Ухвала
від 15.11.2022 по справі 369/13222/20
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13222/20

Провадження № 2/369/307/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Світлак Ю.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представник третьої особи ОСОБА_7

розглянувши заяву, подану представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гераськом Максимом Григоровичем про відвід судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріусу Турчак Світлани Миколаївни про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа №369/13222/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріусу Турчак Світлани Миколаївни про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно.

В судовому засіданні 15 листопада 2022 року представник позивача заявив про відвід головуючій судді Фінагеєвій І.О. в порядку ст. 36 ЦПК України.

Дана заява мотивована тим, що в позивача є сумнів в об`єктивності судді Фінагеєвої І.О.

Представник позивача обґрунтовував свою заяву про відвід судді, тим що 17 листопада 2021 року представник позивача адвокат Опалюк С.В. своєчасно не з`явився в підготовче судове засідання, оскільки в той час на території міста Києва та Київської області були введені карантинні обмеження, пов`язані з COVID-19, та значно ускладнився рух наземного транспорту та через великі затори він запізнився. Цього ж дня він дізнався, що суддя Фіногеєва І.О. закрила підготовче провадження та перейшла до судового розгляду справи. Сторона позивача вважає, що вона позбавлена можливості заявляти клопотання про витребування доказів.

Також представник позивача зазначив, що під час судового засідання 15.08.2022 року ним було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, про витребування інформації про рахунки спадкодавця в банках та сум грошових коштів, які на них зберігалися, на що суддею було відмовлено з посиланням на те, що справа знаходиться на стадії розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали подану заяву про відвід судді, просили її задовольнити.

Представник відповідача Мельник С.Р. та представник третьої особи Коновал Д.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про відвід судді.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві!» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява, подана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гераськом Максимом Григоровичем про відвід судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи 369/13222/20, не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

Крім того, доводи, на які посилається позивач в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гераська Максима Григоровича про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у цивільній справі №369/13222/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріусу Турчак Світлани Миколаївни про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак Світлана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 18 листопада 2022 року о 13 год. 45 хв.

Суддя: І.О. Фінагеєва

СудКиєво-Святошинський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення15.11.2022
Оприлюднено28.03.2023
Номер документу109748648
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —369/13222/20

Ухвала від 20.09.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Фінагеєва І. О.

Постанова від 20.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Ухвала від 24.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Ухвала від 24.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Ухвала від 15.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Ухвала від 26.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Ухвала від 15.11.2022

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Фінагеєва І. О.

Ухвала від 15.11.2022

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Фінагеєва І. О.

Рішення від 06.03.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Фінагеєва І. О.

Рішення від 06.03.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Фінагеєва І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні