахуванням нормованої і фактичної вологості, додається також документ (якісне посвідчення, сертифікат тощо), який підтверджує вологість вантажу при його відправленні, і дані аналізу про вологість прибулого вантажу, якщо такий аналіз проводився.

До претензії на зіпсуття швидкопсувного вантажу, при видачі якого у пункті призначення проведено зниження ціни або понижено сортність, торгуюче підприємство зобов`язане подати довідку про ціну такого реалізованого вантажу або проведену переоцінку, якщо вантаж ще не реалізовано, а також про зміну маркування вантажу на відповідний сорт. Довідка має бути засвідчена підписами керівника, головного (старшого) бухгалтера підприємства.

16.11. До претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред`явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу.

Документом, який підтверджує оплату вантажовідправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того, по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу.

16.12. Днем пред`явлення претензії вважається день здачі її на пошту або безпосередньо Перевізнику під розписку про її одержання. Якщо термін на пред`явлення претензії закінчується у святковий або вихідний день, то днем закінчення його вважається перший наступний за ним робочий день.

16.13. Якщо до претензії не були прикладені документи, передбачені цими Правилами, то така претензія повертається Перевізником Замовнику не пізніше 10-денного терміну від дня одержання із зазначенням причин її повернення.

Якщо у 10-денний термін претензія не була повернута заявникові, то вона вважається прийнятою до розгляду.

16.14. Перевізник зобов`язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про її задоволення або відхилення протягом трьох місяців.

16.17. Якщо сторони не дійдуть згоди, спори вирішуються згідно з чинним законодавством України.

Як було зазначено вище, позивачем з метою виконання договору № А/9 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом на території України від 03.02.2020, укладеного між позивачем та TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ», було залучено перевізника - фізичну особу-підприємця Ребенка О.М., про що з ним було укладено договори-заявки № 2302-2 та № А/2302-3 від 23.02.2022.

Підпунктом 2.2. Договорів А/2302-3 та А/2302-2 визначено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за наданий йому вантаж в момент перевезення.

23.02.2022 у пункті навантаження, що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Онікієнка Олега,134, було завантажено в автомобілі відповідача Renault НОМЕР_1 та Рено Мастер НОМЕР_2 автомобільні шини у кількості 228 та 266 штук відповідно, з метою подальшого перевезення вантажоодержувачу - ТОВ «Аквілон-Торг», що підтверджується підписом водіїв відповідача Лисенка О.І. та ОСОБА_2 , а також іншими відомостями, зазначеними у товарно-транспортних накладних ТТН № 0000000887 від 23 лютого 2022 року та ТТН № 0000000888 від 23 лютого 2022 року.

Відповідно до положень п. 10.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. (надалі - Правила) після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів.

Зазначений у товарно-транспортній накладній вантаж був прийнятий відповідачем до перевезення без зауважень та заперечень і у матеріалах справи відсутні докази пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо кількості чи типу вантажу або відмови від його прийняття.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отриманий для перевезення вантаж не доставив у пункт призначення.

При отриманні позивачем від відповідача вантажу для його подальшого перевезення була виявлена нестача 88 шин на загальну суму 213 967 грн. 68 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актами приймання-передачі товару від 17.05.2022 та від 20.05.2022 та актами складеними відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 20.04.2022 та від 17.05.2022.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем під час перевезення вантажу було втрачено його частину та не було доставлено вантаж вантажоодержувачу, чим було порушено умови договорів № А/2302-3 та А/2302-2 від 23.02.2022, укладених між позивачем та відповідачем, та внаслідок чого вантажовідправник - TOB «ДАЙРЕКТ ЛОГІСТИК АУТСОРСИНГ» звернувся до позивача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди за частину втраченого вантажу вартістю 213967,68 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на підставі положень ст. 924 Цивільного кодексу України, відповідач, як фактичний перевізник, є відповідальним за збереження вантажу, його втрату та нестачу перед позивачем, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів вчинення ним дій щодо збереження і схоронності вантажу переданого позивачем будь-якими розумними засобами та способами під час здійснення всього перевезення.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо надання послуг з перевезення та збереження ввірених йому вантажів, було втрачено частину вантажу чим завдано позивачу шкоду на суму 213 967,68 грн, яка відповідно до п.3.2 договорів №А/2302-3 та А/2302-2 від 23.02.2022 підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Отже, вимоги позивача про відшкодування 213 967,68 грн. вартості втраченого відповідачем вантажу є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3210,00 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" до фізичної особи - підприємця Ребенка Олександра Миколайовича про відшкодування 213 967,68 грн. вартості втраченого відповідачем вантажу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Ребенка Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС КАМПАНІ" (код ЄДРПОУ 38336602; 07400, м. Бровари Київської області, О.Онікієнка, 61) 213967,68 грн вартості втраченого вантажу та 3210,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2023.

Суддя А.С. Сидоренко