Постанова

від 14.03.2023 по справі 628/78/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 628/78/21 Номер провадження 22-ц/814/1463/23Головуючий у 1-й інстанції Шиховцова А. О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.,

суддів: Дряниці Ю.В., Лобова О.А.,

секретар: Бродська В.О.

за участі: представника позивача Норочевського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській областіна ухвалуКуп`янськогоміськрайонного суду Харківської області від11 червня 2021 року

по справі за позовом Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , про захист права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння із скасуванням записів про реєстрацію права власності,зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

встановив:

У січні 2021 року Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни звернулося до суду з вказаним позовом в якому просило визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» № 14461-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14459-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14457-СГ, № 14481- СГ від 18 грудня 2019 року, № 14482-С`Г від 18 грудня 2019 року, № 14479-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14478-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14476-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14475-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14474-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14462-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14463-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14480-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14471-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14472-СГ від 18 грудня 2019 року, №14469 СГ від 18 грудня 2019 року, № 14467-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14466-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14465-СГ від 18 грудня 2019 року, № 8508-СГ від 28 квітня 2020 року, , № 8507-СГ від 28 квітня 2020 року,№ 8506-СГ від 28 квітня 2020 року; витребувати у ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни: земельні ділянки зазначені в позовній заяві, а також скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаних земельних ділянок; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області поновити реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6323783700:01:000:0205, площею 73,0200 га за її станом на 01 листопада 2019 року; вирішити питання судових витрат.

У січні 2021 року Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни звернулося до суду з заявою про забезпечення позову в якій просило накласти арешт на вказані земельні ділянки.

В обгрунтування заяви вказувало, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було протиправно позбавлено позивача частини земельної ділянки, яка належить йому на прав постійного користування шляхом передачі у приватну власність громадянам. В подальшому 22 земельні ділянки загальною площею 44 га і нормативною грошовою оцінкою 1 321 998,48 грн продані ОСОБА_1 .

Вважало, що в разі задоволення позову, процес їх витребування може бути значно ускладнений в разі продажу або іншого відчуження цих земельних ділянок третім особам. Просив накласти арешт на 22 земельні ділянки які вказані в заяві про забезпечення позову.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2021 року заяву Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни задоволено Накладено арешт на земельні ділянки площею 2 га кожна, з кадастровими номерами 6323783700:01:000:0270, 6323783700:01:000:0274, 6323783700:01:000:0281, 6323783700:01:000:0273, 6323783700:01:000:0265, 6323783700:01:000:0278, 6323783700:01:000:0282, 6323783700:01:000:0283, 6323783700:01:000:0277, 6323783700:01:000:0267, 6323783700:01:000:0279, 6323783700:01:000:0264, 6323783700:01:000:0275, 6323783700:01:000:0280, 6323783700:01:000:0271, 6323783700:01:000:0269, 6323783700:01:000:0266, 6323783700:01:000:0263, 6323783700:01:000:0272, 6323783700:01:000:0340, 6323783700:01:000:0343, 6323783700:01:000:0342.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не було підтверджено наявність доказів існування небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі або унеможливлювання захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, а тому такі заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими вимогами.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

28 серпня 2021 року до суду апеляційної інстанції від представника Фермерського господарства Россолової М.Н. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав ухвалу законною, а апеляційну скаргу необгрунтованою.

При цьому зазначив, що в даному випадку застосовані судом заходи забезпечення позову є повністю співрозмірними та адекватними обставинам справи. В разі відчуження спірних земельних ділянок, позивач взагалі позбавляється можливості ефективного захисту своїх прав, оскільки виникає необхідність залучення нових відповідачів, що неможливо на стадії судового розгляду. Зазначив, що застосовані заходи не позбавляють можливості власника використовувати придбані нею земельні ділянки.

Розпорядженням Верховного Суду від 25 березня 2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного судуПолтавському апеляційному суду.

Ухвалаю Полтавського апеляційного суду від 10 січня 2023 року прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням учасників справи.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Вказане узгоджується з правовою позицією від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц

Від представника Головного управління Декрдгеокадастру у Харківській області надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Просила апеляційну скаргу скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без мін.

Відповідно до статті 372ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі інших учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що в провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про захист права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння із скасуванням записів про реєстрацію права власності, зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки.

Звертаючись до суду з позовом Фермерське господарство ОСОБА_3 посилався на те, що 11 квітня 1997 рок, відповідно до розпорядження Куп`янської районної державної адміністрації від 02 квітня 1997року № 164 ОСОБА_3 видано державний акт серія ХР -1900-000829 на право постійного користування земельною ділянкою площею 73,02 га на території Лісностінківської сільської ради Куп`янського району Харківської області для створення селянського (фермерського) господарства. 19 квітня 1997 року ОСОБА_3 створено Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а її права засновника успадкувала її дочка ОСОБА_5 .

Зазначив, що дана земельна ділянка продовжувала використовуватися позивачем і використовується на сьогоднішній день. В 2016 році за ініціативою позивача відновлено в натурі межі вказаної земельної ділянки і їй присвоєно кадастровий номер 6323783700:01:000:0205.Вказав, що у листопаді 2019 року - лютому 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області прийнято низку розпоряджень про надання дозволу групі громадян на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 2 га кожна за рахунок земельної ділянки позивача. В подальшому, а саме у грудні 2019 року - квітні 2020 року дані проекти затверджені та передано у приватну власність земельні ділянки громадянам, які в свою чергу продали їй ОСОБА_1 .

Вважав, що на момент прийняття спірних наказів земельна ділянка на законних підставах належала Фермерському господарству ОСОБА_3 його права на неї не було припинено, тому Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повинен був вимагати від громадян надання такої згоди від Фермерського господарства Россолової Марії Несторівни Оскільки господарство такої згоди на надавало, тому у управління були відсутні підстави для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, а потім на передачу у приватну власність.

В заяві про забезпечення позову Фермерське господарство ОСОБА_3 вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29.09. 2021 року скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківсьокї області від 11.06.2021 року на земельні ділянки з кадастровими ноерами площею 2 га кожна:

6323783700:01:000:0270, 6323783700:01:000:0274, 6323783700:01:000:0281, 6323783700:01:000:0273, 6323783700:01:000:0265, 6323783700:01:000:0278, 6323783700:01:000:0282, 6323783700:01:000:0283, 6323783700:01:000:0277, 6323783700:01:000:0267, 6323783700:01:000:0279, 6323783700:01:000:0264, 6323783700:01:000:0275, 6323783700:01:000:0280, 6323783700:01:000:0271, 6323783700:01:000:0269, 6323783700:01:000:0266, 6323783700:01:000:0263, 6323783700:01:000:0272, 6323783700:01:000:0340, 6323783700:01:000:0343, 6323783700:01:000:0342.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1,2, 10 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Загальноюпідставою длявжиття заходівзабезпечення позовує наявністьобставин,які свідчатьабо дозволяютьдостовірно припустити,що невжиттяцих заходівможе утруднитичи зробитинеможливим виконаннямайбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі, для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «...повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Предметом спору у справі, що розглядається, є захист права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння із скасуванням записів про реєстрацію права власності, зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки, тобто у даній справі наявна вимога майнового характеру

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Фермерське господарство ОСОБА_3 зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що позов має майновий характер, між сторонами дійсно виник спір, зокрема, щодо 22 земельних ділянок зазначених в позовній заяві та існує виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також обгрунтоване припущення щодо можливості відчуження майна на користь третіх осіб, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку про задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки з наданих позивачем доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами з приводу нерухомого майна, а тому обгрунтовано наклав арешт на вказані земельні ділянки, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може призвести до ускладнення виконання судового рішення.

При цьому, судом першої інстанції надано належну правову оцінку доказам позивача, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, враховано фактичні обставини справи та дії відповідачів, у зв`язку із чим зроблено обгрунтований висновок про те, що вид забезпечення позову, який просить застосувати Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни, є співмірними з його позовними вимогами.

Доводи апелянта на правильність висновків суду не впливає, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, тому, врахувавши, що зазначений спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову.

Доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що наразі вжиті судом першої інстанції ухвалою від 29 вересня 2021 року заходи забезпечення позову скасовані, таким чином підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції у відповідності до принципів розумності, співмірності, норм процесуального права та правильно застосувавши норми матеріального права, обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, у зв`язку з чим на підставі статті 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській облсті залишити без задоволення.

Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя Л.М. Хіль

Судді Ю.В. Дряниця

О.А. Лобов

Повний текст постанови складено 20.03.2023 року