Ухвала

від 20.03.2023 по справі 643/19713/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.03.2023Справа № 643/19713/19 Провадження № 2/554/296/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 рокуОктябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

за участю представника третьої особи ТОВ ФК «Форінт» - Кошман О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., треті особи ТОВ Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , про визнання недійсним оцінки майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., треті особи ТОВ Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , про визнання протиправною (недійсною) оцінку майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390, 5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язання Приватного виконавця Бабенко Д.А. зробити повторну оцінку вказаного майна.

Під час підготовчого провадження у справі до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., треті особи ТОВ Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , про визнання недійсним оцінки майна, а саме арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390, 5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У позові ОСОБА_1 зазначає, що у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. знаходиться виконавче провадження № 59774183 за виконавчим листом № 643/16210/16 виданим Московським районним судом м.Харкова від 06.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-01-0352*08 від 14.04.2008 станом на 15.12.2016 у розмірі 874912, 76 грн. Із висновком про оцінку майна від 19.09.2019 року ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вона є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню. Представник третьої особи вважає, що оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, то вона має право звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку оскарження дій чи бездіяльності виконавця, тобто в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а не з позовною заявою.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням на 25.01.2023 року на 13.00 (а.с.12 том 2) та на 20.03.2023 року на 09.00 (а.с.34 том 2), про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами мобільного зв`язку за номером, зазначеним у поданих ним заявах у справі ( а.с.30 том 2), про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК» та відповідач Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. у судове засідання не з`явилися повторно, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, про причини неявки суд не повідомили (а.с. 10-11, 31, 33, 39-42 том 2).

Третя особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, до суду надіслали заяву, в якій прохали у підготовчому засіданні розглянути без їхньої участі виключно клопотання про закриття провадження по справі та задовольнити його (а.с.16).

Представник третьої особи ТОВ ФК «Форінт» - Кошман О.П. у судовому засіданні клопотання третьої особи ОСОБА_2 підтримала, прохала його задовольнити.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що суд вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормамиЦПКпроцесуальних засобів щодо належного повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання.

Суд зазначає, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність всіх учасників справи не перешкоджає розгляду клопотання третьої особи про закриття провадження по справі та дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені устатті 255 ЦПК України.

Згідно із пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, законодавець у частині першійстатті 16 ЦК Українивстановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другоюстатті 16 ЦК Українивстановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі - Закон України «Про виконавче провадження», абоЗакон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 20 березня 2019 року в справі № 821/197/18/4440/16, 12 червня 2019 року в справі 308/12150/16-ц.

Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакціїЗакону від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ, який набрав чинності 5 жовтня 2016 року) передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Статтею 57 Закону № 1404-VIIIвстановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частиною першоюстатті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні»(далі -Закон № 2658-III) встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістомстатті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження 18-18гс18) зроблено висновок, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. За змістом статей12,33 Закону України від12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, яке було предметом оцінки суб`єкта оціночної діяльності, тому заява ОСОБА_1 про визнання звіту про оцінку майна недійсним повинна розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України«Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно достатті 447 ЦПК України, частини першої статті19, частини першої статті74 Закону № 1404-VIIIсторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина першастатті 448 ЦПК України).

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правиламиЦПК України.

Згідно із частиною першоюстатті 450 ЦПК Українискарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правиламиЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.

В пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно доЗакону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , прохаючи зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. зробити повторну оцінку майна, у зв`язку із не погодженням зі звітом про оцінку майна, складеним СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК» від19.09.2019, для належного захисту порушених на її думку прав та інтересів, повинна була звертатися до Московського районного суду м.Харкова як до суду, який розглянув справу про стягнення заборгованості за кредитним договором по суті та видав виконавчий лист, із скаргою у порядку, визначеномурозділом VII ЦПК України, а не у порядку позовного провадження до суду за місцем виконання рішення суду.

Отже, із наведеного вище вбачається, що звертаючись до суду з позовом про визнання звіту про оцінку майна протиправним (недійсним), позивач порушив правила предметної та територіальної юрисдикції, спосіб захисту прав, свобод або інтересів обрано ним не вірно та відсутній предмет спору в межах пред`явленого позову.

З огляду на викладене, клопотання представника третьої особи підлягає частковому задоволенню, а саме провадження по справі підлягає закриттю не на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю спору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.255, 259, 260ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СОД ТОВ «Оціночна компанія ВВК», Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., треті особи ТОВ Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , про визнання недійсним оцінки майна - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2023 року.

Суддя Л.І.Савченко