Рішення

від 06.03.2023 по справі 369/13222/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13222/20

Провадження № 2/369/307/23

РІШЕННЯ

Іменем України

06.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Фінагеєвої І.О.,

при секретарі: Світлак Ю.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

представника третьої особи Коновал Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/13222/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2020 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Опалюк С.В. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Турчак Світлани Миколаївни про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано час на усунення недоліків.

19 листопада 2020 року представником позивача до суду надана заява про усунення недоліків позовної заяви, уточнена позовна заява та заява про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі Спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30 червня 2020 року серії НОМЕР_1 , виданим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). ОСОБА_1 є рідною дочкою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 11.05.1982 року серії НОМЕР_2 . 09.07.1994 року Позивач уклала шлюб із ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . В результаті укладення шлюбу, Позивач змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 . Позивачу стало відомо, що після смерті Спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з: 1) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) гаражного боксу АДРЕСА_3 ; 4) домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; 5) частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . 6) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 32425112) розмір якої складає 200000 (двісті тисяч) гривень.

У зв`язку із цим, 01 липня 2020 року позивач звернулася до приватного нотаріуса ТурчакС.М. із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, оскільки, згідно приписів статті 1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Окрім позивача спадкоємцями першої черги за законом є також її батько ОСОБА_5 , який був чоловіком Спадкодавця, брат Позивача ОСОБА_3 , а також сестра Позивача ОСОБА_7 .

Після подання заяви про прийняття спадщини, позивачу стало відомо, що за життя Спадкодавцем було складено декілька заповітів на випадок її смерті. Зокрема, позивачу відомо про те, що 08.10.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хоружик І.Г. було зареєстровано заповіт за № 1282, згідно змісту якого спадкодавець усе належне їй майно, в тому числі належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма речами домашнього вжитку заповіла своєму чоловіку ОСОБА_5 , а у випадку його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини, відмови від її прийняття або усунення його від права на спадкування, - її сину ОСОБА_3

03 червня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було зареєстровано новий заповіт за № 1224, складений спадкодавцем. Згідно нового заповіту спадкодавець заповідала належний їй гаражний бокс за № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_3 .. Жодних розпоряджень з приводу усього іншого належного Спадкодавцю майна остання в новому заповіті не робила, про свого чоловіка ОСОБА_5 як про спадкоємця не згадувала.

20 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із наявністю спадкоємця за заповітом.

На думку позивача, вона також має право успадкувати частку у статутному капіталі ТОВ «ЮНА ТРАНС», яка належала спадкодавцю. Враховуючи, що після смерті спадкодавця у неї залишилось чотири спадкоємця першої черги, - уся спадщина, окрім тієї, що охоплена Заповітом 2, повинна бути розподілена між ними порівну, за умови, що жоден з них не відмовився від своєї частки. За наявною у позивача інформацією, відповідач 1 та відповідач 3 не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, у зв`язку з цим позивач та відповідач 2 є єдиними спадкоємцями, які скористались своїм правом на прийняття спадщини і звернулись з відповідними заявами у передбачений законом строк. У зв`язку із зазначеним позивач має право претендувати на частину спадкового майна, яке залишилось після смерті Спадкодавця. Незважаючи на це, право власності позивача на частку у спадковому майні не визнається, у зв`язку із чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивачка просила визнати за нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування після смерті померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на:

- частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частину квартири, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 ;

- частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

- частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю«ЮНА ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 32425112) в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Також позивач просила, стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. від 30 листопада 2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 30 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Турчак Світлана Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково. Ухвалено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_7 ; на квартиру АДРЕСА_8 ; домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 31798585), загальною площею 319, 2 кв. м. 1/2 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна: 9774442). В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.

06 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельник С.Р. надала відзив на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , яка доводилась матір`ю позивачці ОСОБА_1 , відповідачу ОСОБА_3 , та відповідачу ОСОБА_7 та дружиною для відповідача ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, проте, позивачем невірно зазначено розмір спадкової маси. ОСОБА_8 з 17 липня 1965 року і по день смерті перебувала у зареєстрованому шлюбі з Відповідачем 1- ОСОБА_5 . В період шлюбних відносин, подружжям придбавалося нерухоме майно, відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, покупцем об`єктів нерухомості була ОСОБА_8 . Так, подружжям 04 липня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_9 , 12 травня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_10 , 09 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння придбано буд. АДРЕСА_4 , 22 грудня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу придбано 1/2 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Вищезазначене нерухоме майно, було придбано на підставі договорів купівлі-продажу за спільні кошти подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в період їхнього шлюбу, а отже відповідно до норм Сімейного кодексу України є їх спільною сумісною власністю в рівних частках по кожному з подружжя. Отже, до складу спадщини після померлої ОСОБА_8 не може входити все майно, оскільки вона мала право лише на 1/2 частину вказаного майна. 1/2 частка ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності не входить до спадщини, тому не може бути предметом даного спору. В межах шестимісячного терміну, а саме 02 жовтня 2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. з питанням щодо оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . 08 жовтня 2009 року ОСОБА_8 складено заповіт, яким все майно, яке буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право заповіла ОСОБА_5 , 1939 р.н., а у випадку його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини, відмови від її прийняття або усунення його від права на спадкування заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 03 червня 2010 року ОСОБА_8 складено заповіт, яким належний їй гаражний бокс за № НОМЕР_8 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (один) заповіла своєму сину - ОСОБА_3 . Представник відповідача вважала помилковим твердження позивача, щодо скасування останнім заповітом складеного ОСОБА_8 попереднього складеного нею заповіту. Перший заповіт складений ОСОБА_8 08.10.2009 року стосувався всього спадкового майна, спадкоємцем визначено було ОСОБА_5 , і лише у випадку його відмови чи смерті підпризначено спадкоємцем ОСОБА_3 . Другий заповіт стосувався лише гаражного боксу і спадкоємцем визначено ОСОБА_3 . Тобто, новий заповіт частково суперечить і скасовує попередній заповіт (перший заповіт), а саме в частині спадкового майна у виді гаражного боксу, спадкоємцем якого визначено ОСОБА_3 . Отже, після смерті ОСОБА_8 спадкування має відбуватися за двома заповітами:

- за першим заповітом, має спадкувати ОСОБА_5 на все майно, що належало померлій за винятком гаражного боксу за АДРЕСА_3 ;

- за другим заповітом має спадкувати ОСОБА_3 гаражний бокс за № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . Оскільки, 02 жовтня 2020 року ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини за першим заповітом ОСОБА_8 , то відповідно до умов першого заповіту і наявності другого заповіту, ОСОБА_3 має спадкувати за першим заповітом і за другим заповітом. Тому позовні вимоги позивача щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , на думку відповідача, не підлягають задоволенню. Щодо стягнення з відповідачів судових витрат, відповідач зазначає, що оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, відповідно понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача. На підставі викладеного представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельник С.Р. просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельник С.Р. подала до суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , яка доводилась дружиною для третьої особи ОСОБА_5 та була матір`ю відповідачу ОСОБА_1 , позивачу ОСОБА_3 , та третій особі ОСОБА_7 . Відповідачка ОСОБА_1 01 липня 2020 року звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак Світлани Миколаївни з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, так як відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. 02 жовтня 2020 року позивач - ОСОБА_3 (в межах шестимісячного строку) звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_8 . Третя особа ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не зверталася. Померла ОСОБА_8 з 17 липня 1965 року і по день смерті перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . В період шлюбних відносин, подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_5 придбавалося нерухоме майно, а отже, відповідно до норм Сімейного кодексу України є їх спільною сумісною власністю в рівних частках по кожному з подружжя від придбаного майна. Так, 12 травня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_8 , як покупцем придбано квартиру АДРЕСА_10 , даний договір посвідчено ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12 травня 1998 року за реєстровим №1950. 04 липня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_8 , як покупцем придбано квартиру АДРЕСА_9 , даний договір посвідчено ОСОБА_13 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 липня 2002 року за реєстровим №2311. 22 грудня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_8 , як покупцем придбано 1/2 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , даний договір посвідчено ОСОБА_14 , приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 22 грудня 2005 року за реєстровим №15728. Вищевказане майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №344966, від 13 жовтня 2009 року, ОСОБА_8 на підставі рішення 5 сесії 5 скликання Забірської сільської ради від 15.07.2006 року належить земельної ділянки по АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 3222483201:01:006:0044, дана земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя, даний об`єкт належить до особистої приватної власності ОСОБА_8 , яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду. 09 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння ОСОБА_8 , як покупцем придбано буд. АДРЕСА_4 , даний договір посвідчено ОСОБА_15 , приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 року за реєстровим №785. 09 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_8 , як покупцем придбано земельну ділянку площею 0,1216 га., що знаходиться в АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:05:009:0390, даний договір посвідчено ОСОБА_15 , приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 року за реєстровим №790. 03 червня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу гаражного боксу ОСОБА_8 , як покупцем придбано гаражний бокс № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: м. Київ, узвіз Дніпровський, буд. №1(один), даний договір посвідчено ОСОБА_16 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 червня 2010 року за реєстровим №1220. Вищевказане майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , в рівних долях. Крім того, за наявності у товариства з обмеженою відповідальністю статутного капіталу з розподілом часток між його членами спадкоємці засновника (члена) товариства з обмеженою відповідальністю спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі. 08 травня 2003 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», код ЄДРПОУ 32425112. Одним з співзасновників даного товариства є ОСОБА_8 . Її розмір внеску до статутного фонду товариства складає 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., (50% частки статутного капіталу), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскільки, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС» сформований за рахунок спільних коштів подружжя, то частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС» є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Окрім того, ОСОБА_8 за договором банківського вкладу в АТ «Альфа-Банк» розміщено банківський вклад у розмірі 100000 грн. 00 коп. На запит приватного нотаріуса Турчак С.М. АТ «Альфа-Банк» підтвердив, що на рахунку відкритому ОСОБА_8 №UA953003460000026302100269256/980 сума залишку складає 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.; на рахунку №UA223003460000026201906460792/980 сума залишку складає - 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 21 коп.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне їй наступне майно:

?квартири АДРЕСА_7 .

?на квартиру АДРЕСА_8 .

?домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

?земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_4 . Загальна площа земельної ділянки 0,1216 га. Кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:05:009:0390.

?домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

?земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_5 .

Загальна площа земельної ділянки 0,1700 га. Кадастровий номер земельної ділянки 3222483201:01:006:0044.

?частки у статутному капіталі ТОВ «ЮНА ТРАНС» в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

?гаражного боксу № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (один).

?Банківський вклад, що знаходиться на рахунках в АТ «Альфа-Банк» в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та 723 (сімсот двадцять три) грн. 60 коп.

За життя ОСОБА_8 склала двазаповіти:08жовтня 2009року ОСОБА_8 складено заповіт,який посвідченийприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуХоружик І.Г.та зареєстрованов реєстріза №1282.Даним заповітом ОСОБА_8 заповіла всемайно,яке будеїй належатина деньсмерті іна щовона матимеправо ОСОБА_5 ,1939р.н.,а увипадку йогосмерті довідкриття спадщини,неприйняття нимспадщини,відмова відїї прийняттяабо усуненняйого відправа наспадкування заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .03червня 2010року ОСОБА_8 складено заповіт,який посвідченийприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуГалущенко Н.М.та зареєстрованов реєстріза №1224.Даним заповітом ОСОБА_8 заповіла належнийїй гаражнийбокс за№ НОМЕР_4 в критійавтостоянці,що розташованаза адресою: АДРЕСА_6 (один)своєму сину- ОСОБА_3 .Новий заповіт частковосуперечить іскасовує попереднійзаповіт,а самев частиніспадкового майнау видігаражного боксу,спадкоємцем якоговизначено ОСОБА_3 .Отже,після смерті ОСОБА_8 спадкуваннямає відбуватисяза двомазаповітами.За першимзаповітом,має спадкувати ОСОБА_5 навсе майно,що належалопомерлій завинятком гаражногобоксу за АДРЕСА_3 .За другимзаповітом маєспадкувати ОСОБА_3 гаражний боксза № НОМЕР_4 в критійавтостоянці,що розташованаза адресою: АДРЕСА_6 .З урахуваннямскладеного ОСОБА_8 другого заповіту,перший заповіт ОСОБА_8 частково втративчинність вчастині спадкування ОСОБА_5 гаражногобоксу,в іншійчастині першийзаповіт ОСОБА_8 є чинним.02жовтня 2020року ОСОБА_5 відмовився відприйняття спадщиниза першимзаповітом ОСОБА_8 .За першимзаповітом ОСОБА_8 підпризначила спадкоємцемсвого сина- ОСОБА_3 .Отже,відповідно доумов першогозаповіту ідругого заповіту,з урахуваннямвідмови ОСОБА_5 від спадкуванняза першимзаповітом, ОСОБА_3 маєспадкувати запершим заповітомі задругим заповітом,таким чиномє єдинимспадкоємцем зазаповітами післяпомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .

В зв`язку із зверненням до суду ОСОБА_1 з позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно за законом після померлої ОСОБА_8 та надходженням до нотаріуса заяви про зупинення вчинення нотаріальних дій від ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Турчак С.М. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітами після померлої ОСОБА_8 , про що свідчить лист приватного нотаріуса від 30.11.2020 року. Оскільки існує судовий спір про визнання права власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_8 , що є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні спадщини, право позивача, як спадкоємця за заповітами на спадкове майно, на думку ОСОБА_3 , підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного ОСОБА_3 просив суд визнати за ним, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_11 ) право власності в порядку спадкування за заповітами після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на:

? квартири АДРЕСА_9 ;

? на квартиру АДРЕСА_10 ;

? домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

? земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_4 . Загальна площа земельної ділянки 0,1216 га. Кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:05:009:0390;

? домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

? земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_5 . Загальна площа земельної ділянки 0,1700 га. Кадастровий номер земельної ділянки 3222483201:01:006:0044;

? частки у статутному капіталі ТОВ «ЮНА ТРАНС» в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп;

? гаражного боксу № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (один);

?Банківський вклад, що знаходиться на відкритих в АТ «Альфа-Банк» рахунках: №UA953003460000026302100269256/980 у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та на рахунку №UA223003460000026201906460792/980 у розмірі 723 (сімсот двадцять три) грн. 60 коп.

Також просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_12 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) понесені судові витрати у розмірі 11350 грн. 00 коп.

25 січня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Опалюка С.В. надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що з доводами відповідача не погоджується, оскільки вважає, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним, а твердження про те, що обидва заповіти є чинними, а суперечність в заповітах стосується лише гаражного боксу є хибним оскільки, в заповіті ОСОБА_8 від 2009 року, остання розпорядилась всім майном, що належить їй на праві власності, а в заповіті від 2010 року лише гаражним боксом. Тобто, ОСОБА_8 складаючи заповіт третього червня 2010 року змінила свою волю щодо об`єктного та суб`єктного складу свого заповіту. Тому, представник позивача зазначає, що відповідно до приписів статті 1245 ЦК України, якою визначено що, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах, інша, неохоплена Заповітом ОСОБА_8 від 03 червня 2010 року частина спадкової маси підлягає спадкуванню тими спадкоємцями відповідно до закону, які подали заяву про прийняття спадщини.

25 січня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Опалюк С.В. надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що із відзиву поданого відповідачем 2, позивачу стало відома інформація про те, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 входять банківські вклади в Акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК». Відповідно у позивача виникла необхідність збільшити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право власності на частку грошових коштів, які належали спадкодавцю, та знаходяться на банківських рахунках в АТ «АЛЬФА-БАНК». Представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на частку грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках відкритих на ім`я померлої ОСОБА_8 в АТ «АЛЬФА-БАНК» та здійснювати розгляд первісного позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

29 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельник С.Р. подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого заперечував проти заяви про збільшення позовних вимог, оскільки у такій заяві не зазначено розмір грошових коштів на які позивач просить визнати право власності, а також не зазначено на яких банківських рахунках розміщено ці вклади.

02 лютого 2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Опалюком С.В. до суду надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач із доводами відповідача не погоджується та просить позовні вимоги первісного позову та зазначені у заяві про збільшення позовних вимог задовольнити в повному обсязі.

17 лютого 2021 року представник третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_17 адвокат Коновал Д.В. подав до суду письмові пояснення в яких зазначив що, оскільки заповіт ОСОБА_8 від 03 червня 2010 року суперечить заповіту ОСОБА_8 від 08 жовтня 2009 року в частині визначення спадкоємця лише щодо гаражного боксу № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , то відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦІК України заповіт від 03 червня 2010 року скасовує заповіт від 08 жовтня 2009 року лише в частині визначення спадкоємця на вказаний гаражний бокс, а в іншій частині заповіт від 08 жовтня 2009 року є чинним, отже спадкування повинне відбуватися згідно двох заповітів ОСОБА_8 (від 08 жовтня 2009 року та від 03 червня 2010 року). Крім того, представник третьої особи зазначає, що положення включене ОСОБА_8 до заповіту від 08 жовтня 2009 року, а саме: «Раніше складений мною заповіт, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Тетяною Андріївною 11 грудня 2006 року за реєстровим № 4937, цим заповітом скасовую». В той же час, до заповіту від 03 червня 2010 року ОСОБА_8 положення про скасування заповіту від 08 жовтня 2009 року не включала. Також, щодо визначення розміру часток, право власності на які позивач просить визнати за нею представник третьої особи зазначив, що згідно ст.ст. 61, 63 Сімейного кодексу України вказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_18 та ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_5 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на вказане вище майно, набуте подружжям за час шлюбу.

01 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Опалюк С.В. надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що16.02.2021 року позивачем було отримано відзив, поданий відповідачем 3. Позивач із доводами, викладеними у відзиві не погоджується з наступних підстав.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач 3 вказує на те, що в заповіті складеному ОСОБА_8 у 2009 році, було зазначено, що раніше складений заповіт 11 грудня 2006 року № 4937 скасовано, а в заповіті складеному ОСОБА_8 у 2010 році не зазначено, що раніше складений нею заповіт 2009 року скасовано.

Також, відповідач 3 зазначає, що заповіти ОСОБА_8 2009 року та 2010 року є суперечливими. Заповітом 2009 року остання заповіла все своє майно своєму чоловікові ОСОБА_5 . Заповітом 2010 року частину майна (гаражний бокс) заповіла своєму ОСОБА_19 . Тобто має місце суперечність щодо гаражного боксу, з чим не можна погодитись із наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 1245 ЦК України, якою визначено що, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах, інша, неохоплена Заповітом ОСОБА_8 від 03 червня 2010 року частина спадкової маси підлягає спадкуванню тими спадкоємцями відповідно до закону, які подали заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 адвокатОпалюк С.В.просив задовольнитипозовні вимогиу повномуобсязі.

04 березня 2021 року представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокат Опалюк С.В. подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом в повному обсязі із підстав, викладених в первісному позові.

05 березня 2021 року представник позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 адвокат Мельник С.Р. подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зауважив, що доводи, зазначені у відзиві на зустрічну позовну заяву суперечать нормам діючого законодавства.

15 березня 2021 року представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокат Буценко А.І. надав до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в повному обсязі.

23 березня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_5 , в якому він зазначив, що проти заявлених зустрічних вимог ОСОБА_3 він не заперечує, вважає, що такі вимоги є обґрунтованими, законними і такими, що відповідають волі його померлої дружини ОСОБА_8 ОСОБА_5 зазначив, що їх подружжя ( ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ) мало трьох дітей, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Все своє подружнє життя вони в силу своїх можливостей допомагали і фізично і морально всім своїм дітям, в тому числі забезпечивши всіх їх житлом. Так сталося, що протягом багатьох останніх років батьками більше піклувався та опікувався їх син - ОСОБА_3 . Донька - ОСОБА_1 навіть не зустрічалася з ними, не турбувалася про них і не приділяла їм належної уваги, не підтримувала належних сімейних стосунків на відміну від їхніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_7 08 жовтня 2009 року ОСОБА_8 і ОСОБА_5 було складено заповіти, за якими все своє майно вони заповідали один одному, а у випадку смерті одного з них чи відмови від прийняття спадщини спадкувати мав ОСОБА_3 . Оскільки, достатньої уваги батькам приділяв більше ОСОБА_3 , ними було прийнято рішення, що все належне їм майно буде спадкувати лише їхній син ОСОБА_3 . 03 червня 2010 року батьками було придбано гаражний бокс № НОМЕР_4 , розташований за адресою: АДРЕСА_6 . За договором купівлі-продажу покупцем гаражного боксу була дружина ОСОБА_8 (згода на придбання надавалася ОСОБА_5 ). Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., та зареєстровано в реєстрі під № 1220. В зв`язку з придбанням гаражного боксу відразу було прийнято рішення скласти щодо даного майна заповіт. В цей же день, 03 червня 2010 року у того ж приватного нотаріуса Галущенко Н.М. дружиною ОСОБА_8 складено заповіт, яким вона заповіла придбаний нею гаражний бокс безпосередньо сину - ОСОБА_3 . Даний заповіт було зареєстровано в реєстрі за №1224. В зустрічній позовній заяві вірно зазначено, що на момент смерті ОСОБА_8 були чинні два заповіти складені відповідно 08 жовтня 2009 року яким все майно померла заповіла чоловікову ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким гаражний бокс померла заповіла своєму сину - ОСОБА_3 . Складаючи заповіт 03 червня 2010 року, приватний нотаріус Галущенко Н.М. роз`яснила, що другий заповіт не скасує перший заповіт ОСОБА_8 від 08 жовтня 2009 року, обидва заповіти будуть дійсними, саме з урахуванням такого роз`яснення дружиною ОСОБА_8 було складено 03 червня 2010 року заповіт, яким гаражний бокс заповідався ОСОБА_3 . Після смерті дружини ОСОБА_5 вирішив відмовитися від прийняття спадщини за заповітом від 8 жовтня 2009 року на користь сина ОСОБА_3 , про що написав нотаріусу письмову заяву 02 жовтня 2020 року. Це рішення було прийнято ОСОБА_5 з урахуванням того, що за рішенням їх подружжя все їх майно мав спадкувати син, та оскільки ОСОБА_5 вже є людиною похилого віку, з метою уникнення в майбутньому додаткового переоформлення спадщини. З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_5 підтримав зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2021 року у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Дідура М.О. від 07 вересня 2021 року № 265, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 369/13222/20, провадження 2/369/1350/21. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2021 року головуючою суддею у справі визначено Фінагеєву І.О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року цивільну справу прийнято до провадження, продовжено підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , позовні вимоги за первісним позовом підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

В судове засідання відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_5 не з`явився, його представник адвокат Лопаткін Г.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат Мельник С.Р., просила відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 в повному обсязі.

В судове засідання відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_7 не з`явилася, надала заяву з клопотанням про розгляд справи без її участі, просила в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_20 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення первісного позову.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідност. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост.79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, щовідповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 2020 року повторно Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Моспіно, Донецька область, Україна, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, про що 20 квітня 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 6495.

Згідно заповіту від 27 листопада 2000 року, зареєстрованого у реєстрі за № 5408, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Брагіною Н.В., ОСОБА_8 , на випадок її смерті усе її майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла своєму чоловікові - ОСОБА_5 .

Згідно заповіту від 07 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2616, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козак Наталією Анатоліївною, ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла належну їй на праві приватної власності 1/3 частку квартири АДРЕСА_13 , а також належні їй предмети домашньої обстановки та вжитку, які знаходяться в зазначеній квартирі; належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_10 , а також належні їй предмети домашньої обстановки та вжитку, які знаходяться в зазначеній квартирі, своєму чоловікову ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у разі його смерті раніше за неї або неприйняття ним спадщини зазначене вище майно заповіла своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до заповіту від 08 жовтня 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1282, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хоружик І.Г., ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, в тому числі належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма речами домашнього вжитку, заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у випадку його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини, відмови від її прийняття або усунення його від права на спадкування, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Раніше складений заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. 11 грудня 2006 року за реєстровим номером № 4937 цим заповітом скасувала.

Відповідно до заповіту від 03 червня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1224, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Наталією Миколаївною, ОСОБА_8 заповіла належний їй гаражний бокс за № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , своєму синові - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До майнапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуТурчак СвітланоюМиколаївною 01липня 2020року булозаведено спадковусправу №14/2020 (номер справи у Спадковому реєстрі: 66044124), що підтверджується копією інформаційної довідки № 62814911 з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 09 грудня 2020 року та наданою 03 червня 2021 року до суду приватним нотаріусом Турчак С.М. копією спадкової справи № 14/2020.

Спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_8 , складається з:

-квартири АДРЕСА_10 , що належалапомерлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Бурлаченко С.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12 травня 1998 року за реєстровим №1950, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та записаного у реєстрову книгу під №947 12 травня 1998 року;

-квартири АДРЕСА_9 , що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Меліховою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 липня 2002 року за реєстровим №2311, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записаного у реєстрову книгу №д.628-29 за реєстровим №947 10 липня 2002 року;

- житлового будинку, який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_4 , що належало померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 року за реєстровим №785, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинськоїрайонної ради Київської області» 14 квітня 2011 року, реєстраційний номер 31798585, номер запису 781 в книзі 2 (Витяг про державну реєстрацію прав №29674279 від 14.04.2011 року);

- земельної ділянкикадастровий номер: 3222482000:05:009:0390, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №987265, виданого Гореницькою сільськоюрадою Києво-Святошинського району Київської області 23 травня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, досвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 рокуза реєстровим №790. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322240001002172;

- гаражного боксу (гаража)№ НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , що належав померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу гаражного боксу, посвідченого Галущенко Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 червня 2010 року за реєстровим №1220, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 12 липня 2010 року, реєстраційний номер 30933318, номер запису 43502 в книзі 222-220 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно N226683819 від 12.07.2010 року);

?грошових коштів на рахунках:

?№ НОМЕР_10 , суми залишку - 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

?№UА063003460000026385632870301/980, суми залишку - 0 (нуль) гривень 00 копійок;

?№UА223003460000026201906460792/980, суми залишку - 1447 (однатисяча чотириста сорок сім) гривень 21 копійка,

які належали померлій, ОСОБА_8 , на підставі довідки №25951/БТ-23.1 - виданої АТ «АЛЬФА-БАНК» 18 листопада 2020 року.

Після смерті ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. 01 липня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_8 .

02 жовтня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_8 звернувся ОСОБА_5 , заяву зареєстровано у реєстрі за № 2740 та посвідчено приватним нотаріусом.

02 жовтня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_8 , звернувся ОСОБА_3 .

Родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцями підтверджуються документами, що містяться в Спадковій справі № 14/2020 від 01 липня 2020 року.

Так, відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_11 , виданого 17 липня 1965 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_21 17 липня 1965 року зареєстровано шлюб, про що 17 липня 1965 року Родінським міським бюро РАЦС Донецької області складено відповідний актовий запис № 86.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 виданого 11 травня 1982 року, ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 09 липня 1966 року Родінським виконкомом складено відповідний актовий запис № 183. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 09 липня 1994 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_22 зареєстровано 09 липня 1994 року шлюб, про що 09 липня 1994 року відділом ДРАЦС у місті Києві складено відповідний актовий запис № 298. Після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище « ОСОБА_11 ».

Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 25 березня 2008 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 19 липня 1973 року відділом РАЦС по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області складено відповідний актовий запис № 942. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати ОСОБА_8 .

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., наданого ОСОБА_1 від 20 жовтня 2020 року за індексом 162/02-14/2020, так як померла ОСОБА_8 залишила заповіт на все її майно, в якому визначила коло спадкоємців, до якого ОСОБА_1 не входить, видача Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері заявника ОСОБА_1 ОСОБА_8 неможлива (Том 3 а.с. 113).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., наданого ОСОБА_3 від 30 листопада 2020 року, у зв`язку з надходженням заяви про зупинення вчинення нотаріальної дії від спадкоємця за законом ОСОБА_1 , та позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування від 15.10.2020 року, нотаріус не мала права видати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину як спадкоємцю за заповітами ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеними 08 жовтня 2009 року та 03 червня 2010 року. Також, нотаріусом повідомлено ОСОБА_3 , що якщо він особисто не з`явитися до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа, для подачі заяви про видачу Свідоцтва про право на спадщину, то така заява, надіслана поштовим відправленням, повинна бути викладена на спеціальному бланку нотаріальних документів, підпис на якій повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку (Том 3 а.с.115).

Відповідно до заяв чоловіка померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_5 від 09 грудня 2020 року, посвідчених приватним нотаріусом Турчак С.М., ОСОБА_5 просив видати Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме щодо такого майна:

?квартири АДРЕСА_10 , що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Бурлаченко С.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12 травня 1998 року за реєстровим №1950;

?квартири АДРЕСА_9 ,що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Меліховою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 липня 2002 року за реєстровим №2311;

?домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що належало померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 року за реєстровим №785;

?земельної ділянкикадастровий номер: 3222482000:05:009:0390, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №987265, виданого Гореницькою сільськоюрадою Києво-Святошинського району Київської області 23 травня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, досвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 рокуза реєстровим №790;

?гаражного боксу (гаража)№ НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , що належав померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу гаражного боксу, посвідченого Галущенко Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 червня 2010 року за реєстровим №1220;

?вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться на відкритих рахунках у АТ «АЛЬФА-БАНК».

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3424, виданого у спадковій справі № 14/2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: квартири АДРЕСА_10 , що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Бурлаченко С.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12 травня 1998 року за реєстровим №1950, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та записаного у реєстрову книгу під №947 12 травня 1998 року (Том 3, а.с.177).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3425, виданого у спадковій справі № 14/2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: квартири АДРЕСА_9 ,щоналежала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Меліховою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 липня 2002 року за реєстровим №2311, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записаного у реєстрову книгу №д.628-29 за реєстровим №947 10 липня 2002 року (Том 3, а.с.178).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3426, виданого у спадковій справі № 14/2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що належало померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 року за реєстровим №785, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинськоїрайонної ради Київської області» 14 квітня 2011 року, реєстраційнийномер 31798585, номер запису 781 в книзі 2 (Витяг про державну реєстрацію прав №29674279 від 14.04.2011 року) (Том 3, а.с.179).

Відповідно досвідоцтва проправо власностівід 09грудня 2020року,зареєстрованого уреєстрі за№ 3427,виданого успадковій справі№ 14/2020,приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуТурчак С.М.посвідчено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,належить частка управі спільноїсумісної власностіна майно,набуте подружжямза часшлюбу,а саме:земельної ділянки кадастровий номер: 3222482000:05:009:0390, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,що належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №987265, виданого Гореницькою сільськоюрадою Києво-Святошинського району Київської області 23 травня 2011року на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, досвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 09 квітня 2011 рокуза реєстровим №790. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322240001002172 (Том 3, а.с. 180).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3428, виданого у спадковій справі № 14/2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме:: гаражного боксу (гаража) АДРЕСА_3 , що належав померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу гаражного боксу, посвідченого Галущенко Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 червня 2010 року за реєстровим №1220, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 12 липня 2010 року, реєстраційний номер 30933318, номер запису 43502 в книзі 222-220 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно N226683819 від 12.07.2010 року) (Том 3, а.с.181).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 грудня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3429, виданого у спадковій справі № 14/2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. посвідчено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу , а саме вклади з відповідними відсотками, які знаходяться на рахуках АТ «АЛЬФА-БАНК»:

?№ НОМЕР_10 , сума залишку - 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

?№UА063003460000026385632870301/980, сума залишку - 0 (нуль) гривень 00 копійок;

?№UА223003460000026201906460792/980, сума залишку - 1447 (однатисяча чотириста сорок сім) гривень 21 копійка, які належали померлій, ОСОБА_8 , на підставі довідки №25951/БТ-23.1 - виданої АТ «АЛЬФА-БАНК» 18 листопада 2020 року (Том 3, а.с. 182).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. від 18 січня 2021 року за індексом 7/02-31/2021, винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №14/2020, до вирішення цивільної справи № 369/13222/20 в суді (Том 3 а.с.184).

Щодо вимог позивача за первісним позовом суд зазначає наступне.

Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зіст. 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Частинами 1,2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Зміна та скасування заповіту - право заповідача, яке може бути здійснене тільки ним особисто. Заповідач вправі змінити чи скасувати складений ним заповіт у будь-який час, не зазначаючи при цьому причин його зміни чи скасування. Для зміни чи скасування заповіту не вимагається будь-чия згода, в тому числі осіб, призначених спадкоємцями у скасованому чи зміненому заповіті.

Заповіт може бути скасований шляхом складання нового заповіту або поданням заяви про його скасування нотаріусу, який посвідчив заповіт. Зміна заповіту можлива складанням нового заповіту, в якому заповідачем будуть скасовані чи змінені окремі розпорядження попереднього заповіту. В будь-якому випадку більш пізній заповіт скасовує попередній повністю або у частині, в якій він йому суперечить. Якщо раніше складеним заповітом спадкодавець розпорядився лише частиною майна, а більш пізнім заповітом розподілив його іншу частину, то такі заповіти після смерті заповідача будуть чинними обидва.

Отже, аналіз ч. 2 та ч. 3ст. 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;

по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 159/2421/19 (провадження № 61-11556св20).

В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 140/2051/18 (провадження № 61-6140св20) зазначено, що відповідно до частин першої-третьої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт; заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт; заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить; кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Враховуючи викладене, а також те, що спадкодавцем ОСОБА_8 було складено два заповіти, які є спірними у вказаній справі заповіт від 08 жовтня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося та все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_5 , а у випадку його смерті до відкриття спадщини, неприйняття ним спадщини, відмови від її прийняття або усунення його від права на спадкування, заповіла ОСОБА_3 та заповіт від 03 червня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_8 заповіла належний їй гаражний бокс за № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , своєму синові ОСОБА_3 , суд вважає що заповіт від 03 червня 2010 року частково суперечить і скасовує попередній заповіт в частині, а саме в частині спадкового майна у виді гаражного боксу, спадкоємцем якого визначено ОСОБА_3 . А відтак, після смерті ОСОБА_8 спадкування має відбуватися за двома заповітами. За першим заповітом, має спадкувати ОСОБА_5 на все майно, що належало померлій за винятком гаражного боксу за АДРЕСА_3 . За другим заповітом має спадкувати ОСОБА_3 гаражний бокс за № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . Суд вважає, що з урахуванням складеного ОСОБА_8 другого заповіту від 03 червня 2010 року, перший заповіт ОСОБА_8 від 08 жовтня 2009 року частково втратив чинність в частині спадкування ОСОБА_5 гаражного боксу, в іншій частині перший заповіт ОСОБА_8 є чинним.

Отже, перший заповіт складений ОСОБА_8 від 08 жовтня 2009 року стосувався всього спадкового майна, та спадкоємцем визначено було чоловіка померлої - ОСОБА_5 , і лише у випадку його відмови чи смерті спадкоємцем визначено сина ОСОБА_3 .

Заповіт ОСОБА_8 від 03 червня 2010 року стосувався лише гаражного боксу № НОМЕР_4 в критій автостоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , спадкоємцем якого було визначено ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене вище, в контексті статті 1254 ЦК України, де зазначено, що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним, можна дійти висновку, що обидва заповіти є чинними, а суперечність в заповітах стосується лише гаражного боксу.Тобто, ОСОБА_8 складаючи заповіт 3 червня 2010 року змінила свою волю щодо об`єктного та суб`єктного складу свого заповіту.

Посилання позивача за первісним позовом на постанову Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №369/3186/17, як на практику розгляду подібних справ суд вважає помилковим. Оскільки, в справі, що переглядалася Верховним Судом мало місце два заповіти, де новий заповіт зменшував обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім і при цьому не змінювався спадкоємець.

По справі № 369/13222/20 спадкоємцем за заповітом ОСОБА_8 від 08 жовтня 2009 року є ОСОБА_5 (при цьому ОСОБА_3 є підпризначеним спадкоємцем за вказаним заповітом, право на спадкування у якого згідно заповіту може і не виникнути у випадку відсутності підстав передбачених заповітом), а спадкоємцем за заповітом від 03 червня 2010 року є ОСОБА_3 . Отже, в даному випадку, другим заповітом ОСОБА_8 змінила спадкоємця, який має спадкувати гаражний бокс. Тому перший заповіт ОСОБА_8 частково втратив чинність в частині спадкування ОСОБА_5 гаражного боксу, в іншій частині перший заповіт ОСОБА_8 є чинним.

Враховуючи викладеневище таберучи доуваги тойфакт,що ОСОБА_8 під часскладання заповітіввід 08жовтня 2009року розпорядилась всім майном, що належить їй на праві власності, а в заповіті від 03червня 2010 рокулише гаражнимбоксом та вказала, що повністю усвідомлює свої дії та має можливість керувати ними розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, перебуваючи при повній свідомості, діє без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, на випадок її смерті зробила своє розпорядження щодо її спадщини, що корелюється із положеннями частини другої статті 1236 ЦК України, суд відмовляє у первісному позові ОСОБА_1 .

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д)означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Згідно ч.5ст. 177 ЦК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

У відповідності до положень ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Фактично, як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом з метою оформлення права на спадщину звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. від 18 січня 2021 року № 7/0-31/2021 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до вирішення питання в суді. Вказана постанова обґрунтована тим, що 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надала заяву про зупинення вчинення нотаріальної дії та копію позовної заяви до Києво-Святошинського районного суду Київської області про визнання права власності в порядку спадкування. 15 грудня 2020 року на адресу нотаріуса надійшла копія ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/3222/20 від 30 листопада 2020 року про накладення арешту на спадкове майно.

А відтак, із зазначеної вище постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вбачається, що для позивача за зустрічним позовом вирішення спору у вказаній справі пов`язане із ухваленням рішення за первісним позовом. Позивачем за зустрічним позовом не доведено, які, чим саме та ким порушені його права. Не підтверджено позивачем й того, що дійсно існують певні перешкоди для реалізації ним особистих немайнових чи майнових прав.

У даному випадку, позивач за зустрічним позовом посилається на відмову нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітами після померлої ОСОБА_8 , однак не зазначає, що нотаріус відмовив у вчиненні вказаної нотаріальної дії до вирішення в суді цивільної справи № 369/13222/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування. Інших доказів на підтвердження викладених обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо неможливості реалізації своїх спадкових прав на оформлення спадщини через органи нотаріату позивач за зустрічним позовом не надав.

Фактично позивач за зустрічним позовом намагається перекласти функції, встановлені законом для нотаріата, на суд, що є неприпустимим, оскільки алгоритми та механізми набуття спадщини чітко встановлені Законом, а судове рішення не може підміняти законодавство, яке чітко регламентує певні правовідносини. Судовому захисту підлягають лише порушені права, яких у даному випадку, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею восьмою Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Згідно зіст. 55 Конституції Україниправа та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування та відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою у задоволенні первісної та зустрічної позовних заяв, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір та витрати на правничу допомогу, покладаються на позивачів за первісною та зустрічною позовною заявою.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1222, 1225 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 березня 2023 року.

Суддя: І.О. Фінагеєва