Ухвала

від 22.07.2020 по справі 643/19713/19

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/19713/19

Провадження № 2-з/643/106/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Крівцова Д.А., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву адвоката Зощенка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СОД - ТОВ Оціночна компанія ВВК , Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , ОСОБА_2 , про визнання недійсною оцінки майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.11.2019 року звернулася до суду з позовом до СОД - ТОВ Оціночна компанія ВВК , Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , ОСОБА_2 , в якому просить визнати протиправною (недійсною) оцінку майна, а саме арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , а саме нежитлової будівлі літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходиться виконавче провадження № 59774183 за виконавчим листом № 643/16210/16 про стягнення заборгованості. 15.11.2019 року ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 59774183 з примусового виконання виконавчого листа № 643/16210/16, виданого Московським районним судом м. Харкова 06.07.2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором №010- 2/07-01-0352*08 від 14.04.2008 року станом на 15.12.2016р. в розмірі 874 912,76 грн., про що є відповідний запис у матеріалах виконавчого провадження. Ознайомившись з матеріалами даного виконавчого провадження, ОСОБА_1 отримала фотокопії оцінки належного їй арештованого нерухомого майна, а саме Будівлі, та фотокопії висновку про оцінку майна від 19.09.2019 року. Досконало вивчивши висновок експерта, позивач не погоджується з даною оцінкою та вважає, що така оцінка є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню .

20.07.2020 року до суду надійшла заява адвоката Зощенка О.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити здійснення реалізації прав власності за свідоцтвом № 882 від 11.11.2019, засвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Непочатих В.В. про право власності на нежитлову будівлю на ім`я ОСОБА_2 , а саме: нежитлова будівля літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаної нежитлової будівлі.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову в зазначеній позовній заяві є вимоги позивача: визнати протиправною (недійсною) оцінку майна, а саме: арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: нежитлову будівлю літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться адресою АДРЕСА_1 . 05 грудня 2019 року ухвалою Московського районного суду в цій справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, а саме нежитлової будівлі літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . шляхом забороною здійснення реалізації прав власності за свідоцтвом № 882 від 11.11.2019, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Непочатих В.В. про право власності на нежитлову будівлю на ім`я ОСОБА_4 , а саме: нежитлова будівля літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .; забороною вчиняти будь-які дії щодо: нежитлової будівлі літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Харківського апеляційного суду від 15.07.2020 року в справі № 643/19713/19 ухвала Московського районного суду від 05.12.2019 року була скасована. Апеляційний суд розглянув справу без участі Позивача та представника Позивача, внаслідок чого Позивач (її представник) не мали змоги навести доводи та аргументи щодо наявності підстав для забезпечення позову. Як вже зазначалося, предметом позову в зазначеній позовній заяві є вимоги позивача визнати протиправною (недійсною) оцінку майна, а саме: арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: нежитлову будівлю літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться адресою АДРЕСА_1 . Отже, визнання оцінки майна недійсною є підставою для скасування торгів на яких було реалізовано це майно. Забезпечення позову в цій справі дозволить, по перше, зберегти об`єкт нерухомого майна в первісному вигляді з метою здійснення експертних досліджень нерухомого майна, рецензувань звіту про оцінку майна і т.і., по друге, унеможливить перехід прав власності на нерухоме майно до іншої особи що може значно ускладнити або зовсім унеможливити проведення огляду зазначеного майна для здійснення експертних досліджень. При цьому, зазначені заходи забезпечення позову не порушують право власника на використання майна в господарській діяльності. Наразі право власності на нежитлову будівлю літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за третьою особою - ОСОБА_4 яка, у випадку не накладення забезпечення позову, може здійснити у відношенні цього майна будь які дії, направлені на зміну стану цього майна шляхом перепланування, знесення окремих елементів, пошкодження зовнішнього вигляду, тощо, а також на відчуження цього майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача. Більш того, накладення забезпечення на майно ніяким чином не забороняє ОСОБА_4 використовувати це майно, за призначенням, а лише унеможливлює розпорядження цим майном до вирішення справи по суті. Заявниця вважає, що є дуже високий ризик того, що ОСОБА_4 , скориставшись рішенням Апеляційного суду, негайно здійснить дії, направлені на відчуження нерухомого майна або вчинення стосовно цього майна яких-небудь інших правочинів, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача

Дослідивши отримані матеріали, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.02.2005 року у справі Новоселецький проти України зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції" ( 980_098 ), від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

В рішенні від 19.02.2009 року у справі Христов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання протиправною (недійсною) оцінки Будівлі. Будь-яких вимог, пов`язаних із правом власності на Будівлю, позивачем не пред`явлено.

Суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки відсутній зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Зокрема, такі заходи забезпечення позову неспроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, з доводів позовної заяви та заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову та визнання протиправною оцінки Будівлі.

За таких обставин вжиття заходів забезпечення позову призведе до невиправданого та непропорційного втручання в право власності третьої особи ОСОБА_2 , яка є власником Будівлі.

Крім того, суд враховує, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року (головуючий суддя Афанасьєв В.О.) в даній справі були вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на майно, а саме нежитлову будівлю літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; заборонено здійснення реалізації прав власності за свідоцтвом № 882 від 11.11.2019, засвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Непочатих В.В. про право власності на нежитлову будівлю на ім`я ОСОБА_2 , а саме: нежитлова будівля літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі літ. Б-4 , загальною площею 390,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані вище заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду від 05.12.2019 року, тотожні заходам забезпечення позову, які представник позивача просить вжити згідно заяви, що розглядається в даний час судом.

Постановою Харківського апеляційного суду від 15.07.2020 року ухвала суду від 05.12.2019 року - скасована. В обґрунтування судом апеляційної інстанції зазначено, що із заявленого позову вбачається, що позивач просить суд визнати недійсною оцінку майна, який за своїм змістом та правовими наслідками є лише документом, не пред`являючи конкретних вимог, передбачених у ст. 16 ЦК України, щодо захисту цивільних прав. Зазначене свідчить, що позивачем не оспорюється право власності на спірне майно. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування попередньої ухвали суду про вжиття тотожних заходів забезпечення позову, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають нормам ЦПК України та є непропорційним втручанням у право власності третьої особи.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вже висловлено правову позицію щодо відсутності підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката Зощенка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СОД - ТОВ Оціночна компанія ВВК , Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , ОСОБА_2 , про визнання недійсною оцінки майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України. Строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Д.А. Крівцов